Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Чернота Л.Ф. суддів Діброви Г.І., Стойка О.В. від позивача: Ягодкін А.А., довір.б/н від 15.07.2013р. від відповідача: Потоцька С.С., довір. № 301/45д від 0201.2013 р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 рокуу справі №905/2187/13 (суддя Огороднік Д.М.) за позовом: Приватного підприємства "Променергосервіс" м. Алчевськ Луганської області до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м. Маріуполь Донецької області про зобов'язання прийняти на склад Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. і Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. та стягнення заборгованості у розмірі 2042823,00 грн.

У 2013 році Приватне підприємство "Променергосервіс" м.Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м.Маріуполь прийняти на свій склад Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. та стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 2042823,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.13р. позовні вимоги Приватного підприємства "Променергосервіс" м.Алчевськ Луганської області задоволені у повному обсязі.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" м.Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013р. по справі №905/2187/13. Прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству "Променергосервіс " в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні наполягає на задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу суду надав, у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, за мотивами, викладеними апеляційною інстанцією, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2011р. між Приватним підприємством "Проенергосервіс", у подальшому Постачальник та Закритим акціонерним товариством "Азовелектросталь" (змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь"), надалі Покупець був укладений договір поставки №131 АЕСсн (далі- договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, Постачальник зобов'язався виготовити і поставити, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості, зазначеній у специфікації.

Згідно з п. 4.1, п. 4.2 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця (Маріуполь). Постачальник разом з товаром передає оригінали наступних документів: товаро-транспортна накладна -1 екз.; рахунок-фактура-1 екз.; сертифікат якості.

Згідно п. 5.1, п.5.2 договору поставка товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту 100% попередньої оплати; за згодою сторін можлива дострокова поставка товару.

Згідно п. 7.1. п 7.2 договору оплата товару буде здійснюватись у національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у наступному порядку: 100% попередня оплата.

Розділом 10 Договору передбачено обов'язки сторін.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. (п.12.1. договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками сторін.

У подальшому сторонами підписана специфікація №7 від 16.01.2012р., відповідно до якої продовжена дія договору №131 АЕСсн та відповідачем було внесено розмір попередньої оплати 2 339568,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, з метою виконання взятих на себе зобов'язань по договору поставки №131 АЕСсн, позивач уклав з ТОВ "Будівництво Плюс", договір №9/02 від 01.02.2012р., відповідно до умов якого з урахуванням специфікації №1, позивач придбав у останнього Stopper ST 05 180 1200 0400, виробник: "Hegusa Gmbh", Австрія у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400, виробник: "Hegusa Gmbh", Австрія у кількості 448 шт. Придбання позивачем товару підтверджується видатковою накладною від 09.02.2012р., податковою накладною від 09.02.2012р. №32, рахунком-фактурою №БП-09/02.

На виконання умов договору №131 АЕСсн та специфікації №7, позивач листами №12 від 20.01.2012, №31 від 13.04.2012 повідомляв відповідача про строки поставки товару Stopper ST 05 180 1200 0400, та Tundish nozzle SN 05 042 0400, а саме протягом 3 тижнів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок, умови оплати - попередня оплата 50%, решта 50% - по факту поставки.

Відповідач листом від 15.03.2012р. №593/2-574, просив позивача надати детальні креслення запропонованих позивачем вогнетривких виробів; Листом від 22.03.2012р. №301/18-431 просив позивача надати креслення та фізико-хімічні характеристики товару, а саме Stopper ST 05 180 1200 0400, та SN 05 042 0400; Листом від 26.03.2012р. №301/18-4812 просив визначити строки відвантаження на стопор моноблок ST 05 180 1200 0400 та стакану дозатора SN 05 042 0400.

В подальшому, відповідач направив позивачу лист №301/18-697 від 30.04.2012р. про те, що у зв'язку зі зміною плану виробництва, підприємству більше не потрібні стопор моноблок ST 05 180 1200 0400 та стакан дозатор SN 05 042 0400, у зв'язку з чим просить повернути суму попередньої оплати у розмірі 265 000,00 грн. до 07.05.2012р., які були оплачені згідно з специфікацією №7 до договору №131 АЕСсн. У даному випадку умовами договору не передбачено такої підстави, щодо повернення попередньої оплати.

У зв'язку з тим, що відповідач відмовився від прийняття у позивача замовленого товару по специфікації №7 та не сплачує його вартість, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м.Маріуполь прийняти на свій склад Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. та стягнення суми за договором поставки у розмірі 2042823,00грн. Господарським судом позовні вимоги задоволені у повному обсязі

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майоново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторонни або утримуватися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 с.509 Цивільного кодексу України (435-15) , зобов'язанням є правовідношеня, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана на користь другої сторонни (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію виконати роботу, сплатити гроші, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 538 ЦК України (435-15) сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, та не спростовується сторонами, що відповідач свої зобов'язання щодо здійснення 100% попередньої оплати виконав частково на суму 296 745,00 грн. решту не перерахував, тому відповідачем фактично здійснені конклюдентні дії, які свідчать про часткове виконання ним договірних грошових зобов'язань. Тому судова колегія вважає вірним висновок суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення грошових коштів.

В частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти на свій склад Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. і Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт., судова колегія дійшла до висновку про правомірне задоволення цих вимог, але за мотивами викладеними апеляційною інстанцією, а саме: строку внесення предоплати сторонами не встановлено, дія договору була продовжена до 31.12.2012 року.

Листом №12 від 20 .01.2012р., позивач повідомив про можливість здійснення поставки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України позивач, згідно листа №3/4 от 04.05.2012р. просив перерахувати кошти на виконання умов договору.

Відповідач, не виконав належним чином своїх зобов'язань, та листом № 301/18-697 від 30.04.2012року повідомив про відмову від оплати та прийняття товару.

Отже право позивача на отримання оплати та поставку товару є порушеним та підлягає захисту.

Тому суд, першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м.Маріуполь Донецької області не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі за подання позову понесені позивачем, та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 року у справі №905/2187/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 року у справі №905/2187/13 - без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;5- ГСДО.