Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Коршун Н.М.

За участю представників сторін:

Від позивача - Головко П.В. (довір. №08-06-1 від 02.01.13);

Від відповідача - Собкарьов І.В. ( довір. б/н від 11.10.12);

Крайдуба В.І. (довір. б/н від 11.10.12);

розглянувши апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р.

у справі №910/1732/13 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алконт-Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна податкова служба у м. Києві

про стягнення 52 385,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. у справі №910/1732/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач на виконання договору, укладеного з позивачем, поставив придбане у третьої особи із податком на додану вартість медичне, хірургічне та ортопедичне обладнання. Податок, по вказаному в видаткових накладних коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності був сплачений в порядку, строки та розмірі визначені законодавством, а тому підстав повернути грошові кошти в сумі 49 277грн., які уже сплачені до державного бюджету у вигляді податку на додану вартість у відповідача відсутні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що надаючи послуги на ринку засобів медичної реабілітації відповідач не міг не знати про існування податкових пільг, щодо постачання медичного, хірургічного та ортопедичного обладнання. Твердження відповідача, як зазначає скаржник, про те, що сидіння для унітазу та ходунки на колесах не належать до технічних засобів реабілітації та не охоплюються нормами Податкового кодексу України, не відповідають дійсності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову службу у м. Києві, розгляд справи відкладено на 16.07.2013р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 16.07.2013р. не з'явилась третя особа.

Враховуючи те, що третя особа про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчить відмутка на зворотній стороні ухвали від 18.06.2013р., судова колегія, з урахуванням думок представників сторін ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

05 вересня 2011 року, між ТОВ "Алконт-Сервіс" (виконавець) та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) укладено договір щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (33.10.142) №138-Ф-11, згідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2011 році поставити замовнику устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (33.10.142) (матраци та подушки протипролежневі, ліжка-підйомники, палиці, милиці, ходунки, крісла-стільці, сидіння для ванни та душу, східці та опори для ванни, сидіння для туалету з поручнями) (надалі устаткування медичне), а замовник зобов'язався прийняти оплатити устаткування медичне на умовах визначених даним договором.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторонами в договорі №138-ф-11 від 05.09.2011р. та додатках до нього погоджено істотні умови договору стосовно, зокрема його ціни .

Перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки, які звільняються від обкладання податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. №79 (79-2011-п) . Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1863 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності " (1863-2002-п) , чинній на момент виконання договору та поставки товару, визначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про митний тариф України " (2371-14) , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Протягом дії договору ТОВ "Алконт-Сервіс" здійснив поставку товару, що не заперечується позивачем, придбаного у Товариства з обмежено відповідальністю "Проф-Ком-Торг" із податком на додану вартість, визначеного в договорі від 05.09.2011р. з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 13 вересня 2011 року до договору щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (33.10.142) №138-Ф-П, :сидіння для унітазу модель OSD-RPM-67034 в кількості 63 штуки за ціною 594 грн. (в тому ж числі ПДВ 99 грн.) за одиницю товару на загальну суму 37 422 грн. з ПДВ., сидіння для ванни модель OSD-2301 в кількості 139 штук за ціною 630 грн.. (в тому ж числі ПДВ 105 грн.) за одиницю товару на загальну суму 87 570 грн. з ПДВ., стілець для душу OSD-RPM-68030 в кількості 13 штук за ціною 135 грн. (в тому ж числі ПДВ 135 грн..) за одиницю товару на загальну суму 10530 грн. з ПДВ., східці-опори для ванни модель СПП-3.1.0. в кількості 81 штук за ціною 740 грн. (в тому ж числі ПДВ 123,33 грн.) за одиницю товару на загальну суму 59 940 грн. з ПДВ., ходунки на колесах Роллер "Indi" в кількості 30 штук за ціною 3 340 грн. (в тому ж числі ПДВ 556 грн. 67 коп.) за одиницю товару на загальну суму 295 662 грн. з ПДВ. Таким чином, переліченого товару було поставлено на 295 662 грн. та решта товару на загальну суму 2 569 691 грн. 20 коп. як і визначено Договором від 05.09.2011р.

Відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема код товару згідно УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів ввезених на митну територію України). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник податкової накладної видається покупцю, а другий запишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що надаючи послуги на ринку засобів медичної реабілітації відповідач не міг не знати про існування податкових пільг, щодо постачання медичного, хірургічного та ортопедичного обладнання до уваги судовою колегією не приймаються у зв'язку з тим, що у відповідача немає ні правових підстав, ні обов'язку повертати будь-які грошові кошти отримані від позивача, з огляду на наступне.

Господарським судом міста Києва обґрунтовано зазначено про те, що виходячи із змісту видаткових накладних: №РН-0001149 від 03.10.2011р., №РН-0001239 від 08.12.2011р., №РН-0001100 від 28.09.2011р. в таких, щодо кожного товару, визначений код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Податок по вказаній операції був сплачений в порядку, строки та розмірі визначені законодавством, а отже підстав, як вірно зазначає місцевий господарський суд та обов'язок повертати грошові кошти в сумі 49 277, 00 грн., які уже сплачені до державного бюджету у вигляді податку на додану вартість, у відповідача відсутні, а вимога позивача повернути такі кошти не може бути покладена в основу рішення за таких обставин.

Відповідно до вимог ст.4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

В матеріалах справи наявний лист №8061/10/06-408 від 03.11.2012р. в якому ТОВ "Алконт-Сервіс" повідомлено про те, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання лише тих технічних та інших засобів, найменування яких визначено в Переліку №79 (79-2011-п) . Операції з постачання товарів, які до Переліку №79 (79-2011-п) не включено, будуть оподатковуватись податком на додану вартість у загальному порядку за ставкою 20 відсотків.

Доводи позивача щодо отримання відповідачем грошових коштів від позивача без достатньої правової підстави є необгрунтованою, так як по-перше грошові кошти отримані на підставі договору щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного, по-друге, як вірно зазначає місцевий господарський суд, позивач заздалегідь знав про ціну договору (вартість поставленого товару) та добровільно сплатив усі належні грошові кошти за поставлений товар, в тому ж числі 49 277, 00грн.

Щодо нарахованих процентів за користування чужими коштами то у зв'язку з тим, що не доведено право власності позивача на грошові кошти отримані відповідачем на підставі договору щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного №138-Ф-11 від 05.09.2011р., підстави для нарахування чи сплати визначених позивачем процентів відсутні.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

1.Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. у справі №910/1732/13 залишити без змін:

3. Матеріали справи №910/1732/13 повернути до Господарського суду міста Києва .

Повний текст постанови складено та підписано 22.07.13р.