923/195/13-г Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води - 16.07.2013 Прийняття

19.02.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (далі відповідач, Підприємство) про стягнення грошових коштів у сумі 25.317 грн. 48 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 497 від 15.10.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії для приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Котовського буд. 4, опалювальною площею 257 кв. м., внаслідок чого має борг по її оплаті за період з 01.11.2011 р. по 01.05. 2012 р. включно в сумі 25.317 грн. 48 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 1720 грн. 50 коп. - на оплату судового збору.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважав безпідставними, посилаючись на те, що позивач в порушення умов договору не розглянув ані акт припис від 03.11.2011 р., ані акт припис від 19.01.2012 р. відповідно до яких було зафіксовано, що опалювальні прилади у підвальному приміщенні відповідача відсутні, а ліжаки ізольовані, а також позивач не провів відповідні перерахунки розміру плати за послуги в разі їх ненадання. Відповідач неодноразово звертався з проханням до позивача про розірвання договору. Проте, ПАТ постійно відмовляв Підприємству у розірванні договору, посилаючись на те, що, оскільки, останній не є власником відповідних трубопроводів, а тому не має право проводити ізоляцію, яку необхідно провести при розірванні договору. Крім того, відповідач зазначив, що в супереч п. 25 п. п. 4 договору відсутні акти готовності до опалювального сезону, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.2013 р. (суддя Людоговська В.В.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 497 від 15.10.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії для приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Котовського буд. 4, опалюваною площею 257 кв.м., внаслідок чого має борг по її оплаті за період з 01.11.2011 р. по 01.05.2012 р. включно в сумі 25.317 грн. 48 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 1720 грн. 50 коп. - на оплату судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Скарга майже повністю дублює доводи, викладені у відзиві на позов та мотивована ще й тим, що витрати на транспортування теплової енергії до споживачів закладено в тариф на виробництво теплової енергії, а витрати на утримання внутрішньобудинкових мереж теплопостачання включаються до складу квартирної плати, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 15.10.2010 р. між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 497, за умовами якого позивач зобов'язався надавати до будинку розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Котовського, 4 в тому числі і до приміщення відповідача площею 257 кв. м. послуги з централізованого опалення у кількості відповідно до показів теплового лічильника типу Calmex-U, заводський номером-18204, а останній зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

У п. 30 договору сторонами передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 15.04.2011 р.

Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Оскільки, в матеріалах справи не міститься доказів щодо припинення названого договору в установленому законом та цим договором порядку, то він є діючим до сьогоднішнього часу, так як він не розірваний ані за згодою сторін, ані в судовому порядку.

У п. 6 договору сторони передбачили, що розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії.

Як свідчать матеріали справи загальна опалювальна площа будинку № 4 по вул. Косовського в м. Херсоні складає 4627,39 кв. м., з яких: житлові приміщення будинку займають 86,88 %, опалювальні приміщення "Теплотехніки" - 1,19%, "Камелії" - 2,31%, Херсонської обласної організації Афганістану - 2,41%, "Олімпу Юг" - 1,64% та відповідача у справі - 5,55% (257 кв. м. від 4627,39 кв.м.)

З моменту укладення договору та до сьогоднішнього часу опалювання приміщення відповідача здійснюється через ліжаки та стояки системи опалювання, що проходять через приміщення, що займає останній проти чого не заперечувала жодна із сторін договору № 497 від 15.10.2010 р. при його укладанні, а кількість спожитої теплової енергії відповідачем, визначається за показниками домового теплового лічильника у дольовому відношенні до займаної опалюваної площі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, та починаючи з 01.11.2011 р. по 05.04.2012 р. надавав послуги з централізованого опалення житлового будинку, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Котовського, 4, загальною площею 4627,39 кв. м., у тому числі і до опалювальної площі 257 кв. м., яку в якості одного із абонентів займає відповідач та яка входить до загальної площі названого будинку.

Так, у листопаді 2011 р. позивач надав послуги з централізованого опалення названого будинку загальною кількістю 64,74 Гкал, у тому числі відповідачеві у кількості 3,59 Гкал на суму 4307 грн. 57 коп., у грудні 2011 р. загальною кількістю 62,10 Гкал, у тому числі відповідачеві у кількості 3,45 Гкал на суму 4139 грн. 59 коп., у січні 2012 р. загальною кількістю 74,27 Гкал, у тому числі відповідачеві у кількості 4,13 Гкал на суму 4955 грн. 51 коп., у лютому 2012 р. загальною кількістю 98,16 Гкал, у тому числі відповідачеві у кількості 5,45 Гкал на суму 6539 грн. 35 коп., у березні 2012 р. загальною кількістю 47,05 Гкал, у тому числі відповідачеві у кількості 2,61 Гкал на суму 3131 грн. 69 коп., у квітні 2012 р. загальною кількістю 33,68 Гкал, у тому числі відповідачеві у кількості 1,87 Гкал на суму 2243 грн. 77 коп., а всього загальною кількістю 380 Гкал, у тому числі відповідачеві загальною кількістю 21,1 Гкал загальною вартістю 25317 грн. 48 коп., що підтверджується звітами про трату теплової енергії та параметрами теплоносія по показам будинкового теплового лічильника за листопад 2011 р., за грудень 2011 р., за січень 2012 р., за лютий 2012 р., за березень 2012 р., за квітень 2012 р., які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача без будь-яких зауважень щодо кількості та якості наданих послуг з централізованого опалення будинку, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Котовського, 4.

Від оплати виставлених позивачем рахунків за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. на оплату спожитої теплової енергії на суму 25317 грн. 48 коп. відповідач ухилився.

Умовами п. 5 договору встановлено, що тариф за надані послуги на момент укладення договору з урахуванням ПДВ становить: 601 грн. 40 коп. за Гкал.

Відповідно до п. 5.2 договору визначено, що розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку, на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що тариф відповідно до рішень виконавчого комітету Херсонської міської ради змінювався неодноразово та кінцевим рішенням було встановлено тариф у розмірі: 999 грн. 90 коп. за Гкал.

Ч. 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно ч. 7 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання входить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами комунальної власності.

На підставі п. "а" під. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів в сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Однак, тариф на теплову енергію з 01.01.2011 р. встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії позивач в спірний період керувався тарифами, які були погоджені з органами місцевого самоврядування та які не перевищують, встановлені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, а саме: у розмірі 601 грн. 40 коп. за Гкал, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості застосування позивачем саме цих тарифів при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії до приміщення відповідача.

Як правильно встановлено судом першої інстанції станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач спожиту теплову енергію вартістю 25.317 грн. 48 коп. не оплатив, тобто фактично ухилився від виконання своїх зобов'язань за укладеним договором, оскільки відповідно до п. 8 договору оплатити спожиту теплову енергію відповідач повинний не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Посилання скаржника на те, що позивачем не вірно здійснено нарахування за надані послуги, так як останній не повинен оплачувати витрати на транспортування теплової енергії до споживачів та на утримання внутрішніх будинкових мереж теплопостачання, оскільки їх закладено в тариф на виробництво теплової енергії та ці витрати включаються до складу квартирної оплати є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та повністю спростовуються ними, а саме - виставленими рахункам позивача, відповідно до яких у тариф на спожиту відповідачем теплову енергію на протязі періоду з 01.11.2011 р. по 01.05.2012 р. вже включені тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Будь-яких інших нарахувань ніж за спожиту теплову енергію відповідачем на протязі листопада 2011 р. - квітня 2012 р. позивачем не здійснювались та будь-які інші рахунки не виставлялись, внаслідок чого протилежні доводи скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Посилання відповідача на повну ізольованість транзитних ліжаків системи опалення будинку та стояків опалення квартир житлового будинку колегія суддів не приймає до уваги та погоджується з судом першої інстанції щодо їх безпідставності, оскільки з актів-приписів від 03.11.2011 р. та від 19.01.2012 р., вбачається, що ліжаки системи опалення будинку та стояки опалення квартир житлового будинку, що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Котовського, 4 мають лише часткову ізоляцію, внаслідок чого протилежні доводи скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Посилання скаржника на незаконну відмову у розірванні договору правомірно не прийнято місцевим судом до уваги, оскільки, відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (630-2005-п) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.07.2005 р. ( далі - Правила) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Тобто, для вирішення питання щодо припинення нарахувань за послуги з централізованого опалення відповідачу необхідно прийняти заходи по обмеженню надходжень теплової енергії від наявних транзитних трубопроводів - а саме: виконати повну та герметичну ізоляцію вказаних трубопроводів згідно діючих санітарних норм, правил та нормативів.

Листами від 30.01.2012 р. та від 04.04.2012 р. ПАТ повідомив відповідача про необхідність здійснити за свій рахунок повну та герметичну ізоляцію вказаних трубопроводів згідно діючих санітарних норм, правил та нормативів.

Але, доказів, які б свідчили про проведення цих робіт відповідачем в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача 25.317 грн. 48 коп. боргу за отриманні послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2011 р. по 01.05.2012 р. включно та поклав судові витрати по справі на відповідача згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Крім того, аналогічний спір між тими ж сторонами щодо стягнення заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення за попередній період за цим же договором № 497 від 15.10.2010 р. при таких самих обставинах вже вирішений у судовому порядку у справі № 5024/1358/2011 та це рішення набрало законної сили, а тому має преюдиціальне значення.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.