910/3512/13 Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 09.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

Господарського суду м.Києва

від 20.05.2013р.

у справі № 910/3512/13 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 19.03.2001 № 555-577; від 11.03.2002 № 802-869, 874-878, 886-887 про стягнення з векселедавця - Відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" (правонаступником якого є позивач) на користь векселедержателя - філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 46 521 592, 93 грн. такими, що не підлягають виконанню повністю.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2013 у справі № 910/3512/13 позовні вимоги задоволено повністю, визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 19.03.2001 № 555-577; від 11.03.2002 № 802-869, 874-878, 886-887 про стягнення з векселедавця - Відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" (правонаступником якого є позивач) на користь векселедержателя - філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 46 521 592, 93 грн.

На підставі рішення суду з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" судовий збір у сумі 1 147 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до суду, просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що види забезпечення виконання зобов'язання визначено нормами ст. 546 ЦК України, при цьому забезпечення виконання зобов'язання у формі (виді) векселя, зазначеною нормою ЦК України (435-15) , не передбачено.

Апелянт зазначає, що векселі були емітовані саме як оплата за поставлений природний газ згідно договору від 22.06.1995р., а отже векселі не можуть бути забезпеченням виконання зобов'язаннь позивача перед відповідачем за договором № 2 від 22.06.1995р., а є окремим зобов'язанням. Відповідно, дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) не поширювалася на зазначену заборгованість позивача та не підлягала списанню на його умовах. Тому, як зазначає апелянт, списання вексельної заборгованості на підстав зазначеного Закону та в порядку, передбаченому Постановою КМУ № 894 (894-2011-п) "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" не могло бути здійсненим.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 09658304, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегією встановлено наступне.

22.06.1995 між ВАТ "Вінницягаз" та AT "Укргазпром" (правонаступником якого є ДК "Укртрансгаз") було укладено договір № 2, за умовами якого та на підставі Указу Президента України від 07.02.1995 № 109/95 (109/95) , наказу Держнафтогазпрому від 28.02.1995 № 21, відповідно до обсягів природного газу власного видобутку та закупленого за імпортом в 1995 році, відповідач зобов'язався подати природний газ для населення комунально-побутових та промислових підприємств, а позивач зобов'язався прийняти, оплатити та реалізувати природний газ вказаним вище споживачам.

20.09.2000 як забезпечення виконання зобов'язання з виплати заборгованості за неналежне виконання позивачем умов Договору, останній виписав на ім'я відповідача такі векселі:

- від 20.09.2000 № 623020106801 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106802 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106803 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106841 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106842 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106890на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106933 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106934 на суму 500 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106936 на суму 500 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106937 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106938 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106939 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106940 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106941 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106942 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106943 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106944 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106945 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106946 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106947 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106948 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106949 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 263020106950 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106820 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106821 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106822 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106823 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106824 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106825 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106826 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106827 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106828 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106829 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106830 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106831 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106832 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106833 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106834 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106835 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106836 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106837 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106838 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106839 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106840 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106843 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106844 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106845 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106846 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106847 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106848 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106849 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106850 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106851 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106852 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106853 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106854на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106855 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106856 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106857 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106858 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106859 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106860 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106861на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106862 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106863 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106864 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 6230201068652 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106866 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106867 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106868 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106869 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106870 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106871 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106872 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106873 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106874 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106875 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106876 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106877 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106878 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106879 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106880 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106881 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106882 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106883 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106887 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106891 на суму 100 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106893 на суму 50 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106894 на суму 50 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106895 на суму 50 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106896 на суму 50 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106915 на суму 500 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106916 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106917 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106918 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020106919 на суму 200 000 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020108165 на суму 2 025 496, 76 грн.;

- від 20.09.2000 № 623020108166 на суму 31 496 875, 90 грн., а всього на суму 46 443 692, 93 грн.

Частиною першою статті 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зі стягнення з векселедавця - ПАТ "Вінницягаз" на користь векселедержателя - УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 46 521 592, 93 грн. було вчинено Виконавчі написи нотаріуса, які в подальшому було пред'явлено відповідачем до виконання та відкрито виконавчі провадження з примусового стягнення коштів.

В провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (далі - ВДВС Вінницької області) станом на 20.05.2013 перебувають 98 виконавчих проваджень з виконання вказаних Виконавчих написів на суму 46 416 090,03 грн.

04.06.2011 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 № 3319-VI (3319-17) .

Статтею 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (далі по тексту Закон) встановлено, що його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднанню енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону встановлено, що підлягає списанню:

заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначені у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Оскільки векселі були видані позивачем як забезпечення виконання зобов'язання за Договором, за умовами якого та на підставі Указу Президента України від 07.02.1995 № 109/95 (109/95) , наказу Держнафтогазпрому від 28.02.1995 № 21, відповідно до обсягів природного газу власного видобутку та закупленого за імпортом в 1995 році, відповідач зобов'язався подати природний газ для населення комунально-побутових та промислових підприємств, а позивач зобов'язався прийняти, оплатити та реалізувати природний газ вказаним вище споживачам і станом на 1 січня 2010 року заборгованість не була сплаченою, ПАТ "Вінницягаз", засіданням комісії з питань списання заборгованості (протокол від 07.10.2011 № 38) списало заборгованість, яка утворилась перед відповідачем за Договором у сумі 46 416 090,03грн.

Місцевий суд дійшов правильного всиновку, що списання відбулося з дотриманням Порядку списання заборгованості за природний газ і електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. № 894 (894-2011-п) та у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .

Заперечення відповідача про те, що зазначена заборгованість є заборгованістю за векселями, а не заборгованістю за природній газ, оскільки векселі видано позивачем як забезпечення виконання зобов'язання з виплати заборгованості за неналежне виконання позивачем умов Договору, який за своєю правовою природою був договором купівлі-продажу природного газу, колегією не приймається, з огляду на наступне.

26.12.2012 та 28.12.2012 ПАТ "Вінницягаз" сплатило вартість витрат на вчинення виконавчих дій у сумі 77 900 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 26.12.2012 на суму 8 500 грн.; від 26.12.2012 № 3327 на суму 3 400 грн. і від 28.12.2012 на суму 66 000 грн.

Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Таким чином, зобов'язання, що виникли у позивача з відповідачем, припинилося на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) з моменту затвердження протоколу комісії з питань списання заборгованості ПАТ "Вінницягаз" від 07.10.2011 № 38.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та статті 90 Закону України "Про нотаріат" вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

28.12.2012 ПАТ "Вінницягаз" звернулося з заявою до ВДВС Вінницької області про закриття виконавчого провадження.

24.01.2013 позивачем отримано лист від ВДВС Вінницької області, в якому позивача повідомлено про неможливість закінчити виконавче провадження на підставі пункту 14 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки норми цього пункту втратили чинність 01.07.2012.

Згідно з приписами частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) справи у спорах за участю боржника і стягувана про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або та місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

За приписами статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 (v0010600-11) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК України, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, колегія приходить до висновку, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Окремим випадком звернення з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є випадок, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З огляду на відсутність обов'язку з виконання Виконавчих написів у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, в забезпечення якого укладався Договір, колегія вважає за можливе задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачувались кошти на рахунок відповідача саме як оплата за природний газ, а не як сплата за векселями, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами. Відповідач приймав даний спосіб виконання зобов"язання, тобто своїми діями визнав виконання належним і погодився з наявністю заборгованості позивача саме за природний газ, а не погашення векселів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2013р. у справі № 910/3512/13 залишити без задоволення.