914/470/13-г Про внесення змін до договору оренди землі - 08.07.2013 Прийняття

Про: 1) Внести зміни до договору оренди землі від 1 жовтня 2010 року, який зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 24 грудня 2010 року за №04.10.439.00066 шляхом викладення п.5 Договору у наступній редакції: "п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 60774 грн. 73 коп., відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням Держкомзему у м. Борислав Львівської області від 14.02.2012р. №744". 2) Внести зміни до договору оренди землі від 1 жовтня 2010 року, який зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 24 грудня 2010 року за №04.10.439.00066 шляхом викладення п.9 Договору в наступній редакції: "п.9. Орендна плата, згідно рішення Бориславської міської ради від 17 листопада 2011 року №420 становить 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки і вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 7292 грн. 96 коп. в рік, або 607 грн. 75 коп. в місяць, щомісячними платежами на розрахунковий рахунок №33210812700012 в УДКСУ у м. Бориславі Львівської області, код ЗКПО 37942974, код платежу 13050200, отримувач Бориславська міська рада". 3) Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

За участю представників сторін :

від апелянта/відповідача: Глинка Р.Я. - п/к за довіреністю №юр-870/д від 21.12.2012 р.,

від позивача: Мельничок В.М. - п/к за довіреністю № 3-21/1605 від 03.07.2012 р.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: представник не прибув,

від прокуратури: Куцик В.Б. - прокурор відділу Прокуратури Львівської області, згідно посвідчення № 01165 від 24.10.2012р.,

Представникам сторін, які прибули в дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники, які прибули в судове засідання, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" від 23.04.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/470/13-г господарського суду Львівської області введено суддів - Давид Л.Л. та Юрченка Я.О. (а. с. 112).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу б/н від 15.04.2013 р. (вх. № 05-05/585/13 від 23.04.2013 р.) Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до провадження та розгляд скарги призначено на 15.05.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи, а. с. 115-118).

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/470/13-г замість судді Юрченка Я.О. (перебування у відпустці) введено суддю Гриців В.М.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи з 14.05.2013 р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) ).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 р. розгляд справи було відкладено на 08.07.2013 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією, згідно з інструкцією діловодства.

З підстав зазначених у розпорядженні голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/470/13-г замість судді Гриців В.М. введено суддю Юрченка Я.О.

Представник апелянта/відповідача прибув, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, подав через канцелярію суду клопотання б/н від 08.07.2013 р. (вх. № 05-04/3846/13 від 08.07.2013 р.) про зупинення провадження у справі з додатками, копії: ухвали Бориславського міського суду про порушення провадження у адміністративній справі від 03.06.2013 р.; розпорядження Львівського обласного ТВ Антимонопольного комітету України від 24.05.2013 р. № 141Р; листа Львівського обласного ТВ АМКУ № 13/08-1427 від 29.05.2013 р.; адміністративного позову. Вважає, що провадження у справі слід зупинити, оскільки, підставою звернення позивача з позовною заявою до суду спонукало прийняте Бориславською міською радою рішення № 420 "Про доповнення до рішення міської ради від 06.03.2008 р. № 568 "Про внесення змін в рішення міської ради від 28.02.2003 р. № 109 "Про затвердження Положення про порядок визначення і справляння орендної плати в м. Бориславі", яке станом на 03.06.2013 р. оскаржене та прийняте Бориславським міським судом Львівської області до провадження.

Представник прокуратури прибув, проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив, вважає, що на час винесення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, скаржником/апелянтом не було оскаржено рішення Бориславської міської радои № 420 "Про доповнення до рішення міської ради від 06.03.2008 р. № 568 "Про внесення змін в рішення міської ради від 28.02.2003 р. № 109 "Про затвердження Положення про порядок визначення і справляння орендної плати в м. Бориславі", а відтак, немає правових підстав для зупиенння провадження у справі № 914/470/13-г, щодо апеляційної скарги скаржника/відповідача запречив, просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судове засідання прибув, подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 135-139), проти клопотання про зупиення провадження у справі заперечив, вважає, що під час винесення місцевим господарським судом рішення по справі № 914/470/13-г апелянтом/відповідачем не було оскаржено рішення Бориславської міської ради № 420, а відтак, просить у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити, рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, згідно з інструкцією діловодства.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/470/13-г.

Клопотання апелянта/відповідача б/н від 08.07.2013 р. (вх. № 05-04/3846/13 від 08.07.2013 р.) про зупинення провадження у справі, слід відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, 08.04.2013 р. місцевим господарським судом по справі № 914/470/13-г було прийнято рішення на підставі зібраних та поданих сторонами доказів (документів).

З матеріалів справи вбачається, що будь які процесуальні документи, щодо оскарження рішення Бориславської міської ради № 420 "Про доповнення до рішення міської ради від 06.03.2008 р. № 568 "Про внесення змін в рішення міської ради від 28.02.2003 р. № 109 "Про затвердження Положення про порядок визначення і справляння орендної плати в м. Бориславі" станом на 08.04.2013 р., тобто на час постановлення судового рішення, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, з ухвали Бориславського міського суду Львівської області від 03.06.2013 р. про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ПАТ "Укрнафта" в особі Карташова Вячеслава Вадимовича до Бориславської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення вбачається, що провадження у адміністративній справі було відкрито після прийняття Господарським судом Львівської області рішення у справі № 914/470/13-г.

Як вбачається зі змісту клопотання про зупинення провадження у справі, скаржник/апелянт сам зазначає, що 29.05.2013 р. звернувся з адміністративним позовом до Бориславського міського суду Львівської області про визнання протиправним та скасування вищезазначеного рішення позивача, тобто звернувся з адміністративним позовом після прийняття Господарським судом Львівської області рішення по справі № 914/470/13-г, однак не наводить жодних причини, щодо не подання відповідного процесуального документа місцевому господарському суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року у справі № 914/470/13-г (суддя М.М.Синчук) вирішено: позов задовольнити повністю. Внести зміни до договору оренди землі від 1 жовтня 2010 року, який зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 24 грудня 2010 року за № 04.10.439.00066 та викласти п.5 договору у такій редакції: "п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 60774 грн. 73 коп., відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням Держкомзему у м. Борислав Львівської області від 14.02.2012р. №744" (пункт другий резолютивної частини). Внести зміни до договору оренди землі від 1 жовтня 2010 року, який зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 24 грудня 2010 року за № 04.10.439.00066 та викласти п.9 договору у такій редакції: "п.9. Орендна плата, згідно рішення Бориславської міської ради від 17 листопада 2011 року № 420 становить 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки і вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 7292 грн. 96 коп. в рік, або 607 грн. 75 коп. в місяць, щомісячними платежами на розрахунковий рахунок №33210812700012 в УДКСУ у м. Бориславі Львівської області, код ЗКПО 37942974, код платежу 13050200, отримувач: Бориславська міська рада" (пункт третій резолютивної частини рішення) (а. с. 100-108).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач (Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі № 914/470/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора м. Борислава Львівської області в інтересах держави в особі Бориславської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", про внесення змін до договору оренди землі - відмовити, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Вважає, що місцевим судом не дотримано норм процесуального права, а саме: ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України. Крім того, апелянт зазначив, що місцевий суд не має повноважень сторони договору і не може підміняти волю сторони своєю, а тому не може замість сторін обирати, який розмір орендної плати встановлювати в договорі.

Також скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що згідно ч. 2, ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Відтак, пунктом 13 Договору оренди від 01.10.2010 року сторонами узгоджено, що розмір орендної плати переглядається сторонами 1 раз на рік, у разі зміни умов господарювання передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом та посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08.06.2011 року у справі №6-2914св11 в якій зазначено: "умови договору оренди землі не зобов'язують сторони вносити зміни до договору, зокрема, збільшувати чи зменшувати розмір орендної плати, а лише зобов'язують за певних обставин переглянути умови договору". Однак місцевим судом на думку скаржника, такі норми повністю проігноровано при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також вказує на те, що місцевим судом не вірно викладено обставини справи, що рішення Бориславської міської ради від 23.09.2011 р. № 373 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Борислава" є підставою для задоволення позову щодо встановлення ставки орендної плати на рівні 12% від НГО, оскільки даним рішенням не передбачено встановлення для Відповідача такої ставки, а лише затверджено нову нормативну грошову оцінку землі.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що місцевим судом порушено норми ч. 1 ст. 15, ст. 17 ГПК України, оскільки спір не підвідомчий Господарському суду Львівської області, оскільки, на думку скаржника, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів повинні розглядатись за місцезнаходженням (юридична адреса) однієї з сторін, до якої звернувся заявник та посилається на роз'ярення у постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10.

Колегією суддів встановлено, що Позивач - орган місцевого самоврядування: Бориславська міська рада Львівської області є юридичною особою, ідентифікаційний код 26181298, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 82300, Львівська область, місто Борислав, вул. Шевченка, буд. 42 (а. с. 28).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (ПАТ "Укрнафта") є юридичною особою, правонаступником перейменованого Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", йому присвоєно код ЄДРПОУ 00135390, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 04053, м. Київ, Шевченківський район, провулок Несторівський, будинок 3-5 (а. с. 26-27, 66).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" є відокремленим підрозділом (філією) юридичної особи, місцезнаходження філії: п. і. 82300, Львівська обл., м. Борислав, Карпатська брама, 26 (а. с. 47, 74-77),

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор м. Борислава в інтересах держави - уповноваженого органом місцевого самоврядування, в особі Бориславської міської ради Львівської області заявив позов до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін до Договору оренди землі від 01.10.2010 р.

Місцевим судом встановлено, 01.10.2010р. між Бориславською міською радою Львівської області (Позивач у справі, Орендодавець - за договором) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"), від імені якого діє структурна одиниця Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз" (Орендар - за договором) укладено Договір оренди землі (надалі за текстом - Договір), що зареєстрований у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 24 грудня 2010 року за № 04.10.439.00066 (а. с. 8-11).

Зазначений Договір оренди землі укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, договір зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 24.12.2010р. за № 04.10.439.00066, про що вчинено відповідний запис.

Зазначений Договір відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України, відтак є правомірним правочином в силу ст. 204 ЦК України, з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК України).

За своїми основними та другорядними ознаками зазначений Договір відповідно до ст. 792 ЦК України є договором найму (оренди) земельної ділянки.

Згідно п.1 та п. 2 Договору Орендодавець, на підставі рішення Бориславської міської ради Львівської області від 25.02.2010р. за № 1107 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку 0,0637 гектарів земель промислового призначення для обслуговування свердловини № 166 НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта", яка знаходиться на території Бориславської міської ради Львівської області.

Відповідно до Акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.10.2010р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0637 га для обслуговування свердловини № 166 НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта", що знаходиться на території Бориславської міської ради Львівської області (а. с. 11).

Вищезазначений Акт приймання-передачі об'єкта оренди, підписаний та скріплений печатками двох сторін за договором.

Договір укладено строком на 25 (двадцять п'ять) років (п.8 договору).

Згідно п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33877 грн. 56 коп. Орендна плата за використання земельної ділянки, згідно рішення Бориславської міської ради від 06.03.2008р. за № 568 становить 3% від нормативно-грошової оцінки і вноситься орендарем у формі та розмірі 84 грн. 69 коп. щомісячними платежами на розрахунковий рахунок 37210812700012 в УДК у Львівській області, код ЗКПО 22402093, код платежу 13050200, отримувач: Бориславська міська рада (п.9 Договору).

Як вбачається з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а. с. 15), яка знаходиться у м. Борислав, свердловина № 166, станом на 31.01.2012р., складає 60774 грн. 73 коп.

Згідно рішення Бориславської міської ради Львівської області, яке прийнято на 22 сесії міської ради 6 демократичного скликання № 373 від 23.09.2011 р. затверджено грошову оцінку земель міста Борислава. Грошова оцінка вводиться у дію з 01.01.2012р. (п.2 рішення) (а. с. 21-24).

Рішенням Бориславської міської ради Львівської області від 17.11.2011р. № 420, яке прийнято на 25 позачерговій сесії міської ради 6 демократичного скликання (а. с. 25) внесено зміни до "Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Борислав", затвердженого рішенням міської ради від 28.02.2003р. № 109, зокрема, внесено доповнення до пп.2.4 п.2 Положення, яким встановлено ставку орендної плати за земельні ділянки, в розмірі 12% від грошової оцінки земельних ділянок для обслуговування свердловин з видобутку газу та нафти, об'єктів інфраструктури, які належать до нафтогазової галузі.

У зв'язку з викладеним, Бориславською міською радою на адресу відповідача листом від 31.07.2012 року за № 3-21/1877 (а. с. 16) направлено повідомлення про зміну річної суми податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки комунальної власності та пропозицією укласти додаткову угоду до договору. Листом від 13.11.2012 року за № 3-18/2934 (а. с. 17) з тією ж пропозицією відповідачу направлено підготовлений проект додаткової угоди до договору оренди землі.

У відповіді на надіслану пропозицію укласти додаткову угоду Бориславська міська рада 07.12.2012 року за вих. № 04-146 (а. с. 18) отримала лист в якому йшлося про надання згоди на укладення додаткової угоди до договору за умови, що річний розмір орендної плати за земельну ділянку становитиме 3%. Бориславською міською радою листом від 14.12.2012 року за вих. № 3-18/3255 (а. с. 19-20) у прийнятті вказаних умов відмовлено та повторно направлено пропозицію укласти додаткову угоду до договору на попередніх умовах.

Однак, відповіді на пропозицію укласти додаткову угоду Бориславська міська рада не отримала, отже, між міською радою та відповідачем не досягнуто згоди щодо встановлення нового розміру орендної плати відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Згідно ч.3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Згідно ч.1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави та у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру").

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. (v003p710-99) у справі № 1-1/99 зазначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Заявлений прокурором м. Борислава Львівської області в інтересах держави в особі Бориславської міської ради Львівської області позов відповідає вимогам Законів України "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та Податкового кодексу України (2755-17) і підлягає до розгляду по суті.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користуватися на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з п.14.1.125 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст. 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в м. Бориславі, де розташована свердловина № 166, яка є об'єктом Договору оренди землі, до якого позивачем пропонується внести зміни, за яким нормативна грошова оцінка землі, становить 60774 грн. 73 коп., підтверджується витягом з технічної документації управління Держкомзему у м. Борислав Львівської області.

Таким чином, розмір орендної плати складає 7292 грн. 96 коп. в рік або 607 грн. 75 коп. в місяць.

Згідно з ч.1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України).

Згідно з ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Бориславською міською радою Львівської області 23.09.2011р. було прийнято рішення № 373 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Борислава", яке у відповідності до п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України набрало чинності та підлягає застосуванню до бюджетного періоду, в межах якого спір розглядається судом.

Пунктом 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 (v0006600-11) роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лиш у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Доказів про те, що рішення Бориславської міської ради Львівської області від 23.09.2011р. № 373 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Борислава" та від 17.11.2011р. № 420 про внесення змін до "Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Борислав" є скасованими або не чинними, апелянтом/відповідачем місцевому суду не наведено.

Відповідно до п.13 Договору, розмір орендної плати переглядається 1 (один) раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про оренду землі" та п.36 договору зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, Позивач звертався до Відповідача з листами від 31.07.2012 року за № 3-21/1877, від 13.11.2012 року за № 3-18/2934, від 14.12.2012 року за вих. № 3-18/3255 (а. с. 16, 17, 19-20), у яких повідомив про необхідність внесення відповідних змін до договору.

Проте, у позасудовому порядку досягти згоди, щодо зміни умов договору, сторонам не вдалося. Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. (v015p710-02) №15-рп-2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

В постанові Верховного Суду України від 20.11.2012р. (справа №28/5005/640/2012) наголошується, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічна правова позиція про те, що недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 ГК України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача та вирішити спір в судовому порядку, викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі №17/5005/8502/2011 та у постанові від 10.04.2013 р. по справі № 31/5005/4031/2012.

Відповідно до ч.1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що рішення Бориславської міської ради Львівської області № 373 від 23.09.2011р. "Про затвердження грошової оцінки земель міста Борислава" та рішення цієї ж ради № 420 від 17.11.2011 р. "Про внесення доповнень до Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Бориславі" станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, набрало чинності та не скасовано, відтак, місцевим судом правомірно задоволено позовні вимоги прокуратури м. Борислава в особі позивача та внесено зміни до договору оренди земельної ділянки.

Твердження апелянта, що місцевим судом порушено норми ст. 15, ч. 1, ст. 17 ГПК України, оскільки спір не підвідомчий Господарському суду Львівської області, та на думку скаржника, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів повинні розглядатись за місцезнаходженням (юридична адреса) однієї зі сторін, тобто Відповідача господарським судом м. Києва, то вони не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 ГПК України визначено, справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 6 ст. 12 ГПК України визначено, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Як вбачається з зі спірного Договору оренди землі № 04.10.439.00066 від 01.10.2010 р. та Акту приймання-передачі об'єкту оренди від 01.10.2010 р., спірна земельна ділянка загальною площею 0,0637 га земель промислового призначення для обслуговування свердловина № 166 НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта") знаходиться на території Бориславської міської ради Львівської області (а. с. 8-10, 11). Зазначені обставини також підтверджуються Актом встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки свердловини № 166 (а.с. 12), кадастровим планом земельної ділянки свердловини 166 (а.с. 13) та планом земельної ділянки свердловини 166 (а.с. 14).

З огляду на викладене, посилання апелянта на те що даний спір не підвідомчий господарському суду Львівської області є безпідставні оскільки спростовуються ч. 9, ст. 16 ГПК України.

Інші твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Клопотання апелянта/відповідача б/н від 15.05.2013 р. (вх. № 05-04/2121/13 та № 05-04/2122/13) про витребування доказів, слід відхилити, оскільки згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Таких доказів в розумінні ст. 38 ГПК України апелянт суду не представив, у судовому засідання на задоволенні зазначених клопотань не наполягав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.