5006/33/85/2012 Про стягнення штрафу та пені за несвоєчасне виконання робіт - 02.07.2013 Прийняття

Головуючого: Діброви Г.І. суддів Бойченка К.І, Черноти Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:Тюлькіна О.О. - за дов. б/н від 12.03.13 р.від відповідача: Жикаляк М.В. - генеральний директор, Пигіда А.С. - за дов. №02/7-1102 від 27.06.13 р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2013 року у справі № 5006/33/85/2012 (головуючий суддя Сич Ю.В., судді Осадча А.М., Овсяннікова О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської областідо відповідача Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області про та за зустрічним позовом до про стягнення штрафу та пені в сумі 919935 грн. 65 коп. Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області стягнення заборгованості в сумі 626364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4375 грн. 96 коп., пені в сумі 21879 грн. 84 коп.

У 2012 році Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області про стягнення штрафу та пені в сумі 919 935 грн. 65 коп.

26.10.2012р. до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 626 364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4 375 грн. 96 коп., пені в сумі 21 879 грн. 84 коп., яка ухвалою від 29.10.2012р. була прийнята судом до спільного розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.03.13 р. у задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область до Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області про стягнення штрафу та пені в сумі 919 935 грн. 65 коп. було відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області були задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області на користь Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області заборгованість у розмірі 471 734 грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 3 286 грн. 67 коп., пеню у розмірі 16 433 грн. 37 коп. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Позивач за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 04.03.13 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги повністю а в зустрічному позові відмовити повністю.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/33/85/2012 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2011 року між Державним регіональним геологічним підприємством "Донецькгеологія" (Підрядник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (Замовник) укладено договір №11-06/2976-ПД/и БТ-11-15 з протоколом узгодження розбіжностей, за умовами якого підрядник зобов'язався своїми силами та на свій ризик виконати, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити наступні роботи: 1.1.1. Проектні роботи на буріння та кріплення дегазаційної скважини, 1.1.2. Спорудження дегазаційної скважини з кріпленням металевими трубами діаметром 325мм, товщиною стінок 7,5мм, глибиною 430м. (далі - роботи) на ПСП "Шахта "Ювілейна" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у відповідності з умовами цього договору (п.1.1. Договору).

Роботи за п.1.1.2 повинні бути виконані в строгій відповідності з розробленим проектом на буріння та кріплення дегазаційної скважини, роботи, передбачені п.1.1.1 цього договору повинні бути виконані в строгій відповідності із завданням на проектування, яке є додатком №3 до договору, та діючими нормами і правилами проектування (п.1.2., п.1.3 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей сторони обумовили строки виконання робіт за договором протягом 4 (чотирьох) місяців: початок робіт - протягом 3 ( трьох) календарних днів з моменту передачі підряднику за актом приймання-передачі робочого майданчика та проектної документації. Роботи виконуються згідно затвердженого сторонами графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2). Сторони узгодили, що етапом робіт є технологічно закінчений комплекс робіт, визначений в графіку виконання робіт. Згідно з вказаним графіком початок виконання робіт встановлено - 12.07.2011 року та закінчення - 11.11.2011 року

Згідно п.5.1. Договору в редакції додаткової угоди №2 від 30.12.2011р. вартість робіт за договором узгоджується сторонами в договірній ціні, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1), та складає 1 546 298 грн. 94 коп.

Приймання виконаних робіт по п.1.1.1. та п.1.1.2. здійснюється сторонами шляхом підписання актів прийомки виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), які підписуються уповноваженими представниками обох сторін з наданням документів, оформлених у відповідності з вимогами ДБН А3.1.5-96. замовнику в 4-х екземплярах. Замовник зобов'язується підписати акти прийомки виконаних робіт або направити мотивовану відмову від прийомки протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надання підрядником акту (п.4.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей оплата виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника: перший місяць - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт, всі наступні місяці - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2011р., а у випадку неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань - до повного виконання ( п.9.1. Договору).

Відповідачем за первісним позовом виконані роботи, які прийняті позивачем за первісним позовом без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними уповноваженими особами підприємств та скріпленими їх печатками актами приймання виконаних будівельних робіт б/н за 01.09.2011р. - 30.09.2011р. на суму 447 873 грн.17 коп., №2 за 01.10.2011р. - 31.10.2011р. - на суму 265 504 грн. 68 коп., №3 за 01.11.2011р. - 30.11.2011р. - на суму 73 701 грн. 05 коп., №4 за 02.12.2011р. - 29.12.2011р. - на суму 117 438 грн. 91 коп., №5 за 03.05.2012р. - 31.05.2012р. - на суму 633 925 грн. 34 коп., всього на загальну суму 1 538 443 грн.15 коп. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

Акт готовності об'єкту, передбачений п. 4.2. Договору, комісією, яка повинна була складатися з уповноважених представників замовника та підрядника і здійснити перевірку готовності об'єкту до експлуатації, за результатами якої і оформити такий акт, сторонами не складався.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником частково сплачено підряднику грошові кошти за виконані роботи: за платіжним дорученням №71458 від 25.10.2011р. - 447 873 грн.17 коп., №85196 від 29.12.2011р. - 265 504 грн. 68 коп., №76123 від 25.11.2011р. - 125 000 грн., №91500 від 30.01.2012р. - 73 701 грн. 05 коп., всього на суму 912 078 грн. 90 коп., що підтверджується витягами з банківських реєстрів.

Позивач за первісним позовом, вважаючи, що відповідач прострочив строки виконання робіт за договором, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія" штрафу та пені в сумі 919935 грн. 65 коп. В свою чергу Державне регіональне геологічне підприємство "Донецькгеологія" звернулося із зустрічними позовними вимогами про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області заборгованості за виконані роботи в сумі 626 364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4 375 грн. 96 коп., пені в сумі 21 879 грн. 84 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Відповідно до вимог ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За умовами пункту 8.2.2. Договору за порушення строків виконання робіт та/або етапів робіт, обумовлених в графіку виконання робіт за цим договором, а саме: невиконання робіт та/або етапів робіт в строк, передбачений графіком виконання робіт, понад 10 (десяти) календарних днів підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт за договором та пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт за договором за кожний день прострочення.

Пунктом 5.6. Договору сторони обумовили, що зобов'язання підрядника виконати роботи у відповідності з вимогами договору, нормативною та технічною документацією, яка відноситься до предмету договору забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих санкцій, заподіяних невиконанням договору та збитків від сум, які належать до виплати підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не оплатив в строк, направлений в його адресу розрахунок штрафних санкцій та збитків, згідно умов цього договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити підрядника.

20.07.2012 року листом №8/8576 замовник направив підряднику розрахунок штрафних санкцій на суму 1 546 299 грн. 90 коп., на що отримав відповідь №02/7-1297 від 30.07.2012р. з відмовою у задоволенні вимог про нарахування таких санкцій.

Позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції 919 935 грн. 65 коп., які складаються з розрахунку 1 391 670 грн. пені, нарахованої відповідно до п.8.2.2. Договору за період з 12.11.2011р. по 31.05.2012р., штрафу у розмірі 154629,90грн. за відрахуванням суми у розмірі 626364,25грн. (застосування ним в односторонньому порядку такої оперативно-господарської санкції, передбаченої договором).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали додаткові угоди №№1 та 2 до договору, що визначений в якості підстави як первісного, так і зустрічного позовів у зв"язку з виникненням необхідності проведення додаткового обсягу робіт і узгодили кінцеву суму виконання робіт тільки 30.12.2011 року, тоді як строк дії договору з урахуванням графіку виконання робіт був встановлений - 31.12.2011 року. Після цієї дати сторони здійснювали конклюдентні дії, які свідчать про фактичне продовження договірних правовідносин, зокрема, були підписані акти приймання виконаних робіт без заперечень та зауважень в частині їх відношення саме до договору, в січні 2012 року позивач за первісним позовом сплатив грошові кошти за виконані за договором роботи. Тому матеріалами справи підтверджено факт фактичної пролонгації дії договору без узгодження сторонами нового календарного графіку строків виконання додаткового обсягу робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтями 251, 252, 253 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов"язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок.

Позивач за первісним позовом не довів суду належними засобами доказування згідно норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України правомірність своїх позовних вимог в частині надання вірного розрахунку пені, враховуючи недоведеність дати початку прострочки виконання відповідачем за первісним позовом його договірних зобов"язань з виконання робіт (25.11.2011 року), оскільки надані ним протоколи наради, проекти, технічне завдання не містять однакової дати початку виконання робіт з врахуванням тієї обставини, що замовник несвоєчасно виконав своє договірне зобов'язання з передачі робочої площадки та технічної документації, від моменту чого і повинен був розпочатися строк виконання робіт.

До того ж, позивачем відповідно до норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України взагалі не надано суду визначеного конкретними датами розрахунку пені, а, помилково вважаючи, що прострочка відповідача за первісним позовом почалася 25.11.2011 року, просте зазначення 180 днів нарахування пені не свідчить про можливість визначення конкретної дати такої прострочки. Доводи апеляційної скарги в частині нібито наявних суперечностей рішення суду в цій частині судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки дійсно був встановлений факт прострочки виконання робіт, але тільки за актом за травень 2012 року, враховуючи загальний 4-х місячний строк виконання робіт за договором, і до того ж, цей акт складено сторонами на виконання додаткових угод до договору №№1,2, причому додаткова угода №2 підписана сторонами тільки 30.12.2011р. без змін строк дії договору - 31.12.2011р., що свідчить про неможливість взагалі наявності прострочки виконання робіт за графіком, в якому визначена кінцева дата - 24.11.2011р.

Тому судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення пені в зв"язку з недоведеністю (невірний розрахунок), враховуючи ще й те, що будь-яких змін своїх позовних вимог в цій частині позивачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

В частині відмови у стягненні штрафу, який зараховано в якості оперативно-господарської санкції в рахунок оплати виконаних робіт, як було передбачено умовами договору, висновок суду є помилковим, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов"язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов"язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Тобто, нормами господарського права передбачена можливість встановлення в господарському договорі сторонами на підставі норм ст. 627 Цивільного кодексу України в частині свободи волевиявлення договору передбачених законом штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт у вигляді штрафу та пені. Перелік встановлених законом штрафних санкцій: неустойка, штраф, пеня є вичерпним і ці терміни не можуть одночасно бути різновидами інших мір відповідальності. Але в даному випадку п. 5.6. Договору сторони визначили стягнення цих штрафних договірних санкцій шляхом їх зарахування до суми належної до оплати за виконані роботи, як оперативно-господарську санкцію, застосування якої передбачено нормами ст.ст. 235, 236, 237 Господарського кодексу України.

Судова колегія вважає, що така умова договору не відповідає вищезазначеним нормам закону, оскільки, по-перше, штраф та пеня є різновидами договірних саме штрафних санкцій, а не оперативно-господарських санкцій, які за своєю правовою природою мають взагалі інший характер; по-друге, їх застосування до винної сторонни - суб"єкта господарювання здійснюється тільки на підставі рішення суду, а оперативно-господарська санкція, у випадку її обумовлення сторонами в договорі, застосовується в односторонньому порядку незалежно від вини суб"єкта господарювання, без рішення суду (навпаки, її застосування може бути оскаржено до суду таким контрагентом договірних господарських взаємовідносин, як встановлено постановами Верховного Суду України від 04.04.11р. №2-24/912-2010, від 16.05.11р. №2-28/2397-2-10, від 29.11.10р. №2-15/1783-2009). Оскільки оперативно-господарська санкція як засіб впливу на недобросовісного суб"єкта господарювання застосовується як додаткова до штрафної санкції, вона скерована на спонукання до належного виконання договору, як додаткова гарантія такого належного виконання стороною, що порушила зобов"язання: зміна порядку оплати, переведення на попередню оплату або оплату після перевірки якості, безакцептне списання грошових коштов, одностороннє призупинення виконання зустрічного обов"язку тощо. Тобто, це одностороння дія однієї сторони, яка обов"язково передбачається в договорі, щодо іншої сторони для припинення або попередження повторення порушень зобов"язання. Тоді як штрафна санкція застосовується до винної сторони тільки судом, який перевіряє правомірність її застосування, вірність розрахунку, наявність винних дій та т.і. Залік до суми основного боргу нарахованих в односторонньому порядку штрафних санкцій взагалі не передбачений нормами чинного законодавства України.

Тому п.5.6 договору судовою колегією, керуючись нормами ч.1 ст. 83 Господарського процессуального кодексу України, визнається недійсним, як такий, що суперечить закону, і як наслідок цього, здійснене як позивачем за первісним позовом, так і судом першої інстанції зарахування суми нарахованого штрафу як зменшення суми основного боргу оплати за виконані роботи є безпідставним.

Таким чином, з огляду на те, що сторони своїми конклюдентними діями з фактичного виконання робіт, їх часткової оплати пролонгували дію договору і, враховуючи відсутність внесення змін до умов договору в частині загального строку виконання робіт - чотирьох місяців, висновок суду першої інстанції, що відповідач за первісним позовом повинен був закінчити виконання робіт в січні 2012 року (з урахуванням ухвали суду в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України від 01.04.2013 року) є вірним, тому і вірним є застосування до винної сторони штрафної договірної відповідальності у вигляді стягнення штрафу за умовами п.8.2.2 договору в розмірі 10% від вартості робіт за договором, що складає 154 629 грн. 90 коп. Виходячи з вищевикладеного, в цій частині первісні позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом штраф в сумі 154 629 грн. 90 коп.

В частині зустрічних позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості за виконані роботи в сумі 626 364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4 375 грн. 96 коп., пені в сумі 21 879 грн. 84 коп. судова колегія вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належим чином відповідно до умов договору, цього кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв делового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом безпідставно не оплатив в строки, обумовлені договором, виконані позивачем за зустрічним позовом та прийняті без заперечень і зауважень роботи за актом №5 від 03.05.2012 року на загальну суму 626 364 грн. 25 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п.8.8 договору у випадку порушення замовником своїх зобов'язань, обумовлених п.5.2 цього договору, він виплачує підряднику пеню, яка діє на момент порушення зобов"язань, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Виходячи з того, що зарахування штрафних санкцій в односторонньому порядку на суму основного боргу є неможливим, тому і часткове задоволення зустрічних позовних вимог судом першої інстанції є помилковим, і в цій частині слід рішення скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 626 364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4 375 грн. 96 коп., пені в сумі 21 879 грн. 84 коп. в повному обсязі, виходячи з норм чинного законодавства України та умов договору з додатковими угодами в частині пропуску відповідачем за зустрічним позовом обумовленого сторонами в добровільному порядку строку оплати прийнятих виконаних робіт - 60 календарних днів з моменту підписання акту приймання (виходячи з кінцевого строку розрахунку за актом виконаних робіт №5 за 03.05.2012 - 31.05.2012р. - 31.07.2012р. і нарахування пені та 3% річних за період прострочки виконання відповідачем за зустрічним позовом його договірного грошового зобов'язання з 01.08.2012р. по 24.10.2012р., як штрафної договірної санкції та плати за користування чужими грошовими коштами в цей період).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, тому судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2013 року у справі № 5005/33/85/2012 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область до Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області про стягнення штрафу в сумі 154 629 грн. 90 коп. з залишенням без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення пені в розмірі 765 305 грн. 75 коп. Також слід задовольнити в повному обсязі зустрічні позовні вимоги Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості в сумі 626 364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4 375 грн. 96 коп., пені в сумі 21 879 грн. 84 коп., тому і в цій частині рішення суду першої інстанції про часткове задоволення зустрічних позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, 36, 49, п.1 ч.1 ст. 83, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2013 р. у справі № 5006/33/85/2012 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2013 р. у справі № 5006/33/85/2012 - скасувати частково.

Визнати недійсним п. 5.6 договору підряду №11-06/2976-ПД/и БТ-11-15 від 12.07.2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області та Державним регіональним геологічним підприємством "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області.

Задовольнити частково первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області до Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області про стягнення штрафу та пені в сумі 919 935 грн. 65 коп.

Стягнути з Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", 84500 м.Артемівськ Донецької області, вул. Сибірцева, буд.17, ЗКПО 25119860 на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", 51400 м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, буд.76, ЗКПО 00178353 штраф в сумі 154 629 грн. 90 коп., судовий збір за подання первісного позову в сумі 3 092 грн. 60 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 476 грн. 93 коп.

Відмовити у задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області до Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області про стягнення пені в розмірі 765 305 грн. 75 коп.

Задовольнити зустрічні позовні вимоги Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", м. Артемівськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості в сумі 626 364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4 375 грн. 96 коп., пені в сумі 21 879 грн. 84 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", 51400 м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, буд.76, ЗКПО 00178353 на користь Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", 84500 м. Артемівськ Донецької області, вул. Сибірцева, буд.17, ЗКПО 25119860 суму основного боргу 626 364 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 4 375 грн. 96 коп., пеню в сумі 21 879 грн. 84 коп., судовий збір за подання зустрічного позову в розмірі 13052 грн. 40 коп.