905/1455/13-г Про стягнення плати за користування вагонами та за зберігання вантажу - 02.07.2013 Прийняття

головуючого:Шевкової Т.А. суддів Бойченка К.І., Черноти Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/1801 від 10.07.2012 р. від відповідача: від третьої особи: Кулик О.В. дов. № 37 від 09.04.2013 року Найданова Л.С. дов. 06/13 від 26.12.2012 року Прусова Я.С. дов. № 03/13 від 26.12.2012 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2013 року у справі № 905/1455/13-г (суддя Забарющий М.І.) за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватного акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат", м. Докучаєвськ Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецьк про стягнення 14 056,20 грн.

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" про стягнення 13 017,72 грн. - плати за користування вагонами та 1038,48 грн. - збору за зберігання вантажу, посилаючись на те, що у листопаді 20012 року на станцію Оленівка на адресу відповідача у листопаді 2012 р. надійшли 59 порожніх вагонів за накладною № 48352355 і 60 вагонів за накладними № 48466072 і № 48475271, відповідач відмовився від забирання прийнятих ним вагонів з посиланням на відсутність замовлення під навантаження, у зв'язку з чим відбулась затримка вагонів, після якої вагони були прийняті відповідачем на під'їзну колію.

Господарський суд, за клопотанням позивача, згідно із ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецьк.

Господарський суд Донецької області рішенням від 13.05.2013 року у справі № 905/1455/13-г визнав позов безпідставним, у задоволенні позовних вимог відмовив, мотивуючи свою відмову тим, що порожні вагони є не вантажем, а транспортними засобами, тому збір за зберігання вантажу в даному випадку не повинен нараховуватись;

дійшов висновку, що позивачем не надано суду доказів виконання умов п.5 договору, визнав доведеним актами загальної форми № 85г від 04.11.2012 року, № 86Г від 06.11.2012 року факт знаходження порожніх вагонів на ст. Оленівка, а не на приймально-здавальних коліях станції Оленівка-Нова, тому визнав недоведеною затримку вагонів з причин, що залежали від вантажовласника.

Державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2013 року у справі № 905/1455/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що господарський суд при прийнятті рішення допустив порушення норм матеріального права - ст.ст. 6, 46, 47, 119 Статуту залізниць України (457-98-п) , п.п.6, 15 Правил користування вагонами і контейнерами, п.п. 2.1 п.2 розділу ІІІ Тарифного керівництва № 1, процесуального права - ст. 43 ГПК України в частині всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заявник скарги зазначає, що спірні вагони є власністю державної вагонної компанії ДП "Укрспецвагон" і не мають нумерації інвентарного парку Укрзалізниці, тобто є власними вагонами, які перевозились за повними вантажними документами зі сплатою залізничного тарифу за перевезення, в залізничних накладних на їх перевезення в графі "найменування вантажу" зазначено "вагони залізничні всякі, що перевозяться на власних осях", адресовані ПАТ "ДФДК", тому вважає, що спірні вагони мають статус вантажу.

Заявник скарги зазначає, що згідно з ч.2 ст.119 Статуту залізниць України (457-98-п) плата за користування вагонами, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується за час затримки на коліях залізниці, посилається на ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України (457-98-п) , і вважає, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому непередбачена планом (договором, контрактом, замовленням та ін.) останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

У судовому засіданні представник заявник скарги підтримав свої апеляційні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" повідомили, що вважають рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2013 року у справі № 905/1455/13-г законним та обґрунтованим, тому просили залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 01.11.2012 року ПАТ "Єнакіївський металургійний завод" м. Єнакієве за накладною № 48352355 зі станції Єнакієве відправив на станцію Оленівка для відповідача 59 порожніх вагонів з -під вапняку для флюсування; 03.11.2012 року відправив відповідачеві 32 порожніх вагона за накладною № 48466072, та 28 порожніх вагонів за накладною № 48475271.

Вагони за накладною № 48352355 прибули на станцію Оленівка 04.11.2012 р., за накладними № 48466072 та 48475271 - 06.11.2012 р.

Оскільки відповідач відмовився прийняти вагони, вагони певний час знаходились на станції Оленівка, факт затримки вагонів засвідчений актами загальної форми № 85г від 04.11.2012 року та 86Г від 06.11.2012 року, за час затримки на коліях залізниці власних вагонів станцією Оленівка нарахована плата за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами №№ 04029004, 040290005 в сумі 13 017,72 грн. (з врахуванням ПДВ) та за час затримки вагонів на коліях загального користування понад 24 години залізницею нарахований збір за зберігання вантажів у сумі 1038, 48 грн. (з ПДВ) та складена накопичувальна картка № 05020097.

Відповідач від підписання актів загальної форми, відомостей плати за користування вагонами та накопичувальної картки відмовився, тому позивач звернувся до господарського суду із заявою про примусове стягнення з відповідача 13 017,72 грн. - плати за користування вагонами та 1038,48 грн. - збору за зберігання вантажу.

Між ДП "Донецька залізниця" та ПАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" укладено 14.12.2010 року укладено договір № 260жд/564 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Також, між ДП "Донецька залізниця" та ПАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" 27.10.2011 року укладено договір № 1/29 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ДФДК" при станції Оленівка ДП "Донецька залізниця".

Відповідно п.2.1 договору від 14.12.2010 року № 260жд/564 обов'язком сторін є узгодження місячних планів перевезень вантажів, що відправляються, або прибувають відповідачу та в розділі 4 договору встановлена відповідальність сторін за невиконання планів перевезень згідно із Статутом залізниць України.

Із облікових карток виконання планів перевезень у спірний період, які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що відповідачем фактично виконані всі узгоджені із станцією Оленівка Донецької залізниці плани перевезень вантажів.

Відповідачем не планувалось перевезення вантажів у прибувших на його адресу порожніх вагонах, власним яких є ДП "Укрспецвагон", тобто подача спірних порожніх вагонів, які прибули 04.11.2012р. та 06.11.2012р. за накладними № 48352355, № 48466072, № 48475271.

Згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113 (z0165-99) ( зареєстровані Міністерством юстиції України 15.03.99 за № 165/3458 (z0165-99) ), визначено порядок і умови користування вагонами, зокрема, п.6 встановлено, що всі завантажені вагони, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представником станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Акти загальної форми № 85г від 04.11.2012р. та № 86Г від 06.11.2012р. відповідачем не підписані.

При наявності даних обставин, підстав для зарахування спірних вагонів в користування відповідачу з його вини немає, тому нарахування збору за зберігання вантажів у сумі 1038,48 грн. є безпідставним.

Висновок господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині є правильним.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України (457-98-п) плата за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

У пункті 5 договору № 1/29 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ДФДК" при станції Оленівка ДП "Донецька залізниця" від 27.10.2011р. сторони передбачили, що вагони здаються власнику колії в технічному і комерційному відношеннях на приймально - здавальних коліях №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7 станції Оленівка - Нова; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Як правильно встановлено господарським судом порожні вагони знаходились на станції Оленівка, однак позивачем не надано доказів здачі порожніх вагонів на приймально-здавальних коліях №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7 станції Оленівка - Нова відповідача відповідно до умов укладеного договору, відомості плати за користування вагонами підписані 14.02.2013 року відповідачем із зауваженнями.

При наявності даних обставин висновок господарського суду про необґрунтованість нарахування плати за користування вагонами є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, тому рішення господарського суду про залишення без задоволення позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами у сумі 13 017,72 грн. є правильним.

Доводи заявника скарги не спростовують висновків господарського суду та обставин справи встановлених апеляційним господарським судом.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2013 року у справі № 905/1455/13-г про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 13 017,72 грн. - плати за користування вагонами та 1038,48 грн. - збору за зберігання вантажу є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.