Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Бабенка Ю.С. (дов. б/н від 17.10.2011 р.)

від відповідача Євченко В.Є. (дов. №739/13 від 27.03.2013 р.)

від третьої особи не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Канзас"

на рішення господарського суду міста Києва

від 21.02.2013 р. (суддя Полякова К.В.)

у справі №5011-8/17974-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Канзас" (далі - ТОВ "Канзас")

до Публічного акціонерного товариства

"Кредит Європа Банк"

(далі - ПАТ "Кредит Європа Банк")

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Нестеренко Зоя Миколаївна

про визнання припиненою поруку

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. у справі №5011-8/17974-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевий суд при прийнятті рішення дійшов помилкових висновків, що позивачем надано згоду на збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 13% до 17% річних тощо.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги за наведених у скарзі підстав.

Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи третя особа повідомлена належно (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 07.12.2012 р. ТОВ "Канзас" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Кредит Європа Банк" про визнання припиненою поруки, що виникає на підставі укладеного між ними договору поруки №00011-EL-000000001040/п2 від 12.06.2008 р. (далі - Договір поруки), в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №00011-EL-000000001040 від 12.06.2008 р. (далі - Кредитний договір),на виконання якого ПАТ "Кредит Європа Банк" надав Нестеренко З.М. споживчий кредит. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що 17.02.2009 р. між відповідачем та третьою особою було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода), якою збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 13% до 17% річних. Разом з тим, при збільшенні відсоткової ставки поручителем ТОВ "Канзас" жодних дій на погодження зміни встановленого Кредитним договором зобов'язання не вчинялося, хоча Договором поруки передбачено необхідність отримання від поручителя письмового погодження зі змінами до кредитного договору,що мають наслідком збільшення обсягу його відповідальності. З огляду на викладене, позивач вважав, що в силу приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України припинилась порука, яка виникла на підставі Договору поруки, а тому просив визнати її припиненою з 17.02.2009 р. тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовив у їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на те, що позивач неодноразово в судовому порядку з різних підстав та предмету позову намагався довести факт припинення зобов'язання за Договором поруки, а його посилання на те, що укладання Додаткової угоди без його згоди призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя не знайшло свого підтвердження матеріалами справи. Наведене підтверджується й протоколом зборів учасників ТОВ "Канзас" №2 від 17.02.2009 р., яким вирішено укласти додаткову угоду щодо збільшення відсоткової ставки до 17% річних та Додатковою угодою, у відповідній графі якої міститься підпис генерального директора ТОВ "Канзас" Кісельова О.О.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.06.2008 р. між відповідачем (банк) та третьою особою (клієнт) укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно п. 1.1. якого банк зобов'язався надати клієнтові на умовах повернення, строковості та платності споживчий кредит в розмірі 200 000,00 дол. США строком на 60 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 12.06.2013 р. або в інший визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі банку термін, а клієнт зобов'язався своєчасно та в повному обсязі повернути банку одержану суму кредиту і сплатити відсотки за користування кредитом, а також інші платежі на умовах та в порядку, передбачених умовами надання кредиту за цим договором. Відсотки за користування кредитом встановлено в розмірі 13% річних (п. 1.6. Кредитного договору).

Додатковою угодою до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.6. та встановлено відсотки за користування кредитом в розмірі 17 % річних.

Суми та строки погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань клієнта за кожним платіжним періодом визначаються графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Орієнтовна сукупна вартість кредиту у вигляді реальної процентної ставки та суми абсолютного подорожчання кредиту наведена в згаданому графіку платежів. Порядок погашення боргу визначено умовами надання кредиту (п. 1.15. Кредитного договору).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач на виконання умов Кредитного договору надав третій особі кошти в сумі 200 000,00 дол. США на умовах повернення, строковості та платності. Факт отримання кредитних коштів під час розгляду справи сторонами не заперечувалось.

Крім того, 12.06.2008 р. між відповідачем, як кредитором, та позивачем, як поручителем, в якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Кредитним договором укладено Договір поруки, згідно п. 1.2 якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі, а на підставі п. 1.3. у разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Положеннями п. 6.1. та п. 6.2. Договору поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням зобов'язання, а також, якщо банк протягом дванадцяти місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо припинення поруки в силу ч. 1 ст. 559 ЦК України, позивач наполягав, що ним не було вчинено жодної дії, яка свідчила б про надання ТОВ "Канзас" згоди на збільшення відповідальності перед відповідачем за Кредитним договором, тому порука за Договором поруки є припиненою з моменту збільшення зобов'язання.

Відповідач позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що Додаткова угода укладена за згодою поручителя, що підтверджується підписом позивача на бланку цієї угоди.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Цивільним законодавством (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України) встановлено, що у разі порушення боржником забезпеченого порукою зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Підстави припинення зобов'язання визначено приписами ст. 598 ЦК України, зокрема, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на встановлених договором або законом підставах. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач приписами п. 2.2. Договору поруки погодили, що у разі внесення змін до Кредитного договору, що є наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання у відповідності до таких змін за умови, якщо він письмово погодився із ними.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача щодо припинення зобов'язання за Договором поруки у зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладання Додаткової угоди без його згоди, оскільки протоколом зборів учасників ТОВ "Канзас" №2 від 17.02.2009 р. вирішено укласти Додаткову угоду щодо збільшення відсоткової ставки до 17% річних за Кредитним договором, а сама Додаткова угода до Кредитного договору підписана генеральним директором ТОВ "Канзас" Кісельовим О.О.

Крім цього, приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції взяв до уваги рішення суду у справі №51/233, що набрало законної сили, яким позовні вимоги ТОВ "Канзас" до ПАТ "Кредит Європа Банк" про визнання припиненим договору поруки залишено без задоволення. В ході апеляційного перегляду, апеляційний суд, залишаючи згадане рішення без змін, в мотивувальній частині своєї постанови від 15.02.2011 р. встановив, що укладаючи договір поруки позивач визначив умови договору та погодив, що порукою за цим договором забезпечується виконання зобов'язань боржника перед кредитором, які випливають з Кредитного договору з усіма змінами та доповненнями. Таким чином, безпідставними є доводи позивача щодо необхідності надання ним письмового погодження на збільшення відсоткової ставки з 13% до 17% річних за користування кредитом.

Вищезгадану постанову Київського апеляційного господарського суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України №51/233 від 28.04.2011 р., де зазначено, що згоду на збільшення відсоткової ставки до 17% річних за Кредитним договором надано рішенням зборів учасників і зафіксовано в протоколі зборів учасників ТОВ "Канзас" № 2 від 17.02.2009 року.

Факти, які встановлено рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що вищезгаданий факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Канзас" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. у справі №5011-8/17974-2012 - без змін.

Матеріали справи №5011-8/17974-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.