Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Є. Борденюк

суддів: М. Остапенка, В. Харченка

розглянув у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу ТОВ підприємство з іноземними інвестиціями

"ХХХ"

на постанову від 12.11.2003

Одеського апеляційного господарського суду

у справі № 21/172-03-6853

за позовом ТОВ ПІІ "ХХХ"

до ВАТ "YYY"

про стягнення 318766,73 грн.

в судове засідання прибули представники сторін:

позивача - А.А.А. (дов. від 12.01.2004), Б.Б.Б. (дов. від 12.01.2004)

відповідача - В.В.В. (в.о. голови правління), Г.Г.Г. (дов. від 15.12.2003)

Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з ВАТ "YYY" заборгованості на загальну суму 318766 грн. 73 коп., яка виникла внаслідок невиконання умов договору № 02-ПТ від 25.06.2001.

Позивач у порядку ст. 67 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно і врожай 2003 року відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2003 (суддя Г. Зеленов) накладений арешт на рухоме та нерухоме майно ВАТ "YYY", а також на врожай 2003 року, у тому числі і на полях, у розмірі 318766 грн. 73 коп. - суми позову, без припинення виробничої діяльності підприємства - відповідача. Арешт накладений через державного виконавця.

Не погоджуючись з ухвалою про накладення арешту, відповідач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2003 (колегія суддів: Є.Андрєєва, П.Мацюра, Н.Ліпчанська) ухвала у справі змінена, залишено під арештом 120 тн. соняшнику, зданого ВАТ "YYY" для позивача та прийнятого Н-ським КХП за накладними №№ 483-486 від 15.09.2003, №№ 488-502 від 17.09.2003, №№ 516-521 від 18.09.2003. Все інше майно, на яке накладено арешт державним виконавцем, згідно акту опису та арешту відповідно до ухвали суду, в тому числі і залишки соняшника, звільнене з під арешту та передане власнику - ВАТ "YYY".

Постанова, що оскаржується, прийнята з урахуванням того, що згідно з актом опису та арешту від 11.09.2003 державним виконавцем описано та арештовано майно на суму 61584 грн. вищу, ніж визначено ухвалою суду, є скрутний фінансовий стан підприємства відповідача, неправильно визначена державним виконавцем вартість описаного та арештованого майна.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноти, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) виконання рішень господарських судів покладено, зокрема, на Державну виконавчу службу. Ухвала про накладення арешту на майно відповідача, як захід до забезпечення позову, прийнята органом державної виконавчої служби до виконання, за наслідками якого складений акт опису та арешту майно. До суду апеляційної інстанції оскаржена ухвала про накладення арешту, обґрунтованість прийняття якої постановою суду не спростовано. Зважаючи, що дії органу державної виконавчої служби боржником до суду не оскаржувалися, а оцінка майна боржника відноситься до процедури проведення виконавчих дій, підстав для зміни порядку виконання судового рішення не було.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ ПІІ "ХХХ" задовольнити.

Постанову від 12.11.2003 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 21/172-03-6853 скасувати.

Ухвалу від 05.09.2003 господарського суду Одеської області у справі №21/172-03-6853 залишити без зміни.