Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Зошій М.Р.

за участю представників

від Позивача: Фурман Р.В.;

від Відповідача: Цвігун І.М.;

третя особа: не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", №5/101 від 15.01.2013р. (вх.№75 від 21.02.2013р.)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2012р.

у справі №7/67/5022-874/2012, суддя Стадник М.С.

за позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Київ

до відповідача Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, м. Тернопіль

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України

про зобов'язання підписати акти виконаних робіт та стягнення 206130,00 грн. заборгованості за договором №1 від 05.04.2006р.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.12.12 р. у справі № 7/67/5022-874/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване безпідставністю вимог позивача, зокрема тим, що договір, на підставі якого заявлено позов у справі, є неукладеним, а тому не породжує для його сторін правових наслідків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ДП "Центр державного земельного кадастру" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 21.02.2013р. справу за №7/67/5022-874/2012 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 25.02.2013р. у склад колегії для розгляду справи №7/67/5022-874/2012, введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р. ДП "Центр державного земельного кадастру" відновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2012р. у даній справі.

Ухвалою суду від 25.02.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.03.2013р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду апеляційної інстанції.

Зокрема, ухвалою суду від 25.03.2013р. в порядку вимог ст. 25 ГПК України проведено заміну відповідача у справі - Головного управління Держкомзему у Тернопільській області його правонаступником - Головним управлінням Держземагенства у Тернопільській області.

Ухвалою суду від 07.06.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну казначейську службу України. Розгляд справи призначено на 25.06.2013р.

Розпорядженням голови суду від 25.06.2013р. у склад колегії для розгляду справи №7/67/5022-874/2012 замість судді Костів Т.С. введено суддю Бонк Т.Б.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Третя особа в судове засідання не зявилась, причини неявки суду не повідомила, хоча своєчасно та належдним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що учасників судового процесу не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2012 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як на підставу для звернення до суду з позовом у даній справі, позивач посилається на те, зокрема, що 05.04.2006р. між Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі директора Тернопільської регіональної філії Ткача П.В., який дів на підставі довіреності від 04.04.2006р. (далі Виконавець) та Тернопільським обласним головним управлінням земельних ресурсів в особі Голика В.Р., який дів на підставі Положення (далі Замовник) було укладено Договір про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів відповідно до умов якого:

- Виконавець надає Замовнику платні послуги з ведення державного реєстру земель при видачі державного акта на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам згідно із списком (додаток 1) по районам (додаток 2). Види послуг: реєстрація державного акта (код послуги - 01; кількість -1; вартість одиниці - 5,00грн. без ПДВ), унесення записів до Поземельної книги (код послуги-02; кількість - 1; вартість - 10,00грн. без ПДВ), а Замовник здійснює оплату послуг, зазначених в п.1.1 цього Договору, протягом 10 днів згідно з Актом виконаних робіт, складеним на підставі Актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель (п.п.1.1, 1.2 умов договору);

- відповідно до п.2.1 договору, Акти наданих послуг з ведення державного реєстру земель складаються в двох примірниках і підписуються Виконавцем та особою, що отримала державний акт;

- Акти виконаних робіт складаються в двох примірниках на підставі Актів наданих послуг з ведення державного реєстру земель і підписується Виконавцем та Замовником ( п. 2.2. умов договору);

- відповідно до п.п.5.1 - 5.3 умов договору, такий набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань. Зміни у договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін і оформляються додатковою угодою до договору. Всі додатки до договору є його невід'ємною частиною.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що додатки №1 та №2 до договору №1 від 05.04.2006р. між сторонами не укладались та не підписувались.

Вказаний ж Договір про надання платних послуг з ведення державного реєстру земель при видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів від 05.04.2006р. був укладений між сторонами на підставі Наказу Держкомзему України №111 від 27.03.2006р. "Про порядок організації реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай), виготовлених за сприяння Проекту "Підтримки приватизації землі в Україні" Агентства з міжнародного розвитку (USAID)", який Наказом Держкомзему України №584 від 09.11.2009р. визнано таким, що прийнятий з порушенням норм законодавства України.

Так, пунктом 4 Наказу Держкомзему України №111 від 27.03.2006р. фінансування територіальних органів земельних ресурсів для оплати послуг з ведення держреєстру земель при видачі держактів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) передбачалось з Державного бюджету України за Програмою "Проведення земельної реформи".

Водночас, як на момент прийняття цього наказу, так і в наступних періодах, Тернопільському обласному головному управлінню земельних ресурсів в рамках Програми "Проведення земельної реформи" не виділялись кошти для оплати послуг з ведення державного реєстру земель при видачі держактів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Про факт відсутності фінансування по даному виду видатків з Державного бюджету свідчать наявні в матеріалах справи план-кошториси по обласному управлінню земельних ресурсів на 2006-2009рр. (а.с.54-58, том 69).

У зв'язку з відутністю фінансування Програми "Проведення земельної реформи" в лютому 2007р. відповідач надіслав позивачу заяву про відмову від договору, яку останній отримав 08.02.2007р. (а.с. 19, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

З врахуванням викладеного, доводи скаржника про те, що вказаний вище договір було укладено на виконання бюджетного зобов'язання, безпідставні.

Погоджується судова колегія й з висновками місцевого господарського суду про те, що істотні умови договору сторонами не погоджені.

Так, в даному випадку предметом договору є послуги з ведення державного реєстру земель при видачі державного акта на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) громадянам. Сторонами визначено, що кількість актів, які мали бути видані в межах даного договору, встановлюються додатками №№1, 2 до договору, які є його невід'ємними частинами. Такі додатки не складалися при укладені договору, що не заперечується позивачем, а тому предмет договору сторонами не узгоджений. Доводи позивача, що такі складалися в процесі виконання умов договору та ними є фактично Реєстр копій актів наданих послуг за період з 03.04.2006р. - 26.02.2007р. - безпідставні, оскільки додатки до договору укладаються в тому ж порядку, що і договір, тоді як такі сторонами не укладалися. Не визначено сторонами й ціну договору. Так, сторони узгодили вартість одного виданого акта, що унеможливило визначити ціну договору при відсутності додатків, в яких мала б зазначатися така кількість.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що сторонами не погоджено всі істотні умови договору, а тому договір від 05.04.2007р. є неукладеним.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, згідно з ч.2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості. Проте вирішуючи питання щодо доказів господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України). Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення у даній справі. Твердження ж скаржника про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для скасування законного та обґрунтованого судового акта відсутні.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд,

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.12 р. у справі № 7/67/5022-874/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 3 липня 2013р.