Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від відповідача: Перехрест В.Е., представник, довіреність №121-д від 05.11.12;

представники позивача та третьої особи у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТД Агротехніка",

м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2013 року

у справі № 13/5005/11419/2012

за позовом Приватного підприємства "СТД Агротехніка", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційних банк "Новий",

м. Дніпропетровськ

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Приватне підприємство "СТД АГРО", м. Верхівцеве

про визнання недійсним договору поруки

В грудні 2012 року приватне підприємство "СТД Агротехніка" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційних банк "Новий" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Приватне підприємство "СТД АГРО" якому просить визнати недійсним договору поруки № 369211/П-(367311) від 31.03.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що директор ПП "СТД Агротехніка" в момент підписання Договору поруки № 369211/П-(367311) від 31.03.2011 року з відповідачем не мав необхідний обсяг повноважень передбачений установчими документами підприємства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровського області від 12.03.13р. у справі № 13/5005/11419/2012 (суддя Первушин Ю.Ю.) в задоволені позову відмовлено.

Суд вважав, що спірний договір поруки, який укладено між позивачем та відповідачем не містить ознак недійсності відповідно до чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням господарського суду, ПП "СТД Агротехніка", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, судом першої інстанції помилково застосовано ст. 623 ЦК України, тому, що статутом підприємства було визначено більш загальне поняття угода (правочин), ніж те, що було застосовано судом. Посилання суду на те, що статутом підприємства не врегульовано питання надання та оформлення дозволу власником на здійснення угод понад двадцять тисяч є безпідставними тому, що п. 5.3. це чітко встановлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необгрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та третьої особи не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України.

В судовому засіданні 17.06.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2011 року між Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційних банк "Новий", надалі за текстом - "Банк", та Приватним Підприємством "СТД Агротехніка", надалі за текстом "Позивач, Скаржник", був укладений договір поручительства № 369211/П-(367311), (надалі за текстом - договір поруки).(а.с. 67-68)

Відповідно до договору поруки Позивач виступив поручителем Приватного Підприємства "СТД АГРО", надалі за текстом "Третя особа", по кредитному договору № 367311/К1 (надалі за текстом - "договір кредиту"), укладеного між АКБ "НОВИЙ" та Приватним Підприємством "СТД АГРО", (надалі за текстом - Позичальник), згідно якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 2 700 000,00 грн. (два мільйони сімсот тисяч гривень нуль копійок), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 20.12.2012 року, що встановлене у п.1.1 договору кредиту.

При укладенні вищенаведеного договору поруки Позивачем була надана до Банку копія Статуту ПП "СТД Агротехніка" в новій редакції зареєстрованої 19.04.2010 р., що підтверджується відповідним штампом та печаткою державного реєстратора.

В апеляційній скарзі Позивач вказує на те, що директор ПП "СТД Агротехніка", згідно вищенаведеного статуту, не мав права без дозволу власника укладати угоди, які б перевищували суму понад 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок), (пункт 5.2 статуту). В доказ цього твердження надано зміни та доповнення до статуту ПП "СТД Агротехніка" зареєстровані 19.04.2010 р.

Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки, статутом ПП "СТД Агротехніка" не розкрите поняття "угода на суму".

Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Статтею 558 ЦК України встановлено, що поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. В Договорі поруки № 369211/П-(367311) від 31.03.2011 р. не має ціни та не встановлено оплату послуг поручителя. Тобто, не знаходить свого підтвердження посилання представника Позивача на той факт, що вищевказаний договір поруки було укладено понад 20 000,00 грн.

Також при підписанні вищевказаного договору поруки та згідно із п. 4.8. договору Поручитель засвідчив, що підписання цього договору не призведе до порушення установчих документів Поручителя, його внутрішніх положень; рішення про укладення цього договору прийняте відповідними органами управління Поручителя згідно їх компетенції, визначеної установчими документами.

Укладаючи договір поруки № 369211/П-(367311) від 31.03.2011 р. ПП "СТД Агротехніка" не повідомив Банк про зміни, які відбулись в установчих документах підприємства.

При підписанні вищенаведеного договору поруки директор підприємства погодився зі всіма умовами, змістом договору та своїм підписом та печаткою підприємства засвідчив, що згоден зі всіма істотними умовами договору.

Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містить вказівку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вірно встановлено судом та слідує з матеріалів справи - спірний договір поруки, який укладено між позивачем та відповідачем не містять ознак недійсності відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обгрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.13р. у справі № 13/5005/11419/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "СТД Агротехніка", м. Дніпропетровськ - без задоволення.

постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.