909/176/13-г Про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю товарів - 13.06.2013 Прийняття

розглянув апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м.Івано-Франківськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013 р.

у справі № 909/176/13-г

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" м.Луцьк

до відповідача: дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м.Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 990 694, 65 грн., з яких: 929 341,77 грн. основний борг, 51 127, 40 грн. пеня, 10 225, 48 грн. 3% річних.

за участю представників сторін:

від позивача: Олексюк В.В. - представник за довіреністю №2683 від 29.12.2012 р.

від відповідача: Федорів В.І. - представник за довіреністю №1458/01-ю від 30.11.2012 р.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Золотий екватор" на користь ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

929 341,77 грн. основного боргу, 51 024,18 грн. пені, 9 273,68 грн. 3% річних, 19 792, 79 грн. судового збору. В частині стягнення з ТОВ "Золотий екватор" до ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 103,22 грн. пені та 951, 80грн. 3% річних відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем неналежно виконано договір про закупівлю товарів №Н05094-1 від 07.08.12 р. в частині оплати за поставлений товар в повному обсязі. Факт отримання відповідачем товару, обумовленого договором, підтверджується актами приймання - передачі, видатковими накладними, товаро - транспортними накладними, які належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник в своїй апеляційній скарзі в цілому посилається на те, що позивачем не було передано рахунки-фактури на поставлений товар та документи, що підтверджують належну якість товару, як передбачено п.4.1 договору, а тому, обов'язок оплати у відповідача не наступив.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, з підстав, викладених в ній. Представник позивача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, викладених у рішенні та відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Золотий екватор" (постачальник) та ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір про закупівлю товарів №Н05094-1 від 07.08.12 р.

У відповідності до п.п.1.1., 3.4., 5.1., 5.2., 5.3. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, учасник (постачальник) зобов'язується поставляти та передавати у власність замовника (покупця), а замовник (покупець) зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар - продукти нафтоперероблення рідкі - паливо дизельне.

Ціна за 1 тонну товару становить 11 970,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Поставка товару здійснюється протягом серпня 2012р.- лютого 2013 р. виключно за попередньою письмовою заявкою замовника (покупця) за адресою та в строки визначені цією заявкою. Після передачі товару між сторонами складається акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Датою передачі товару від учасника (постачальника) замовнику (покупцю), вважається дата підписання акту приймання-передачі товару.

Окрім цього, п.п.4.1.,4.2., 4.3 встановлено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати замовником (покупцем) після пред'явлення учасником (постачальником), отримання від учасника (постачальника) рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання - передачі товару і передачі документів зазначених пунктом 4.2. договору або поетапної оплати замовником (покупцем) поставлених товарів відповідно до додаткової домовленості сторін.

До рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. Сторони свідчать, що замовник (покупець) зобов'язується розрахуватись з учасником (постачальником) за отриманий товар на протягом 10 днів з моменту отримання від учасника (постачальника) документів відповідно до п. 4.1. цього договору.

Разом з тим, п.5 актів приймання - передачі (а.с. 16-20), сторони обумовили, що розрахунки за дану партію товару покупець здійснює у безготівковій формі протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, на виконання умов договірних відносин, позивач, згідно письмових заявок відповідача (а.с. 85, 89, 93, 99), передав у власність останнього, по актах приймання - передачі №9 від 21.08.12р., №2 від 08.09.12р., №3 від 14.09.12р., №4 від 17.09.12р., №5 від 04.10.12р., видаткових накладних №3679 від 08.09.12р., №3804 від 14.09.12р., №3820 від 17.09.12р., №4165 від 04.10.12р., товаро-транспортних накладних №ЗІВ0003363 від 21.08.12р., №ЗІВ0003679 від 08.09.12р., Серія В №0030557 від 14.09.12р., Серія В №011035 від 17.09.12р., Серія В №013169 від 04.10.12р., на підставі довіреностей №112 від 17.08.12р., №122 від 07.09.12р., №126 від 14.09.12р., №152 від 03.10.12р., товар (дизельне паливо) на загальну суму 1 316 170,77грн.

В матеріалах справи наявні також податкові накладні №92918/05 від 21.08.12р., №17118/05 від 08.09.12р., №50118/05 від 17.09.12р., № 45418/05 від 14.09.12р., №12318/05 від 04.10.12р. (а.с. 88, 92, 96, 98, 102), в яких зазначено продавця - ТОВ "Золотий екватор" та покупця - ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України", відображено договір №Н05094-1 від 07.08.12р., обсяги постачання (база оподаткування) та загальну суму коштів, що підлягає сплаті.

Факт здійснення господарських операцій, а саме: поставка товару, підтверджується актами приймання-передачі, видатковими накладними та товаро-транспортними накладними, які підписані сторонами без зауважень, відповідають вимогам бухгалтерських документів та містяться в матеріалах справи (а.с. 16-20, 22-25, 87,91, 95, 97, 101).

У зв'язку з цим, у відповідача виник обов'язок оплати за поставлений товар.

Однак, станом на день розгляду справи в суді першої інстанції та розгляду апеляційної скарги, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар в повному обсязі, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 929 341,77грн., з врахуванням часткової оплати у розмірі 386 829,00грн. (а.с.150-152).

Необхідно також зазначити, що наявність заборгованості за отриманий товар також підтверджується актом звіряння розрахунків за період 01.07.12р - 05.03.13р., підписаний сторонами (а.с.36)

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім цього, необхідно зазначити наступне.

В матеріалах справи є наявні товаро-транспортні накладні №ЗІВ0003363 від 21.08.12р., №ЗІВ0003679 від 08.09.12р., Серія В №0030557 від 14.09.12р., Серія В №011035 від 17.09.12р., Серія В №013169 від 04.10.12р. (а.с.87, 91, 95, 97, 101), в яких у розділі "відомості про вантаж" вказано назву та кількість товару, що поставляється, а також порядкові номери та дати сертифікатів відповідності (а.с. 103-105), які передавались разом з товаром, відповідно до умов договору.

А тому, твердження скаржника про неотримання документів, що підтверджують належну якість товару є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлену продукцію на загальну суму 929 341, 77 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.7.3.7. договору, встановлено, що в разі порушення строків оплати товару, Замовник (покупець) на вимогу учасника (постачальника) зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відтак, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок пені та 3% річних, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 51 024, 18грн. пені та 9 273,68грн. 3% річних.

Судова колегія звертає увагу також на наступне.

У відповідності до п.1 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 р. вказано, що факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Крім цього, необхідно зазначити, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність чи відсутність рахунку фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплати поставленого позивачем товару. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїх постановах у справах №3/5005/5165/2012 від 13.03.2013 р., №5023/5107/12 від 21.03.2013 р.

А тому, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивач не надав рахунки-фактури по договору поставки, а відтак у нього не виникло обов'язку по оплаті поставленого товару є безпідставними та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.05.2013 р. відстрочено сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги до прийняття постанови у даній справі.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 9 896, 39 грн. підлягає до стягнення зі скаржника в дохід державного бюджету України за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013 р. у справі № 909/176/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (79004, м.Івано-Франківськ, вул.Петрушевича, 1, ідентифікаційний код 31790584) 9 896, 39 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги в дохід державного бюджету України (банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006)