5011-4/14177-2012 Про зобов'язання звільнити приміщення комунальної власності - 11.06.2013 Прийняття

Позов заявлено про зобов'язання відповідача звільнити приміщення загльною площею 53, 00 кв. м. в будівлі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі № 5011-4/14177-2012, повний текст якого підписано 29.12.2012, у даній справі в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що наявними матеріалами справи доведена законність правових підстав зайняття відповідачем нежитлових приміщень загальною площею 53, 00 кв. м. під аптечний пункт за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26 з огляду на укладений сторонами договір оренди приміщення б/н від 19.02.2009.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце недоведеність обставин, які господарський суд міста Києва визнав встановленими. Зокрема, позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано достатньої оцінки доказам протиправного зайняття відповідачем спірного приміщення та не взято до уваги те, що договір оренди б/н від 19.02.2009, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, суперечить вимогам чинного законодавства та має ознаки підроблення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва" у справі №5011-4/14177-2012 передано для розгляду головуючому судді Коротун О.М.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2013 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Коротун О.М., судді: Іоннікова І.А., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2013 у справі №5011-4/14177-2012 відновлено Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва" пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено до розгляду на 21.05.2013.

Відповідачем через загальний відділ документального забезпечення суду надано відзив, в якому він просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 - залишити без змін.

Ухвалами суду розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 21.05.2013 розгляд апеляційної скарги відкладався та було зобов'язано відповідача надати суду оригінали спірного договору оренди приміщення, додаткової угоди до нього та акту прийому-передачі до матеріалів справи.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, в судове засідання 04.06.2013 представника не направив, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було відкладено та повторно зобов'язано відповідача надати суду оригінали витребуваних документів.

В судове засідання 11.06.2013 представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду щодо надання оригіналів документів не виконав, письмових пояснень з приводу неможливості надання витребуваних судом документів не надав.

03.06.2013 відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив призначити науково-правову експертизу для вирішення питання щодо правових підстав володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" приміщенням загальною площею 53, 00 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26 та доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В судовому засіданні 04.06.2013 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення судових експертиз, в якому просив:

- призначити судову почеркознавчу експертизу для вирішення питання, чи виконано підпис на договорі оренди приміщення № б/н від 19.02.2009 та дадатковій угоді № 1 від 17.02.2012 Котович Євгенією Федорівною;

- призначити судову технічну експертизу документів для вирішення питань, чи не використано для виготовлення документа заздалегідь підготовлений бланк або частину якогось документу та який зміст початкових записів, які були змінені, а також для встановлення дати (місяць, рік) нанесення підпису належного/неналежного Котович Євгенії Федірівні на договорі оренди приміщення № б/н від 19.02.2009 та дадатковій угоді № 1 від 17.02.2012;

- проведення зазначених судових експертиз доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Розглянувши подані клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову в їх задоволенні, як необгрунтованих.

Під час розгляду апеляційної скарги представник позивача надав пояснення по суті спору, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Під час розгляду апеляційної скарги представник відповідача надав пояснення по суті спору, проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 залишити без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, наявні матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, заслухавши пояснення всіх представників сторін та проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради №733/6969 від 01.12.2011 (ra_733023-11) реорганізовано поліклініку №1 Дніпровського району м. Києва шляхом перетворення її в Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва".

Згідно п. 3.5 вказаного рішення, за позивачем закріплено майно реорганізованої поліклініки №1 Дніпровського району м. Києва на праві оперативного управління.

Відповідно до акту прийому передачі основних засобів від 09.04.2012, позивачем прийнято в оперативне управління майно реорганізованої поліклініки №1 Дніпровського району м. Києва.

06.04.2006 між поліклінікою №1 Дніпровського району м. Києва (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (надалі - орендар) укладено договір оренди приміщення загальною площею 53,00 кв. м під аптечний пункт за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26 (договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992 (надалі - Закон), цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій.

Пунктом 1 договору встановлено, що орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 16.03.2006 № 214/3305 (ra0214023-06) , передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення (будинок) і майно для використання під аптечний пункт по вул. Запорожця, 26 у м. Києві, загальною площею 53, 00 кв. м. протягом трьох днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10 договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу після реєстрації його в Головному управлінні охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, та підписання сторонами тексту договору.

Термін дії договору встановлюється сторонами до 05.04.2007.

Після закінчення терміну дії договору оренди майна, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, дія договору була продовжена до 05.04.2008.

Рішенням Київської міської ради № 67/1122 від 19.02.2009 (ra0067023-09) (надалі - Рішення) погоджено дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" переукласти договір оренди з Поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, що знаходиться за адресою: вул. Петра Запорожця, 26, корпус 4, Дніпровський район м. Києва.

Разом з тим, рішенням Київської міської ради № 1015/4453 від 08.07.2010 (ra1015023-10) відмовлено у погоджені Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" продовжити орендні відносини з Поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, що знаходиться за адресою: вул. Петра Запорожця, 26, корпус 4, Дніпровський район м. Києва.

Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі №5011-11/4782-2012, зазначене рішення визнано незаконним та скасовано. Отже, після скасування рішення Київської міської ради №1015/4453 від 08.07.2010 (ra1015023-10) , рішення Київської міської ради №67/1122 від 19.02.2009 (ra0067023-09) залишається чинним.

В цій частині судом апеляційної інстанції доводи відповідача приймаються .

Згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, виходячи з положень ч. 1 ст. 2 Закону, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Статтею 9 Закону визначений спеціальний порядок укладення відповідних договорів оренди.

Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду визначений рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006 (ra-034023-06) (надалі - Порядок), зокрема, його положеннями передбачені попередня оцінка об'єкта оренди, його страхування, а також нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договорів оренди, укладених на строк понад один рік.

Так, відповідно до п. 9. 1. Порядку, оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Пунктом 9.6. Порядку передбачено, що висновок про вартість об'єкта оренди рецензується Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та затверджується начальником Головного управління.

Згідно п. 10.7. Порядку, договір оренди складається в трьох примірниках: один примірник для орендодавця об'єкта оренди, по одному примірнику - для Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та орендаря.

Відповідно до п. 10.8. Порядку, договори оренди, які укладаються на строк понад один рік, підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Пунктом 10.10. Порядку визначено, що з метою укладення договорів оренди на строк понад один рік Головним управлінням в установленому порядку видаються свідоцтва на право власності, які в подальшому зберігаються разом з договором оренди у Головному управлінні.

Згідно п. 11.1. Порядку, орендоване майно страхується орендарем на користь орендодавця протягом 30 днів після укладення договору оренди, копія договору надається Головному управлінню.

У зв'язку із закінченням 05.04.2008 терміну дії договору від 06.04.2006, позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням вжиття заходів до впорядкування орендних відносин, на підтвердження чого надав суду апеляційної інстанції до матеріалів справи оригінали листів з доказами їх направлення на адресу відповідача.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про дотримання встановленого законодавством порядку укладення договору оренди приміщення № б/н від 19.02.2009, а також оригінал цього договору, всупереч вимогам ухвал Київського апеляційного господарського суду.

При цьому, відповідачем лише в судовому засіданні 21.05.2013 було надано на огляд суду оригінал (примірник) цього договору, справжність якого заперечував позивач. Надати оригінал цього договору суду до матеріалів справи представник відповідача відмовився.

Оскільки суд апеляційної інстанції встановив необхідність подачі відповідачем оригіналу договору оренди приміщення б/н від 19.02.2009, його копія, наявна в матеріалах справи, не визнається судом як належний доказ в розумінні ст.ст. 33- 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до п. 10 договору оренди приміщення № б/н від 19.02.2009, даний договір вступає в силу після реєстрації його в Головному управлінні охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, та підписання сторонами тексту договору.

Натомість, з наявної в матеріалах справи копії даного договору вбачається, що даний договір не зареєстрований в книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації та нотаріально не посвідчений, всупереч вимогам, встановленим законодавством.

Окрім того, матеріали справи містять копію листа Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №061-1037/07 від 01.02.2013, яким також підтверджується те, що договір оренди приміщення № б/н від 19.02.2009 в книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення не зареєстрований.

Так само відсутні будь-які докази на підтвердження страхування відповідачем об'єкту оренди на виконання п. 11.1. Порядку.

Статтею 10 Закону визначені істотні умови відповідного договору оренди:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.

Відповідно до п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 (v0012600-13) "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", частиною другою статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися стосовно усіх істотних умов договору і це підтверджується письмовими доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідні приписи частини другої статті 220 Цивільного кодексу України не застосовуються до правочинів, які підлягали і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2013) пов'язувався з державною реєстрацією; відповідні правочини не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Таким чином, враховуючи недотримання сторонами порядку укладення договору оренди приміщення №б/н від 19.02.2009, визначеного законодавством, недотримання процедури щодо обов'язкової державної реєстрації та нотаріального посвідчення даного договору на виконання вимог п. 10.8. Порядку, а також з огляду на передбачену сторонами у п. 10 даного договору умову для набрання ним чинності, даний договір оренди приміщення №б/н від 19.02.2009 вважається таким, що не вступив в силу і не створює жодних прав та обов'язків для сторін.

З огляду на викладене, Київським апеляційним господарським судом не приймаються посилання відповідача на договір оренди приміщення №б/н від 19.02.2009, як на правову підставу зайняття ним орендованого приміщення.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не наділений повноваженнями орендодавця, з посиланням на Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011 (ra0034023-11) (далі - Положення), то зазначене не береться до уваги з огляду на наступне.

Пунктом 2.1. Положення уповноважено комунальні підприємства, установи та організації виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуального майна, яке закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Окрім того, за п. 2 Порядку, орендодавцями є підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва

З п. 3.5. рішення Київської міської ради №733/6969 від 01.12.2011 (ra_733023-11) "Про питання діяльності поліклініки №1 Дніпровського району м. Києва, що входить до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації" вбачається, що майно реорганізованої поліклініки №1 Дніпровського району м. Києва закріплено за Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва" на праві оперативного управління.

Тому позивач має право на звернення до суду з даним позовом в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання відповідача на втрату чинності норм Цивільного кодексу України (435-15) , а саме ст.ст. 793, 794, якими передбачені нотаріальне посвідчення і державна реєстрація договорів оренди найму будівлі або іншої капітальної споруди, укладених на строк більше одного року, також не береться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки як нотаріальне посвідчення, так і державна реєстрація договору оренди, укладеного на строк понад один рік, передбачені п. 10.8. Порядку, чинного на час укладення договору оренди приміщення №б/н від 19.02.2009.

Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно того, що договір оренди приміщення від 06.04.2006, на його думку, пролонгований до 17.02.2015. Як на підставу такого твердження, відповідач посилається на Рішення, яким погоджено дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" переукласти договір оренди з Поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, що знаходиться за адресою: вул. Петра Запорожця, 26, корпус 4, Дніпровський район м. Києва.

Київський апеляційний господарський суд такі доводи відповідача не бере до уваги та вважає за необхідне зазначити, що у Рішенні йдеться саме про переукладення договору оренди і жодним чином не передбачено продовження договору оренди приміщення від 06.04.2006, дія якого закінчилася, на новий строк автоматично.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що з позовом щодо укладення такого договору відповідач не звертався.

Інші доводи відповідача внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову через встановлене в постанові.

За правилами ст. 4- 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23 березня 2012 (v0004600-12) , відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

З огляду на викладене, науково-правова експертиза Київським апеляційним господарським судом не призначається, а вищевказане клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" не підлягає задоволенню, виходячи з того, що вирішення питання, викладеного в ньому, віднесено до компетенції суду.

Так само п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23 березня 2012 (v0004600-12) визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Клопотання Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва" про призначення експертизи не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні оригінали договору оренди приміщення № б/н від 19.02.2009 та додаткової угоди № 1 від 17.02.2012, які, виходячи зі змісту даного клопотання, мають бути об'єктом експертного дослідження; по-друге, вирішення питань, викладених в даному клопотанні не впливає на вирішення спору по суті, з огляду на те, що вказаний договір оренди приміщення Київський апеляційний господарський суд не вважає належним доказом, в розумінні ст.ст. 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

В цій частині судом апеляційної інстанції не досліджуються доводи позивача про підробку договору оренди приміщення б/н від 19.02.2009, оскільки такі факти перевіряються правоохоронними органами та не належать до компетенції господарських судів.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд міста Києва виходив як з доведеного, що орендні відносини між сторонами регулюються договором оренди приміщення б/н від 19.02.2009, проте, в процесі розгляду апеляційної скарги, вказані обставини свого підтвердження не знайшли.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для зайняття відповідачем спірного приміщення, що є підставою для задоволення позову.

А той факт, що позивач у листах до відповідача просив його звільнити приміщення через скасування дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" продовжити орендні відносини з Поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва, на підставі рішення Київської міської ради № 1015/4453 від 08.07.2010 (ra1015023-10) , не спростовує встановленого у постанові обов'язку орендаря на переукладення договору оренди, а тому не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 - скасуванню, як ухвалене при неповному дослідженні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (п.п.1,2 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, рішення господарського суду Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати по справі, в тому числі за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32- 34, 36, 43, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва" на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №5011-4/14177-2012 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5, ідентифікаційний код 21526737) звільнити приміщення загальною площею 53, 00 кв. м. в будівлі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва" (02660, м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, ідентифікаційний код 26188946), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5, ідентифікаційний код 21526737) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва" (02660, м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, ідентифікаційний код 26188946) судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. та за подачу апеляційної скарги в сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №5011-4/14177-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.