26/139 Про визнання неправомірною бездіяльність відділу ДВС щодо непроведення повторної уцінки майна та не призначення проведення інших прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу господарського суду - 10.06.2013 Прийняття

- визнати неправомірною бездіяльність відділу ДВС щодо непроведення повторної уцінки майна та не призначення проведення третіх прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу №26/139 від 26.10.2009р., виданого господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "БТ" на користь АТ "Індустріально - експортний банк" (після зміни назви - ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") 69096,35грн.;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, що винесена 28.12.2012р. відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області при примусовому виконанні наказу №26/139 від 26.10.2009р.;

- зобов'язати відділ ДВС провести повторну уцінку майна та призначити проведення третіх прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу №26/139 від 26.10.2009р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.04.13р. у справі №26/139 (суддя Деркач Ю.Б. ) скаргу ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо відмови проведенні повторної уцінки та призначенні третіх торгів по реалізації майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ" при примусовому виконанні наказу №26/139, виданого 26.10.2009р. господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "БТ" на користь АТ "Індустріально - експортний банк" (після зміни назви - ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") 69096,35грн..

Скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 28.12.2012р. відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області при примусовому виконанні наказу №26/139, виданого 26.10.2009р. господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "БТ" на користь АТ "Індустріально - експортний банк" (після зміни назви - ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") 69096,35грн.

В решті вимог скаргу відхилено.

При винесенні ухвали місцевий суд виходив з того, що при проведенні виконавчих дій по реалізації майна боржника орган виконання мав керуватися нормами ЗУ "Про виконавче провадження" (606-14) та частини 2 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчих дій. Проте, орган виконання неправомірно застосував положення ч.2 ст.49 ЗУ "Про іпотеку" в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" №3795-VI від 22.09.2011р. (3795-17) , яким доповнено ч.2 ст. 49 ЗУ " Про іпотеку". Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документу не відповідає вимогам закону, так як винесена до завершення повного переліку дій щодо примусової реалізації майна боржника, що передбачені ч.8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" і суперечить положенням ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Водночас, суд першої інстанції, відхиляючи скаргу стягувача в частині зобов'язання ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції провести повторну уцінку майна та призначити проведення третіх прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу, зазначив, що станом на час розгляду скарги вартість майна не встановлена, оскільки висновок про вартість майна за травень 2010 року, відповідно до вимог п.5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" втратив чинність, а відтак уцінка майна неможлива.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, орган виконання судових рішень подав апеляційну скаргу, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу господарського суду і прийняти нову, якою в задоволені скарги ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" відмовити повністю. Скаржник зазначає, що 16.10.11р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" №3795-VI від 22.09.2011р. (3795-17) , яким доповнено ч.2 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" реченням наступного змісту "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

Разом з тим, п.2 Прикінцевих положень названого Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Нежитлові приміщення, які були передані на реалізацію, є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 21.11.2007р., який забезпечує виконання основного зобов'язання за кредитним договором №149/07-ю від 21.11.2007р., тобто, договором, який укладений до набрання чинності Законом №3795-VI від 22.09.2011р. (3795-17) ,тому на ці правовідносини не поширюються положення ч.2 ст.49 ЗУ "Про іпотеку" в редакції Закону №3795-VI (3795-17) . Таким чином, скаржник вважає, що не було підстав для проведення повторної переоцінки та третіх прилюдних торгів., оскільки державний виконавець зобов'язаний керуватися положеннями ч.2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" №3795-VI від 22.09.2011р. (3795-17) , яка не передбачала проведення повторної переоцінки майна та третіх прилюдних торгів.

Боржник та стягувач відзиви на апеляційну скаргу суду не направили.

В судове засідання 10.06.13р. стягувач, боржник та орган виконання судових рішень явки повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

30.05.2008р. АТ "Індустріально - експортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") та ТзОВ "БТ" укладено договір про надання овердрафту №78/08-од, з лімітом 100 000грн. Виконання договору №78/08-од від 30.05.2008р. про надання овердрафту забезпечене заставою.

15.12.2008р. між АТ "Індустріально - експортний банк" та ТзОВ "БТ" було укладено договір про заставу товарів в обороті.

У зв'язку з невиконанням умов договору №78/08-од банк звернувся до суду із позовною заявою про стягнення боргу та пені.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.08.2009р. у справі №26/139 присуджено до стягнення з ТзОВ "БТ" на користь АТ "Індустріально - експортний банк" 69096,35грн.( борг, пеня, судові витрати)

На виконання на виконання названого рішення видано наказ від 26.10.2009р.№26/139, який передано стягувачем для примусового виконання в відділ ДВС Дрогобицького МРУЮ.

17.12.2009р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 26/139, залишок боргу 56387,23грн.

При виконанні зведеного виконавчого провадження (виконавчого листа №2а -3218, наказів № 26/139 та №20/116 на загальну суму 123 988,93 грн., 08.04.2010р. державним виконавцем проведено опис та арешт нерухомого майна боржника: нежитлову будівлю ліцензійного складу загальною площею 678,9 кв.м, розташовану за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с.Почаєвичі, вул. Білозіра,24 та нежитлове приміщення складу - ангару, загальною площею 689,4кв.м., розташованого за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с.Почаєвичі, вул. Білозіра,24.

Згідно з договором іпотеки від 21.11.2007р. назване майно передане ТзОВ "БТ" в іпотеку Банку для забезпечення виконання своїх зобовязань за іншим кредитним договором, а саме за договором № 149/07-ю від 21.11.2007р.

Під час проведення виконавчих дій була визначена вартість цього майна боржника, яка згідно з висновками оцінювача станом на 30.04.2011р. становить:

вартість нежитлової будівлі загальною площею 678,9кв.м.- 188 000,00грн.,

вартість нежитлових приміщень загальною площею 689,4кв.м. - 222 000грн.

На підставі договорів про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна( предметів іпотеки) вказане майно передане на реалізацію Львівській філії ТзОВ " ТД "Еліт - Сервіс".

03.08.2011р. прилюдні торги з реалізації нерухомого майна боржника не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, що підтверджується повідомленням Львівської філії ТзОВ " ТД "Еліт - Сервіс" від 03.08.2011р.

Згідно з актами уцінки майна від 23.11.2011р. ВДВС проведено уцінку майна боржника на 25% від початкової вартості Після уцінки вартість нежитлової будівлі ліцензійного складу загальною площею 678,9кв.м. становить 141 000,00грн., а вартість нежитлове приміщення складу - ангару, загальною площею 689,4кв.м. - 166 500,00грн.

Повторні прилюдні торги з реалізації майна, призначені на 21.11.12р., не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців( лист Львівської філії ТзОВ " ТД "Еліт - Сервіс" від 22.11.2012р. №2126).

Листом від 30.11.2012р. ВДВС повідомив банк про те, що повторні прилюдні торги, призначені на 21.12.2012р, не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців та запропонував стягувачу залишити за собою непридбане майно.

25.12.2012р. банк надіслав органу виконання заяву, в. якій просив проведення ще однієї уцінки майна та проведення третіх торгів відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", п.4.5.10., 4.5.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

28.12.2012р. ВДВС Дрогобицького МРУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.3 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі відмови стягувача залишити за собою непридбане майно.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 ст.62 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій, нереалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (ч. 6 ст.62 Закону).

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання ( ч.7 ст.62 Закону).

Матеріалами справи підтверджено, що при виконанні наказу №26/139 від 26.10.2009р., виданого на виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2009р. у справі №26/139 про стягнення з ТзОВ "БТ" на користь АТ "Індустріально - експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"(далі - Банк), заборгованості за кредитним договором № 78/08 -од від 30.09.2008р., у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та іншого майна на реалізацію було передане іпотечне нерухоме майно боржника: нежитлова будівля ліцензійного складу загальною площею 678,9 кв.м, та нежитлові приміщення складу - ангару, загальною площею 689,4кв.м., розташовані за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с.Почаєвичі, вул. Білозіра,24.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк є іпотекадержателем названого нерухомого майна згідно з договором іпотеки від 21.11.2007р. Цією іпотекою забезпечене виконання боржником зобов'язань за іншим кредитним договором, а саме за договором № 149/07-ю від 21.11.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо божника ТзОВ "БТ" у ВДВС Дрогобицького МРУЮ було відкрито кілька виконавчих проваджень, які були об'єднані у зведене виконавче провадження, в яке включене і виконавче провадження з виконання наказу № 26/139.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Під час проведення виконавчих дій при виконанні зведеного виконавчого провадження, проведено опис та арешт вказаного вище іпотечного майна боржника, визначено його вартість та передано для реалізації на прилюдних торгах.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що іпотечне майно правомірно було передане на реалізацію, оскільки вартість іпотечного майна перевищує вартість заборгованості, яка стягується, що відповідає нормам норми ч.3 ст.54 ЗУ"Про виконавче провадження".

Разом з тим, частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Відповідно до ч.2 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

В такій редакції частина.2 ст.49 ЗУ "Про іпотеку" діє з 16.10.11р.,з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" №3795-VI від 22.09.2011р. (3795-17) , яким було доповнено ч.2 ст. 49 ЗУ " Про іпотеку" реченням наступного змісту "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

Водночас, пунктом 2 Прикінцевих положень названого Закону №3795-VI (3795-17) встановлено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності..

Отже, положення частини 2 ст.49 ЗУ " Про іпотеку" в редакції Закону №3795-VI (3795-17) , яка діє з 16.10.2011р., щодо проведення третіх прилюдних торгів та можливості повторного зменшення на них початкової ціни продажу предмета іпотеки не більш як на 50 відсотків, не поширюються на кредитні договори, укладені до 16.10.11р.

З огляду на те, що на виконанні перебував наказ суду № 26/139про стягнення заборгованість за кредитним договором № 78/08 -од від 30.09.2008р., що на прилюдні торги було передане іпотечне майно, яким забезпечене виконання зобов'язань за кредитним договором № 149/07-ю від 21.11.2007р., інше майно на торги не виставлялось, апеляційний суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчих дій положення частини 2 ст.49 ЗУ "Про іпотеку" в редакції, яка діє з 16.10.2011р., щодо проведення третіх прилюдних торгів та можливості повторного зменшення на них початкової ціни продажу предмета іпотеки не підлягали застосуванню. Відтак, підлягали застосуванню положення частини 2 ст.49 ЗУ "Про іпотеку" в редакції, що діяла до 16.10.2011р., якою було передбачено проведення лише двох прилюдних торгів та можливість зменшення ціни продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах не більше ніж на 25 відсотків.

Матеріалами справи підтверджено, що призначені перші торги (03.08.2011р.) не відбулися. у зв'язку з відсутністю покупців, ціна продажу предмета іпотеки була зменшена на 25% та були призначені другі торги (21.11.2012р.), які також не відбулися. у зв'язку з відсутністю покупців, після чого орган виконання повідомив Банк про те, що другі торги не відбулися за запропонував Банку залишити майно за собою, однак Банк упродовж 15 днів не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно.

Згідно з п.3 частини 1 ст. 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника та вважає помилковим висновок місцевого суду про задоволення скарги Банку в частині визнання неправомірною бездіяльності ВДВС щодо непроведення повторної уцінки та третіх торгів по реалізації майна боржника

З огляду на викладене, безпідставною є і ще одна вимога Банку, викладена у скарзі, щодо зобов'язання ВДВС провести повторну уцінку іпотечного майна та призначити треті торги.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що при розгляді скарги місцевим судом неправильно застосовані норми матеріального права, відтак, ухвалу місцевого суду належить скасувати, в задоволенні скарги відмовити повністю.

При поданні апеляційної скарги Відділом ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області судовий збір був сплачений згідно з платіжним дорученням №20102 від 14.05.2013р. Головним управлінням юстиції у Львівській області. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Банк, який стягнути на користь Головного управління юстиції у Львівській області.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105, 104, 106, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

1.Апеляційну скаргу задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 01.04.13р. у справі №26/139 скасувати, в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції №24-04/23 від 25.01.13р. відмовити повністю.