ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2013 року Справа № 2/5005/11472/2012
|
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Чохи Л.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Ненарочкін О.І.
за участю представників сторін:
від позивача 1 та 2: Романовський Д.С., представник, дов. № 7/2в-10 від 03.01.13.
від відповідача: ОСОБА_4., представник, дов. №2940 від 29.11.11
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 р. у справі № 2/5005/11472/2012
за позовом позивача-1: Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
позивача-2: Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення збитків у розмірі 43 334, 40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013р.(суддя Боділовська М.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване відсутністю в матеріалах справи доказів вини відповідача.
Не погодившись з рішенням суду, Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що відповідач своїми неправомірними діями, а саме, невиконанням рішення суду про виселення, незбереженням об'єкту, який належить позивачу, перешкоджання власнику у провадженні дій спрямованих на збереження об'єкту, та у наслідку нанесенням матеріальних втрат, завдав позивачам збитків, що підтверджується розрахунком, виконаним суб'єктом оціночної діяльності. Незалежна оцінка затверджена Наказом управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради від 06.08.2012 р. Даний звіт про оцінку майна складений належним суб'єктом оціночної діяльності, що має сертифікат оцінювача, зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів та у своїй діяльності керується нормативними актами, що регламентують процес оцінки.
Криворізька міська рада Дніпропетровської області підтримує апеляційну скаргу
Представник позивачів в судовому засіданні в доповнення до апеляційної скарги зазначив, що шкода причинена діями відповідача, який не прийняв заходів для збереження майна.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що позивачами до суду не надано доказів, що саме відповідач заподіяв шкоду. Не надано позивачами суму оцінки заподіяної шкоди, яка має бути зроблена та розрахована тільки судовим експертом. Не спростовано позивачами документ міліції про те, що шкода об'єкту заподіяна стихійним лихом. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вини відповідача в пошкодженні будівлі немає. Будівля була пошкоджена внаслідок падіння снігу з даху багатоповерхової будівлі, що розташована поруч. Дана будівля є власністю міської.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.
Будівля автостоянки по АДРЕСА_2 є комунальною власністю і знаходиться на балансі управління комунальної власності міста, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.11.2007р.
11.04.2008 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому міськради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу будівлі автостоянки з інфраструктурою.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2009р., розірвано вищезазначений договір купівлі-продажу. Постановою Вищого господарського суду від 19.01.2010р. постанова суду в цій частині залишена без змін, а в частині виселення скасована та направлена на новий розгляд.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010р., залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2010р., виселено ФОП ОСОБА_3 з нежитлової будівлі автостоянки по АДРЕСА_2.
На виконання рішення суду 09.07.2010 р. видано судовий наказ про зобов'язання виселити Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_3 з нежитлової будівлі автостоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, який пред'явлено до виконання.
07.11.2011 р. головним державним виконавцем Саксаганського відділу ДВС Криворізького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, мотивовану тим, що у зв'язку зі зменшенням загальної площі нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 на одну третину в результаті її руйнування, дана будівля не може бути прийнята стягувачем (УКВМ виконкому Криворізької міської ради). Дана постанова була скасована ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 р. у справі № 25/45-10(39/104-09(23/228-08)) .
На день звернення позивачем до господарського суду з позовною заявою, рішення суду від 13.04.2010 р. не виконано.
Після встановлення факту пошкодження будівлі, за замовленням орендодавця, суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Інвест-Кривбас-Експерт" було проведено незалежну оцінку будівлі автостоянки з інфраструктурою та встановлено, що станом на теперішній час, вартість матеріального збитку в результаті часткового руйнування об'єкта становить 36 112, 00 грн. (з ПДВ - 43 334, 40 грн.), про що зазначено у звіті про оцінку майна (будівлі автостоянки з інфраструктурою за адресою: АДРЕСА_2), затвердженим Наказом управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради від 06.08.2012 р.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 43 334,40 грн. збитків, завданих в результаті часткового руйнування будівлі.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)…
Статтею 224 ГК України також встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 1166 ЦК України (435-15)
, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За вищенаведеними нормами права відшкодування шкоди (збитків) особою, яка її заподіяла, можливе лише за наявності сукупності умов, що складають цивільне правопорушення, а саме: дії (бездіяльність) останньої повинні бути неправомірними, в результаті цих дій завдається шкода, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Оскільки на момент пошкодження будівлі договір оренди за рішенням суду був розірваний то правовідносини з відшкодування шкоди є позадоговірними (деліктними) і неправомірність поведінки означає, що вона суперечить нормам права. При цьому слід зазначити, що якщо у договірних відносинах неправомірність проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір, то у позадоговірних зобов'язаннях неправомірна поведінка полягає у порушенні абсолютного правовідношення - права власності, для якого суб'єктивне право сформульоване у законодавстві у загальному вигляді.
Під шкодою слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому шкода розглядається не тільки як обов'язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.
Відшкодуванню підлягає тільки шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.
Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).
Матеріалами справи не встановлена неправомірна, винна поведінка відповідача, яка б знаходилася в причинному зв'язку з пошкодженням майна (завдання збитків).
Господарський суд, встановивши дійсні обставини, дав їм належну правову оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, підстави для його зміни або скасування відсутні.
У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013р. у справі № 2/5005/11472/2012 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 07.06.2013р.
Головуючий суддя
судді
|
С.Г.Антонік
Л.О.Чимбар
Л.В.Чоха
|