908/473/13-г Про стягнення заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації комунального підприємства - 04.06.2013 Прийняття

Головуючого: суддів Радіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І. від прокурора: від позивача 1: від позивача 2: Лисенко С.І., посвідчення № 000965 не з"явився Котенджі В.М., представник за дов. від 21.090.12р. № 81 Рушинець А.О., представник за дов. від 21.01.12 р. № 12 від відповідача: Мальчев В.Є., представник за дов. від 10.04.13р. № 1693 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013 рокуу справі№908/473/13-г (суддя Хуторной В.М.) за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради м.Запоріжжя; Комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" м.Запоріжжя про стягнення 158906,46 грн.

04.02.2013 року Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі Запорізької міської ради м. Запоріжжя, Комунального підприємства "Водоканал" м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" м.Запоріжжя про стягнення заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації КП "Водоканал" у сумі 158906,46грн. за договором №65/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.2010р. (т.1 а.с.3-10).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. по справі №908/473/13-г позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" м.Запоріжжя на користь позивача 2 заборгованість по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 158906,46грн., а також судовий збір у розмірі 3178,12 грн. (т.2 а.с.113-118).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач 2 мав правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 158906,46грн., посилаючись на допущене відповідачем перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічній воді, що є порушенням "Правил приймання стічних вод підприємств до системи каналізації м.Запоріжжя, затверджених рішенням виконкому м.Запоріжжя від 29.05.2003р. №167 та наданими суду доказами.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод" м.Запоріжжя звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з"ясуванням всіх обставин справи, невідповідністю висновків, викладених у рішення та недоведеністю обставин справи, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. по справі №908/473/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.3 а.с. 129-136).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що в матеріалах справи відсутні акти-рахунки за послуги з каналізації, виписані абоненту та наявна службова довідка, яка не є належним засобом доказування.

Апелянт зауважив, що судом не прийнято до уваги факт щодо не зазначення у акті відбору проб стічних вод від 18.06.2012р. про те, що проби охолоджені, що є грубим порушенням положень ДСТУ. Крім того, на думку апелянта, судом не прийнято те, що відбір проб відбувся 18.06.2012р., а аналіз, проведення якого підтверджується протоколом тільки 25.06.2012р., що теж є грубим порушенням.

Апелянт зазначає, що при відборі проб стічних вод, а акті відбору від 18.06.2012р. не зазначено, що проба має номер 312, що унеможливлює ідентифікацію відібраної проби.

Скаржник зазначає, що претензія №6176 від 16.07.2012р. про сплату 158906,46грн підписана начальником служби безпеки А.А.Санько, проте до вказаної претензії не додано ніяких документів, які підтверджують повноваження вказаної особи.

Крім того, апелянт вважає, що Запорізьким міжрайонним екологічним прокурором у позовній заяві належним позивачем по справі вказано КП "Водоканал", але не визначено, в чому саме полягає порушення відповідачем інтересів держави та в чому існує загроза інтересам держави.

23.05.2013р. позивач 1, Запорізька міська рада м.Запоріжжя, надіслав клопотання, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. - без змін та провести судове засідання без представника позивача 1, Запорізької міської ради, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи (т.2 а.с.145-146).

03.06.2013р. позивач 2, Комунальне підприємство "Водоканал", надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. - без змін, який судом розглянуто, прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи (т.2 а.с.150-154).

04.06.2013р. до канцелярії суду надійшов відзив від Запорізького межрайонного екологічного прокурора від 28.05.2013р. № 80-8-13, в якому прокурор просив залишити без змін рішення суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Прокурор та представники позивача 2 у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги, підтримали доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач 1 звернувся із клопотанням про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов"язковою згідно ухвали від 25.04.2013р., колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача 1.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року (v0011700-76) № 5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши прокурора та представників позивача 2 та відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач 1, Запорізька міська рада м.Запоріжжя є юридичною особою (код ЄДРПОУ 04053915).

Позивач 2, Комунальне підприємство "Водоканал" є юридичною собою (код ЄДРПОУ 03327121), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, витягом з ЄДР та Статутом (т.1 а.с. 40, 41, 42).

Комунальне підприємство "Водоканал" є правонаступником майнових прав та обов"язків ДП "Водоканал" та засновано на підставі розпорядження міськвиконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 03.09.1193р. №1375р і діє згідно з Господарським кодексом України (436-15) . Власником підприємства є Запорізька міська рада (п.1.4 Статуту).

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 01056273), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (т.1 а.с.115-132).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи, 01.01.2010р. між Комунальним підприємством "Водоканал" (за договором - водоканал, далі - позивач 2) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький електровозоремонтний завод", яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод" (за договором - абонент, далі - відповідач) укладено договір №65/2 про надання послуг з приймання стічних вод у системи каналізації, за умовами якого, водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько - питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам 1) вул. Залізнична, 2 (підприємство); 2) вул. Залізнична, 8а (гуртожиток); 3) вул. Гоголя, 124 (КЮР); 4) вул. Залізнична, 8б (СП8); 5) Залізнична, 2г (готель); 6) вул. Гоголя, 118 (БК "Дроб'язко"); 7) вул. Залізнична, 1 б (ПП Калюжина); 8) вул. Залізнична, 81 а (ПП Головко); 9) вул. Семафорна, 8 (ПП Кудрявцев): 10) вул. Залізнична, 3 (ПП Зельдін) (п. 1.1 Договору №65/2) (т.1 а.с.65-71).

Згідно п.1.1 договору сторони наділені правами та виконують обов"язки, передбачені договором, керуються Законами України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. (2918-14) № 2918-111, "Про житлово - комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV (1875-15) , діючими "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 р. (z0936-08) (далі Правила користування...), "Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 (z0403-02) (далі Правила приймання...), "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів", зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.04.2002р. № 402/6690 (z0402-02) (далі Інструкція), "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя", затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради №167 від 29.05.2003р. (далі Правила приймання… м. Запоріжжя), "Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20.12.1993 р. (далі Правила експлуатації..), ГОСТом на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84, "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України КДП 204-12 Укр. 242-95".

Згідно п. 1.2 Договору, для здійснення розрахунків між Водоканалом і Абонентом встановлені тарифи по групам споживачів у розмірі:

Питна вода - 4-08 грн/м кубічний (з ПДВ) та 3-4 грн/м кубічний (без ПДВ);

Стічні води - 2-772 грн./м кубічний (з ПДВ) та 2-31 грн./м кубічний (без ПДВ).

Тарифи на питну воду і стічні води встановлюються відповідними компетентними органами. У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання цього Договору, Абонент зобов'язаний здійснювати оплату, наданих водоканалом послуг за новими тарифами з моменту вступу в силу нормативного документу, яким затверджено тарифи.

Ліміт використання питної води затверджується Абоненту рішенням виконавчого комітету міської ради м. Запоріжжя, згідно розрахунку водогосподарського балансу і формулюється додатком до договору. Ліміт щорічно підлягає перегляду. При цьому, на 1 листопада кожного наступного року Абонент надає Водоканалу вищеназвані розрахунки.

Водоканал виконує подачу питної води та приймання стічних вод на момент укладання договору (новий абонент, переоформлення договору, тимчасовий договір) в наступних об'ємах (метр кубічний):

-з лімітами вода - 915,89 метрів кубічних на добу;

- стічні води 888,39 метрів кубічних на добу.

Абзацом 8 п. 3.2.9 договору встановлено: при перевищенні складу забруднюючих речовин та температурного показника в стічних водах абонента, які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з ДК, абонент вносить плату за скид понаднормативних забруднень водоканалу, у відповідності з "Правилами приймання…", "Правилами приймання… м.Запоріжжя", "Інструкцією…".

Розділом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, пунктом 5.2.2 договору визначено, що за скид стоків з перевищенням ДК (допустимих концентрацій), встановлених аналізом разом, а при необхідності середньодобових проб, Абонент зобов'язаний сплатити Водоканалу претензію за скид в систему каналізації понаднормативних забруднень, складену у відповідності з "Правилами приймання…", "Правилами приймання… м. Запоріжжя", "Правилами користування…." та "Інструкцією…". Період, за який стягується оплата за скид Абонентом понаднормативних забруднень складає три календарних місяці (поточний місяць та два попередніх). Перелік документів для оформлення Водоканалом плати за скид понаднормативних забруднень та стічних вод з температурою вище 40° С (в контрольних точках): акт відбору проб; протокол якості скиду стічних вод; розрахунок додаткової плати; рахунок за понаднормативний скид забруднень, претензія.

Додатком №1 до вказаного договору визначено показники допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються підприємствами у міську систему каналізування (т.1 а.с.82).

За приписами пункту 3.2.9 в редакції Додаткової угоди №6 від 03.01.2012р. до Договору №65/2 (т.1 а.с.113) відповідач зобов'язався виконувати скид стоків, якість та температура яких в контрольних точках по майданчику: вул. Залізнична, 2 - КК-1, КК-2 повинна відповідати вимогам "Правил приймання стічних вод", "Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя" (далі "Правила приймання…м. Запоріжжя") і ДК (Додаток №1 до п. 3.2.9).

Договір укладається з 1 січня 2010 р. по 31 грудня 2010р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін (розділ 2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому законом порядку.

Водоканал виконує подачу питної води та приймання стічних вод в наступних об'ємах, зазначених в додатку № 1 (т. а.с.20-24).

Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України (далі -Правила) передбачено, що водоканал має право здійснювати контроль за якістю, кількістю та режимом скидання стічних вод в централізовану каналізацію.

Пунктами 6.3, 6.6.2. "Місцевих правил приймання..." визначено, що приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації здійснюється відповідно до Договору, розробленого водоканалом. Підприємство зобов'язується не перевищувати встановлені об'єми водовідведення та ДК в своїх КТ.

З матеріалів справи вбачається, 18.06.2012р. представниками позивача 2, а саме:- ведучим інженером Котенджі В.М. та лаборантами Пенчевой С.А., Чернепой А.Т. було проведено відбір проб для проведення основного та арбітражного аналізів стічних вод в контрольних точках відбору КК-2 - ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод", що надходять до міської каналізації, для проведення аналізу їх якості та перевірки дотримання допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, про що було складено Акт відбору проб стічних вод від 18.06.2012р., які підписані представниками КП "Водоканал" - ведучим інженером Котенджі В.М. та лаборантами Пенчевой С.А., Чернепой А.Т. та представником ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" Панченко Ю.М. (т.1 а.с. 31).

За результатами проведеного основного хімічного аналізу лабораторією КП "Водоканал", яка згідно свідоцтва про атестацію №45 від 01.07.2009р. (дійсна до 01.07.2014р.) (т.1 а.с.39) атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, було виявлено перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах з нафтопродуктів: а саме 1,2 мг/дм куб. при допустимій концентрації (ДК) - 0,4 мг/дм куб., про що складено Протокол від 18.06.2012р.

Даний протокол підписаний завідуючим лабораторією Рябицею Л.Ю. (т.1 а.с.32).

Про виявлені порушення зроблені записи:

- у робочому журналі №2 лабораторії стічних вод КП "Водоканал" (т.2, а.с. 86-89);

- у зведеному журналі (т.2, а.с. 90-93).

19.06.2012р. відповідача було проінформовано телефонограмою про факт перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин відповідно до положень п. 7.7. "Місцевих правил приймання...". Телефонограму прийняла в.о.секретаря Гуртова А.П. 19.06.2012 року об 11-45год. (т. 2, а.с. 107).

На підставі Акту відбору стічних вод від 18.06.2012р. та Протоколу аналізу стічних вод від 25.06.2012р., згідно з "Правилами приймання…м. Запоріжжя", "Правилами приймання…" та Договором позивачем розрахована додаткова плата за перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах відповідача на загальну суму 158906,46грн.

Згідно Розрахунку, виконаного інженером-технологом ВОНС КП "Водоканал" В.М.Котенджі та начальником ВОНС КП "Водоканал" Малигіним М.Г., додаткова плата за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Запоріжжя на підставі акту відбору стічних вод від 18.06.2012р., протоколу аналізу стічних вод від 18.06.2012р. (№ проби 312) за період з квітня 2012р. по червень 2012р. складає 158906,46грн. (т.1, а.с. 33).

На підставі даного розрахунку КП "Водоканал" виставило відповідачу, Приватному акціонерному товариству "Запорізький електровозоремонтний завод" Акт-рахунок №65 від 16.07.2012р. на суму 158906,46грн.

У подальшому КП "Водоканал" (позивач-2) на адресу відповідача направив претензію №6176 від 16.07.2012р. про сплату у місячний термін додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у розмірі 158906,46грн. на рахунок КП "Водоканал" (т.1 а.с.35).

Акт-рахунок, претензія разом з розрахунком додаткової плати та протоколом якості води було відправлено 19.07.2012р. з описом вкладення на адресу відповідача та отримані ним 24.07.2012р. (т.1, а.с. 36-37).

Проте згідно листа відповідача №3689 від 16.08.2012р. вищезазначена сума сплачена не була.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за допущене перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічній воді, прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з останнього суми заборгованості по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 158906,46грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року N 37 (z0402-02) , зареєстрованими в Мін'юсті України 26.04.2002р. за № 403/6691 (далі-Правила), встановлено, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Дані Правила спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств.

Правилами встановлено загальні вимоги до порядку відбирання проб, методики відбирання передбачено Національними стандартами України.

На підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 (z0402-02) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6990 (далі - Інструкція), водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Інструкція встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі -водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Пунктом 1.3 Інструкції передбачено, що:

водоканали здійснюють скиди у водні об'єкти очищених стічних вод з умістом забруднюючих речовин у відповідності до лімітів, що встановлюються органами Мінекоресурсів України, та сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища згідно з Порядком та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379 (z0544-99) , із змінами та доповненнями, внесеними наказами Мінекоресурсів та ДПА України від 27.01.2000р. №24/37 (z0091-00) та від 28.02.2001р. №75/76 (z0245-01) (далі - Інструкція Мінекоресурсів та ДПА); підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста (далі - місцеві Правила приймання), Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65 (z0165-94) , зареєстрованих у Мін'юсті України 22.07.1994 за №165/374 (далі - Правила користування), та цієї Інструкції.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, 18.06.2012р. представниками позивача було здійснено відбір стічних вод на підприємстві відповідача за участю представника відповідача.

Проби стічної води були доставлені до лабораторії стічних вод КП "Водоканал".

За результатами досліджень проб стічних вод встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням ДК складу забруднюючих речовин, що підтверджено Протоколом від 18.06.2012р., у зв'язку з чим на підставі п.п.9.2, 9.6 Правил прийняття стічних вод підприємств до системи каналізації КП "Водоканал" відповідачу розрахована додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням ДК складу забруднюючих речовин на загальну суму 158906,46грн.

Пунктом 7.7. "Місцевих правил приймання..." встановлено, що при виявленні перевищення ДК забруднень, встановлених Договором або Правилами, Водоканал після завершення аналізу надсилає Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) впродовж 15 діб після закінчення аналізу. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал надсилає Підприємству претензію, до якої додаються: протокол якості скиду стічних вод розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод, рахунок для оплати за понаднормативний скид забруднень (передаються лише ті документи, які відсутні на Підприємстві).

Згідно з приписами п. 9.2., 9.6. "Місцевих правил приймання...", при перевищенні рівня змісту забруднюючих речовин в стічних водах підприємства, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими Правилами ДК, підприємства зобов'язані провести сплату за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, встановлених разовим аналізом, складає не більше трьох календарних місяців (поточного місяця та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинених підприємством за цей період з даного об'єкту.

Пунктом 7.9.10. "Місцевих правил приймання..." визначено, що проба для основного та арбітражного аналізів доставляється в хімічну лабораторію водоканалу для проведення хімічних досліджень. Термін зберігання арбітражної проби з перевищенням ДК складає 20 діб.

Таким чином, останнім днем строку збереження арбітражних проб, відібраних 18.06.2012р., є - 08.07.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, Протокол аналізу стічних вод від 18.06.2012р. містить дату виписки протоколу 25.06.2012р., тобто в межах терміну зберігання арбітражної проби згідно п.7.9.10. "Місцевих правил приймання..."

Доводи апелянта відносно проведення відбору проб, зберігання та транспортування, колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Лабораторія КП "Водоканал" є атестованою згідно свідоцтва про атестацію №45 від 01.07.2009р. (дійсна до 01.07.2012р.) атестована на проведення вимірювань хімічних, фізико-хімічних і бактеріологічних показників стічних вод підприємства.

Відбір проб стічних вод проведено у присутності представника відповідача - - інженера лаборанта Панченко Ю.М., про що було складено Акт відбору проб стічних вод від 18.06.2012р., в якому зазначено номер посуду для основного аналізу, а саме: б.п.300 (V-2дмі), б.с темн.29 (V-1дмі), б.с. темн. 21 (V-100 смі.). КП "Водоканал" було відібрано арбітражну пробу б.п. 108 V-0,5 дмі), яка була законсервована з доданням 1 смі концентрованої азотної кислоти. Крім того, в Акті відбору проб стічних вод від 18.06.2012р. зазначено, що представником відповідача Панченко Ю.М. було відібрано паралельну пробу об"ємом 1,5 дмі.

Відповідно до п.7.8 "Правил приймання ….м.Запоріжжя", а також п.4.2 ДСТУ ІSО 5667-2:2003 Відбирання проб" частина 2 "Настанови щодо методів відбирання проб", проба була відібрана ручним способом в загальну ємкість, для усереднення та складання Акту відбору проби. Проба відбиралась із загального об"єму усередненої проби в банку темного скла V=100 смі шляхом однократного занурення (п.81. МВВ 99-12-98, таблиця 1 ДСТУ ІSО 5667-3 - 2001).

У Акті відбору проб стічних вод від 18.06.2012р. зазначено час відбору проби 16-30 год.

Колегія суддів зазначає, що Акт відбору проб стічних вод від 18.06.2012р. підписано представником відповідача без зауважень.

З пояснень представника позивача 2 вбачається, що в лабораторію проба була доставлена автомобілем, який обладнано холодильником інв. №400760. Температурний режим холодильника від +2 до +5 Сє (п.5 ДСТУ ІSО 5667-3 - 2001). Час доставки проби в лабораторію - 16-50год. Визначення нафтопродуктів в пробі було виконано протягом 40хвилин, відповідно до вимог методики п.8.1 МВВ 99-12-98.

Таким чином, матеріалами справи доведено відповідність дій позивача 2 положенням "Частини 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами ISO 5667-3:1994, IDT" та "Частини 2. Настанови щодо методів відбирання проб (ISO 5667-2:2003", доказів на спростування цього відповідачем не надано.

З п. 7.9.18 Правил приймання… м. Запоріжжя вбачається, що паралельний аналіз може проводитися Підприємством тільки в хімічній лабораторії, що акредитована на право проведення вимірювань хімічних показників стічних вод.

При відсутності результатів паралельного аналізу або незгоді Підприємства з порядком виконання арбітражного аналізу чи з застосуванням його результатів, усі розрахунки виконуються за результатами основного аналізу ( п. 7.9.21 зазначених Правил).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач не був згоден з порядком виконання відібраної проби, то мав право провести паралельний аналіз з метою проведення вимірювань хімічних показників стічних вод.

Щодо доводів апелянта відносно неможливості ідентифікування відібраної проби, судова колегія зазначає таке.

Основний аналіз проводиться на підставі проби відібраної в банку темного скла 21 (V=100 смі). На підставі вказаних номерів посуду, відібрана проба реєструється на підприємстві позивача 2, КВ "Водоканал" в зведеному журналі, в робочому журналі, з яких чітко вбачається номер проби, номер посуди, об"єм проби та матеріал тари, в яку була відібрана проба (т.2 а.с. 86-89, 90-93). Номер проби 312 є номером реєстрації проби у відповідному журналі. Таким чином, відібрану пробу можна ідентифікувати, а відтак посилання відповідача на неможливість її ідентифікування є безпідставними

Доводи апелянта про те, що особа, яка підписала претензію не мала повноважень, не приймаються колегією суддів з огляду на те, що апелянт не довів, що особа, яка підписала претензію не була не уповноважена на її підписання.

Доводи апелянта про те, що прокурор не обґрунтував свого звернення до суду в інтересах держави колегією суддів відхиляються з наступного.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановленим законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьої згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до частини першої статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача. Вказана правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції".

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно з ч. 1 ст.36-1 цього ж Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійснені нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. (v003p710-99) у справі 1-1/99 (далі-рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб"єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган", уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 142 Конституції України встановлено, що територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об"єднувати на договірних засадах об"єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби. Там же передбачено, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (далі-Закон) (зі змінами та доповненнями) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Наявність права на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, у органів місцевого самоврядування встановлена п. "б" ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Частиною першою цієї статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо.

Так, згідно з п.п. 1 п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту "б" частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

З матеріалів справи вбачається, прокурор обґрунтовуючи порушення інтересів держави несплатою відповідачем заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень, вказує на те, що Запорізька міська рада є власником КП "Водоканал", а відповідно до п. 4.2. "Інструкції…" та п. 10.4. "Місцевих правил приймання…" 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень перераховується КП "Водоканал" до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений в складі Запорізького міського бюджету.

Таким чином колегія суддів вважає, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором правомірно визначено Запорізьку міську раду (позивач-1), яка згідно Статуту є власником Комунального підприємства "Водоканал" (позивач-2).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстав для залишення позову без розгляду у даній справі згідно п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України немає, а твердження відповідача про те, що прокурором було подано даний позов не в інтересах держави є помилковим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, в зв"язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. у справі №908/473/13-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. у справі №908/473/13-г - без змін.