Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Ярош А.І., Лисенко В.А.

(відповідно до розпорядження голови суду від 29.05.2013р. №363 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №121 від 30.05.2013р.

від відповідача-1: Рудольф К.С., за довіреністю від 25.09.2012р.

Гросу В.Є., за довіреністю від 25.09.2012р.

від відповідача-2: не з'явився

від ОСОБА_4: ОСОБА_4

від ТОВ "Інвест Таун": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року

по справі №28-22/82-07-1860

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд"

до відповідачів: 1.Закритого акціонерного товариства "Пік";

2.Спільного підприємства "Інекон-Сервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Таун";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4

про розірвання договорів,-

22 Управління Начальника Робіт (правонаступником якого є Державне підприємство Міністерства оборони України "Південьвійськбуд") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Пік", з урахуванням уточнень до позовної заяви від 23.03.2007р., про розірвання договору від 02.04.2002р. №84/1, укладеного між позивачем та відповідачем по справі, розірвання договору від 14.03.2003р. №02/1-03, укладеного між позивачем, відповідачем та СП "Інекон-Сервіс" та зобов'язання відповідача повернути позивачу недобудований будинок по вул. Куйбишева, 28, у м. Одесі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року по справі №28-22/82-07-1860 затверджено мирову угоду від 18.02.2008р., укладену між позивачем, відповідачем та СП "Інекон-Сервіс", провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_4, в якій просить її скасувати, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р. по справі №28-22/82-07-1860 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача та змінено процесуальний статус з третьої особи на іншого відповідача СП "Інекон-Сервіс". Також вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ДП МОУ "Південьвійськбуд") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_4, та наполягає на її задоволенні.

Представник відповідача-1 (Закритого акціонерного товариства "Пік") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач-1 просить залиши оскаржувану ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.

Представник відповідача-2 (СП "Інекон-Сервіс") в судове засідання не з'явився, про час, місце і дату розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.05.2013р.

Представник третьої особи на стороні (ТОВ "Інвест Таун") судове засідання не з'явився, про час, місце і дату розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить заява ТОВ "Інвест Таун", надана до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду 28.05.2013р. за вх.№1274/13/Д5, відповідно до якої ТОВ "Інвест Таун" підтримало апеляційну скаргу ОСОБА_4 та просило провести судове засідання 30.05.2013р. за відсутністю представників ТОВ "Інвест Таун".

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_4 за відсутністю представників ТОВ "Інвест Таун" та СП "Інекон-Сервіс".

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши представників позивача, відповідача-1 та скаржника, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2002р. між Військовою частиною А4338 (правонаступником якого є ДП Міністерства оборони України "Південьвійськбуд") (позивач, замовник) та ЗАТ "Пік" (генеральний підрядник-інвестор, відповідач) було укладено договір на будування житлового будинку в м. Одесі, по вул. Куйбишева, за умовами якого генеральний підрядник-інвестор інвестує кошти за програмою будування житла для військовослужбовців та виконує відповідно до календарного графіку виробництва робіт, які є невід'ємною частиною даного договору, будівельно-монтажні роботи по завершенню будівництва та вводу в експлуатацію житлового дому в м. Одесі, по вул. Куйбишева 28.

14.05.2003р. між Військовою частиною А4338 (правонаступником якого є ДП Міністерства оборони України "Південьвійськбуд") (позивач, замовник), ЗАТ "Пік" (генпідрядник-інвестор, відповідач) та Спільним підприємством "Інекон-Сервіс" (третя особа-2, інвестор) було укладено договір №02/1-03 про сумісну діяльність з будівництва будинку по вул. Куйбишева, 28, в м. Одеса, за умовами якого замовник доручає, а генпідрядник-інвестор своїми силами та залученими субпідрядними організаціями, керуючись нормативними актами ДБН Держбуду України, виконує всі будівельно-монтажні роботи по будівництву цегляного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями відповідно до проектної документації в м. Одеса, по вул. Куйбишева 28, загальною площею 8160 кв.м. (надалі - об'єкт) та пред'явити його до здачі Державній комісії.

Відповідно до п.1.2 договору №02/1-03 замовник доручає, а генпідрядник-інвестор та інвестор за рахунок власник та залучених коштів від інших інвесторів, повністю виконують фінансування будівництва об'єкту.

Як вже було зазначено вище, 22 Управління Начальника Робіт (попередником якого є Військова частина А4338, а правонаступником Державне підприємство Міністерства оборони України "Південьвійськбуд") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Пік", з урахуванням уточнень до позовної заяви від 23.03.2007р., про розірвання договору від 02.04.2002р. №84/1, укладеного між позивачем та відповідачем по справі, розірвання договору від 14.03.2003р. №02/1-03, укладеного між позивачем, відповідачем та СП "Інекон-Сервіс" та зобов'язання відповідача повернути позивачу недобудований будинок по вул. Куйбишева, 28, у м. Одесі., оскільки, на думку позивача, умови вищевказаних договорів не відповідали вимогам чинного на той час законодавства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року по справі №28-22/82-07-1860 затверджено мирову угоду від 18.02.2008р., укладену між позивачем, відповідачем та СП "Інекон-Сервіс", провадження у справі припинено.

Відповідно до п.2.1 мирової угоди шляхом підписання цієї мирової угоди позивач передає отримані ним на підставі наказу Міністра оборони України від 07.08.2006р. №483 повноваження за договором №02/1-03 від 14.03.2003р. про спільну діяльність по будівництву будинку по вул. Куйбишева, 28 у м. Одеса, а відповідач приймає ці повноваження для здійснення функцій замовника будівництва житлового будинку.

Пунктом 2.2 мирової угоди встановлено, що після підписання цієї мирової угоди позивач припиняє діяльність за договором №02/1-03 від 14.03.2003р., а також письмово повідомляє Виконавчий комітет Одеської міської ради про вихід із договору та передачу повноважень замовника будівництва на користь відповідача.

За п.2.4 мирової угоди сторони визнають, що право власності на об'єкт будівництва, належить відповідачу та СП "Інекон-Сервіс".

Згідно з п.2.6 мирової угоди генпідрядник-інвестор та інвестор наділяються правом без погодження із позивачем вносити зміни в умови договору №02/1-03 від 14.03.2003р. у тому числі по розподілу житлових та не житлових площ, а також підписувати будь-які договори пов'язані із будівництвом об'єкту.

26.07.2004р. між СП "Інекон-Сервіс", який був уповноважений відповідно до договору №02/1-03 від 14.03.2003р. Військовою частиною А-4338, (повірений) та ОСОБА_4 (довіритель) було укладено інвестиційний договір №00054, відповідно до якого повірений зобов'язався за рахунок залучених від довірителя коштів проінвестувати будівництво житлового будинку в м. Одесі по вул. Куйбишева, оформити право власності на довірителя та передати йому обумовлене у додатковій угоді, додатку №1 житло, а довіритель зобов'язався забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність на умовах цього договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2008р. по справі №15/23-08-615 визнано недійсним договір №02/1-03 від 14.03.2003р. про сумісну діяльність з будівництва будинку по вул. Куйбишева 28, в м. Одесі.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, вона була винесена на підставі п.7 ст. 80 ГПК України.

За п.7 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження по справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що позовні вимоги Державне підприємство Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" складаються із розірвання договору від 02.04.2002р. №84/1 та договору від 14.03.2003р. №02/1-03.

Статтями 32- 34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже було зазначено вище, оскаржуваною ухвалою господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року по справі №28-22/82-07-1860 затверджено мирову угоду від 18.02.2008р., укладену між позивачем, відповідачем та СП "Інекон-Сервіс", провадження у справі припинено.

Зі змісту мирової угоди від 18.02.2008р., затвердженої спірною ухвалою, вбачається, що мирова угода стосується лише прав та обов'язків сторін стосовно договору від 14.03.2003р. №02/1-03, водночас позовні вимоги в частині розірвання договору від 02.04.2002р. №84/1 не розглянуті взагалі.

Одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача (частина третя статті 26 ГПК) і, отже, вправі укладати мирові угоди на загальних підставах. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами,абоякщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції".

Окрім того, апеляційний господарський суд зазначає, що в ухвалах зі справ, у яких сторони досягли мирової угоди (частина четверта статті 78, частина четверта статті 121 ГПК), у резолютивній частині ухвали має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати про затвердження такої угоди з наведенням її повного тексту саме в ухвалі.

Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 "Про судове рішення" (v0006600-12) .

Дослідивши матеріали та обставини справи, враховуючи норми чинного законодавства, приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року по справі №28-22/82-07-1860, якою затверджено мирову угоду від 18.02.2008р. та припинено провадження по справі є такою, що не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід задовольнити частково, ухвалу господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року по справі №28-22/82-07-1860 - скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2.Ухвалу господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року скасувати.

3.Справу №28-22/82-07-1860 передати на розгляд господарського суду Одеської області.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 31 травня 2013 року.