6/5005/9408/2012 Про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки - 28.05.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 р. у справі № 6/5005/9408/2012

за позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" м. Дніпропетровськ;

3-тя особа на стороні позивача: Виконавчий комітет Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради м. Дніпропетровськ

про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 04.12.2012 р. у справі № 6/5005/9408/2012, яке підписано 10.12.2012 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Коваленко О.О.) задоволено позов Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" м.Дніпропетровськ; 3-тя особа на стороні позивача: Виконавчий комітет Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради м. Дніпропетровськ про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки.

Вказаним рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак" повернути тимчасово зайняту земельну ділянку за кадастровим номером 78134089, площею 0,0078га, розташованою за адресою вул. Боброва, м.Дніпропетровськ, державі в особі Дніпропетровської міської ради за відповідним актом приймання-передачі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" в дохід державного бюджету 1 073,00грн. судовий збір.

21.12.2012 р. на примусове виконання рішення, яке набрало законної сили 21.12.2012 р., видано накази.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник просить в скарзі скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи; не відповідає нормам матеріального права; неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що неодноразово звертався до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради з проханням укласти договір довгострокової оренди земельної ділянки та виготовлення необхідних документів для цього, але відповідей не одержав.

Правовстановлюючі документи на земельні ділянки, з вини позивача, органами місцевого самоврядування до теперішнього часу оформляються.

Відповідач звертає увагу на той факт, що за весь період дії договору оренди та після його спливу і до теперішнього часу Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" сплачується до бюджету податок на землю.

Скаржник вказує у скарзі, що вказана у позові позапланова перевірка, та складений акт, які послужили підставою для подання позову та прийняття оскаржуваного рішення, проведені прокуратурою Красногвардійського району м. Дніпропетровська в порушення п. 4 Порядку № 312 без повідомлення відповідача та за його відсутності.

Крім того, при проведенні перевірки з боку особи, яка проводила перевірку, були допущені й інші порушення, зокрема, розділи 5,6 Порядку № 312.

Прокурор та позивач відзив на апеляційну скаргу не надали, а в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2013 р. до 10 год. 25 хвилн.

24.04.2013 р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що не має можливості прийняти участь у судовому засіданні.

Розпорядженням в.о. голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. № 505, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді постійної колегії Лотоцької Л.О., на підставі наказу голови суду № 13 від 03.07.2012 р., змінено склад колегії суддів.

Колегія суддів, порадившись, задовольнила клопотання відповідача та відклала розгляд справи до 21.05.2013 р. до 11 год. 45 хвилн.

21.05.2013 р. в судовому засіданні оголошена перерва до 28.05.2013 р. до 10 год.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2002р. у справі №17/142 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 24.09.2002р.

Згідно п.1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,0078 га, що находиться за адресою м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Боброва для розміщення торговельного майданчика, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 78134089 згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що додається.

Договір був посвідчений Сусловою Н.Б, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 24.09.2002р. і зареєстрований в реєстрі за № 2359.

Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2249 від 27.09.2002 р.

Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка була передана до 29.08.2007р. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.

Сторонами передбачено, що для продовження дії цього договору орендар зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням (п. 2.3 договору).

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Частинами 1, 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 19.12.2006р., яка була чинною на день закінчення строку дії договору оренди) було передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст. 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Як вже було зазначено статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 ЦК України (435-15) , зокрема, ст.764 визначено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 та ч. 2 ст. 792 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною 6 ст. 93 ЗК України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України "Про оренду землі" (161-14) містить положення, які не є тотожними відповідним нормам ЦК України (435-15) .

За ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди у випадку відсутності листа-повідомлення тільки "підлягав поновленню". Тобто цією нормою не був передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Разом з тим, відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на 2007 рік) питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Отже, законодавством було передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Вищий господарський суд України у Рекомендаціях від 02.02.2010 року (v06_1600-10) "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" (які діяли до вступу Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011, № 6 (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин") зазначав наступне: "Як вбачається зі змісту частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", нею не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Вказана норма не передбачала зміну відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди".

Аналогічна правова позиція і у Верховного Суду України, який виклав її у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23 березня 2010 року.

17.02.2011 року до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" були внесені зміни і редакція даної правової норми зазнала суттєвих змін. Відповідно до зазначеної норми по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору (п.17.2).

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 114-184) позивач, починаючи з 30.07.2007 року, неодноразово звертався до відповідача із проханням продовжити договір оренди земельної ділянки, доручити відповідним структурам провести роботи з підготовки необхідної документації. Частина даних листів була погоджена заступником міського голови і виконуючим обов'язки начальника земельного управління Дніпропетровської міської ради. Підприємцем Савіним В.І. було підготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі по фактичному розміщенню торговельних майданчиков.

Позивач кожного року неодноразово звертався до орендодавця про продовження строку дії договору оренди. 24.10.2012 року за вих. № 40 (а.с. 177), тобто у період дії ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції позивач знов звернувся із відповідною заявою до Дніпропетровської міської ради з проханням надати вказівку відповідним службам міста підготувати документи по оформленню договорів оренди земельних ділянок, на яких фактично розташовані торгівельні ряди з тимчасовими павільйонами та провести реєстрацію у державному земельному кадастрі, але правовстановлюючі документи станом на день прийняття судового рішення з вини міської ради не підготовлені і не оформлені.

Позивач за весь час користування здійснював сплату земельного податку за користування земельною ділянкою.

Крім того, власник земельної ділянки щодного разу не заперечував проти продовження користування земельною ділянкою позивачем по справі.

За таких обставин місцевому господарському суду слід було застосувати положення ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", встановивши при цьому, що договір є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При прийнятті постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом також враховано, що прокурором Дніпропетровської міжрайонної природоохоронної прокуратури 08.04.2009 року за вихідним № 324 вих.-09 (а.с. 127) на адресу начальника управління Держкомзему у м. Дніпропетровську був направлений припис про усунення порушень земельного законодавства, у якому прокурор встановив факт порушення законодавства щодо узгодження меж земельної ділянки, яка підлягає наданню відповідачу на умовах оренди. Отже, прокурором підтверджений факт неналежного виконання своїх посадових обов'язків посадовими особами міської ради і управлінням Держкомзему з приводу надання земельної ділянки у орендне користування відповідачу по справі.