ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2013 року Справа № 21/5005/9401/2012
|
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Бахмат Р.М., Павловського П.П.
при секретарі: Погорєловій Ю.А.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 21.05.2013 року:
прокурора: Кутузова В.О.- прокурор відділу, посвідчення №012329 від 01.11.12 року
позивача: Абрамов Д.В.- предст., дов.№4/8-19 від 04.01.2013 року
відповідача: Пустова О.А.- предст., дов.№17 від 21.02.2013 року
третьої особи: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2013р. у справі №21/5005/9401/2012
за позовом: прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (м. Дніпропетровськ)
третя особа: виконавчий комітет Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради (м. Дніпропетровськ)
про: повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року (підписано 16.01.2013р.) по справі №21/5005/9401/2012 (суддя Назаренко Н.Г.) задоволений позов прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи - виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради (м. Дніпропетровськ) про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки за кадастровим номером 7813408, площею 0,0029 га, розташовану за адресою: вул. Боброва, м. Дніпропетровськ. З відповідача в дохід державного бюджету стягнуто 1073,00 грн. судового збору.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак", не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2013р. по справі №21/5005/9401/2012 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скаржник зазначає, що рішення суду не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, що є підставою для його скасування. Скаржник зазначає, що у встановлений договором і законом строк, здійснив всі необхідні дії для поновлення договору оренди на новий строк. При складанні акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.09.2012р. були порушені вимоги п. 4 розділів 5, 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312 (z1223-03)
.
Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська і Дніпропетровська міська рада - позивач відзиви на апеляційну скаргу не надали, їх представники в судовому засіданні зазначили, що рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки відповідач займає спірну земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів.
Виконавчий комітет Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради - третя особа, відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №303073314, 04232561). Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 10.25 25 квітня 2013 року.
Розпорядженням в.о. голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року №499 у зв'язку з відпусткою судді постійної колегії Лотоцької Л.О. та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і №13 від 03.07.2012 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Бахмат Р.М. і Павловського П.П.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.00 28 травня 2013 року.
Вислухавши прокурора і представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2002р. у справі №17/142 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (орендар) 24.09.2002р. був укладений договір оренди земельної ділянки. Згідно умов цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,0029 га, що находиться за адресою м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Боброва для розміщення торговельного майданчика, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78134088 згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що додається.
Договір був посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 24.09.2002р. і зареєстрований в реєстрі за №2358.
Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка була передана до 29.08.2007р. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.
Сторонами передбачено, що для продовження дії цього договору орендар зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням (п. 2.3 договору).
Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Частинами 1, 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 19.12.2006р., яка була чинною на день закінчення строку дії договору оренди) було передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
30.07.2007р. відповідач листом №11 звернувся до Дніпропетровської міської ради із заявою про продовження строку дії договорів оренди земельної ділянки по вул. Боброва під розміщення торгівельних майданчиків з тимчасовими павільйонами. Зазначений лист був отриманий міською радою 31.07.2007р. (вх. №11/6019). В матеріалах справи відсутнє рішення міської ради за заявою відповідача.
Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно ст.ст. 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Як вже було зазначено статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 ЦК України (435-15)
, зокрема, ст.764 визначено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 759 та ч. 2 ст. 792 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною 6 ст. 93 ЗК України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України "Про оренду землі" (161-14)
містить положення, які не є тотожними відповідним нормам ЦК України (435-15)
.
За ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди у випадку відсутності листа-повідомлення тільки "підлягав поновленню". Тобто цією нормою не був передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на 2007 рік) питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Отже, законодавством було передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Вищий господарський суд України у Рекомендаціях від 02.02.2010 року (v06_1600-10)
"Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" (які діяли до вступу Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011, № 6 (v0006600-11)
"Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин") зазначав наступне: "Як вбачається зі змісту частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", нею не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Вказана норма не передбачала зміну відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди".
Аналогічна правова позиція і у Верховного Суду України, який виклав її у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23 березня 2010 року.
17.02.2011 року до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" були внесені зміни і редакція даної правової норми зазнала суттєвих змін. Відповідно до зазначеної норми по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 (v0006600-11)
"Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17)
, який набрав чинності з 12.03.2011).
Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору (п.17.2).
Як вбачається із матеріалів справи позивач починаючи з 30.07.2007 року неодноразово звертався до відповідача із проханням продовжити договір оренди земельної ділянки, доручити відповідним структурам провести роботи з підготовки необхідної документації. Частина даних листів була погоджена заступником міського голови і виконуючим обов'язки начальника земельного управління Дніпропетровської міської ради. У квітні 2008 року підприємцем ОСОБА_6 було підготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі по фактичному розміщенню торговельних майданчиків.
Позивач кожного року неодноразово звертався до орендодавця про продовження строку дії договору оренди. 24.10.2012 року, тобто у період дії ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції позивач знов звернувся із відповідною заявою до Дніпропетровської міської ради з проханням надати вказівку відповідним службам міста підготувати документи по оформленню договорів оренди земельних ділянок, на яких фактично розташовані торгівельні ряди з тимчасовими павільйонами та провести реєстрацію у державному земельному кадастрі. 29.10.2012 року заступником міського голови проставлено резолюцію про розгляд та підготовку проекту рішення. Виконання землевпорядних робіт доручено ТОВ "Квартал" (вх. №8012 від 26.12.2012 року), але правовстановлюючі документи станом на день прийняття судового рішення з вини міської ради не підготовлені і не оформлені.
Позивач за весь час користування здійснював сплату земельного податку за користування земельною ділянкою.
Крім того, власник земельної ділянки щодного разу не заперечував проти продовження користування земельною ділянкою позивачем по справі.
За таких обставин місцевому господарському суду слід було застосувати положення ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренди землі", встановивши при цьому, що договір є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
При прийнятті постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом також враховано, що прокурором Дніпропетровської міжрайонної природоохоронної прокуратури 08.04.2009 року за вихідним №324 вих.-09 на адресу начальника управління Держкомзему у м. Дніпропетровську був направлений припис про усунення порушень земельного законодавства, у якому прокурор встановив факт порушення законодавства щодо узгодження меж земельної ділянки, яка підлягає наданню відповідачу на умовах оренди. Отже, прокурором підтверджений факт неналежного виконання своїх посадових обов'язків посадовими особами міської ради і управлінням Держкомзему з приводу надання земельної ділянки у орендне користування відповідачу по справі.
Факт займання відповідачем спірної земельної ділянки підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (м. Дніпропетровськ) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року по справі №21/5005/9401/2012 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позовних вимогах відмовити.
Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 23928791) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 1, код ЄДРПОУ 31300639) 573 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.
Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ на підставі ст.ст. 116, 117 ГПК України.
Головуючий
Судді:
|
О.С.Євстигнеєв
П.П.Павловський
Р.М. Бахмат
|