Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" вих. №19/03/13-01 від 19.03.2013 року (вх. №05-05/229/13 від 26.03.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2013 року

у справі №5015/5141/12

за позовом Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про примусовий демонтаж самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами

За участю представників:

від прокуратури: не з'явився (належно повідомлений);

від позивача: Малець Н.М., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Вихованський Р.І., представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України (1798-12) ).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

10 квітня 2013 року розгляд справи було відкладено, про що винесено відповідну ухвалу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.02.2013 року у цій справі (суддя Долінська О.З.) позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами по вул. Княгині Ольги в м. Львові, парна сторона, навпроти будинку 25 та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга" (надалі ТОВ "Княгиня Ольга") в доход державного бюджету 1073 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що факти, встановлені судом першої інстанції, є публічно-правовими та не підлягали встановленню господарським судом в порядку господарського судочинства. Також скаржник зазначає, що господарська справа не містить матеріалів прокурорської перевірки відповідача. Окрім цього, відповідач зазначає, що прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (надалі КП "Адміністративно-технічне управління") Львівської міської ради, самостійного господарюючого суб'єкта. Апелянт стверджує про правомірність встановлення ним на орендованій земельній ділянці щитової конструкції з інформацією щодо проведення будівництва. ТОВ "Княгиня Ольга" просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Княгиня Ольга" встановлено щитові конструкції по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинків №25 та 27 на орендованій ним земельній ділянці, що не заперечується сторонами. Позивач вважає ці конструкції рекламними і такими що встановлені самовільно.

Відповідач же це заперечує і стверджує, що двічі звертався (01.02.2012 року, лист №2-2115 та 08.08.2012 року, лист №2-20104) до робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами із заявою про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Львові по вул. Княгині Ольги, 1-5, однак у видачі дозволів ТОВ "Княгиня Ольга" було відмовлено, що стверджується листами від 07.02.2012 №23-387 та від 17.08.2012 року №23-2845.

Відповідно до Ухвали Львівської міської ради від 23.10.2008 року №2142 "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 19.10.2006 року №219 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради" та змін до ухвали міської ради від 21.06.2007 року №975 "Про затвердження Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради" виконання функцій робочого органу з видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Львові віднесено до повноважень Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

20 серпня 2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради надіслано на адресу відповідача вимоги №23/Р-7-2283 та №23/Р-7-2284, в яких ТОВ "Княгиня Ольга" запропоновано в термін до 04.09.2012 року усунути порушення щодо самовільного встановлення конструкції зовнішньої реклами.

Відповідно до Наказу Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 24.09.2012 року №23Д КП "Адміністративно-технічне управління" зобов'язано демонтувати самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами, що розміщені, зокрема, по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинків №25 та 27.

28 вересня 2012 року позивачем на адресу ТОВ "Княгиня Ольга" надіслано попередження (№2410-08-7317 та №2410-08-7318), в яких запропоновано відповідачу добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію до 05.10.2012 року.

Згідно з Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 17.10.2012 року проведення демонтажу спеціальних конструкцій по вул. Княгині Ольги (парна сторона), навпроти будинків №25 та 27 неможливе у зв'язку з не допуском власником даних конструкцій до їх демонтажу.

28 лютого 2013 року Прокурором Залізничного району м. Львова подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з добровільним демонтажем відповідачем самовільно встановленого рекламного носія по вул. Княгині Ольги (парна сторона) навпроти будинку №27, просив зобов'язати ТОВ "Княгиня Ольга" здійснити демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами по вул. Княгині Ольги (парна сторона) навпроти будинку №25.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (2067-2003-п) (надалі Типові правила) спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Пунктом 3 Типових правил передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу (п.24 Типових правил).

Згідно з п.4.2.10 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених Рішенням Львівської міської ради №569 від 21.05.2010 року, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами.

Відповідно до п.13.3 Правил благоустрою м. Львова, затверджених Ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011 року, самочинно встановлені рекламні засоби, вивіски демонтує комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" у порядку, встановленому виконавчим комітетом Львівської міської ради.

Згідно з п.2.2 Статуту КП "Адміністративно-технічне управління" основними напрямками діяльності Підприємства є, зокрема, виконання операторських функцій при справлянні управлінням міжвідомчих проектів плати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами; виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Положеннями ч.4 ст. 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Відтак, доводи апелянта про наявність між сторонами публічно-правових відносин спростовуються вищенаведеними положеннями, а отже зазначений спір підвідомчий господарським судам.

Щодо посилання апелянта на відсутність у прокурора підстав для звернення до суду із позовом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. (v003p710-99) у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності комунальних підприємств зокрема. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2013 року у справі №5015/5141/12 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Княгиня Ольга".

3. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України (1798-12) .

Повний текст постанови складено 27.05.2013 року