Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Коробчук К.О. - посв. №015403 від 26.02.2013р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Заремба О.А. представник за дов. б/н від 12.03.2013р.;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р.

у справі № 5011-57/5453-2012 (суддя Котков О.В.)

за позовом Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави особі Київської міської ради

до Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський"

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

про звільнення земельної ділянки

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-57/5453-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р., позовні вимоги заступника прокурора Дніпровського району міста Києва задоволено повністю, в тому числі, зобов'язано Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" звільнити земельну ділянку площею близько 1,25 га (грошова оцінка якої 31 820 006,82 грн.) розташована за адресою: перетин вул. Анатолія Луначарського та провулка Анатолія Луначарського в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 66:105:004 та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013р. у справі № 5011-57/5453-2012 касаційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" - задоволено частково, змінено постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. та рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-57/5453-2012 в частині стягнення з Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" в дохід Державного бюджету України 64 380,00 грн. судового збору, викладено пункт 3 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-57/5453-2012 в наступній редакції: "3. Стягнути з Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" в дохід Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору", в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. та рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-57/5453-2012 - залишено без змін.

08.11.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-57/5453-2012 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.13р. відмовлено об'єднанню кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №5011-57/5453-2012 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-57/5453-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, об'єднання кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. та задовольнити заяву Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №5011-57/5453-2012 за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що твердження покладені заявником в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в якості нововиявлених є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №501157/5453-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Представники позивача третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 15.05.2013р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. та поштовими повідомленнями №08854673, №08854665.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (v_482600-08) ).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач та третя особа не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 15.05.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v_563600-02) №17 від 26.12.2011 р. до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявник в заяві зазначає, що 27.09.2012р. Окружним адміністративним судом міста Києва постанови по справі № 2а-8977/12/2670 за позовом Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного спеціаліста Головного управління земельних ресурсів КМДА Сипченко Валерія Івановича про визнання дій неправомірними. Вказаною постановою позовні вимоги Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" були задоволені й визнано неправомірними дії посадової особи Головного управління земельних ресурсів КМДА - Сипченко Валерія Івановича щодо обстеження земельних ділянок при проведенні перевірки дотримання земельного законодавства Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" та складання за її результатами актів від 08.02.2012 року № 231/04, від 31.01.2012 р. № 160/04, від 31.01.2012 р. № 163/04, від 31.01.2012 р. № 164/04, від 14.02.2012 р. № 322/04, від 14.02.2012 р. № 321/04 та від 14.02.2012 р. № 319/04. Тобто, заявник як на нововиявлену обставину посилається на неправомірні дії посадової особи Головного управління земельних ресурсів КМДА при складанні акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, що на думку заявника є істотною для справи обставиною, та такою, що могла вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, встановлення неправомірності дій посадової особи Головного управління земельних ресурсів КМДА - Сипченко Валерія Івановича при складанні актів від 08.02.2012 року № 231/04, від 31.01.2012 р. № 160/04, від 31.01.2012 р. № 163/04, від 31.01.2012 р. № 164/04, від 14.02.2012 р. № 322/04, від 14.02.2012 р. № 321/04 та від 14.02.2012 р. № 319/04 не може вважатися істотною обставиною для скасування рішення та винесення нового рішення по даній справі, оскільки дана обставина не спростовує висновків викладених в рішенні по даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні акти недійсними не визнавалися, а заявник в свою чергу в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав належних та допустимих доказів визнання їх недійсними, також апелянт не подав доказів які б спростовували факти встановлені в відповідних актах перевірки дотримання земельного законодавства та не довів правомірність свого перебування на спірній земельній ділянці. Отже, заявник не довів істотності обставин на які він посилається як на ново виявлені, тобто, що врахування останніх мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято судом першої інстанції.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що твердження покладені заявником в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в якості нововиявлених стали відомі після прийняття спірного рішення, тобто не існували на час розгляду справи та винесення спірного рішення.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що твердження покладені заявником в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в якості нововиявлених є обґрунтованими та можуть бути підставою для скасування судового рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-57/5453-2012.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вищезазначеної заяви.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановленні в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином перевірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості підстав для скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. у справі №5011-57/5453-2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

1. Апеляційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський", залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. у справі №5011-57/5453-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-57/5453-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.