Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддів Стойка О.В., Шевкової Т.А.від позивача:не з"явивсявід відповідача:Матвійчук Ю.Д. - за дов. №б/н від 21.05.2011р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Металкомплект-2001" м.Алчевськ Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013 року у справі №913/114/13-г (суддя Іноземцева Л.В. ) за позовом Приватного підприємства "Металкомплект-2001" м.Алчевськ Луганської областідо відповідача Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод" м.Луганськ про стягнення 762 909,92 грн.

У 2013 році Приватне підприємство "Металкомплект-2001" м.Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод" м.Луганськ про стягнення суми боргу в розмірі 762 909,92 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.13р. у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Металкомплект-2001" м.Алчевськ Луганської області відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Приватне підприємство "Металкомплект-2001" м.Алчевськ Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Луганський ливарно-механічний завод" м.Луганськ, у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач, Приватне підприємство "Металкомплект-2001" м.Алчевськ Луганської області, до судового засідання апеляційної інстанції не з"явився, про час і місце розгляду справи був повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення. Через канцелярію суду надав заяву про відкладення розгляду справи, та витребування у відповідача оригінали первинних документів, що підтверджують отримання ним товарів від позивача. Колегія суддів розглянула клопотання та відмовила у його задоволенні, як необґрунтоване. Також колегія суддів у судовому засіданні оглянула зазначені у заяві позивача документи.

Крім того, ухвалою суду явка сторін не була визнана обов"язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 762 909,92 грн. При зверненні до суду позивач посилався на те, що у період з 23.02.2010р. по 05.06.2010р. відповідачу був поставлений товар - чавун переробний некондиційний в кількості - 1341,95 т на загальну суму 2 054 743,99 грн., поставлений товар був оплачений відповідачем частково в сумі 1 291 834,07 грн. Заборгованість на дату подання цього позову становить 762 909,92 грн.

Постановою від 31.01.2011р. у справі № 6/193/2011 Донецьким апеляційним господарським судом було відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості в сумі 762 909,92 грн., втрат від інфляції, процентів річних та пені, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором №38 від 18.02.2010р. Апеляційний суд дійшов висновку, що здійсненні позивачем поставки проведені не в межах договору № 38 від 18.02.2010р., оскільки первинні документи не містять підстави поставки товару. (а. с. 127 - 132).

За даною справою позивач просить стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 762 909,92 грн.

У відповідності зі ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яку відповідач залишив без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли господарські зобов"язання щодо поставки товару, а саме правочин здійснено в усній формі, цей факт встановлено господарським судом при вирішенні справи №6/193/2011.

Позивачем у якості доказів поставки товару представлені: ксерокопії рахунків-фактур на оплату чавуну переробного №№ СФ-0000053 від 25.03.2010, СФ-0000054 від 30.03.2010, СФ-0000059 від 07.04.2010, СФ-0000101 від 15.04.2010, СФ-0000099 від 22.04.2010, СФ-0000102 від 23.04.2010, СФ-0000103 від 27.04.2010, СФ-0000105 від 30.04.2010, СФ-0000098 від 07.05.2010, СФ-0000137 від 26.05.2010, СФ-0000138 від 28.05.2010, СФ-0000140 від 29.05.2010, СФ-0000141 від 01.06.2010 СФ-0000142 від 02.06.2010 в кількості 919,22 т по ціні 1166 грн. 67 коп. (без ПДВ); № СФ-0000031 від 23.02.2010 в кількості 67,800 т, по ціні 1041 грн. 67 коп. (без ПДВ); № СФ-0000032 від 23.02.2010 в кількості 1,000 т, по ціні 1988 грн. 00 коп. (без ПДВ); №№ СФ-0000079 від 12.04.2010, СФ-0000104 від 28.04.2010, СФ-0000139 від 31.05.2010 в кількості 151,03 т, по ціні 1916 грн. 67 коп. (без ПДВ); № СФ-0000144 від 05.06.2010 в кількості 69,000 т, по ціні 1750 грн. 00 коп. (без ПДВ); № СФ-0000143 від 03.06.2010 в кількості 68,300 т, по ціні 1125 грн. 00 коп. (без ПДВ) (а. с. 32 - 53).

Також позивачем надані у якості доказу приймання товару відповідачем ксерокопії видаткових накладних на поставку чавуну переробного некондиційного №№ РН-0000050 від 25.03.2010, РН-0000051 від 30.03.2010, РН0000054 від 04.04.2010, РН-0000053 від 05.04.2010, РН-0000101 від 15.04.2010, РН-0000102 від 22.04.2010, РН-0000103 від 23.04.2010, РН-0000104 від 27.04.2010, РН-0000106 від 30.04.2010, РН-0000138 від 29.05.2010, РН-0000139 від 01.06.2010, РН-0000140 від 02.06.2010 в кількості 985,82 т, по ціні 1166 грн. 00 коп. (без ПДВ); № РН-0000032 від 23.02.2010 в кількості 67,80 т, по ціні 1041 грн. 00 коп. (без ПДВ); №№ РН-0000071 від 12.04.2010, РН-0000105 від 28.04.2010, РН-0000137 від 31.05.2010 в кількості 151,03 т, по ціні 1916 грн. 67 коп. (без ПДВ); №РН-0000142 від 05.06.2010 в кількості 69,00 т, по ціні 1750 грн. 00 коп. (без ПДВ); № РН-0000141 від 03.06.2010 в кількості 68,30 т, по ціні 1125,00 грн.(без ПДВ) (а. с. 54 - 75);

ксерокопії приймально-здавальних актів б/н від 22.02.2010, 26.03.2010, 30.03.2010, 05.04.2010, 08.04.2010, 12.04.2010, 15.04.2010, 22.04.2010, 23.04.2010, 27.04.2010, 28.04.2010, 30.04.2010, 07.05.2010, 26.05.2010, 28.05.2010, 29.05.2010, 31.05.2010, 01.06.2010, 02.06.2010, 03.06.2010, 05.06.2010 на приймання чавуну передільного на загальну суму 2240898,52 грн. (а. с. 76 - 98);

залізничні квитанції про приймання вантажу № 52178756 від 27.03.2010, № 52178772 від 31.03.2010, № 52179003 від 02.04.2010, № 52178989 від 03.06.2010, № 52178994, №52178996 від 04.06.2010, № 52178788 від 04.04.2010, № 52178797 від 09.04.2010, №52178811 від 13.04.2010, № 52178822 від 17.04.2010, № 52178845 від 24.04.2010, №52178857 від 28.04.2010, № 52178865 від 02.05.2010, № 52178891 від 09.05.2010, №52178961 від 27.05.2010, № 52178980 від 30.05.2010, № 52178972 від 30.05.2010, №52178984 від 02.06.2010, № 52178643 від 23.02.2010 (а. с. 99, 101 - 103, 105 - 119); товарно-транспортна накладна без номеру та дати.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України (435-15) .

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України (435-15) . Суттєвими умовами правовідносин купівлі - продажу, щодо яких повинно бути досягнуто згоди між продавцем та покупцем, є предмет (найменування товару), його кількість та ціна, строки поставки.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Розглянувши вищенаведені документи, які надані позивачем, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, що вказані документи не відповідають вимогам, які пред"являються до первинних документів Законом України від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , а саме: Ксерокопії видаткових накладних від імені одержувача ЗАТ "ЛЛМЗ" підписані особою, прізвище і посада якої не вказані, підпис засвідчений печаткою канцелярії відповідача, графа в накладній стосовно повноважень особи на одержання товару (довіреність та дата її видачі) не заповнені; у приймально-здавальних актах в графі "прийняв" проставлена печатка канцелярії відповідача, прізвище та посада особи, уповноваженої на приймання вантажу не вказано.

Крім того, у залізничних квитанціях про приймання вантажу, на які є посилання у видаткових накладних, як доказ поставки товару відправлений товар зазначений - шлак металургійний, а не чавун переробний.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, наявності у відповідача заборгованості в сумі 762909 грн. 92 коп. за відправлений на його адресу товар, а саме: чавун переробний некондиційний господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013 року у справі №913/114/13-г, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Металкомплект-2001" м.Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013 року у справі №913/114/13-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2013 року у справі №913/114/13-г - без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;5- ГСЛО.