5009/4776/12 Про усунення перешкод в користуванні орендованим майном - 14.05.2013 Прийняття

головуючого: Марченко О.А. суддів Радіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Анікіна О.І. - довіреність б/н від 17.04.2013 р. від відповідача: Богацький В.А. - директор, згідно протоколу №2011-4 від 20.06.2011р.; Трачук Н.І. - за довіреністю б/н від 03.09.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від11.02.2013 р. (повний текст підписано 14.02.2013р.) по справі № 5009/4776/12 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовом Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжя про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2013 р. у справі №5009/4776/12 позовні вимоги Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжя про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення - задоволені в повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не з`ясована обставина щодо фактичного продовження дії договору оренди, оскільки листи позивача про відмову у продовженні строку дії договору підписані після закінчення повноважень останнього як орендодавця, а від повноважного орендодавця - Запорізької обласної ради листів про неможливість продовження договірних відносин на адресу відповідача не надходило.

Позивач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що також зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Представники відповідача наполягають на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні судового рішення та відмові у задоволенні позову.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Комунальна установа "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжя про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 18 кв.м., розташованим на першому поверсі головного корпусу Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, що знаходиться на балансі КУ "ЗОКЛ" ЗОР, шляхом виселення з цього нежитлового приміщення ТОВ "Роджерс".

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 11.02.2013р. уточнив позовні вимоги та просив суд усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 18 кв.м., розташованим на першому поверсі головного корпусу Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, що знаходиться на балансі КУ "ЗОКЛ" ЗОР, шляхом виселення з цього нежитлового приміщення ТОВ "Роджерс" на користь КУ "ЗОКЛ" ЗОР.

Господарським судом справа розглянута з урахуванням вказаної заяви.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс", м. Запоріжжя обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №15-О/10 від 27.09.2010р., строк дії якого закінчився 26.09.2012р. Зокрема, позивач зазначає, що відповідач не повертає орендоване нежитлове приміщення; дозвіл на продовження строку дії договору Комунальна установа "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради не отримувала. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 23, 27, 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 391, 785 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України та умовами договору оренди нерухомого майна №15-О/10 від 27.09.2010р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог з огляду на фактичне припинення дії договору оренди та не повернення спірного майна відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 27.09.2010р. між Комунальною установою "Запорізька обласна клінічна лікарня" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роджерс" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №15-О/10 спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" (надалі - договір).

Відповідно до умов пунктів 1.1-1.3 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (надалі - майно): частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, яка знаходиться на балансі КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня". Частина приміщення загальною площею 18 кв.м. розташована на першому поверсі головного корпусу лікарні (приймальне відділення). Призначення приміщення: розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

Пунктом 2.1 договору визначено, що вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного майна.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

У пункті 10.1 договору оренди сторони узгодили, що цей договір діє з 27 вересня 2010р. по 26 вересня 2012р. включно.

Підстави припинення договору оренди перелічено у п.10.7 договору оренди, зокрема, такою підставою визначено закінчення строку дії, на який його було укладено.

Відповідно до положень п.10.5. договору, за місяць до закінчення строку дії договору сторони повинні визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо сторони мають намір продовжити дію договору на новий строк, орендодавець, після попереднього погодження з Управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації, звертається до виконавчого апарату обласної ради для отримання дозволу на продовження договору оренди на новий строк. Відсутність відповідного дозволу бути орендодавцем на новий термін припиняє дію договору після закінчення терміну його дії.

За умовами п.10.3 договору зміни, доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються у виконавчому апараті обласної ради та узгоджуються з головою обласної ради (у вигляді розпорядження) протягом місяця з дати їх подання іншою стороною.

Взаємовідносини сторін, які не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (п.10.9 договору).

Факт передачі відповідачу в оренду приміщення за даним договором підтверджується актом приймання-передачі від 27.09.2010р., який підписано та скріплено печатками позивача і відповідача.

За твердженням позивача, договір оренди №15-О/10 від 27.09.2010р. припинив строк дії 27.09.2012р., а позивач не надав своєї згоди на продовження оренди цього майна, оскільки не має повноважень щодо розпорядження майном, яке перебуває лише на його балансі. У зв`язку з наведеним позивач вважає, що відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, що й стало підставою звернення до суду із відповідними позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності в їх задоволенні у повному обсязі, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст. 1- 3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та умовами договору оренди.

Договір оренди нерухомого майна №15-О/10 від 27.09.2010р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України (435-15) .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст. 283 Господарського кодексу України

Згідно з ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлений перелік суб'єктів, що можуть бути орендодавцями державного та комунального майна, а саме:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;

- органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

- підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Приписи аналогічного змісту також закріплені в ст. 287 ГК України.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як встановлено місцевим судом, розпорядженням №127-св від 27.09.2010р. голови Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада щодо спірного майна від імені територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області діє як власник цього майна, КУ "ЗОКЛ" ЗОР був наданий дозвіл бути орендодавцем нерухомого майна та дозвіл на укладення договору оренди нерухомого майна щодо приміщення площею 18,0 кв.м. з ТОВ "Роджерс" для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки. Термін дії дозволу з 27.09.2010р. по 26.09.2012р.

З наведеного вбачається, що на час укладення договору оренди №15-О/10 від 27.09.2010р. позивач був наділений повноваженнями орендодавця щодо спірного нерухомого майна, а строк, на який це майно передається у користування ТОВ "Роджерс", був чітко визначений періодом дії дозволу - з 27.09.2010р. по 26.09.2012р.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено термін дії договорів оренди. Частинами 2, 3 встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Зазначені положення кореспондуються з приписами ст. 777 ЦК України, якою передбачене переважне право на укладення договору найму на новий строк, а також врегульоване питання повідомлення та строків такого повідомлення про це наймодавця. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2012р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист №6596, в якому позивач попередив відповідача про закінчення 26.09.2012р. орендних правовідносин між сторонами у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №15-О/10 від 27.09.2010р., про неможливість продовження строку дії договору оренди у зв'язку із відсутністю у позивача повноважень виступати орендодавцем такого майна та просив відповідача звільнити орендоване приміщення за актом приймання-передачі (повернення) частини нежитлового приміщення в день закінчення дії договору. Відповідачем зазначений лист був отриманий 03.09.2012р., про що свідчить відмітка уповноваженої особи ТОВ "Роджерс" на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Орендар листами №67 від 07.08.2012р., №76-1 від 03.09.2012р. звертався до орендодавця з пропозицією продовжити строк дії спірного договору оренди шляхом підписання додаткової угоди.

Листами №6337 від 15.08.2012р. та №7286 від 21.09.2012р. позивач повідомив відповідачу, що відповідно до Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ чи організацій), а також іншого окремого індивідуально визначеного майна, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради №26 від 24.11.2011р., позивач є тільки балансоутримувачем майна, а орендодавцем спірного майна є Запорізька обласна рада. Таким чином, продовження дії договору оренди №15-О/10 від 27.09.2010р. є неможливим.

Відсутність правових підстав для здійснення позивачем пролонгації спірного договору обумовлена прийняттям Запорізькою обласною радою рішення №26 від 24.11.2012р. "Про нормативно-правові документи з питань орендних відносин для об'єктів, що відносяться до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області".

Додатком №1 до вказаного рішення Запорізької обласної ради визначено Порядок передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ), а також іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Пунктом 1.2. вказаного Порядку передбачено, що орендодавцями є:

· обласна рада - щодо майна, нерухомого майна спільної власності територіальних громад області, що обліковується на балансах комунальних підприємств, бюджетних закладів, (установ) і загальна площа якого 200 кв. м і більше на одне комунальне підприємство, установу, заклад;

· комунальні підприємства - бюджетні заклади (установи) - щодо нерухомого майна спільної власності територіальних громад області, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м. на одне комунальне підприємство, установу, заклад та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке обліковується на їх балансах, що не суперечить приписам ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Матеріали справи не містять відомостей щодо надання Запорізькою обласною радою дозволу на продовження договору на новий строк у вигляді розпорядження, як наслідок сторони договору письмово не визначились щодо продовження договору.

Оскільки відповідач орендоване майно після 26.09.2012р. не повернув, 05.10.2012р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист-вимога за №9748 про повернення нерухомого майна, що надавалося в оренду за договором №15-О/10 від 27.09.2010р., який відповідачем був залишений без задоволення.

Стаття 291 ГК України містить підстави для припинення договору оренди, зокрема в зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено, що кореспондується з приписами спеціальної норми, викладеної у ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 785 ЦК України та п.2.4. договору.

Відповідно до вимог частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.

Умови повернення майна передбачені у пункті 2.4. договору оренди, де встановлено обов'язок Орендаря повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані у разі припинення договору, з урахуванням його нормально зносу.

Обов'язок Орендаря у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди також встановлений у ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що договір оренди нерухомого майна №15-О/10 припинив свою дію 26.09.2012р. в силу його п.10.1 та ст. 785 ЦК України, в зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2012р. у справі №5011-32/14306-2012 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" до Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" та Запорізької обласної ради про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Роджерс" переважного права на продовження договору оренди нерухомого майна №15-О/10 від 27.09.2010р., частини нежитлового приміщення площею 18,00 кв. м. розташованого на першому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки, на новий термін та про зобов'язання укласти з ТОВ "Роджерс" додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, яке знаходиться на першому поверсі головного корпусу лікарні та передане в оренду ТОВ "Роджерс" на умовах, викладених в проекті додаткової угоди від 03.09.2012р. - відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. у справі №5011-32/14306-2012 вказане рішення залишене без змін.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що ТОВ "Роджерс" свого обов'язку щодо повернення нежитлового приміщення загальною площею 18,0 кв.м., розташованого на першому поверсі головного корпусу (приймальне відділення) Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, що знаходиться на балансі КУ "ЗОКЛ" ЗОР, після закінчення строку дії договору оренди №15-О/10 від 27.09.2010р. не виконало та продовжує займати спірне майно без достатніх на те правових підстав.

Пунктом 2.2 Договору оренди №15-О/10 від 27.09.2010р. закріплено, що передача майна в оренду не припиняє право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області на це майно.

Оскільки з матеріалів справи господарським судом встановлено, що на час укладення договору оренди №16-О/10 від 27.09.2010р. позивач мав дозвіл виступати орендодавцем спірного майна, щодо спірного майна між сторонами існували договірні правовідносини, змін до договору з приводу заміни орендодавця сторони не вносили, тому у суду наявні законні підстави для задоволення вимоги про зобов'язання ТОВ "Роджерс" усунути перешкоди позивачу у користуванні зазначеним нежитловим приміщенням.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимога позивача про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 18,0 кв.м., розташованим на першому поверсі головного корпусу (приймальне відділення) Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, що знаходиться на балансі КУ "ЗОКЛ" ЗОР, шляхом виселення з цього нежитлового приміщення ТОВ "Роджерс" на користь КУ "ЗОКЛ" ЗОР є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

При цьому, вимога відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи №5011-32/14306-2012 апеляційний суд залишає без задоволення, оскільки на момент винесення постанови по даній справі Київським апеляційним господарським судом винесено постанову від 18.03.2013р. у справі №5011-32/14306-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" до Запорізької обласної ради та Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" про визнання за позивачем переважного права на продовження договору оренди нерухомого майна №15-О/10 від 27.09.2010 року частини нежитлового приміщення площею 18,00 кв.м., розташованого на першому поверсі головного корпусу лікарні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки, на новий термін та про зобов'язання відповідачів укласти з позивачем додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, яке знаходиться на першому поверсі головного корпусу лікарні та передане в оренду позивачу на умовах, викладених в проекті додаткової угоди від 03.09.2012 року, яким рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2012р. у справі №5011-32/14306-2012 залишене без змін. Таким чином, підстави для зупинення провадження, на які посилався відповідач - відпали.

Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2013р. у справі №5009/4776/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін з мотивів, викладених у постанові, а апеляційну скаргу - без задоволення.