5023/4049/12 Про часткове визнання грошових вимог кредитора та включення їх до другої черги реєстру вимог кредиторів - 29.04.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області (вх. №1266Х/2-5) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.03.13 р. по справі № 5023/4049/12

за заявою Фермерського господарства "Альянс", м. Зміїв

до КСП "Роздольне", с. Роздольне

про визнання банкрутом, -

В провадженні господарського суду перебуває справа № 5023/4049/12 за заявою ФГ "Альянс", м. Зміїв до КСП "Роздольне", с. Роздольне про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2013 р. (суддя Чистякова І.О.) визнано вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області до банкрута частково в сумі 29187,14 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів до другої черги. У визнанні решти грошових вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області до банкрута в сумі 34597,69 грн. відмовлено.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області (далі - Фонд) з ухвалою господарського суду від 20.03.2013 р. не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та задовольнити кредиторські вимоги відділення Фонду в сумі 63784,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог Фонд, зокрема вказує на безпідставність висновків господарського суду стосовно зменшення заявлених ним кредиторських вимог до боржника з посиланням на відомості щодо середньої тривалості життя, які містить сайт Державної служби статистики, оскільки Фонд для здійснення розрахунку потерпілими на виробництві застосовує не середню тривалість життя при народженні, а середню тривалість на момент здійснення капіталізації для конкретно взятої вікової категорії. Фонд зазначає, що ним при розрахунку були враховані показники, визначені в листі Державної служби статистики України від 01.11.2012 р.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Севостьянов Є.В. просить оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на відповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.

В судове засідання 29.04.2013 р. з'явилися представник Фонду та ліквідатор боржника Севостьянов Є.В.

Представник Фонду підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

Ліквідатор боржника Севостьянов Є.В. просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2012 року по даній справі визнано юридичну особу - колективне сільськогосподарське підприємство "Роздольне", ідентифікаційний код 19461494, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича (ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого серія АВ № 600567 від 16.12.2011, ідентифікаційний номер 2448800810, місце проживання: м. Харків, вул. Тухачевського, 7, кв. 78), якого зобов'язано в строк до "10" червня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру.

До господарського суду надійшла заява Фонду (вх. №2169) з грошовими вимогами до боржника.

В обґрунтування даної заяви апелянт посилається на те, що він проводить виплати потерпілій Булгаковій Т.В., яка отримала травму під час роботи на Колективному сільськогосподарському підприємстві "Роздольне". Відповідно до порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765 (765-2000-п) , Фонд здфйснив капіталізацію платежів стосовно особових справ потерпілих на виробництві, переданих до відділення Фонду банкрутом на суму 63 784,83 грн.

Згідно з постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області № 2006/118/118/65 від 28.09.2012р. призначено потерпілій Булгаковій Т.В., номер справи 118, номер випадку 118, розраховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 413,65 грн. з 01.09.2012 р.

Як свідчать матеріали справи, ліквідатором було лише частково визнано вимоги кредитора у розмірі 29187,14 грн., оскільки у відповідності до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765 (765-2000-п) капіталізація платежів визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. На момент здійснення капіталізації Булгакова Т.В. перебуває у віці 70 років, розрахунок капіталізації Фондом розрахований, виходячи з середньої тривалості життя 82,85 років, але згідно інформації на сайті Державної служби статистики та отриманої від Головного управління статистики у Харківської області відповіді на запит ліквідатора середня тривалість життя при народженні складає 75,88 років.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу якою частково задовольнив вимоги Фонду, мотивував свої висновки тим, що такі вимоги відповідають вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , проте фонд при розрахунку капіталізації виплат майбутніх періодів використовував неналежні відомості.

Викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі Закон).

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно ст. 31 Закону вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України задовольняються у другу чергу. Тобто, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, які потерпіли на підприємствах протягом їх життя.

Відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 765 (765-2000-п) капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Згідно пункту 2 вказаного Порядку розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами, які отримали травму або професійне захворювання на цьому підприємстві, або членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - на підставі довідки відповідного органу соціального захисту населення;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, - у розмірі, передбаченому частиною третьою статті 11 Закону України "Про охорону праці". Нарахування цієї виплати здійснюється у разі наявності висновку лікувального закладу про можливість настання смерті потерпілого.

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, повинна проводитись саме в період ліквідаційної процедури банкрута, оскільки саме після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання усіх його грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області при визначенні періоду, на який розраховувалась капіталізація платежів, використовувало дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Державним комітетом статистики України згідно додатку до листа Державної служби статистики України від 01.11.2012 р.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв даний лист в якості належного доказу, оскільки згідно з датованого пізніше листа Головного управління статистики у Харківській області (№12/1-39/68 від 14.03.2013р.) та даних, наведених на веб - сайті Державної служби статистики України (www.ukrstat.gov.ua) середня очікувана тривалість життя за 2011 рік для жінок становила 75,88 років.

Отже, розмір платежів при капіталізації Булгаковій Т.В. складає 29 187,14 грн., що обчислено таким чином: (75,88 років - 70,00 років) х 12 місяців х 413,65 грн.

Посилання Фонду в апеляційній скарзі на те, що він при здійсненні розрахунку врахував середню тривалість життя на момент здійснення капіталізації для конкретно взятої вікової категорії колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за змістом пункту 3 Порядку при розрахунку капіталізації платежів застосовується показник середньої тривалості життя для чоловіків і жінок у країні, а не середня тривалість життя на момент здійснення капіталізації для конкретно взятої вікової категорії.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги Фонду, викладені в апеляційній скарзі позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

З огляду на приписи ст. 1 та ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та матеріалів справи заявлені суми капіталізованих платежів є поточними вимогами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що грошові вимоги Фонду до банкрута підлягають визнанню частково на загальну суму 29 187,14 грн. з включенням їх до реєстру вимог кредиторів до другої черги.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала господарського суду від 20.03.13 р. по справі № 5023/4049/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фону задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Валківському районі Харківської області залишити без задоволення.