Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Мартюхіної Н.О. Азарова З.П., Будко Н.В. від скаржника Гудов Я.В. - директор від боржника Красильникова С.О. - за довіреністю розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київна ухвалу господарського суду Донецької області від07.03.2013 року у справі №905/1544/13-г за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ до боржника Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове про банкрутство

15.03.2013 р. до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ із заявою про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.03.2013 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ повернуто заявнику без розгляду на підставі абз. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що у даній заяві про порушення справи про банкрутство порушено правила об'єднання вимог.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить суд ухвалу господарського суду Донецької області у даній справі від 07.03.2013р. скасувати; прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове та порушити провадження у справі №905/1544/13-г; передати справу №905/1544/13-г на розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на те, що заявником були дотримані всі вимоги законодавства та суд першої інстанції безпідставно, по надуманим мотивам повернув заяву без розгляду.

Ухвалою від 01.04.2013р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

В судове засідання з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні ухвали господарського суду з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник боржника проти задоволення апеляційної скарги заперечував надавши відзив.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у апелянта було витребувано повний пакет документів разом із заявою про порушення справи про банкрутство, який надавався до суду першої інстанції.

22.04.2013р. разом з супровідним листом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ надало копію заяви про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля" з усіма додатками.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

15.03.2013 р. до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ із заявою про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.03.2013 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ повернуто заявнику без розгляду на підставі абз. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013р.) та ч. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

За вимогами ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Порядок повернення заяви про порушення справи про банкрутство передбачений ст.15 Закону. Так, суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Дослідивши зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", суд апеляційної інстанції встановив, що заявник просить суд: порушити справу про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове; залучити для розгляду матеріали справи по справам №1/161, №1/36, №19/414, №19/600, №1/248; стягнути з Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ основну суму боргу в розмірі 27193149,63грн.; всі судові витрати покласти на Державне підприємство "Селидіввугілля".

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Пунктом 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (v0018600-11) , встановлено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленими одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Тобто, з вказаного можливо зробити висновок, що, у даній заяві об'єднано вимоги про стягнення заборгованості з Державного підприємства "Селидіввугілля", що є вимогою позовного провадження та порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", що є вимогою, яка регулюється законодавством України про банкрутство.

Кожна з цих вимог є різною за своїм смислом та мають різний суб'єктивний склад, внаслідок чого їх сумісний розгляд суттєво утруднить вирішення спору.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що у заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", заявник об'єднав вимоги, які повинні розглядатись за різними формами судового процесу, які також, не є однорідними або пов'язаними між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, а також обґрунтовуються різними доказами.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що вимога заявника про залучення для розгляду матеріалів справи по справам №1/161, №1/36, 19/414, №19/600, №1/248, також не може бути об'єднана, оскільки по кожній із цих справ має місце складний состав їх вимог.

Враховуючи вищевикладені норми закону та аналізуючи суб'єктний склад заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було правомірно зроблено висновок про те, що заявником порушено правила об'єднання вимог, оскільки кожна із заявлених вимог є самостійною вимогою, а відтак потребують детального розгляду по суті як в позовному провадженні так і в межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, з огляду на вищевикладене заява про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі абз. 7 ч.1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ про банкрутство Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове на підставі абз. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013р.) та ч. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для такого порушення.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятої господарським судом ухвали.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 07.03.2013р. по справі №905/1544/13-г прийнятою у відповідності до норм чинного процесуального та матеріального законодавства, в зв'язку з чим залишає її без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ без задоволення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , Донецький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.03.2013р. по справі №905/1544/13-г залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 07.03.2013р. по справі №905/1544/13-г залишити без змін.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.