5028/14/68/2012 Про стягнення неустойки та заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором поставки - 23.04.2013 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2013 у справі № 5028/14/68/2012 (суддя Книш Н.Ю.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ" до закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" про стягнення 386 402 грн. 62 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" про стягнення 386 402 грн. 62 коп., з яких: сума основного боргу - 308 189 грн. 18 грн., курсова різниця згідно п. 4.1 договору - 5 359 грн. 81 коп., пеня - 9 739 грн. 99 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами - 23 375 грн. 32 коп., штраф 5% - 21 738 грн. урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.01.2013 у справі № 5028/14/68/2012 позовні вимоги задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 308 189 грн.17 коп., штраф в сумі 21 738 грн. 32 коп., пеню в сумі 9 739 грн. 98 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 23 375 грн. 32 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав вчасно та в повному обсязі своє грошове зобов'язання з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2013 у справі № 5028/14/68/2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 21 738 грн. 32 коп., пені в сумі 9 739 грн. 98 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 23 375 грн. 32 коп., прийнявши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що штрафні санкції за період з 09.05.12р. по 15.10.12р. нараховані позивачем безпідставно, оскільки сторони врегулювали спір в частині оплати 30% вартості товару в претензійному порядку.

Апелянт в апеляційній скарзі також посилається на те, що Додатковою угодою № 1 від 25.06.2012, сторонами внесено зміни до Додаткової угоди (специфікації) № 1 від 23.04.2012 до договору поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012 в частині визначення строку попередньої оплати товару в розмірі 30%.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" у справі № 5028/14/68/2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 сформовано для розгляду апеляційної скарги закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" колегію суддів у складі головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів: Дідиченко М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 у справі №5028/14/68/2012 апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" прийнята до провадження та її розгляд призначено на 11.04.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 розгляд справи №5028/14/68/2012 відкладено на 23.04.2013.

В судовому засіданні 23.04.2013 року представник апелянта - відповідача у справі, підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ", як постачальником та закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля", як покупцем, 23.04.2012 року укладено договір поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва.

Згідно предмету даного договору постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару може здійснюватися окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору.

Згідно п.1.3 договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його повне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк та порядок поставки й інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до договору, які є невід'ємною його частиною.

Зобов'язання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації ) до цього договору (п. 1.4 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INKOTERMS-2010, конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення.

Поставка товару здійснюється за умови наявності у покупця належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до договору (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору строки, порядок та інші умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в додатковій угоді (специфікації).

Згідно з п. 3.2 договору товар постачається партіями в асортименті та кількості, які визначаються сторонами в додаткових угодах (специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного договору.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий покупцю (п. 3.5 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна товару вказується у додаткових угодах (специфікаціях). Ціна товару розрахована по курсу продажу відповідної іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, згідно додаткових угод (специфікацій), до української гривні, визначеному банком постачальника, на дату підписання договору. На день фактичної оплати покупцем ціни товару, у разі зростання курсу продажу іноземної валюти на МВРУ до української гривні, визначеного банком постачальника, ціна товару автоматично збільшується на таку різницю, а сума належна до оплати розраховується за наступною формулою:А=В1/В2хС, де А - сума належна до оплати на день фактичного перерахування коштів згідно умов договору, В1 - курс продажу відповідної іноземною валюти (яка зазначена в специфікації) на МВРУ до української гривні визначений банком постачальника, на день фактичного перерахування коштів, В2 - курс продажу відповідної іноземною валюти (яка зазначена в специфікації) на МВР до української гривні визначений банком постачальника, на дату підписання договору, С - сума належна до оплати на дату підписання відповідної специфікації, згідно умов договору.

Відповідно до п.4.2 договору строк оплати зазначається в додаткових угодах (специфікаціях).

Згідно п.5.2.2 договору покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях).

Положеннями п. 8.5.1 договору сторони встановили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

За порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36 % річних від суми боргу (п. 8.5.2 договору).

Відповідно до п. 8.9 договору строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (пені) та відшкодування завданих збитків, передбачених п.8.5.1.- 8.5.2 договору встановлюється у 3 роки.

Додатковою угодою (специфікацією) № 1 від 23.04.2013 до договору поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012 сторони погодили найменування (асортимент) товару, кількість, ціну (без ПДВ), якість товару, строк оплати, строк поставки, умови поставки, упаковку та маркування товару.

Так, відповідно до даної Додаткової угоди постачається такий товар: Міура, КЕ (5л.) у кількості 100л., на загальну суму 16118,00 грн., строк оплати: 30% суми до 06.07.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Престиж, 29% т.к.с. (1л.) у кількості 60л., на загальну суму 21150,00 грн., строк оплати: 30% суми до 06.07.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Дітан М-45 (25л.) з.п. у кількості 800 кг., на загальну суму 46208,00 грн., строк оплати: 30% суми до 08.05.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Балерина, с.е. (5л.) у кількості 100л., на загальну суму 10216,00 грн., строк оплати: 30% суми до 08.05.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Фабіан, ВДГ (5кг.) у кількості 13кг., на загальну суму 22208,29 грн., строк оплати: 30% суми до 06.07.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Лазуріт, СП (0,5кг.) у кількості 280 кг., на загальну суму 76532,40 грн., строк оплати: 30% суми до 06.07.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Ад'ю,Р (5л.) у кількості 35л., на загальну суму 2212,70 грн., строк оплати: 30% суми до 06.07.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Старгезан 500, к.с. (20л.) у кількості 1400 л., на загальну суму 105490,00 грн., строк оплати: 30% суми до 15.05.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Харус плюс, к.е. (20л.) у кількості 800л., на загальну суму 46944,00 грн., строк оплати: 30% суми до 15.05.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Ацетоган 900 к.е. (20л.) у кількості 280л., на загальну суму 20487,60 грн., строк оплати: 30% суми до 15.05.12р., 70% суми до 15.10.12р.; Сідопрід, т.к.с. (10л.) у кількості 40л., на загальну суму 23133,20 грн., строк оплати: 30% суми до 20.05.12р., 70% суми до 15.10.12р. Всього товар на суму 468 840 грн. 23 коп.

Постачальник виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме, Покупцю було поставлено продукцію на загальну суму 468 840 грн. 23 коп.

Факт поставки товару відповідачу на зазначену суму підтверджується оформленими належним чином наступними видатковими накладними: №290 від 29.04.12р. на суму 56 980 грн. 80 коп.; №564 від 01.06.12р. на суму 29 305 грн. 19 коп.; №477 від 21.05.12р. на суму 27 759 грн. 84 коп.; №430 від 17.05.12р. на суму 207 505 грн. 92 коп.; №456 від 18.05.12р. на суму 22 959 грн. 72 коп.; №423 від 15.05.12р. на суму 55 449 грн. 60 коп.; №404 від 14.05.12р. на суму 68 879 грн. 16 коп. (т. 1, а.с. 17-23).

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 03.05.2012р. - 17 193 грн. 24 коп.; 14.05.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 11.07.12р. - 5 000 грн. 00 коп., 13.07.2012р. - 5 000 грн. 00 коп., 20.07.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 31.07.2012р. - 5 000 грн. 00 коп., 02.08.2012р. - 5 000 грн. 00 коп., 17.08.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 21.08.2012р. - 10 000 грн. 00 коп., 30.08.2012р. - 10 000 грн. 00 коп., 17.09.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 21.09.2012р. - 3 457 грн. 82 коп., 15.11.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., всього на загальну суму 160 651 грн. 06 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку (т.1 а.с.77-89).

Оскільки, відповідачем оплата за поставлену продукцію була здійснена не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення основної заборгованості в сумі 308 189 грн. 17 коп.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2. договору строк оплати зазначається в додаткових угодах (специфікаціях).

З урахуванням строків оплати товару, визначених Додатковою угодою (специфікацією) № 1 від 23.04.2013 до договору поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012 відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар в наступні строки: по видатковій накладній №290 від 29.04.12р. за поставлений товар Міура, КЕ - 30% суми до 06.07.12р., що становить - 5 802 грн. 48 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить - 13 539 грн. 12 коп., Престиж, 29% т.к.с - 30% суми до 06.07.12р. що становить - 7 614 грн. 00 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить - 17 766 грн. 00 коп., за поставлений товар Балерина, с.е. - 30% суми до 08.05.12р., що становить - 3 677 грн. 76 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить - 8 581 грн. 44 коп.; по накладній №564 від 01.06.12р. за поставлений товар Фабіан, ВДГ та Ад'ю,Р - 30% суми до 06.07.12р., що становить - 8 791 грн. 56 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить - 20 513 грн. 63 коп.; №477 від 21.05.12р. за поставлений товар Сідопрід, т.к.с. - 30% суми до 06.07.12р., що становить - 8 327 грн. 95 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить - 19 431 грн. 89 коп.; №430 від 17.05.12р. за поставлений товар Старгезан 500, к.с. - 30% суми до 15.05.12р., що становить 37 976 грн. 40 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить 88 611,60грн., Харус плюс,к.е - 30% суми до 15.05.12р., що становить 16 899 грн. 84 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить 39 432 грн. 96 коп., Ацетоган 900 к.е. - 30% суми до 15.05.12р., що становить 7 375 грн. 54 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить 17 209 грн. 58 коп.; №456 від 18.05.12р. за поставлений товар Лазуріт, СП, - 30% суми до 06.07.12р., що становить 6 887 грн. 92 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить 1 6071 грн. 80 коп.; №423 від 15.05.12р. за поставлений товар Дітан М-45 - 30% суми до 08.05.12р., що становить 16 634 грн. 88 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить 38 814 грн. 72 коп.; №404 від 14.05.12р. за поставлений товар Лазуріт, СП - 30% суми до 06.07.12р., що становить 20 663 грн. 75 коп., 70% суми до 15.10.12р., що становить 48 215 грн. 41 коп.

Таким чином, зобов'язання щодо оплати вартості поставленого відповідачу товару повинно було бути виконано останнім в наступні строки: 30% суми товару в загальному розмірі 140 652 грн. 08 коп., покупець повинен сплатити до 08.05.12р., 15.05.12р., 20.05.12р., 06.07.12р., а 70 % суми товару в загальному розмірі 328 188 грн. 15 коп. до 15.10.12р.

Відповідачем 30% та 70% суми товару в обумовлені строки своєчасно та в повному обсязі оплачені не були.

Як вже зазначалось вище, відповідач перерахував на рахунок позивача 03.05.2012р. - 17 193 грн. 24 коп.; 14.05.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 11.07.12р. - 5 000 грн. 00 коп., 13.07.2012р. - 5 000 грн. 00 коп., 20.07.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 31.07.2012р. - 5 000 грн. 00 коп., 02.08.2012р. - 5 000 грн. 00 коп., 17.08.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 21.08.2012р. - 10 000 грн. 00 коп., 30.08.2012р. - 10 000 грн. 00 коп., 17.09.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., 21.09.2012р. - 3 457 грн. 82 коп., 15.11.2012р. - 20 000 грн. 00 коп., всього на загальну суму 160 651 грн. 06 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку (т.1 а.с.77-89).

Решта заборгованості в сумі 308 189 грн. 17 коп. оплачена так і не була.

Отже, враховуючи вищевикладене, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленої продукції настав, проте зобов'язання в повному обсязі виконано не було.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі 308 189 грн. 17 коп. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, про що свідчить, зокрема, акт звірки взаєморозрахунків (т.1, а.с. 192), підписаний обопільно сторонами.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 308 189 грн. 17 коп.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 9 739 грн. 99 коп., штраф у розмірі 5% за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті товару в сумі 21 738 грн. 32 коп., відсотки за неправомірне користування чужими коштами в сумі 23 375 грн. 32 коп. та 5 359 грн. 81 коп. курсової різниці.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України (436-15) , іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові від 27.04.2012 р. по справі №06/5026/1052/2011.

Таким чином, договором поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012 передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.5.2 договору передбачено, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних від суми боргу.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем за договором поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 9 739 грн. 98 коп., штрафу в сумі 21 738 грн. 32 коп., та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 23 375 грн. 32 коп., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Доводи апелянта про те, що штрафні санкції за період з 09.05.12р. по 15.10.12р. нараховані позивачем безпідставно, оскільки сторони врегулювали спір в частині оплати 30% вартості товару в претензійному порядку, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, позивачем нарахування штрафних санкцій проводилось на суму боргу станом на дату виникнення прострочки, а саме на 09.05.12р., 16.05.12р., 22.05.12р., 07.07.12р., 16.10.12р.

Оскільки, виконання відповідачем зобов'язання по сплаті 30% вартості товару відбулось лише 15.11.12р., тобто відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то відповідно штрафні санкції правомірно нараховані позивачем.

Крім цього, слід зазначити, що оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару встановлено Додатковою угодою (специфікацією) № 1 від 23.04.2013 до договору поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012, то ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню.

Вищезазначені доводи відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, п. 1 Додаткової угоди № 1 від 25.06.2012 до договору поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012 (т.2, а.с. 18) внесено зміни в графі "Строк оплати" в частині попередньої оплати товару у Додатковій угоді (специфікації) №2 від 27.04.2012 та № 5 від 14.05.2012 до Основного договору та кінцевим строком попередньої оплати товару визначено 06.07.2012.

Отже, враховуючи вищевикладене сторонами погоджено внести зміни в частині попередньої оплати товару у Додаткову угоду (специфікацію) №2 від 27.04.2012 та № 5 від 14.05.2012.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар відповідно до Додаткової угоди (специфікації) № 1 від 23.04.2012 до договору поставки №КИ-ЧН-22-230412/ЗЗР-РЯ продукції для сільгоспвиробництва від 23.04.2012.

Доказів внесення змін саме до Додаткової угоди (специфікації) № 1 від 23.04.2012 в частині визначення строку попередньої оплати товару в розмірі 30% відповідачем до суду не надано.

Доводи відповідача про те, що посилання в Додатковій угоді № 1 від 25.06.2012 на специфікації №2 від 27.04.2012 та № 5 від 14.05.2012 є опискою відхиляються за безпідставністю.

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 9 739 грн. 98 коп., штрафу в сумі 21 738 грн. 32 коп., та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 23 375 грн. 32 коп.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 5 359 грн. 81 коп. курсової різниці, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивачем доказів на підтвердження курсу продажу відповідної іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України до української гривні, визначеного банком постачальника на день фактичного перерахування коштів до суду не надано.

За таких обставин, перевірити правильність суми заявленої до стягнення в розмірі 5 359 грн. 81 коп., як курсової різниці не вбачається можливим.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відповідачу підлягає поверненню зайво сплачена ним сума судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 770 грн. 18 коп.

Керуючись ст. ст. 32- 34, 43, 49, 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2013 у справі № 5028/14/68/2012 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Повернути закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" (Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Седнів, вул. Я. Лизогуба, б.13, ідентифікаційний код 00497377) з Державного бюджету України зайво сплачену ним суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 770 грн. 18 коп., яка була перерахована платіжним дорученням від 14.02.2013 р. № 842. Підставою повернення судового збору є дана постанова підписана судом та скріплена печаткою суду.