КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2013 р. Справа№ 5011-4/16093-2012
( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs29008058) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Суліма В.В.
Яковлєва М.Л.
За участі представників:
від позивача: Кузнецов О.М - особисто;
Торкаєнко О.С. - представник
від відповідача: Чаруха Р.Р. - представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олександра Миколайовича на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року по справі № 5011-4/16093-2012 (суддя: Борисенко І. І.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олександра Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томсор"
про стягнення 74 262,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Кузнецов Олександр Миколайович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томсор" про стягнення 74 262,75 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року по справі № 5011-4/16093-2012 в задоволені позовних вимоги відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Кузнецов О. М. подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року по справі № 5011-4/16093-2012 та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач зазначає, що оскільки договір оренди в порушення положень ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України не було нотаріально посвідчено, а тому він є нікчемним, а відповідач має повернути все безпідставно набуте за нікчемним договором майно.
Апелянт посилається на неправомірне застосування судом першої інстанції ст.ст. 810, 811 Цивільного кодексу України оскільки вони регулюють правовідносини пов'язані з орендою житла, а відносини сторін пов'язані з використанням нежилого приміщення.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято видаткові копії накладних в якості допустимих доказів витрат позивача, з посиланням на ненадання позивачем оригіналів зазначених документів, оскільки зазначені документи надавались суду для огляду, що зафіксовано в аудіо записі судового засідання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2013.
15.03.2013 від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.
Представник відповідача 18.03.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2013 у справі № 5011-4/16093-2012 без змін.
У своєму відзиві відповідач зазначає, що відповідачем надано підроблений в ч. 3.1. екземпляр договору № 2/7-2009 оренди площі в нежилому приміщенні.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно до п. 5.4. Договору № 2/7-2009 оренди площі в нежилому приміщенні проведення будь яких ремонтних робіт, покращень, реконструкції мають проводитись виключно за попередньою письмовою згодую орендодавця (відповідача).
Представник відповідача 19.03.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про фіксацію судового засідання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 розгляд справи відкладено на 09.04.2013.
05.04.2013 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 09.04.2013 оголошено перерву на 16.04.2013.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:
25.06.2009 між Фізичною особою - підприємцем Кузнецовим Олександром Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Томсор" було укладено договір оренди площі в нежитловому приміщенні № 2/7-2009 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору відповідач надав, а позивач отримав у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 5-б, загальною площею 65,7 кв.м. для організації закладу громадського харчування.
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що орендодавець, відповідач у справі, зобов'язується до початку терміну оренди, визначеного Договором, передати орендовану площу за актом приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, ні акт приймання-передачі майна в оренду, ні акт приймання-передачі майна з оренди складено не було.
Згідно доданих до позовної заяви квитанцій, позивачем було перераховано грошові кошти в сумі 20 400,00 грн. з призначенням платежу: передплата за оренду нежитлового приміщення згідно договору оренди № 2/7-2009 від 25/06/2009.
20.08.2009 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Київ" було укладено договір № 6-р, відповідно до якого сторони погодили, що позивач доручає, а виконавець зобов'язується виконати: ремонт приміщення кафе за адресою: вул. Басейна, 5-Б.
За умовами Договору № 6-р за ремонт приміщення по вул. Басейній, 5-Б, позивачем було сплачено 35 076,54 грн. згідно кошторису за роботи та матеріали, крім того, позивачем було придбано будівельних матеріалів на суму 11 149,35 грн. - 20.08.2009 та на суму 1 864,00 грн. - 22.09.2009, позивачем також було сплачено 160,00 грн. за доставку зазначених будівельних матеріалів на об'єкт (загальна сума коштів витрачена на ремонт об'єкту оренди становить 48 249,89 грн.). Зазначене підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів та товарними чеками, копії яких залучено до матеріалів справи.
Нормами ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди, колегія суддів приходить до висновку, що перебіг строку чинності договору оренди площі в нежитловому приміщенні № 2/7-2009 від 25.06.2009 не розпочався, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо передачі об'єкту оренди орендарю.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Оскільки правові підстави для перерахування позивачем відповідачу орендної плати не настали, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що грошові кошти в сумі 20 400,00 грн. сплачені позивачем відповідачу у якості передплати за оренду нежитлового приміщення безпідставно, а тому на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню.
Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Враховуючи, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами, що ним проводився ремонт приміщення в м. Києві по вул. Басейна, 5-Б, яке належить відповідачу, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу вартість проведених робіт з урахуванням витрачених матеріалів та транспортних затрат в сумі 48 249,89 грн.
Крім того, колегія суддів зазначає, що сторонами не заперечується перебування позивача в приміщенні по вул. Басейна, 5-Б, однак враховуючи, що в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі майна в оренду та приймання-передачі майна з оренди встановити точний час перебування позивача в зазначеному приміщення не вбачається можливим.
Нормами ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу)
Згідно з ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.
Позивач скориставшись своїм правом перерахував суму заборгованості відповідача по поверненню безпідставно сплачених коштів за орендними платежами (20 400,00 грн.) з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, дослідивши наданий розрахунок колегія суддів погоджується з ним та зазначає, що з відповідача підлягає стягненню 26 012,86 грн. - безпідставно сплачених коштів з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.
Таким чином, загальна сума коштів, без врахування судових витрат, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томсор" на користь Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олександра Миколайовича становить 74 262,75 грн. (20 400,00 грн. + 5 612,86 грн. + 48 249,89)
Колегією суддів не приймаються до уваги зустрічні претензії сторін щодо підміни 2 сторінки Договору оренди, оскільки договір який не набрав чинності не створив юридичних наслідків для сторін і його зміст не має вплинув на взаємовідносини сторін.
Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року у справі № 5/121-11 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олександра Миколайовича підлягає задоволенню, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олександра Миколайовича задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2013 по справі № 5011-4/16093-2012 скасувати.
3. Позов задовольнити у повному обсязі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томсор" (01004, м. Київ, вул.. Басейна, 5-Б, ЄДРПОУ 2153840) на користь Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олександра Миколайовича (ідентифікаційний код 2531710519) 74 262,75 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томсор" (01004, м. Київ, вул.. Басейна, 5-Б, ЄДРПОУ 2153840) на користь Фізичної особи-підприємця Кузнецова Олександра Миколайовича (ідентифікаційний код 2531710519) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про повернення позовної заяви, 1 609 (тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. сплачених згідно Договору № 123-Ю про надання юридичних послуг.
6. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
7. Матеріали справи № 5011-4/16093-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
Тарасенко К.В.
Сулім В.В.
Яковлєв М.Л.