5024/1745/2012 Про визнання недійсним акту заліку взаємних однорідних вимог - 11.04.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЧУМАК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" про визнання недійсним акту заліку взаємних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт заліку взаємних однорідних вимог від 19.01.2012 року, підписаний між ПрАТ "ЧУМАК" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" є недійсним, оскільки його зміст суперечить нормам Цивільного кодексу України (435-15) .

Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.01.2013 року по справі №5024/1745/2012 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено, визнано недійсним Акт заліку взаємних однорідних вимог № б\н, укладений 19.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" та Приватним акціонерним товариством "Чумак".

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Чумак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" 536грн.50коп. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" 536грн.50коп. витрат по сплаті судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 61грн.00коп.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 19.01.2012 р. (дата підписання відповідачами спірного акту заліку) не настав строк вимоги (з боку відповідача-2) за десятьма договорами купівлі-продажу газобетону, отже у зв'язку з відсутністю вказаної зустрічної однорідної вимоги, інша однорідна вимога не може бути зарахована.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що спірний акт проведення заліку взаємних однорідних вимог від 19.01.2012 р. суперечить вимогам ст. 601 ЦК України, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, ПрАТ "ЧУМАК" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції про ненастання строку виконання зобов'язання за договорами купівлі-продажу продукції є помилковим, оскільки ПрАТ "Чумак" мав право виконати взяті на себе грошові зобов'язання в будь-який час до останньої дати, встановленої договорами. Окрім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що згідно чинного законодавства, зарахуванням зустрічних однорідних вимог можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування.

При цьому, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що залік взаємних однорідних вимог був оформлений сторонами актом, тобто двостороннім договором, тобто укладаючи акт заліку взаємних однорідних вимог, сторони дійшли згоди, що для ПрАТ "Чумак" настав строк для виконання своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу продукції та зобов'язання сторін підлягають припиненню саме в такому порядку, як описано в акті.

Також апелянт звертає увагу на те, що ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" не довів свій юридичний інтерес оскаржувати дійсність цього правочину.

Окрім того, скаржник вважає додаткові угоди між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" про розірвання тристоронніх договорів про уступку права вимоги, неукладеними через недодержання вимог законодавства щодо додержання належної форми при укладенні правочину.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники ПрАТ "ЧУМАК" підтримали доводи апеляційної скарги, наполягаючи на їх задоволенні.

Представник ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" в судове засідання не з'явився, ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження повернуто підприємством поштового зв'язку у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" (із змінами внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України № 3 (v0003600-03) від 16.01.2013 року) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення".

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновків про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" та Приватним акціонерним товариством "Чумак" було укладено ряд договорів купівлі - продажу автоклавного газобетону, а саме №1 від 03.08.2011 р., №2 від 05.08.11р., №3 від 09.08.11р., №4 від 16.08.11р., №5 від 18.08.11р., №7 від 23.08.11р., №8 від 25.08.11р., №9 від 26.08.11р., №10 від 05.09.11р., №14 від 12.09.11р., відповідно до умов яких ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" продав, а ПрАТ "Чумак" купив товар відповідно до специфікацій - автоклавний бетон.

В подальшому між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1", ПрАТ "Чумак" та ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" 19.01.2012 р. було укладено десять трьохсторонніх договорів про уступку права вимоги б/н, відповідно до умов яких ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" отримав право вимоги до ПрАТ "Чумак" щодо стягнення заборгованості за газобетон, поставлений ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" на користь ПАТ "Чумак" за договорами купівлі-продажу.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 договорів, первісний кредитор (ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1") уступає, а новий кредитор (ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення") приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові і стає кредитором за договором купівлі-продажу продукції №10 від 05.09.2011 р., укладеним між Первісним кредитором та боржником. За цими договорами новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цих угод. Боржник не заперечує проти заміни первісного кредитора новим кредитором в основному договорі і, підсумовуючи зі своєї сторони ці договори, дає свою згоду на відповідну уступку права вимоги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 6.3 договорів, зміни до них можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

В той же день 19.01.2012 року між ПрАТ "Чумак" та ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" укладено акт проведення заліку взаємних однорідних вимог, відповідно до якого дві сторони здійснили залік взаємних зустрічних однорідних вимог, які виникли між відповідачем-1 та відповідачем-2 на підставі угоди від 01.07.2009 року, за якою ПАТ "Чумак" є кредитором, а ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" є боржником на суму 8 348 542,17 грн., з яких: 5 265 971,09 грн. основна заборгованість, 2 426 884,99 штраф; 655 686,09 грн. проценти за користування грошовими коштами, а також вимог, які виникли за вказаними вище десятьма договорами купівлі-продажу, право вимоги за якими ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" передав ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" за договорами уступки права вимоги б/н від 19.01.12 р. на загальну суму 5 569 900,00 грн.

Згідно пункту 13 акту, розмір грошових вимог, які погашаються на підставі вказаних вище документів, складає 5 569 900 грн., заборгованість сторони 1 і сторони 2 по відношенню один до одного зменшується на вказану суму.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ПрАТ "ЧУМАК", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" про визнання недійсним акту заліку взаємних однорідних вимог від 30.03.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов неправильних висновків про обґрунтованість та законність заявлених позовних вимог, допустив порушення норми процесуального закону - ст. 43 ГПК України при оцінці доказів, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, покладених в основу оскаржуваного рішення суду - ст. ст. 203, 215, 601 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 202 Цивільного кодексу України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Правочин - це дія суб'єктів цивільного (приватного) права, які завжди є рівними особами. Можливість вчинення ними правочинів - елемент змісту їх цивільної дієздатності.

Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вказаний Закон містить також визначення терміну "господарська операція", якою є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Однак, колегія суддів зазначає, що акт взаємозаліку зустрічних вимог є лише документальною формою вже установлених правовідносин між сторонами, тоді як регулюються правовідносини за допомогою правочинів згідно волевиявлення їх учасників.

Таким чином, оскаржуваний акт заліку взаємних однорідних вимог від 19.01.2012 року є первинним обліковим документом для бухгалтерського обліку господарської операції сторін за цим актом, який лише засвідчує виконання правочинів у вигляді договорів про уступку права вимоги б/н від 19.01.2012 р. та угоди від 01.07.2009 року, і не є правочином у розумінні частин 1, 2 ст. 202 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 11.09.2007 р. по справі №38/63-06

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зауважує, що оскаржуваний акт заліку взаємних однорідних вимог від 19.01.2012 року не є правочином у розумінні частин 1, 2 ст. 202 ЦК України, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в цьому випадку є неналежним, що відповідно не дає правових підстав для задоволення позовних вимог визнання недійсним акту заліку взаємних однорідних вимог від 19.01.2012 р.

За таких обставин, рішення господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чумак" задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року у справі №5024/1745/2012 скасувати.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1- відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"( 74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Першотравнева, 79) на користь Приватного акціонерного товариства "ЧУМАК"( 74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.Козацька, 3) 573,50 (п'ятсот сімдесят три грн. п'ятдесят коп.) грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.