910/303/13 Про спонукання Управління з питань надзвичайних ситуацій Обласної державної адміністрації до укладення з Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів систем оповіщення цивільної оборони в редакції ПАТ, та стягннення з Обласної державної адміністрації на користь ПАТ збитків - 09.04.2013 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про спонукання Управління з питань надзвичайних ситуацій Луганської обласної державної адміністрації до укладення з Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів систем оповіщення цивільної оборони на 2012 рік в редакції позивача від 15.11.2012 року та стягнення з Луганської обласної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 47316,24 грн. збитків, які складають не одержані підприємством доходи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що укладення договору при відсутності фінансування з Державного бюджету України суперечить нормам Бюджетного кодексу України (2542-14) , а також те, що позивачем не доведено того факту, що відповідачем-1 була вчинена неправомірна дія, яка могла б мати своїм наслідком спричинення шкоди позивачеві, і, відповідно немає жодного причинного зв'язку, не підтверджено жодними доказами визначений позивачем розмір збитків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо спонукання до укладення договору, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про спонукання до укладення договору задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник посилався на обов'язковість укладення зазначеного договору, оскільки такий договір заснований на державному замовленні. Також, на думку позивача, відповідачами не вжито всіх залежних від них заходів щодо отримання бюджетного фінансування в повному обсязі на державну програму цивільної оброни на 2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено розгляд справи на 09.04.2013 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. у справі №910/303/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо спонукання до укладення договору, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про спонукання до укладення договору задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-1 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. у справі №910/303/13 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-2 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2013 р. у справі №910/303/13 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 Закону України "Про цивільну оборону в Україні" передбачено, що до складу цивільної оборони України входять, зокрема, системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

У частині 2 статті 2 вказаного Закону зазначено, що одним із завдань цивільної оборони є оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний часи та постійне інформування про наявну обстановку.

Фінансування заходів з цивільної оборони здійснюється за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування згідно з законодавством України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання та захисту населення і територій, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління у справах цивільної оборони та формувань цивільної оборони, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, згідно з законодавством України. Фінансування заходів з цивільної оборони, що потребують капітальних вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна цивільної оборони, створення пунктів управління, систем зв'язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва (стаття 13 Закону України "Про цивільну оборону в Україні").

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про цивільну оборону в Україні", спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони, є державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення потреб цивільної оборони відповідно до Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" (493/95-ВР) .

У пункті 1, абзацах 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Положення про цивільну оборону України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 року №299 (299-94-п) , зазначено, що цивільна оборона організовується за територіально-виробничим принципом на всій території держави; безпосереднє керівництво виконанням завдань цивільної оборони покладається на штаби цивільної оборони, спеціальні підрозділи міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, залучених до виконання завдань захисту населення і подання йому допомоги у надзвичайних ситуаціях, а також штатних працівників цивільної оборони підприємств, установ і організацій, чисельний склад яких визначається згідно з додатком №1 до цього положення. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року №192 (192-99-п) затверджено Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, яким, зокрема, визначено, що:

- це Положення визначає порядок оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади та відповідних органів цивільної оборони та надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного та воєнного характеру у мирний час, в особливий період і у воєнний час та постійного інформування їх про обстановку в зоні можливого ураження з метою вжиття ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об'єктів від наслідків надзвичайних ситуацій; забезпечення зв'язку для центральних і місцевих органів виконавчої влади, членів комісій з надзвичайних ситуацій на території, де виникла надзвичайна ситуація, сил цивільної оборони, а також зв'язку для зарубіжних формувань та організацій (агентств) з країнами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; забезпечення зв'язку взаємодії між виконавцями рятувальних, інших невідкладних і відновних робіт та відповідними органами управління; забезпечення можливості приймання передач радіомовлення для населення, яке постраждало від наслідків надзвичайної ситуації, в місцях його тимчасового проживання; проведення експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку цивільної оборони (пункт 2);

- відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення покладається: загальнодержавної - на генеральну дирекцію Укртелекому; регіональних - на керівництво відповідних дирекцій Укртелекому; потенційно небезпечних об'єктів - на головних інженерів цих об'єктів (пункт 58);

- підприємства електрозв'язку забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку цивільної оборони, що належить до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, знаходяться в пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях; оплата послуг зв'язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв'язку (пункт 5);

- фінансування реконструкції, удосконалення загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення цивільної оборони, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення та зв'язку цивільної оборони провадиться за рахунок асигнувань, що передбачаються бюджетами відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади (пункт 6).

На підставі наказу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від 30.08.2011 року №406 та акту технічного стану апаратури, що береться на експлуатаційно-технічне обслуговування ЦЕЗ №64 ЦТЕ №6 Філії СЕЗ ПАТ "Укртелеком" Філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від Луганської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" були передані функції з обслуговування апаратури та інших технічних засобів систем оповіщення цивільної оборони Луганської області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 року наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державним комітетом зв'язку та інформатизації України від 16.08.2000 року №210/119 (z0207-01) затверджено Інструкцію про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони підприємствами електрозв'язку України, якою затверджено зразковий договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони. Зі змісту цього зразкового (примірного) договору вбачається, що сторонами договору є замовник "орган управління майном" (суб'єкт господарювання, на балансі якого знаходяться засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони) та виконавець, який здійснює обслуговування, ремонт, контроль за робочим станом і збереження апаратури.

У підпункті 1.3. пункту 1 Інструкції про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони підприємствами електрозв'язку України зазначено, що вартість експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку визначається кошторисно-фінансовим розрахунком. Порядок розрахунків витрат на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони наведено в пункті 6 Інструкції.

Позивач зазначав, що він неодноразово звертався до Управління з питань надзвичайних ситуацій Луганської обласної державної адміністрації з пропозицією укласти договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів систем оповіщення Луганської області; відповідач-2 запропонував підготувати проекти двох договорів на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів систем оповіщення на суму 183000,00 грн. та на суму 657794,88 грн.

Центр технічної експлуатації №6 Філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" направив до Управління з питань надзвичайних ситуацій Луганської обласної державної адміністрації для розгляду та підписання проекти договорів на експлуатаційно-технічне обслуговування системи оповіщення Луганської області в 2012 році на суму 183000,00 грн. та на суму 657794,88 грн.

Відповідач-2 підписав лише договір з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів систем оповіщення в місті Луганську та в місті Старобільську. Договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів системи оповіщення Луганської області за виключенням міст Луганськ та Старобільськ на суму 657794,88 грн. відповідач-2 підписувати відмовився.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що:

- договір про експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення і зв'язку цивільної оборони заснований на державному замовленні, тому згідно з частиною третьою статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для відповідних сторін;

- виконавцем послуг за таким договором є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" ;

- права замовника послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування систем оповіщення делеговано місцевим органам виконавчої влади або їх структурним підрозділам - управлінням у справах цивільної оборони, на балансі яких знаходяться засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони;

- Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (уповноваженому центральним органом виконавчої влади, що здійснює загальне керівництво цивільною обороною) і Державним комітетом зв'язку та інформатизації України затверджено примірний договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони;

- через відмову укладати договір та оплачувати з початку цього року експлуатаційно-технічне обслуговування підприємству завдані суттєві збитки.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, є свобода договору.

Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що, відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Загальними умовами договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначеними статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, в тому числі, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Преамбулою Закону України "Про державне замовлення пріоритетних державних потреб" (493/95-ВР) визначено, що цей Закон встановлює загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання на договірній (контрактній) основі замовлень держави на поставку (закупівлю) товарів, виконання робіт, надання послуг для задоволення пріоритетних державних потреб суб'єктами господарської діяльності України всіх форм власності.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються до цього. Обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", державні замовники забезпечуються Кабінетом Міністрів України фінансовими ресурсами в обсягах, необхідних для повної оплати державного замовлення, якщо інше не передбачене законом, і є відповідальними за задоволення пріоритетних державних потреб у відповідних товарах, роботах і послугах.

Статтею 4 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" визначено, що фінансове забезпечення виконання державного замовлення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Управління з питань надзвичайних ситуацій Луганської обласної державної адміністрації є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 8 статті 7 Бюджетного кодексу України затверджено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до Бюджетного кодексу України (2542-14) , розпорядники бюджетних коштів, якими є обласні державні адміністрації, беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання зобов'язань минулих років.

Згідно з частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та Законом України "Про Державний бюджет України" (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюють відповідно до частини 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що договір про експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення і зв'язку цивільної оборони заснований на державному замовленні, права замовника послуг за таким договором делеговано місцевим органам виконавчої влади або їх структурним підрозділам - управлінням у справах цивільної оборони, на балансі яких знаходяться засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони, а виконавцем за ним є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", проте, не зважаючи на те, що спірний договір ґрунтується на державному замовленні, відповідно до річного розпису асигнувань Державного бюджету України на 2012 рік та річного плану закупівель відповідача-2 на 2012 рік, затвердженого протоколом комітету з конкурсних торгів від 23.02.2012 року №3, загальна суми видатків на оплату послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення склала 183000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2012 року між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір №43/64/72 про надання послуг у сфері телекомунікацій - експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури регіональної автоматизованої системи централізованого оповіщення на суму 183000,00 грн.

Тобто, відповідач-2 уклав з позивачем договір в межах коштів, наданих державним бюджетом на ці потреби.

Також, в розумінні статті 48 Бюджетного кодексу України, взяття на себе відповідачем-2 зобов'язань, на які не виділено коштів із державного бюджету, є порушенням бюджетного законодавства і витрати бюджету на покриття таких зобов'язань взагалі не здійснюються.

Колегією суддів встановлено, що Луганська обласна державна адміністрація листом вих. №1/8-2152 від 28.04.2012 року зверталася до Прем'єр-міністра України з проханням знайти можливість додаткового виділення коштів на послуги у сфері телекомунікацій - експлуатаційно-технічного обслуговування.

Міністерство фінансів України, розглянувши зазначене звернення, повідомило Луганську облдержадміністрацію листом від 13.06.2012 року №31-07220-3-8/4012, що питання щодо збільшення видатків на утримання місцевих державних адміністрацій буде розглянуто у разі внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) з урахуванням стану соціально-економічного розвитку країни та фінансових можливостей бюджету.

Крім того, у постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року №689 (689-2012-п) "Про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2012 році" послуги на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення взагалі відсутні.

Також суд апеляційної інстанції зазначає про те, що статтею 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що процедура закупівлі, передбачена Законом України "Про здійснення державних закупівель" (2289-17) сторонами не дотримана, відсутні правові підстави для укладення договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів систем оповіщення цивільної оборони на 2012 рік в редакції позивача від 15.11.2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" про спонукання Управління з питань надзвичайних ситуацій Луганської обласної державної адміністрації до укладення з Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів систем оповіщення цивільної оборони на 2012 рік в редакції позивача від 15.11.2012 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Луганської обласної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 47316,24 грн. збитків, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У частині 1 статті 225 Господарського кодексу України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У відповідності з вимогами п. 4 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Вказані у позовній заяві збитки позивач просить стягнути саме з відповідача-1, посилаючись на те, що статтею 13 Закону України "Про цивільну оборону в України" передбачено, що фінансування заходів з цивільної оборони здійснюється за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів.

Проте, відповідно до статті 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; Управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації як структурний підрозділ облдержадміністрації фінансується за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, які щорічно затверджуються Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік; фінансування утримання та експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та технічних засобів регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення цивільної оборони здійснюється за рахунок асигнувань, що передбачаються державним бюджетом на утримання місцевих державних адміністрацій.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем-1 неправомірної дії, яка могла б мати своїм наслідком спричинення шкоди позивачеві, відсутність причинного зв'язку, те, що позивачем не підтверджено жодними доказами розмір збитків, заявлений до стягнення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 збитків в розмірі 47316,24 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.