09/5026/1055/2012 Про визнання недійсним договору разового замовлення на продаж цінних паперів, визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів - 09.04.2013 Прийняття

В липні 2012 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1) подано до Господарського суду Черкаської області позовну заяву, в якій, посилаючись на ст.ст. 215, 216, 232, 236 Цивільного кодексу України просить: визнати недійсним договір разового замовлення на продаж цінних паперів №4-16-01-2007-К від 16 січня 2007 р., укладений між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бул-Спред"; визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №4-16-01-2-16-01-2007-К від 16 січня 2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бул-Спред" та ОСОБА_5, від імені та в інтересах якої діяла ОСОБА_2; визнати недійсним передавальне розпорядження, складене 16 січня 2007р. та підписане 22 вересня 2008 р. ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 про перереєстрацію на ОСОБА_5 441604 штуки простих іменних акцій ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" (далі вживається - спірні правочини, спірні акції).

В додаткових обґрунтуваннях правових підстав визнання спірних правочинів недійсними позивач додатково вказав на порушення при вчиненні спірних правочинів ч.3 ст. 238, ч.1 ст. 240, ст.ст. 241, 249, 655, 1000 - 1006 Цивільного кодексу України (далі вживається скорочено - ЦК України (435-15) ), відповідно, вважає, що підставою визнання недійсними спірних правочинів є недодержання в момент їх вчинення стороною вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме: суперечність спірних правочинів наведеним нормам ЦК України (435-15) , відсутність вільного волевиявлення учасника правочину (позивача) на відчуження акцій, порушення його представником вимог ч.3 ст. 238, ст.ст. 1000 - 1006 ЦК України, перевищення повноважень, які позивачем в наступному не схвалені.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.10.2012р. у справі №09/5026/1055/2012 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 01.10.2012р., ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, керуючись ст.ст. 22, 32- 34, 36, 82, 84, 91- 95, 101, 104, 105 ГПК України, ст.ст. 237, 240, 241, 249 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.5, ч.1 та 4 ст. 9 Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України", ч.1 ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", п.1.6 Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.1998р. №95 (z0510-98) , п.п.154, 275 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи, та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 та ПАТ "Жашківське АТП-17141" надано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ "Буд-Спред", ОСОБА_5 та ТОВ "Ріана-Реєстр" не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду). Однак, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ "Буд-Спред" та ТОВ "Ріана-Реєстр" наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану скаргу за відсутності зазначених представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї та відзивів, дослідивши матеріали справи та зібрані докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія встановила наступне:

23 лютого 2010 року ОСОБА_1 змінив прізвище, ім'я та по батькові на ОСОБА_1 (позивач у даній справі), що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 23 лютого 2010 року, НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві (т.1 а.с.25).

28 березня 2006 року між корпорацією "Слов'янська", як продавцем, та громадянином ОСОБА_1, як покупцем, був укладений Договір №КТ-11/03 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити цінні папери - акції прості іменні ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" в кількості 441604 грн., номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, за 10 000,00 грн. (т.1 а.с.24).

Так, на підставі вказаного Договору ТОВ "Ріана-Реєстр" (реєстратор) 28 березня 2006 року ОСОБА_1 (позивач) видало сертифікат акцій серії А №157 на 441604 штук простих іменних акцій ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141", номінальною вартістю 0,25 коп. кожна, код випуску цінного паперу UA 2303461006 (погашений 22.09.2008 року) (т.1 а.с.23).

28 березня 2006 року, тобто в день укладення договору купівлі - продажу цінних паперів, ОСОБА_1 (позивач) видав довіреність (т.1 а.с.20) з правом передоручення, якою він уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси перед реєстратором Емітента або зберігача цінних паперів, представляти його інтереси, як акціонера емітента, представляти його інтереси, як власника цінних паперів акціонерного товариства, виконувати юридично значимі дії та формальності, пов'язані з виконанням, передбачених цією довіреністю повноважень, представляти інтереси з будь-яких питань, що виникають з подальшої господарської діяльності ВАТ "Жашківське АТП 17141", серед яких також: укладати щодо належних йому акцій акціонерного товариства будь-які цивільно-правові правочини в межах чинного законодавства, надавати згоду на відчуження акцій (продаж, дарування, міна, тощо), одержувати належні від продажу акцій гроші або майно, захищати інтереси як власника акцій акціонерного товариства в позасудовому порядку, представляти інтереси в судових органах. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрована в реєстрі за №344. Відмітки про передоручення на оригіналі зазначеної довіреності відсутні.

В подальшому, ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_1 (позивач), видав довіреність від 15.12.2006р. ОСОБА_4, якою доручив бути представником ОСОБА_1 (позивач) та представляти його інтереси з тих же повноважень, що були надані довіреністю ОСОБА_3 Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрована в реєстрі за №3172 (т.1 а.с.21).

16 січня 2007 року між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4, як комітентом, та ТОВ "Бул-Спред", як комісіонером, був укладений Договір разового замовлення на продаж цінних паперів №4-16-01-2007-К, відповідно до якого комісіонер зобов'язався за винагороду надати послуги комітенту з продажу від свого імені та за рахунок і в інтересах комітента цінних паперів - акцій простих іменних ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" в кількості 441604 грн., номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, загальною номінальною вартістю - 110401,00 грн. і загальною вартістю - 10156,89 грн. (т.1 а.с.16).

Також ОСОБА_4 та ТОВ "Бул-Спред" підписано Акт наданих послуг до договору разового замовлення №4-16-01-2007 від 16 січня 2007 року (дата складення акту відсутня (т.1 а.с.18)).

16 січня 2007 року між ТОВ "Бул-Спред", як продавцем, та ОСОБА_2 (перший відповідач у справі, яка є матір'ю, діяла від імені та в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 - покупець спірних акцій, п'ятий відповідач у справі), укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №4-16-01-2-16-01-2007-К, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує цінні папері - акції прості іменні ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" в кількості 441604 грн., номінальною вартістю 0,25 грн., загальною номінальною вартістю - 110401,00 грн. і загальною вартістю - 10156,89 грн. (т.1 а.с.15).

Також ТОВ "Бул-Спред" та ОСОБА_2 підписано Акт виконаних зобов'язань до Договору купівлі-продажу цінних паперів №4-16-01-2-16-01-2007-К від 16 січня 2007 року (дата складення акту відсутня (т.1 а.с.19)).

07 червня 2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 на підставі заяви про скасування довіреності, припинено дію довіреності від 28 березня 2006 року, що видана ОСОБА_1 (він же з 23.10.2010 року ОСОБА_1, позивач) ОСОБА_3, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №1816800, виданий 07.06.2007 (т.1 а.с.22).

16 січня 2007 року ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності в порядку передоручення, склав передавальне розпорядження, яке провів лише 22 вересня 2008 року, тобто після скасування основної довіреності особою, що її видала, яким просив перереєструвати із ОСОБА_1 (позивач) на ОСОБА_5 акції прості іменні ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" в кількості 441604 грн., номінальною вартістю 0,25 грн., сумарною вартістю за номіналом 110401,00 грн. Вид операції з цінними паперами вказано - купівлі-продаж. Справжність підпису ОСОБА_4 засвідчено директором ТОВ "Ріана-Реєстр" (т.1 а.с.17).

ОСОБА_3 до своєї заяви у справі подав ксерокопію сертифікату акцій серії СВ №160, виданий ТОВ "Ріана-Реєстр" (реєстроутримувач) 12.08.2010 ОСОБА_5 на прості іменні акції ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" в кількості 441604 штуки, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (т.2 а.с.27).

ВАТ "Жашківське АТП 17141" засноване відповідно до рішення Фонду державного майна України по Черкаській області від 05.06.1996 №495 шляхом перетворення державного підприємства Жашків АТП 17141 у відкрите акціонерне товариство. На дату укладення спірних правочинів діяло на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол №1 від 23 травня 2006 року. На загальних зборах акціонерів від 23 травня 2006 року (протокол №1) генеральним директором був призначений ОСОБА_3, він же був головою вказаних зборів.

Не погоджуючись із відчуженням спірних акцій, 20 листопада 2009 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Києва із позовом про визнання цих же правочинів недійсними. Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 19 січня 2011 року у цивільній справі №2-276/2011 позов задоволено частково, визнано недійсним передавальне розпорядження, зареєстровано 22 вересня 2008 року ТОВ "Ріана-Реєстр" (т.1 а.с.26-28).

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 15 квітня 2011 року скасовано рішення Деснянського районного суду та закрито провадження у справі з підстав, що даний спір виник з корпоративних відносин і підвідомчий господарським судам. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2011 року відмовлено у відкритті касаційного провадження (т.1 а.с.29-31).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 листопада 2011 року у справі №16/5026/2203/2011 провадження у справі було припинено, з посиланням на те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року вказана ухвала скасована, а справа направлена до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 березня 2012 року у справі №06/16/5026/2203/2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2012 року, позов залишено без розгляду у зв'язку із неявкою позивача та неподанням витребуваних доказів (т.1 а.с.32-41).

Крім того, ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 та ОСОБА_3, неодноразово звертались із скаргами на дії реєстратора і нотаріуса та заявами до правоохоронних органів і прокуратури. Остаточних рішень по їх заявах господарському суду не надано.

Згідно даних виписки з реєстру власників іменних цінних паперів №17 (про стан особового рахунку) від 02.06.2010 реєстратора ТОВ "Ріана Реєстр" на рахунку зареєстрованої особи ОСОБА_1 (позивач) обліковуються прості іменні акції в кількості 441604 шт., що складає 60% статутного капіталу, не має блокованих.

Згідно даних виписки з реєстру власників іменних цінних паперів №17 (про стан особового рахунку) від 12.08.2010 реєстратора ТОВ "Ріана Реєстр" на рахунку зареєстрованої особи ОСОБА_5 обліковуються прості іменні акції в кількості 441604 шт., на сумарну номінальну вартість 110401 грн., що складає 60% статутного фонду, не має блокованих.

Згідно даних з реєстру власників іменних цінних паперів акціонерів ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" ТОВ "Реєстраційно-консалтингова фірма "Акціонер" станом на 12.11.2010 року за ОСОБА_1 (він же ОСОБА_1) обліковується 441604 шт. простих іменних акцій ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141", що становить 60% статутного капіталу.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї та відзивів, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними договорів разового замовлення на продаж цінних паперів (акцій), купівлі-продажу цінних паперів (акцій), передавального розпорядження цінних паперів (акцій), емітентом яких на дату вчинення спірних правочинів було Відкрите акціонерне товариство "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" Черкаської області.

З вищенаведених рішень Апеляційного суду м.Києва, Київського апеляційного господарського суду вбачається, що даний спір виник з корпоративних відносин, отже відповідно до ст.ст. 12, 16 ГПК України підвідомчий господарському суду і підлягає розгляду господарським судом.

Предметом спірних правочинів є купівля-продаж простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства. Правовими підставами недійсності спірних правочинів позивач вважає недодержання сторонами вимог законодавства України на момент їх вчинення, відсутність вільного волевиявлення учасника правочину (позивача) на відчуження цінних паперів, перевищення повноважень представником, порушення його представником вимог ч.3 ст. 238 Цивільного кодексу України, відсутність наступного схвалення позивачем правочину, який вчинений його представником.

Як випливає з вище встановленого, позивач купив 441604 шт. простих іменних акцій ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141", номінальною вартістю 0,25 коп. кожна, 28 березня 2006 року отримав сертифікат на вказаний пакет акцій, що становить 60% статутного капіталу товариства, отже, став власником вказаних простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства та його акціонером. В день придбання вказаного пакету акцій позивач видав довіреність на право управління та розпорядження ними, з правом передоручення, громадянину ОСОБА_3, який став генеральним директором емітента спірних акцій і в порядку передоручення надав довіреність на право управління та розпорядження акціями позивача громадянину ОСОБА_4 В подальшому ОСОБА_4 від імені позивача уклав договір разового доручення, на підставі якого ТОВ "Бул-Спред", як комісіонер, уклав договір купівлі-продажу спірних акцій на користь ОСОБА_5 (неповнолітньої дочки ОСОБА_3), від імені якої діяла мати - ОСОБА_2, але передавальне розпорядження на вказані акції провів лише 22 вересня 2008 року, відповідно, сертифікат позивача на спірні акції був погашений лише 22.09.2008, і на вказану дату основна довіреність позивача на управління та розпорядження спірними акціями була припинена.

Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (435-15) та іншими актами законодавства. Спірні правовідносини, пов'язані з обігом цінних паперів (акцій) в Україні та корпоративними правами, мали місце у 2007 - 2008 роках, отже законодавчі та нормативні акти, що регулюють спірні правовідносини, судом застосовані в редакції на дату їх вчинення.

Статтею 152 Цивільного кодексу України визначено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

У відповідності до ст. 195 Цивільного кодексу України види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюється законом.

Згідно із ст. 163 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

У відповідності до ст. 165 Господарського кодексу України з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення суб'єктами господарювання фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства та захисту прав учасників фондового ринку здійснюється державне регулювання ринку цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, статус, порядок організації та діяльності якої визначаються законом. Інші органи державної влади здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах повноважень, визначених законом. Форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів суб'єктами господарювання та відповідальність цих суб'єктів за порушення правил зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами (ст. 166 Господарського кодексу України).

З правом на акції, пов'язані корпоративні права їх власника. Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку в Україні регулює Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 року №3480-ІУ (3480-15) , набув чинності з 13 травня 2006 року, із змінами і доповненнями, враховані судом на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акції належать до емісійних цінних паперів.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України. Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери встановлюються законом.

Статтею 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Статтею 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції. Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані. Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні визначає Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 №710/97-ВР (710/97-ВР) , із змінами і доповненнями, які враховані судом на дату виникнення спірних правовідносин (далі вживається скорочено - ЗУ "Про національну депозитарну систему").

Статтею 1 Закону України "Про національну депозитарну систему" встановлені терміни і поняття у розумінні цього закону, зокрема:

- бездокументарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір;

- власник цінних паперів - особа, яка має право власності на цінні папери відповідно до закону та/або договору управління майном;

- реєстр власників іменних цінних паперів - складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів;

- реєстратор - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Стаття 5 Закону України "Про національну депозитарну систему" визначає перехід та реалізація права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі. Зокрема, зазначена норма, в редакції на дату вчинення операцій зі спірними простими іменним акціями встановлювала, що право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. Угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін.

Зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів встановлено статтею 7 ЗУ "Про національну депозитарну систему".

Згідно із ст.8 Закону України "Про національну депозитарну систему" взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або інформації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржовим ринком.

Обслуговування операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах здійснюється депозитарними установами з дотриманням вимог Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) від 17.10.2006 року №999, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.11.2006 за №1238/13112 (z1238-06) (далі-Положення ДКЦПФР №999).

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні регулює Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 року №448/96-ВР (448/96-ВР) , із змінами і доповненнями. Відповідно до даного Закону гарантування прав власності на цінні папери, дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства покладається на державу.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, судова колегія вважає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 (покупець спірних акцій, перший та п'ятий відповідачі) не надали встановлених законодавством доказів про проведення взаєморозрахунків за придбані спірні акції. Відсутні також докази, які б свідчили про те, що з придбанням спірних акцій їх покупець реалізував права їх власника, та вступив в корпоративні права, шляхом реалізації правомочності на участь в управлінні товариством та інших передбачених статутом прав і обов'язків акціонера. Перехід права власності на підставі спірного договору купівлі-продажу був оформлений лише 22.09.2008.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що до вказаної дати позивач мав права на спірні акції, відповідно, корпоративні права у товаристві.

На дату укладення спірних договорів разового доручення та купівлі продажу цінних паперів (441604 штук простих іменних акцій ВАТ "Жашківське АТП-17141") від імені позивача, як власника цінних паперів, діяв ОСОБА_4, який діючи на підставі виданої ОСОБА_3, в порядку передоручення, довіреності, вчинив правочини в інтересах та на користь неповнолітньої дочки ОСОБА_3 Окрім цього, ОСОБА_3 займав посаду генерального директора у товаристві.

Частиною 3 статті 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст. 242 Цивільного кодексу України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Отже, незважаючи на те, що від імені покупця акцій - неповнолітньої ОСОБА_5, у спірних правочинах діяла мати - ОСОБА_2, її батько - ОСОБА_3 також є її законним представником, отже договір разового доручення та, відповідно, договір купівлі-продажу згідно з ч.3 ст. 238 Цивільного кодексу України не могли бути вчинені.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про те, що ОСОБА_4, укладаючи спірні правочини від імені позивача, діяв не в інтересах останнього, а в інтересах ОСОБА_3, з перевищенням повноважень, відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно статуту емітента спірних акцій збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери або їх представники, які мають в сумі більш ніж 60% акцій (п.8.8 чинного на дату вчинення спірних правочинів статуту). За спірними договорами проданий пакет спірних акцій становив 60% статутного капіталу товариства, тобто є контрольним. Відчуження акцій, пов'язане з корпоративними правами. Згідно зі ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може передаватися іншій особі. Отже ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали повідомити позивача про продаж його контрольного пакету акцій іншій особі по ціні в 11 разів меншої номінальної вартості акцій. Підтвердження знерухомлення спірних акцій не надано. Таким чином, судова колегія вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що спірні акції вибули з його володіння поза його волею за недійсними договорами.

Згідно із ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідачами не спростовані доводи позивача та третьої особи (емітента спірних акцій) про те, що позивач не припиняв свої корпоративні права, приймав участь в управлінні товариством, дізнавшись про відчуження його акцій при реєстрації на зборах акціонерів, оскаржив дії ОСОБА_3 до правоохоронних органів та суду. З матеріалів справи також вбачається, що позивач не прийняв спірні правочини до виконання.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наступне схвалення спірних правочинів позивачем не відбулося.

Згідно із ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

У відповідності до ст. 240 Цивільного кодексу України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Доводи позивача про те, що в порушення ст. 240 Цивільного кодексу України ОСОБА_3 та нотаріус не повідомили його про передачу представником своїх повноважень іншій особі - ОСОБА_4, не спростовані належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України. Крім того, відсутність відповідної відмітки про передоручення на оригіналі довіреності, виданої ОСОБА_3, підтверджують доводи позивача про те, що він не міг своєчасно дізнатися про передачу його представником своїх повноважень іншій особі.

Передавальне розпорядження - це письмове розпорядження власника, номінального утримувача, який дає розпорядження реєстроутримувачу внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів у зв'язку з передачею іменних цінних паперів іншій особі.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. №1000 (z0049-07) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2007 р. за № 49/13316 (z0049-07) (скорочено - Положення №1000), до основних вхідних документів реєстроутримувача належить, у тому числі, передавальне розпорядження.

Пункт 2.1 Положення №1000 (z0049-07) встановлює перелік обов'язкових даних передавального розпорядження. Спірне розпорядження не містить реквізитів договору про відкриття рахунку в цінних паперах, переліку супроводжувальних документів, суми договору, за яким передаються цінні папери, які не обов'язкові для заповнення.

Згідно із п.2.1 цього Положення якщо контрагент операції на момент отримання реєстроутримувачем передавального розпорядження не має особового рахунку відповідного типу в системі реєстру емітента, разом з передавальним розпорядженням подається складена ним анкета зареєстрованої особи.

Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на дату реєстрації ТОВ "Ріана-Реєстр" спірного передавального розпорядження (22.09.2008) ОСОБА_4 не мав повноважень діяти від імені позивача, оскільки 07 червня 2007 року позивач скасував, видану ним ОСОБА_3, довіреність, отже згідно з ч.1 п.2 ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за цією довіреністю є припиненим. Відповідно до ч.2 ст. 248 Цивільного кодексу України з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.

Отже уповноважений працівник реєстроутримувача ТОВ "Ріана-Реєстр" при підписанні передавального розпорядження уповноваженою особою власника її повноважень щодо права заповнення та підпису передавального розпорядження і виконання всіх дій, пов'язаних з унесенням змін до системи реєстру від імені власника, не перевірив чинність довіреності, на підставі якої діяв представник.

Відповідно до ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Довіреність, яку скасував позивач, не є безвідкличною. Право позивача скасувати довіреність встановлено ст. 249 Цивільного кодексу України є безумовним, діючим у будь-який час. Після скасування довіреності її оригінал позивачем був витребуваний у ОСОБА_3 і знаходиться у нього. Отже позивач повідомив представника про скасування довіреності. Таким чином, доводи позивача про те, що оскільки на довіреності не було відмітки про передоручення, а ОСОБА_3 не повідомив про нього, він не міг скасувати довіреність про передоручення, відповідають обставинам справи.

Таким чином, судова колегія вважає доводи позивача обґрунтованими, такими, що відповідають встановленим фактичним обставинам справи і не спростовані відповідачами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недійсності спірних правочинів з підстав недодержання в момент вчинення сторонами вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: правочини суперечать нормам ЦК України (435-15) , зокрема, ст.ст.238, 240, 241, 242, 248, 249 та іншим наведеним законодавчим актам, що регулюють обіг цінних паперів; відсутність вільного волевиявлення учасника правочину (позивача) на відчуження, належного йому контрольного пакету акцій відкритого акціонерного товариства. Отже, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України спірні правочини підлягають визнанню недійсними, позовні вимоги - задоволенню.

Також, судом першої інстанції правомірно не застосовано реституцію, як наслідок недійсності оспорюваних договорів, оскільки спірний пакет акцій повернутий позивачу, про що свідчать дані реєстру власників іменних цінних паперів та список акціонерів ПАТ "Жашкіське АТП 17141".

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи, наведені ОСОБА_3 в апеляційній скарзі з урахуванням доповнень до неї, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.