11/193 Про встановлення сервітуту та усунення перешкод у користуванні майном (цілісним майновим комплексом-виробничим цехом - 09.04.2013 Прийняття

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (з урахуванням заяви позивача про зміну (уточнення) позовних вимог, поданої в 03.09.2010) про:

- усунення перешкод в користуванні майном (цілісним майновим комплексом-цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84) шляхом повного демонтування шлагбауму по вул. Мурманська, 7, м. Київ, на шляху до цілісного майнового комплексу - цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI) по вул. Червоноткацька, 84, м. Київ;

- усунення перешкод в користуванні майном (цілісним майновим комплексом-цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84) шляхом повного демонтування бетонного паркану з колючим дротом протяжністю 8 м напроти в'їзних воріт цілісного майнового комплексу - цеху виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI) по вул. Червоноткацька, 84, м. Київ;

- усунення перешкод в користуванні майном (цілісним майновим комплексом-павільйоном (літ. CLXXXIX), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 63В) шляхом повного демонтування самовільно збудованих металевих в'їзних воріт по вул. Червоноткацька на шляху до цілісного майнового комплексу - павільйону (літ. CLXXXIX), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червойоткацька, 63В;

- зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкоди у користуванні цілісним майновим комплексом-цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI) (знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84) та цілісним майновим комплексом-павільйоном (літ. CLXXXIX) (знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 63В), які належить на праві власності позивачу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.08.2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 02.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваторія" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" прийнято до розгляду та призначено розгляд справи на 27.09.2011 року.

На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання в якому останній просить призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 27.09.2011 року призначено у справі № 11/193 будівельно-технічну експертизу. Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Апеляційне провадження у справі № 11/193 зупинено до одержання результату судової експертизи. Справу № 11/193 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз справу № 11/193 повернув з висновком судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року поновлено апеляційне провадження у справі № 11/193. Розгляд апеляційної скарги у справі № 11/193 призначено на 31.07.2012 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року призначено у справі № 11/193 додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року поновлено апеляційне провадження у справі № 11/193. Розгляд апеляційної скарги у справі № 11/193 призначено на 26.03.2013 року.

В судове засідання 26.03.2013 року представник відповідача не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи було відкладено на 09.04.2013 року.

Клопотання позивача про витребування документів та про огляд доказів на місці знаходження відхиляється колегією суддів враховуючи проведення судової експертизи та подання сторонами судовому експерту всіх необхідних документів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваторія" (покупець, позивач) укладено Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

За умовами вказаного Договору продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс-цех виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ. LXI), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84.

За Договором купівлі-продажу, укладеним 12.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваторія", позивач купив нерухоме майно - цілісний майновий комплекс - павільйон (літ. CLXXXIX), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червойоткацька, 63В.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести факт встановлення саме відповідачем воріт з контрольно-пропускним пунктом та бетонного паркану з колючим дротом, а також факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача щодо користування нежитловими приміщеннями, належними позивачу на праві власності.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

У п. 7 листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" № 01-8/98 від 31.01.2001 (v8_98800-01) для подання позову про усунення порушень права власності не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника необхідно довести факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей, тобто сам факт порушення.

Згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 12.07.2001 між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (покупець, відповідач), відповідач купив майновий комплекс ВАТ "Радикал", що знаходиться у місті Києві по вул. Мурманській,7, який включає все нерухоме майно з усіма інженерними комунікаціями, залізничними, автомобільними іншими шляхами. спорудами, мережами, газовим господарством, підводами та сполученням ВАТ "Радикал".

Відповідно до п. 1.3 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.07.2001 року склад нерухомого майна, його опис, та ціна купівлі-продажу окремих об'єктів нерухомості викладені в Додатку № 1 до Договору, перелік комунікацій та іншого майна, яке переходить у власність відповідача, викладено у Додатку № 2 до Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.07.2001 до складу придбаного відповідачем нерухомого майна входить контрольно-пропускний пункт, паркан, ворота, будівля КПП бази, збудованої госпспособом (п.п. 45, 55-65 Додатку № 1).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, дані споруди (ворота з контрольно-пропускним пунктом та бетонний паркан) існували ще до укладення відповідачем договору купівлі-продажу та увійшли до складу нерухомого майна, придбаного відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегією суддів неодноразово призначалась судова експертиза.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Позивач керуючись ст. 391 ЦК України (435-15) вважає, що відповідач зобов'язаний усунути перешкоди у користуванні власним майном шляхом демонтажу паркану, шлагбауму та воріт, які були збудовані відповідачем.

Висновоками судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено наступне.

Металеві в'їздні ворота по вул. Мурманській, Червоноткацькій, бетонний поркан з колючим дротом та шлагбаумом перешкоджають проїзду до майна позивача.

За станом на час проведення обстеження проїзд до цілісного майнового комплексу - цеху виробництва 75% змочующих порошків ДДТ (літ. LХІ) по вул. Червоноткацька, 84 здійснюється через територію ПП "Комплекс".

До складу майна, яке придбано ЗАТ ХК "Бліц-Інформ" входив паркан із залізобетонних плит в залізобетонних стовпах. У власність покупця перейшли ворота (№№ п/п 59, 62, 63). Встановити чи входили металеві в'їздні ворота по вул. Червоноткацькій до складу майна ЗАТ ХК "Бліц-Інформ" по договору купівлі-продажу від 12.07.2001 року, не вбачається можливим.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження встановлення відповідачем металевих воріт та бетонного паркану з колючим дротом і створення відповідачем перешкод у користуванні належним позивачу нерухомим майном.

Проїзд до майна позивача можливий через територію третьої особи.

Можливість здійснення руху вантажного транспорту на територію ТОВ "Акваторія" через територію третьої особи підтверджує позивач у додаткових поясненнях від 26.03.2013 року. Обмеження третьою особою руху транспорту з 01.04.2013 року не може бути підставою для задоволення позову, враховуючи відсутність вказаної обставини на дату винесення рішення судом першої інстанції. Підстави позову заявленого позивачем, були інші.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві України, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.