12/28-б-10 Про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство - 09.04.2013 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби та Публічного акціонерного товариства "КОМПАНІЯ "РАЙЗ"

на ухвалу господарського суду Херсонської області

від 12.02.2013р.

справа №12/28-Б-10

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Бургунське"

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бургунське"

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.03.2010 р. за заявою боржника - Відкритого акціонерного товариства "Бургунське" (далі за текстом - ВАТ "Бургунське") порушено провадження у справі про банкрутство останнього за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в подальшому - Закон про банкрутство), введені мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна ВАТ "Бургунське" призначений арбітражний керуючий Косенко С.Г. (ліцензія серії АБ № 216842 від 16.03.2005 р.).

31.03.2010 р. в газеті "Голос України" № 4807 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Бургунське".

28 травня 2010 року ухвалою господарського суду Херсонської області затверджений реєстр вимог кредиторів, згідно з яким до першої черги реєстру включені вимоги гр. ОСОБА_4 в розмірі 1 583 0510,24 грн.; до другої черги реєстру включені вимоги, ВД ФСНВ у Бериславському районі в сумі 171,94 грн.; до третьої черги реєстру - вимоги Державної податкової інспекції у Бериславському районі в сумі 78 717,52 грн.; до четвертої черги реєстру - вимоги: ВАТ "Укртелеком" в сумі 197,77 грн., ЗАТ компанія "Райз" Південна регіональна дирекція ЗАТ "Компанія "Райз" в сумі 351 868,17 грн., ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" в сумі 100 272,87 грн., ТОВ "КВР" в сумі 457 648,48 грн., ТОВ "Техтранссервіс" в сумі 203 374,17 грн., гр. ОСОБА_5 в сумі 153 000 грн., гр. ОСОБА_6 в сумі 505 000 грн., гр. ОСОБА_7 в сумі 126 250 грн., гр. ОСОБА_4 в сумі 6 373 615,69 грн., гр. ОСОБА_8 в сумі 1 826 605,94 грн. До шостої черги реєстру включені вимоги ДПІ у Бериславському районі в сумі 16,74 грн. Всі незаявлені у даній справі про банкрутство або заявлені з пропуском встановленого законом строку визнані погашеними. Розпорядника майна боржника зобов'язано скликати загальні збори кредиторів згідно ст. 16 Закону про банкрутство.

В подальшому, у зв'язку із заміною кредитора на підставі договору від 22.10.2010 р. про відступлення права вимоги, 25.10.2010 р. були внесені зміни до реєстру вимог кредиторів та замість гр. ОСОБА_4 новим кредитором став гр. ОСОБА_9

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.09.2010 р. відкрита процедура санації ВАТ "Бургунське", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Косенка С.Г., якого зобов'язано здійснити повноваження згідно із п.п. 5, 6, 10, 11 ст. 17 Закону про банкрутство.

05 квітня 2011р. господарським судом Херсонської області затверджений план санації боржника.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) затверджено мирову угоду від 19.11.2012 р., укладену між ВАТ "Бургунське" в особі керуючого санацією Косенко С.Г. та головою комітету кредиторів ВАТ "Бургунське" ОСОБА_9, яка встановлює умови погашення заборгованості перед кредиторами шляхом списання. Окрім цього, скасовані дія мораторію, всі заборони і обтяження, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, Бериславська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби України (надалі - Бериславська МДПІ Херсонської області) в апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити у затверджені мирової угоди, посилаючись на порушення норм матеріального права та вказуючи те, що при підписанні й затвердженні мирової угоди був порушений порядок її укладення, оскільки на мировій угоді відсутній підпис керівника органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, таке рішення органом податкової служби не приймалось та відповідний договір про розстрочення (відстрочення) не укладався.

Також з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу звернулось Публічне акціонерне товариство "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" (далі ПАТ "КОМПАНІЯ "РАЙЗ"), яке просить її скасувати, оскільки були порушені умови укладання мирової угоди та пропущені строки її подання для затвердження господарським судом.

У своїй апеляційній скарзі ПАТ "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" зазначає, що від керуючого санацією боржника було отримано два повідомлення від 05.11.2012р. та від 09.11.2012р. про проведення зборів комітету кредиторів відповідно 09.11.2012р. та 19.11.2012р. Проте скаржник штучно був позбавлений змоги прийняти участь у проведених зборах комітету кредиторів, оскільки обидва повідомлення були отримані з пропущенням встановленої дати проведення зборів, а тому участь у зборах прийняти не зміг. Окрім цього, як зазначено в апеляційній скарзі, ПАТ "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" текст мирової угоди не отримували та не були ознайомлені з її умовами.

Відзивів на апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Клопотання голови комітету кредиторів ОСОБА_9 про відкладення розгляду справи № 12/28-Б-10 про банкрутство ВАТ "Бургунське", в зв'язку з відрядженням, судовою колегією не приймається та відхилено, з мотивів необгрунтованості та недоведеності.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення присутного представника Публічного акціонерного товариства "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" та арбітражного керуючого - Косенко С.Г., дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, але не з тих підстав, що в них викладені.

Частиною 2 статті 99 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Відповідно до вимог ст. 4 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін

Статтею 35 цього Закону визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 38 Закону про банкрутство арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.

Частиною 4 статті 37 Закону про банкрутство передбачено істотні умови мирової угоди, а саме вона повинна містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство, господарський суд розглядаючи мирову угоду зобов'язаний перевірити встановлений цим Законом порядок її укладення та дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2012 року керуючий санацією боржника звернувся до суду із клопотанням про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ "Бургунське", надавши протокол засідання комітету кредиторів від 19.11.2012 р.; примірник мирової угоди, підписаної головою комітету кредиторів та керуючим санацією; список (реєстр) кредиторів із зазначенням їх реквізитів та сум заборгованості; інвентаризаційну відомість; виписку банку про рух коштів; підтвердження виплат, здійснених в процедурі банкрутства.

Зазначеною мировою угодою встановлений порядок її виконання, зокрема, шляхом списання заборгованості, згідно реєстру вимог кредиторів, що є невід`ємною частиною цієї угоди, в межах даної справи про банкрутство (п. 3.2 угоди).

Виносячи оскаржувану ухвалу про затвердження умов мирової угоди та припиняючи провадження у справі про банкрутство ВАТ "Бургунське", місцевий господарський суд в порушення ст.ст. 84, 86 ГПК України виклав резолютивну її частину неточно та не у повному обсязі, помилково залишивши без визначення переліку кредиторів та сум заборгованості, що погашаються шляхом списання з урахуванням приписів ч. 1 ст. 36 Закону про банкрутство.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Бургунське" звернулось до господарського суду із заявою про визнання його банкрутом в порядку ст. 7 Закону про банкрутство, обґрунтовуючи свої вимоги загрозою неплатоспроможності внаслідок значної суми кредиторської заборгованості.

Згідно із частиною 5 статті 7 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Положеннями статті 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та саме з цього моменту починає свій перебіг визначений у статті 1 та ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство трьохмісячний термін.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження та без доказів невиконання боржником своїх зобов'язань щодо безспірних вимог протягом трьох місяців з моменту порушення такого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Відтак, звернення боржника із заявою про порушення справи про його банкрутство через неможливість виконання грошових зобов'язань не звільняє його від обов'язку доказування безспірності кредиторських вимог та неспроможності їх погасити. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

При цьому, Закон про банкрутство (2343-12) не передбачає, на відміну від позовного провадження, можливості витребування господарським судом додаткових доказів в підтвердження підстав для порушення справи про банкрутство після винесення господарським судом ухвали про порушення справи про банкрутство.

Тобто документи, які підтверджують підставність порушення провадження по справі про банкрутство повинні бути додані до заяви про порушення провадження по справі про банкрутство та оцінені судом на момент порушення провадження по справі.

Підтвердженність належними доказами у справі умов, передбачених нормами ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, є обов'язком при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство, недотримання ж будь-якої із передбачених вказаною нормою вимог виключає подальше провадження у справі про банкрутство.

Відповідні правові позиції втілені у постановах Вищого господарського суду України від 18.04.2012 р. у справі № 9/18, від 31.07.2012 р. у справі № 28/96-б-15/179-б, від 12.12.2012 р. у справі № 5/37/2012/5003.

Разом з тим, ВАТ "Бургунське" в своїй заяві про порушення справи про банкрутство, в порушення норм ч. 2 ст. 7 Закону про банкрутство, не визначило суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який ним не оспорюється (взагалі не визначило перелік кредиторів із вказанням суми вимог кожного та загальної суми вимог, що ним не оспорюється), а до вказаної заяви не додано жодного судового рішення, які розглядали вимоги кредиторів до боржника, та виконавчих документів чи розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, ВАТ "Бургунське" не надано доказів безспірності кредиторських вимог та неспроможності їх погасити.

У відповідності до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал, зокрема, про припинення провадження у справі - справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційні скарги Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби України та Публічного акціонерного товариства "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" задовольнити, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р. по справі № 12/28-Б-10 - скасувати.