КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2013 р. Справа№ 5011-50/16861-2012
|
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Остапенка О.М.
при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.
розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас"
на рішення господарського суду міста Києва
від 24.01.2013 року
у справі №5011-50/16861-2012 (суддя - Головатюк Л.Д.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДАЛ 88", м.Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас", м. Київ,
про стягнення 112219,14 грн., -
за участю представників:
від позивача: Немченко О.В. - представник (дов. б/н від 20.11.2012 р.),
Серебрякова М.М. - представник (дов. б/н від 19.12.2012 р.),
від відповідача: Грищенко В.М. - представник (дов. б/н від 13.12.2012 р.)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДАЛ 88" (надалі - ТОВ "ВЛАДАЛ 88", позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "ВЕГАС" (надалі - ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "ВЕГАС", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 112 219,14 грн., у тому числі 104 607,00 грн. основного боргу, 6 343,48 грн. пені, 1 268,66 грн. - три проценти річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання транспортних послуг №0705 ТП від 07.05.2012 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі №5011-50/16861-2012 позов задоволено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДАЛ 88" з прийнятим рішенням не погодилось та звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушило питання про його скасування в частині стягнення на користь позивача 54 607,00 грн. основного боргу, пені та трьох процентів річних у пропорційному виразі щодо вказаної суми боргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, дійсним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Остапенко О.М. та призначена до розгляду на 18.03.2013 року.
18.03.2013 року в судовому засіданні в порядку статті 77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.04.2013 року.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати в частині стягнення 54 607,00 грн. боргу, пені та трьох процентів річних у розмірі, пропорційному зазначеній сумі боргу та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають їх безпідставними та необгрунтованими, а рішення мотивованим та законним, у зв'язку з цим просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
01.04.2013 року у справі № 5011-50/16861-2012 колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07.05.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДАЛ 88" (в тексті договору - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "ВЕГАС" (в тексті договору замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг № 0705 ТП.
В цей же день, 07.05.2012 року сторони уклали та підписали додатковий договір № 1 та додатковий договір №2 до вказаного договору.
З урахуванням ухвалених додатковими договорами змін до договору про надання транспортних послуг № 0705 ТП сторони погодили, що виконавець бере на себе зобов'язання за завданням замовника надати останньому послуги з перевезення вантажу замовника транспортними засобами та механізмами, з екіпажем, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п.1.2 договору фактичний обсяг послуг визначається на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, завірених замовником.
У відповідності з п. 2.1 додаткового договору № 1 до договору вартість наданих послуг розраховується наступним чином:
1) маршрут: Бориспільський район, с. Глибоке - Броварський район, с. Димитрове - вартість ходки 900 грн. (з ПДВ);
2) маршрут - Бориспільський район, с. Глибоке - вул. Червоноармійська, 55 (НСК "Олімпійський") - вартість ходки 900 грн. (з ПДВ);
3) маршрут - Бориспільський район, с. Глибоке - м. Бориспіль, БУ 813 - вартість ходки 300 грн. (з ПДВ).
Замовник зобов'язаний здійснювати заправку автомобілів дизельним паливом власними силами (п. 3.2.7 договору).
Пунктом 2.1.1 додаткового договору № 1 до договору передбачено, що вартість наданих послуг розраховується з вирахуванням вартості використаного палива. Кількість та вартість використаного палива підтверджується відомістю використаного палива, підписаною сторонами. Вартість та обсяг наданих послуг вказується в актах приймання-передачі виконаних робіт, що підписуються сторонами.
За надані послуги замовник здійснює оплату відповідно до змінних рапортів та підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, складених по фактично наданим послугам та за цінами, згідно п. 2.1 цього договору. Оплата вартості здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання замовником актів приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.2 договору).
За умовами п. 3.2.1 договору замовник зобов'язаний забезпечити своєчасну оплату наданих виконавцем послуг відповідно до умов договору.
Згідно статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.
Суд першої інстанції, даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору вірно зазначив, що такий за своєю правовою природою є договором надання послуг, зокрема, перевезення вантажу.
Відповідно до пункту 1 статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
В ході розгляду справи місцевим господарським судом з'ясовано, що в період з 07.05.2012 року по 31.07.2012 року на виконання договору № 0705 ТП ТОВ "ВЛАДАЛ 88" надало ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "ВЕГАС" транспортні послуги на загальну суму 601 157,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), змінними рапортами, відомостями використаного палива, зведеними актами приймання-передачі палива, товарно-транспортними накладними, даними системи контролю транспорту "Глобус" та накладними, що надавались замовником виконавцю перед виїздом з кар'єру.
На підтвердження цьому позивачем були надані суду наступні облікові документи:
- акт № ОУ-0000065 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 22.05.2012 на суму 46 589,50 грн.,
- акт № ОУ-0000066 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 22.05.2012 на суму 46 589,50 грн.,
- акт № ОУ-0000067 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 22.05.2012 на суму 3 000,00 грн.,
- акт № ОУ-0000068 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.05.2012 на суму 40 242,80 грн.,
- акт № ОУ-0000069 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.05.2012 на суму 40 242,80 грн.,
- акт № ОУ-0000070 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 на суму 37 489,00 грн.,
- акт № ОУ-0000071 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 12.06.2012 на суму 50 220,00 грн.,
- акт № ОУ-0000072 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 12.06.2012 на суму 50 220,00 грн.,
- акт № ОУ-0000073 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 19.06.2012 на суму 44 145,00 грн.,
- акт № ОУ-0000074 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 29.06.2012 на суму 59 618,00 грн., - акт ОУ-0000075 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 11.07.2012 на суму 52 015,00 грн.,
- акт № ОУ-0000076 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 17.07.2012 на суму 3 432,90 грн.,
- акт № ОУ-0000077 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 17.07.2012 на суму 42 262,50 грн.,
- акт № ОУ-00077/1 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 17.07.2012 на суму 20 101,20 грн.,
- акт № ОУ-0000078 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 24.07.2012 на суму 54 607,00 грн.,
- акт № ОУ-0000083 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2012 на суму 10 381,00 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "ВЕГАС" розрахувалось за надані послуги частково в сумі 496 550,00 грн.
Таким чином, станом на 20.11.2012 року неоплаченими залишаються послуги за актом № ОУ-0000077 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 17.07.2012 на суму 19 517,80 грн., актом № ОУ-00077/1 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 17.07.2012 на суму 20 101,20 грн., актом № ОУ-0000078 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 24.07.2012 на суму 54 607,00 грн. та за актом № ОУ-0000083 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2012 на суму 10 381,00 грн., відтак відповідач має перед ним заборгованість за вказаним договором в сумі 104 607,00 грн., яка підлягає стягненню з урахуванням пені та трьох процентів річних.
В свою чергу, відповідач заявлений розмір заборгованості не визнав, визнає існування боргу перед позивачем лише на суму 54 617,32 грн., у т.ч. 50 000,00 грн. основного боргу, 3 814,55 грн. - пені, 802,77 грн. - три проценти річних. Наявність боргу за актом № ОУ-0000078 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 24.07.2012 року заперечив, оскільки послуг по перевезенню вантажу позивачеві в період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року не замовляв. З наведених підстав спірний акт ним не був підписаний.
Дійшовши висновку про доведеність вимог позивача та підстав для їх задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності боргу перед позивачем в сумі 104 607,00 грн. підтверджений належними та допустимими доказами, не спростований відповідачем, у зв'язку з чим обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є і вимоги про стягнення пені в сумі 6 343,48 гн. та трьох процентів річних в сумі 1 268,66 грн.
Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу в період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року, на переконання місцевого суду, підтверджується змінним рапортом, відомістю використаного палива, накладними на завантаження та вивіз піску з кар'єру, даними системи контролю транспорту "Глобус" за означений вище період часу, а також оспорюваним відповідачем актом № ОУ-0000078 здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року на суму 54 607, 00грн.
Приймаючи даний акт в якості належного доказу, господарський суд зазначив, що спірний акт № ОУ-0000078 був належним чином направлений відповідачеві, що підтверджується описами вкладень у цінні листи з поштовими відмітками від 10.08.2012 року та від 20.09.2012 року. Відносно цього акту з боку відповідача не було висловлено жодних заперечень та зауважень в порядку, передбаченому частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України, а тому замовником виконані роботи є прийнятими.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "ВЕГАС" перед ТОВ "Владал 88" за надані транспортні послуги становить 104 607,00 гривень. А так як відповідачем договірні зобов'язання виконувались несвоєчасно та неналежно, суд, застосувавши положення статей 625 Цивільного кодексу України та 216, 232 Господарського кодексу України (436-15)
, стягнув з останнього на користь позивача крім основного боргу пеню в сумі 6 343,48 гн. та три проценти річних в сумі 1 268,66 грн.
Проте, на думку колегії суддів, до такого висновку суд першої інстанції дійшов передчасно та визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не були доведені належними доказами.
Так, Закон України "Про автомобільний транспорт" (2344-14)
та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 року № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 року за № 128/2568 (z0128-98)
, визначають товарно-транспортну накладну як обов'язковий документ, який має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 11.1 цих Правил товарно-транспортна накладна та дорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).
Товарно-транспортна накладна виписується вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо, в чотирьох примірниках.
Перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій та четвертий примірники, засвідчені підписами та печатками (штампами) вантажовідправника, передаються водієві.
Другий примірник товарно-трнспортної накладної, який водій передає вантажоотримувачу, є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.
Третій та четвертий примірники, засвідчені підписами та печатками (штампами) вантажоотримувача, водій надає перевізнику. Третій примірник, який є підставою для розрахунків за надані транспортні послуги, перевізник надсилає замовнику автотранспорта для оплати послуг з перевезення.
Четвертий примірник додається до подорожнього листа та є підставою для обліку транспортних робіт та нарахування заробітної плати водієві.
Як випливає зі змісту статті 48 Закону "Про автомобільний транспорт", товарно-транспортну накладну необхідно оформляти, навіть, при перевезеннях вантажів для власних потреб (тобто, своїм транспортом, а не за договором з транспортною організацією).
Представники позивача пояснили апеляційному суду, що відповідач відмовив позивачеві у наданні товарно-транспортних накладних за період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року.
Проте, з огляду на вищенаведене, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані посилання сторони позивача на поважність причин відсутності у перевізника названих первинних документів.
Таким чином, за відсутності підписаного відповідачем акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000078 на суму 54 607,00 грн., товарно-транспортних накладних, які б свідчили про надання виконавцем послуг з перевезення вантажу в період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року, даних про отримання в пункті призначення вантажу вантажоотримувачем - ТОВ "Спецбетон", судова колегія находить помилковим висновок суду щодо доведеності позивачем належного виконання ним зобов'язань по договору № 0705 ТП та обов'язку відповідача оплатити такі послуги в означений період.
Зважаючи, що статтею 853 Цивільного кодексу України врегульовано правовідносини, що виникають з договору підряду, колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставне застосування положень даної норми до спірних правовідносин та помилковість позиції суду про визнання встановленими обставин прийняття ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" послуг за актом № ОУ-0000078 на суму 54 607,00 грн. з огляду на відсутність з його сторони будь-яких заперечень та зауважень по даному акту.
Судом при ухваленні рішення не було враховано, що змінні рапорти за період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року були складені позивачем в односторонньому порядку, та відповідачем не затверджувались.
На думку колегії, сукупність інших доказів, представлених суду ТОВ "Владал 88", є побічними та такими, що не спростовують доводів відповідача про відсутність з його боку замовлень та ненадання позивачем послуг з перевезення вантажу у період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року.
Факт заправки автомобілів позивача пальним за рахунок та заявками відповідача, а також надання АЗС ПП "Контраст" відомостей обліку видачі пального не може безспірно свідчити про замовлення послуг позивачем у період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року, враховуючи, що обумовлені договором № 0705 ТП послуги позивач продовжував надавати після 23.07.2012 року.
Судова колегія критично ставиться до накладних на завантаження та вивіз піску з набірним штампом ТОВ "Г.Арт" з огляду на їх підписання невідомою особою; підпис якої не скріплений печаткою вказаного господарюючого суб'єкта; накладні не мають посилань на довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а крім того, не є документами суворої звітності.
Місцевий суд також послався на дані системи контролю за рухом транспорту "Глобус" як на доказ, що підтверджує рух автомобілів позивача у період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року за визначеним у договорі № 0705 ТП маршрутом.
На переконання колегії суддів, дані комп'ютерної програми не можуть в розумінні статей 32, 34 ГПК України бути належними та допустими доказами надання позивачем послуг по перевезенню вантажу, оскільки факт навантаження, транспортування та доставки вантажу замовнику підтверджується виключно товарно-транспортними накладними. При цьому, слід зауважити, що сторони договору № 0705 ТП не передбачили можливість у такий спосіб відстежувати та фіксувати надання послуг. До того ж, дані системи "Глобус" допускають можливість внесення до них змін в ручному режимі, що підтверджується роздруківками, в яких маршрут руху автомобілів позначено від руки.
Лист директора приватного підприємства "НВПМКАЛ "Апімедцентр" за №18 від 11.01.2013 року щодо проходження водіями позивача медичних оглядів також не підтверджує і не спростовує, а відтак не є належним та допустимим доказом здійснення позивачем перевезень вантажу саме замовнику відповідача.
Виходячи з наведеного, зобов'язання щодо оплати ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000078 від 24.07.2012 року позивачем належними доказами не доведений, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54 607,00 грн., пені в сумі - 2 528,93 грн. та 3% річних в сумі 474,45 грн. за даним актом задоволенню не підлягають.
У відповідності до статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки факт наявності боргу у ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" за надані послуги перед позивачем в сумі 50 000,00 грн. підтверджується належними доказами, позовна вимога про стягнення основного боргу за договором підлягає задоволенню частково, в означеному вище розмірі.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (436-15)
визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами додаткового договору № 1 до договору, а саме пунктом 4.8. сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми такого прострочення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія погогоджується з позицією місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої п. 4.8 договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР)
та положень статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем було допущено порушення умов договору щодо своєчасного виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" пені та трьох процентів річних є законними та обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 814,55 грн. та 802,77 грн. відповідно.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у відповідності до частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Аналізуючи положення наведених норм та представлені сторонами докази, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивач належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем свого права довів частково, відтак апеляційна скарга ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі № 5011-50/16861-2012 - зміні, з ухваленням рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Владал 88" частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.
Керуючись статтями 41, 43, 79 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Київський апеляційний господарський суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" на рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі № 5011-50/16861-2012 задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі №5011-50/16861-2012 змінити.
3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Владал 88" задовольнити частково.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34190612) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Владал 88" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59; код ЄДРПОУ 37311610) 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 3 814,55 грн. (три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 55 коп.) - пені, 802,77 грн. (вісімсот дві гривні 77 коп.) - три проценти річних.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34190612) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Владал 88" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59; код ЄДРПОУ 37311610) 576,44 грн. (п'ятсот сімдесят шість гривень 44 коп.) судового збору за розгляд справи місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом.
7. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.
8. Матеріали справи №5011-50/16861-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя
Судді
|
Мальченко А.О.
Жук Г.А.
Остапенко О.М.
|