Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Градової О.Г.,

Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

скаржника: Лєвашкіна Маргарита Анатоліївна, довіреність №3 від 04.03.11, Бахчисарайське районне споживче товариство;

представник органу примусового виконання рішень: не з'явився, Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим;

боржника: не з'явився, приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада";

розглянувши апеляційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 07 лютого 2013 року у справі № 2-19/5669-2009

за скаргою Бахчисарайське районне споживче товариство (вул. Сімферопольська 5-а,Бахчисарай,98403)

на дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98404)

у справі за позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада"

до Бахчисарайського районного споживчого товариства

треті особи: Дочірне підприємство Кримспоживспілки "Кооператор" (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,95000)

Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)

про спонукання укласти договір купівлі-продажу (за скаргою на дії відділу державної виконавчої служби)

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Бахчисарайського районного споживчого товариства та просило зобов'язати останнього у десятиденний термін з моменту набрання чинності рішенням суду укласти з приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" у нотаріальній формі договір купівлі-продажу на об'єкт нерухомого майна - пекарню, яка складається з будівель та споруд (літ.А, Б, В, Г, Д, Ж, Е), що розташована за адресою: вул.Альмінська, 34, смт.Поштове Бахчисарайського району, АР Крим.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009 залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2010, позовні вимоги приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" задоволено.

Зобов'язано Бахчисарайське районне споживче товариство в десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили укласти з приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" у нотаріальній формі договір купівлі-продажу на об'єкт нерухомого майна - пекарню, яка складається з будівель та споруд (літ. А, Б, В, Г, Д, Ж, Е), що розташована по вул.Альмінська, 34 у смт.Поштове Бахчисарайського району.

15 березня 2010 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009.

29 березня 2012 року, до суду першої інстанції від приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" надійшла скарга у порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, у якій скаржник просив поновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2012 ВДВС Бахчисарайського РУЮ Автономної Республіки Крим та визнати незаконно винесеною постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2012 ВДВС Бахчисарайського РУЮ Автономної Республіки Крим.

Мотивуючи скаргу тим, що виконавче провадження закінчено незважаючи на невиконання відповідного рішення суду, тобто державним виконавцем порушені вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

З матеріалів справи також вбачається, що Бахчисарайським районним споживчим товариством у судовому засіданні суду першої інстанції було надано клопотання про припинення провадження з розгляду скарги приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада", у зв'язку із пропуском останнім строку для подання скарги.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №2-19/5669-2009 поновлено приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" строк на оскарження постанови ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2012.

У задоволенні клопотання Бахчисарайського районного споживчого товариства про припинення провадження з розгляду скарги приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" відмовлено.

У задоволенні скарги приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" про визнання постанови ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2012 незаконною та її скасування відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Бахчисарайське районне споживче товариство звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, скаргу на дії ВДВС Бахчисарайського РУЮ в АР Крим задовольнити.

Зокрема заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що суд не виклав в оскаржуваної ухвалі всі доводи скарги, які мали значення для її розгляду, у зв'язку з чим розглянув справу за їх відсутністю, що є порушенням норм процесуального права, а саме норми статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції не було доведено факту ухилення відповідача від добровільного виконання рішення суду, а саме укладення правочину із стягувачем.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року, відновлено Бахчисарайському районному споживчому товариству строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №2-19/5669-2009, прийнято апеляційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 18 березня 2013 року.

Розгляд справи відкладався на 01 квітня 2013 року.

01 квітня 2013 року в судовому засіданні представник Бахчисарайського районного споживчого товариства підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, інші представники сторін у судове засідання не звились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Закон, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку це Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою є виконавчі листи і накази господарських судів.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно зі статтею 124, пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі. Це означає, що немає і не може бути спору, який не міг би бути предметом судового розгляду, навіть якщо у спеціальному законі можливість звернення до суду не передбачена.

Отже, рішення суду є обов'язковим для виконання на всій території України, і його невиконання тягне за собою загальні наслідки невиконання судових рішень згідно із законодавством України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України надає можливість оскаржити дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби.

За умовами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній, на момент відкриття виконавчого провадження) після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній, на момент відкриття виконавчого провадження) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем неодноразово на адресу боржника були спрямовані вимоги щодо виконання рішення суду (том 6 арк.с.33-34, 37-38).

У зв'язку із невиконанням без поважних причини рішення суду, постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим про накладення штрафу від 16.12.2011 та 23.02.2012 на боржника - Бахчисарайське районне споживче товариство були накладені штрафи у розмірі 1020, 00 грн., та 2040,00 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Відповідно до частини 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

А в силу статті 89 цього Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2012 ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим було спрямовано до органів прокуратури подання для розгляду питання щодо притягнення голови правління Бахчисарайського районного споживчого товариства до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду (том 6 арк.с. 41-42), за результатами розгляду якого 06.04.2012 було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи (том 6 арк.с.44).

Разом з тим, у відповідності із статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", 24 лютого 2012 року ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2010.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, стосовно відсутності підстав для задоволення скарги приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" дії ВДВС Бахчисарайського РУЮ в АР Крим, оскільки не вбачає порушень вимог Закону з боку виконавчого органу.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне пред'явлення вимог особою, що не є виконавцем у даній справі, не приймається до уваги суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державними виконавцями зокрема є начальник ВДВС.

Зі змісту зазначеної статті Закону, вбачається що начальник ВДВС Бахчисарайського РУЮ в АРК Капустіна О.Б., при пред'явлення вимог до боржника, діяла в якості державного виконавця.

Аналогічно спростовуються доводи апеляційної скарги про те, щодо відсутності повноважень у заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ в АРК на винесення постанови про накладення штрафу.

Посилання заявника апеляційної скарги на не доведеність факту ухилення відповідача від добровільного виконання рішення суду також не заслуговують на увагу колегії, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство неодноразово зверталось до споживчого товариства з пропозицією укласти нотаріальний договір купівлі продажу на об'єкт нерухомого майна -пекарню, яка складається з будівель та споруд (літ. А, Б, В, Г, Д, Ж, Е) по вул. Альмінська 34 у смт. Поштове Бахчисарайського району, але прохання підприємства було проігнороване.

Також з матеріалів справи вбачається, що виконавча служба неодноразово зверталась до споживчого товариства з вимогою укладення нотаріального договору із позивачем, проте вимог цього органу виконано не було.

Зокрема невідповідним матеріалам справи є доводи Бахчисарайського районного споживчого товариства, щодо закінчення строку виконавчого провадження, з наступних підстав.

Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що накази господарських судів можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Як встановлено в ході розгляду справи 15.03.2010 були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 10.12.2009, у даній справі, яке вступило в законну силу 23.02.2010.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинної на момент відкриття виконавчого провадження) 3 річний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчиться у 2013 році., а не через 10 днів після набрання рішенням суду законної сили, як зазначає заявник.

Строк 10 днів у рішенні суду для укладення з ПП "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" у нотаріальній формі договір купівлі-продажу на об'єкт нерухомого майна був встановлений для добровільного виконання рішення суду, а у разі ухилення сторони від його укладення ПП "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" має право звернутись до виконавчої служби про примусове виконання рішення суду, що й було зроблено позивачем.

Доводи боржника про відсутність можливості реально виконати рішення суду з об'єктивних причин, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не було доведено належними доказами, а тому не можуть бути прийняти до уваги апеляційної інстанції.

Судова колегія дослідивши обставини справи, дійшла висновку, що державним виконавцем були вчинені усі необхідні дії для виконання рішення суду, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , у зв'язку з чим вважає, що доводи, викладені споживчим товариством в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1.Апеляційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року у справі №2-19/5669-2009 залишити без змін.

Розсилка:

1.Бахчисарайське районне споживче товариство (вул. Сімферопольська 5-а,Бахчисарай,98403)

2.Відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98404)

3.Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Гліссада" (вул. Мальченко, 7 а,Сімферополь,95000) 4.Дочірне підприємство Кримспоживспілки "Кооператор" (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,95000)

5.Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)

6.Господарський суду АР Крим (вул.Р.Люксембург/Річна,29/11,м.Сімферополь,АРК,95000)