Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишева Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 26.03.2013р.:

від позивача: Ніколащенко С.О., довіреність № 45 від 03.01.12р.;

від відповідача: Полубоярова К.В., довіреність № 09/48 від 19.10.2012р.;

від третьої особи: Янкович І.І., довіреність № 16 від 18.12.2012р.;

Цимбаліст С.І. (директор)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 28 січня 2013 року

по справі №5016/2486/2012 (4/82)

за позовом: Державного підприємства "Одеська залізниця"

до відповідача: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миконт"

про стягнення заборгованості у суму 59655,20 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4- 4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.03.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.01.2013р. по справі №5016/2486/2012 (4/82) (суддя Дубова Т.М.) відмовлено у задоволенні позову ДП "Одеська залізниця" до ДП "Миколаївський морський торговельний порт" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Миконт" про стягнення заборгованості у сумі 59655,20 грн. з посиланням на те, що ДП "Одеська залізниця" не доведено належними та допустимими доказами необхідність збільшення збору за зберігання вантажів у вагонах до двократного розміру відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) , що може застосовуватись начальником залізниці лише при виникненні ускладнень на станції, оскільки наказ № М-38/1123 від 14.05.2012р. про збільшення збору підписаний неповноважною особою (заступником начальника залізниці) та не містить обставин, які б свідчили про ускладнення в роботі станції. Оформлена залізницею накопичувальна картка № 24050861 від 06.09.2012р. не може вважатися первинним документом, що підтверджує суму до сплати за надані ДП "Одеська залізниця" послуги зберігання вантажу в вагонах, оскільки вона не підписана представником ДП "Миколаївський морський торговельний порт" з внесенням зауваження. Натомість, накопичувальною карткою № 27081351 від 17.09.2012р., яка підписана представниками сторін і направлена до Єдиного технологічного центру з обробки перевізних документів м. Одеса, узгоджено суму збору за зберігання вантажу у вагонах в однократному розмірі, яку порт сплатив у повному обсязі, що підтверджується особистим рахунком порту за вересень 2012р..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП "Одеська залізниця" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 28.01.2013р. по справі №5016/2486/2012 (4/82) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ДП "Одеська залізниця" задовольнити мотивуючи це тим, що у травні 2012р. на станцію Миколаїв - вантажний Одеської залізниці прибули вагони на адресу Миколаївського морського торговельного порту, які простояли в очікуванні вивантаження більше терміну безоплатного зберігання, після вивантаження вагонів 25.05.2012р. складено накопичувальну картку № 24050861, яка була відкоригована 06.09.2012р. у зв'язку зі збільшенням до двократного розміру збору за зберігання вантажу у вагонах, що передбачено ст.36 Статуту залізниць України (457-98-п) . Накопичувальна картка № 24050861 не підписана представником ДП "Миколаївський морський торговельний порт" із внесенням зауваженням про відмову ТОВ "Миконт" сплатити збір за зберігання вантажу у вагонах з врахуванням ст. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) , тому 17.09.2012р. була оформлена накопичувальна картка № 27081351 для стягнення узгодженої суми, яка направлено до Єдиного технологічного центру з обробки перевізних документів м. Одеса, вказана сума списана з рахунку ДП "Миколаївський морський торговельний порт". Скаржник стверджує, що згідно з п. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) та п. 2.2 параграфу 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та пов'язаних з ними послуг, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 15.04.2009р. за № 340/16356 при виникненні на станції призначення ускладнень, пов'язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру, таким чином відповідно до наказу № М-38/1123 від 14.05.2012р.,підписаного першим заступником начальника Одеської залізниці, який діяв на підставі доручення № 2 від 03.01.2012р., ДП "Миколаївський морський торговельний порт" правомірно нараховано збір за зберігання вантажів у вагонах.

19.03.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ "Миконт" надійшли заперечення на апеляційну скаргу ДП "Одеська залізниця", в якій третя особа просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

20.03.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП "Миколаївський морський торговельний порт" надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП "Одеська залізниця", в якому відповідач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП "Одеська залізниця", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП "Одеська залізниця" - залишити без задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2006р. між Одеською залізницею (Залізниця) та ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (Порт) укладено договір про обробку вагонів з вантажами, відповідно до п. 2.1 якого Залізниця здає/приймає вагони з експортними, транзитними, імпортними вантажами, а Порт приймає/здає вагони з експортними, транзитними, імпортними вантажами, що перевозяться за участю морського і залізничного транспорту, а також вагони з господарськими вантажами для Порту або для його контрагентів. Порт надає залізниці перелік контрагентів, коди вантажоодержувачів і експедиторів, якими він має договори.

У розумінні цього договору контрагент порту - це вантажовласник або експедитор.

Згідно з п. 7.1 договору, плата за користування вагонами відповідачем нараховується за час з моменту їхньої передачі відповідачу до моменту прийому позивачем від відповідача.

Облік часу користування вагонами, поданими в порт, провадиться по відомостям плати за користування вагонами (контейнерами) за їх номерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються станцією на підставі пам'яток про користування вагонами (контейнерами), актів форми ГУ-23, ГУ-23а в трьох примірниках і підписується представниками станції і Порта.

Відповідно до п. 7.4 договору порт за користування вагонами і контейнерами сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, за подачу і забирання вагонів з (на) передавальних колій, на маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені портом, порт сплачує збір згідно з тарифним керівництвом № 1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Пунктом 7.7 договору встановлено, що розрахунок між залізницею і портом за усіма видами платежів проводиться через Технологічний центр по обробці перевізних документів (ТехПД) залізниці централізовано на підставі договору № 466225 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуги, на умовах попередньої оплати.

В свою чергу між ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (Порт) та ТОВ "Миконт" (Клієнт) укладено договір № 79-Р від 23.04.09р., відповідно до якого порт зобов'язується надавати клієнту послуги з подачі/збирання вагонів-цистерн з нафтопродуктами, які надходять на адресу клієнта та за наявності можливості надавати інші послуги згідно письмових заявок клієнта, клієнт зобов'язується прийняти та оплачувати надані послуги згідно умов цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.п. 4.2, 4.2.2, 4.2.3 договору № 79-Р від 23.04.09р. Клієнт оплачує Порту наступні послуги залізничної служби Порту у грн. (без ПДВ): за користування вагонами - за фактичними витратами Порту згідно відомостей Залізниці; за зберігання вантажів у вагонах, які не подані під вивантаження з вини клієнта - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, Тарифного керівництва № 1 на підставі актів загальної форми та накопичувальних карток Залізниці.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2012 р. певна кількість вагонів, що надійшли на адресу ТОВ "Миконт", простоювала на коліях станції Миколаїв-Вантажний через відмову вантажовласника у прийомі вагонів на під'їзній колії, з приводу чого було складено акти загальної форми на початок затримки: №3217 від 12.05.2012р., № 3238 від 13.05.2012р., № 3234 від 13.05.2012р, № 3259 від 15.05.2012р., № 3246 від 14.05.2012р.; акти загальної форми на початок і кінець затримки: №3327 від 19.05.2012; № 3345 від 20.05.2012р., № 3351 від 20.05.2012р., № 3306 від 18.05.2012р., № 3313 від 18.05.2012р., № 3300 від 18.05.2012р., № 3295 від 17.05.2012р., № 3314 від 18.05.2012р., № 3336 від 19.05.2012р., № 3334 від 19.05.2012р., № 3384 від 17.05.2012р, № 3412 від 19.05.2012р., № 3410 від 19.05.2012р., № 3385 від 19.05.2012р., №3411 від 20.05.2012р., № 3408 від 17.05.2012р., № 3307 від 18.05.2012р., № 3407 від 18.05.2012р., № 3409 від 19.05.2012р., № 3325 від 19.05.2012р., якими визначено, що відповідальність за зберігання вантажів у вагонах покладається на ДП "Миколаївський морський торговельний порт".

14.05.12р. наказом № М-38/1123 у зв'язку з ускладненнями в роботі станції, пов'язаними з несвоєчасним розвантаженням вагонів, що прибули на адресу ТОВ "Миконт", розмір збору за зберігання вантажу збільшено до двократного розміру відповідно до п. 36 Статуту залізниць України та засвідчено актами загальної форми № 5333 від 19.05.2012р., № 5334 від 20.05.2012р., № 5335 від 19.05.2012р., № 5341 від 20.05.2012р., № 5342 від 18.05.2012р., № 5343 від 18.05.2012р., № 5344 від 17.05.2012р., № 5345 від 18.05.2012р., № 5346 від 18.05.2012р., № 5347 від 19.05.2012р., № 5348 від 19.05.2012р., № 5332 від 17.05.2012р., № 5349 від 19.05.2012р., № 5350 від 19.05.2012р., № 5351 від 20.05.2012р., № 5352 від 19.05.2012р., № 5353 від 17.05.2012р., № 5354 від 18.05.2012р., № 5355 від 18.05.2012р., № 5356 від 19.05.2012р..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомості № 23059473 плати за користування вагонами та наказу № М-38/1123 від 14.05.2012р. залізницею. складено накопичувальна картка № 24050860 від 24.05.2012р. на суму 1997,60, з яких 1173,40 грн. збір за зберігання вантажу у вагонах, а 824,20 грн. - плата за користування вагонами і накопичувальна картка та № 24050861 від 25.05.2012р. на суму 204503,10 грн., де 58662,30 грн. - плата за користування вагонами, а 145840,80 грн. - збір за зберігання вантажу у вагонах.

При цьому, накопичувальна картка за № 24050861 вже на суму 202285,00 грн. виставлена ДП "Миколаївський морський торговельний порт" лише 06.09.2012р., так як були надані роз'яснення № ЦМ-8/775, 3 8/999 щодо розрахунку збору за зберігання вантажу у вагонах з врахуванням ст. 36 Статуту залізниць України. Вказана накопичувальна картка не підписана представником ДП "Миколаївський морський торговельний порт" з внесенням зауваження про те, що підстави для нарахування двократного розміру збору за зберігання вантажу у вагонах, що надійшли на адресу ТОВ "Миконт" відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) відсутні, враховуючи ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, визнано суму у розмірі 142629,80 грн. (плата за користування вагонами та однократний збір за зберігання вантажу у вагонах).

17.09.2013р. ДП "Одеська залізниця" складено накопичувальну картку №27081351 на узгоджену суму 142629,80 грн., згідно якої плата за користування вагонами склала 58662,30 грн., а збір за зберігання вантажу 83967,50 грн.

Відповідно до вимог пункту 2.6 Правил розрахунків перевезення вантажів, накопичувальна картка № 27081351 від 17.09.2012р. була підписана працівником станції і порту та передана ДП "Одеська залізниця" відповідно до вимог п. 7.7 договору до Технологічного центру по обробці перевізних документів (ТехПД) Залізниці.

Порт сплатив суму у розмірі 142629,80 грн., вказану в накопичувальній картці № 27081351 від 17.09.2012р. в повному обсязі, що підтверджується його особистим рахунком за вересень 2012 року ( арк. спр. 122 ).

Таким чином, ДП "Одеська залізниця" звернулося з позовом до господарського суду Миколаївської області щодо сплати різниці вартості наданих послуг по зберіганню вантажів у вагонах по накопичувальним карткам № 27081351 від 17.09.2012 р. та № 24050861 від 06.09.2012 р. з посиланням на те, що залізницею правомірно нараховано збір у двократному розмірі за зберігання вантажу у вагонах, враховуючи ст.36 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2012р. на станцію Миколаїв - вантажний Одеської залізниці прибули вагони на адресу ТОВ "Миконт", простоювала на коліях станції Миколаїв-Вантажний через відмову вантажовласника у прийомі вагонів на під'їзній колії.

Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України (457-98-п) одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). При затримці термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.

Так, у травні 2012 р. певна кількість вагонів, що надійшли на адресу ТОВ "Миконт", простоювала на коліях станції Миколаїв-Вантажний через відмову вантажовласника у прийомі вагонів на під'їзній колії, з приводу чого було складено акти загальної форми на початок затримки: №3217 від 12.05.2012р., № 3238 від 13.05.2012р., № 3234 від 13.05.2012р, № 3259 від 15.05.2012р., № 3246 від 14.05.2012р.; акти загальної форми на початок і кінець затримки: №3327 від 19.05.2012; № 3345 від 20.05.2012р., № 3351 від 20.05.2012р., № 3306 від 18.05.2012р., № 3313 від 18.05.2012р., № 3300 від 18.05.2012р., № 3295 від 17.05.2012р., № 3314 від 18.05.2012р., № 3336 від 19.05.2012р., № 3334 від 19.05.2012р., № 3384 від 17.05.2012р, № 3412 від 19.05.2012р., № 3410 від 19.05.2012р., № 3385 від 19.05.2012р., №3411 від 20.05.2012р., № 3408 від 17.05.2012р., № 3307 від 18.05.2012р., № 3407 від 18.05.2012р., № 3409 від 19.05.2012р., № 3325 від 19.05.2012р., якими визначено, що відповідальність за зберігання вантажів у вагонах покладається на ДП "Миколаївський морський торговельний порт".

Відповідно до вимог ст. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) , у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Скориставшись своїм правом, 14.05.2012р. залізницею видано наказ № М-38/1123, яким збір за зберігання вантажу у вагонах збільшено до двократного розміру у зв'язку з ускладненнями в роботі станції, пов'язаними з несвоєчасним розвантаженням вагонів.

З матеріалів справи вбачається, що даний наказ підписаний першим заступником начальника залізниці Царенком А.Г, хоча правом збільшувати ставку за зберігання вантажу відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) та п. 2.2 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги Тарифного керівництва № 1 наділений виключно начальник залізниці, а не його заступник.

Змістом наказу № М-38/1123 від 14.05.12р. не визначено до кого застосовується двократний розмір за збереження вантажу, а лише зазначено, що 48 вагонів прибули на адресу ТОВ "Миконт".

При цьому, наказ № М-38/1123 від 14.05.12р. не містить обставин, які б свідчили про ускладнення в роботі станції, а саме: зайнятість шляхів станцій вагонами в очікуванні подачі під вивантаження, яка викликає затримку поїздів по неприбуттю на станцію; збільшення обсягів маневрової роботи, пов'язаної з додатковими перестановками вагонів та інші технологічні ускладнення, які можуть спричинити порушення ритмічності роботи залізничної станції тощо.

Крім того, для підвищення розміру збору за зберігання необхідно щоб технологічні труднощі та ускладнення, що виникли на станції, знаходилися в причинному зв'язку з несвоєчасним вивантаженням вантажів, вивезенням їх вантажоодержувачем.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що наказ № М-38/1123 від 14.05.12р. не є належним доказом для нарахування ДП "Миколаївський морський торговельний порт" двократного розміру збору за зберігання вантажу у вагонах.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 129 Статуту залізниць України (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Підпунктом 2 ст. 129 Статуту залізниць України (457-98-п) визначено вичерпний перелік обставин, для засвідчення яких складається комерційний акт. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Виходячи з пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року N 113 (z0165-99) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за N 165/3458 (z0165-99) , у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми "ГУ-23"- Додаток N 6 до Правил користування) який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до наказу № М-38/1123 від 14.05.12р. складено акти загальної форми № 5333 від 19.05.2012р., № 5334 від 20.05.2012р., № 5335 від 19.05.2012р., № 5341 від 20.05.2012р., № 5342 від 18.05.2012р., № 5343 від 18.05.2012р., № 5344 від 17.05.2012р., № 5345 від 18.05.2012р., № 5346 від 18.05.2012р., № 5347 від 19.05.2012р., № 5348 від 19.05.2012р., № 5332 від 17.05.2012р., № 5349 від 19.05.2012р., № 5350 від 19.05.2012р., № 5351 від 20.05.2012р., № 5352 від 19.05.2012р., № 5353 від 17.05.2012р., № 5354 від 18.05.2012р., № 5355 від 18.05.2012р., № 5356 від 19.05.2012р., якими розмір за зберігання вантажу у вагонах збільшено до двократного розміру.

З матеріалів справи вбачається, що акти загальної форми, складені ДП "Одеська залізниця" не підписані представником вантажоодержувача та не містять підтвердження виникнення ускладнень на станції, що стали підставою для нарахування двократного розміру збору за зберігання вантажу у вагонах.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства вони не можуть бути підставою для нарахування ДП "Миколаївський морський торговельний порт" двократного розміру збору за зберігання вантажу у вагонах.

Що стосується накопичувальних карток, які складені ДП "Одеська залізниця", враховуючи відомість № 23059473 плати за користування вагонами та наказ № М-38/1123 від 14.05.2012р., колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що накопичувальна картка № 24050860 від 24.05.2012р. на суму 1997,60, з яких 1173,40 грн. збір за зберігання вантажу у вагонах, а 824,20 грн. - плата за користування вагонами і накопичувальна картка та № 24050861 від 25.05.2012р. на суму 204503,10 грн., де 58662,30 грн. - плата за користування вагонами, а 145840,80 грн. - збір за зберігання вантажу у вагонах не були підписані представниками порту.

При цьому, накопичувальна картка за № 24050861 вже на суму 202285,00 грн. виставлена ДП "Миколаївський морський торговельний порт" лише 06.09.2012р., так як були надані роз'яснення № ЦМ-8/775, 3 8/999 щодо розрахунку збору за зберігання вантажу у вагонах з врахуванням ст. 36 Статуту залізниць України. Вказана накопичувальна картка не підписана представником ДП "Миколаївський морський торговельний порт" з внесенням зауваження про те, що підстави для нарахування двократного розміру збору за зберігання вантажу у вагонах, що надійшли на адресу ТОВ "Миконт" відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) відсутні, враховуючи ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, визнано суму у розмірі 142629,80 грн. (плата за користування вагонами та однократний збір за зберігання вантажу у вагонах). Дане зауваження підписане заступником начальника залізничної служби Остапюком А.А.

Таким чином, накопичувальна картка за № 24050861 від 06.09.2012р. не може вважатися належним документом, який підтверджує обов'язок ДП "Миколаївський морський торговельний порт" сплатити суму за зберігання вантажу у вагонах, нараховану відповідно до ст.36 Статуту залізниць України, як і було встановлено місцевим господарським судом.

17.09.2013р. ДП "Одеська залізниця" складено накопичувальну картку №27081351 на узгоджену суму 142629,80 грн., згідно якої плата за користування вагонами склала 58662,30 грн., а збір за зберігання вантажу 83967,50 грн.

Відповідно до вимог пункту 2.6 Правил розрахунків перевезення вантажів, накопичувальна картка № 27081351 від 17.09.2012р. була підписана працівником станції і порту та передана ДП "Одеська залізниця" відповідно до вимог п. 7.7 договору до Технологічного центру по обробці перевізних документів (ТехПД) Залізниці.

Порт сплатив суму у розмірі 142629,80 грн., вказану в накопичувальній картці № 27081351 від 17.09.2012р. в повному обсязі, що підтверджується його особистим рахунком за вересень 2012 року ( арк. спр. 122 ).

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що відповідно до належним чином оформлених документів, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" у повному обсязі сплатив ДП "Одеська залізниця" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у вагонах за накопичувальною карткою № 27081351 від 17.09.2012р..

Апеляційним господарським судом не приймається до уваги твердження апелянта, що довідка про переробну спроможність ДП "Миколаївський морський торговельний порт" є підставою для підвищення збору за зберігання вантажу до двократного, оскільки вона не підтверджує обставин, що вказані в ст. 36 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 28.01.2013р. по справі №5016/2486/2012 (4/82) залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.01.2013р. по справі №5016/2486/2012 (4/82) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 29.03.2013р..