34/904/12/2013 Про визнання банкрутом, Відкриття ліквідаційної процедури - 25.03.2013 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року

у справі № 34/904/12/2013

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕЛЬФІН", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року у справі № 34/904/12/2013 (суддя Примак С.А.) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці до 01.05.2013 року. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО", м. Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕЛЬФІН",м. Дніпропетровськ, якого зобов'язано вчинити певні дії.

Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року, припинити провадження у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- ТОВ "ЛЕВ КО за незначний проміжок часу до порушення провадження у справі про банкрутство самостійно декларувало у податкових деклараціях великі суми господарських операцій, що ставить під сумнів його неплатоспроможність;

- на думку ДПІ, надані ініціюючим кредитором документи на підтвердження кредиторських вимог не можуть бути належним доказом безспірності таких вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.03.2013 року.

22.03.2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від скаржника - Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року у справі № 34/904/12/2013.

Згідно частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Відповідно до частини 2 статті 100 Господарського процесуального кодексу України суд може не прийняти відмову від апеляційної скарги з підстав, що викладені в частині 6 статті 22 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Таким чином, апеляційний господарський суд не приймає відмови від апеляційної скарги, якщо така відмова суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття відмови Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України від апеляційної скарги, оскільки така відмова не узгоджується із змістом апеляційної скарги, призведе до порушення Закону та прав інших осіб, зокрема потенційних кредиторів боржника.

Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні надав пояснення по апеляційній скарзі.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка інших учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи по суті у відсутності вказаних учасників.

Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО", м. Дніпропетровськ за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕЛЬФІН", м. Дніпропетровськ на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а. с. 1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці до 01.05.2013 року. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО", м. Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕЛЬФІН", м. Дніпропетровськ, якого зобов'язано вчинити певні дії (а. с. 44-46).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість постанови господарського суду від 31.01.2013 року про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в редакції, що діяла на час прийняття постанови (надалі - Закон).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Вимогами статті 2 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 6 Закону передбачено, що господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора або боржника.

За заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині 3 статті 6 Закону.

Згідно частини 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Положення статті 52 Закону передбачають особливості порушення справи про банкрутство відсутнього боржника.

Відповідно до вимог статті 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів фінансової звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за статтею 52 Закону предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможності боржника.

За змістом частини 3 статті 6, частин 1, 8 статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Характеру безспірних вимоги кредиторів набувають, якщо вони підтверджуються документами, які кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи про банкрутство, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд незворотних правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕЛЬФІН", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО", м. Дніпропетровськ (а. с. 2-22).

В своїй заяві ініціюючий кредитор посилався на те, що боржник не виконав умови договору позики, в зв'язку з чим у боржника виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕЛЬФІН" на загальну суму 401 500,00 грн.

На підтвердження своїх вимог кредитором подано договір позики від 24.09.2012 року; виконавчий напис № 2106 від 12.10.2012 року.

Як доказ здійснення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису № 2106 від 12.10.2012 року кредитором надано постанову державного виконавця від 26.10.2012 року про відкриття виконавчого провадження та постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.11.2012 року.

Враховуючи вимоги статті 52 Закону в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, має бути доведений належними доказами факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року № 755-ІV (надалі - Закон про державну реєстрацію) місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені.

Частинами 1, 2 статті 17 Закону про державну реєстрацію передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичних особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону. При цьому до Єдиного державного реєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з частиною 1 статті 18 цього Закону та можуть бути використані у справі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У зв'язку з цим, під час встановлення факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі (постанова Верховного Суду України від 22.05.2007 року у справі № 21/19-06-518).

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, допустимими доказами, що можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг з Єдиного державного реєстру про відомості, що містяться в Реєстрі, чи довідка з Єдиного державного реєстру про наявність або відсутність в Реєстрі інформації, яка запитується, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.

Проте, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО" ініціюючим кредитором не було додано довідки або витягу з Єдиного державного реєстру відносно боржника. Таким чином, доказів, які б свідчили про наявність реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО" за його місцезнаходженням на час порушення провадження у справі ініціюючим кредитором до суду не представлено.

Наведене свідчить, що звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ініціюючим кредитором не надано доказів наявності обставин, необхідних для порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 52 Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що 31.01.2013 року ініціюючим кредитором подано до суду довідку з Єдиного державного реєстру щодо боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО" станом на 28.01.2013 року (а. с. 30-40). Із вказаної довідки вбачається, що запис про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО" за її місцезнаходженням було внесено до Єдиного державного реєстру 25.01.2013 року, тобто вже після порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

В зв'язку з наведеним, подана суду довідка з Єдиного державного реєстру станом на 28.01.2013 року не може підтверджувати факт відсутності боржника за його місцезнаходженням на час порушення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на викладене, справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО" була порушена судом необгрунтовано, без достатніх правових підстав.

Відповідно до положень пункту 36 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" (v0015700-09) Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено провадження у справі про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутності предмету спору).

Зазначені обставини суд першої інстанції не врахував та необґрунтовано прийняв постанову про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО" банкрутом.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України підлягає задоволенню, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року має бути скасована, провадження у справі слід припинити.

Керуючись частиною 6 статті 22, статтею 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 99, 100, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про прийняття відмови від апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року у справі № 34/904/12/2013.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року у справі № 34/904/12/2013 скасувати.

Провадження у справі № 34/904/12/2013 припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕЛЬФІН" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 6, офіс 14, код за ЄДРПОУ 37772911) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 573 грн. 50 коп.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Копію постанови направити державному реєстратору Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ КО" (49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, буд. 3, код за ЄДРПОУ 32006946).