Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.02.2013р.

від позивача: Дрозда А.В., довіреність №9-с від 25.12.2012р.;

від відповідача: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 05.03.2013р.:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Лошкарьов Д.О., довіреність від 22.10.2012р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 21.03.2013р.:

від позивача: Дрозда А.В., довіреність № 9-с від 25.12.12р.;

від відповідача: Лошкарьов Д.О., довіреність від 22.10.2012р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сан Інбев Україна"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 20 грудня 2012 року

по справі №5024/1478/2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Сан Інбев Україна"

до відповідача: Приватного підприємства "Стройкранінвест"

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 73289 грн. 63 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4- 4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.03.2013р. та на 21.03.2013р..

В судовому засіданні 21.03.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.12.2012р. по справі №5024/1478/2012 (суддя Александрова Л.І.) частково задоволено позов ПАТ "Сан Інбев Україна" до ПП "Стройкранінвест" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 73289,63 грн. : стягнуто з відповідача на користь позивача 12242,81 грн. 3% річних, 61046,82 грн. пені та 1609,50 грн. - витрат по сплаті судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що ПП "Стройкранінвест" належним чином не виконало умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012р., укладеного між ПАТ "Сан Інбев Україна" та ПП "Стройкранінвест" по повній оплаті вартості нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди об'єкту, що розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. 9 Східна, будинок б/н, у розмірі 1032074,40 грн. протягом 15 календарних днів з дня нотаріального посвідчення договору, покупець лише частково розрахувався за об'єкт, сплативши лише 210000 грн., отже заборгованість відповідача складала 822074,40 грн.. Наведене стало підставою для нарахування пені на підставі п. 4.8 договору за період з 31.03.2012р. по 24.09.2012р. у розмірі 61046,82 грн. та 3% річних за вказаний період у розмірі 12242,81 грн.. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 12242,81 грн. 3% річних та 61046,82 грн. пені підлягають задоволенню. Розглядаючи позовні вимоги про розірвання договору, господарський суд першої інстанції виходив з наступного: позовні вимоги про розірвання договору заявлені на підставі ст.ст. 538, 546, 615, 651, 693 Цивільного кодексу України та п. 6.10. договору. З матеріалів справи вбачається, що підставою позову про розірвання договору купівлі-продажу позивач зазначив невиконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті майна, що є предметом договору станом на момент пред'явлення позову. Пунктом 4.10. договором передбачено, що у разі прострочення покупця строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 2 календарних місяці продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену п. 4.8. договору, та відмовитись від виконання цього договору. Як слідує з матеріалів справи та пояснень представників сторін позивачем майно, що є предметом спірного договору, відповідачу не передавалось у зв'язку з несплатою відповідачем повної вартості товару. За таких обставин, суд дійшов висновку, що невиконання умов договору щодо оплати не може бути підставою розірвання його в судовому порядку, оскільки посилання позивач на ст. 651 Цивільного кодексу України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою повної вартості майна є необґрунтованим тому, що ч. 3 цієї статті, так само як і ст. 538, 615 Цивільного кодексу України та п. 4.10. договору, встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору. Матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено направлення відповідачу та одержання останнім повідомлення продавця про відмову від спірного договору у зв'язку з несплатою повної вартості майна. Пунктом 6.8. договору сторони погодили, що розірвання цього договору, внесення змін та доповнень до нього, можливі тільки за згодою двох сторін і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Позивач листом №ЮВ-239 від 20.08.2012р. звертався до відповідача з пропозицією розірвати договір, проте згоди щодо розірвання договору сторонами не досягнуто. Таким чином, суд дійшов висновку, що розірвання договору оренди з підстав не оплати повної вартості майна не відповідає способам захисту цивільних прав продавця.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ПАТ "Сан Інбев Україна" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2012р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору, прийняти в цій частині нове рішення та розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.20123р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М. за реєстровим №1012, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги усіх обставин справи та не враховано норм чинного законодавства та умов договору. Пункт 4.10 договору передбачає, що у разі прострочення покупцем строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 2 (два) календарних місяці продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену пунктом 4.8. цього договору, та відмовитись від виконання цього договору, на момент подання позову, відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо оплати на 5 місяців. Позивач зазначав у позовній заяві та поясненнях по суті позовних вимог про своє право на односторонню відмову від виконання договору та відсутність механізму одностороннього припинення нотаріально посвідчених договорів. Частиною 1. ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу, якою передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Оскільки, підставою виникнення спірних зобов'язань є договір, то відповідно одностороння відмова від зобов'язань відбувається у формі відмови від договору, що власне і передбачено ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України. Однак, ПАТ "Сан Інбев Україна" не мало можливості повноцінно реалізувати своє право на односторонню відмову від договору, оскільки спірний договір посвідчений нотаріально та внесений до державного реєстру правочинів. Пункт 7 гл. 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р. (z0282-12) , не передбачає механізму реалізації односторонньої відмови сторони від нотаріально посвідченого договору. Відповідно до п.15 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою КМУ №671 від 26.05.2004р. (671-2004-п) , відомості про припинення правочину вносяться до Державного реєстру правочинів на підставі нотаріального правочину про припинення договору або рішення суду, тому, виходячи з існуючого порядку ведення реєстрів нотаріальних правочинів єдиним способом захисту порушеного права продавця є розірвання спірного договору сторонами або в судовому порядку. Суд в мотивувальній частині рішення хибно зазначив підставою позовних вимог щодо розірвання спірного договору ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки позивач зазначав лише про неможливість використати передбачене цією нормою право. Підставою позовних вимог щодо розірвання договору ПАТ "САН Інбев Україна" зазначало ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Оскільки, на даний момент, строк невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань вже становить понад вісім місяців та несплачена сума є досить значною, а саме 822074,40 грн., то порушення договору зі сторони ПП "Стройкранінвест" є істотним, що дає право ПАТ "САН Інбев Україна" просити суд розірвати спірний договір на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ПАТ "Сан Інбев Україна", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - частково скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 15.03.2012р. між ПАТ "Сан Інбев Україна" (продавець) та ПП "Стройкранінвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі договір), відповідно до умов якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди об'єкту, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. 9 Східна, будинок б/н (надалі - об'єкт) і сплачує його вартість за ціною та у порядку, що передбачені цим договором.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М., номер у реєстрі нотаріальних дій 1012, та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 15.03.2012 року за №4920200.

Згідно з п. 2.1. договору продаж об'єкту за домовленістю сторін здійснюється за ціною 860062 грн., крім того сума податку на додану вартість в розмірі 172012,40 грн., всього, з урахуванням суми податку на додану вартість, 1032074,40 грн..

Розділом 3 договору (п.п. 3.1 та 3.2 договору) сторони визначили, що за домовленістю сторін встановлено такий порядок розрахунків: суму, зазначену в пункті 2.1. цього договору, покупець зобов'язується сплатити в безготівковій формі на поточний рахунок продавця протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору, грошові зобов'язання покупця за п. 3.1. цього договору вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих покупцем, на рахунок продавця.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що продавець зобов'язується протягом 15 календарних днів з дня виконання покупцем його грошових зобов'язань згідно з п. 3.2 договору передати об'єкт покупцю у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо нежилих приміщень й умовам цього договору, а також копії документів, які стосуються експлуатації і утримання придбаного об'єкту, про що між сторонами буде підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 4.8 та 4.10 договору, у разі прострочення покупцем строку виконання грошових зобов'язань, зазначених у п. 3.1 цього договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю суму боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу, у разі прострочення покупцем строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 2 календарних місяців, продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену п. 4.8 цього договору, та відмовитись від виконання цього договору.

Пунктом 6.8. договору сторони погодили, що розірвання цього договору, внесення змін та доповнень до нього, можливі тільки за згодою двох сторін і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Як свідчать матеріали справи, ПП "Стройкранінвест" договірні зобов'язання щодо оплати майна виконало частково, перерахувавши позивачу 23.03.2012р. та 25.04.2012р. 210000 грн., решта вартості майна покупцем оплачена не була, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 822074,40 грн..

20.08.2012р. ПАТ "Сан Інбев Україна" звернулося до ПП "Стройкранінвест" з листом, в якому повідомило про те, що з огляду на невиконання ПП "Стройкранінвест" зобов'язань за договором, ПАТ "Сан Інбев Україна" запропонувало розірвати договір, для чого просило протягом 20 днів з моменту отримання цього листа забезпечити прибуття до ПАТ "Сан Інбев Україна" представника ПП "Стройкранінвест" з достатніми та необхідними повноваженнями для підписання додаткової угоди (нотаріально засвідченої) про розірвання договору.

Вказаний лист ПП "Стройкранінвест" отримало 27.08.2012р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, проте ПП "Стройкранінвест" відповіді на пропозицію по розірванню договору не надало та представники покупця не прибули до ПАТ "Сан Інбев Україна" для підписання додаткової угоди (нотаріально засвідченої) про розірвання договору.

Наведене стало підставою для звернення ПАТ "Сан Інбев Україна" до господарського суду Херсонської області з позовом до ПП "Стройкранінвест" про розірвання договору, укладеного між ПАТ "Сан Інбев Україна" та ПП "Стройкранінвест", зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №4920200, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Оніщук О.М., від 15.03.2012р. купівлі-продажу нерухомого майна (будівель та споруд об'єкту, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. 9 (дев'ята) Східна, будинок б/н, та стягнення з ПП "Стройкранінвест" 3% річних в сумі 12242,81 грн. та пені у розмірі 61046,82 грн., судовий збір у розмірі 2682,50 грн..

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.03.2012р. між ПАТ "Сан Інбев Україна" (продавець) та ПП "Стройкранінвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі договір), відповідно до умов якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди об'єкту, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. 9 Східна, будинок б/н (надалі - об'єкт) і сплачує його вартість за ціною та у порядку, що передбачені цим договором - 1032074,40 грн..

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як свідчать матеріали справи, ПП "Стройкранінвест" договірні зобов'язання щодо оплати майна виконало частково, перерахувавши позивачу 23.03.2012р. та 25.04.2012р. 210000 грн., решта вартості майна покупцем оплачена не була, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 822074,40 грн..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином не виконувались мови договору купівлі-продажу нерухомого майна щодо повної та своєчасної оплати вартості об'єкту.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України ПАТ "Сан Інбев Україна" нарахувало ПП "Стройкранінвест" за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 31.03.2012р. по 24.09.2012р. 3% річних у розмірі 12242,81 грн..

Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено його невідповідність вимогам чинного законодавства та обставинам справи, оскільки позивачем не враховано той факт, що у 2012 році 366 днів, а не 365 днів, таким чином, за розрахунком апеляційного господарського суду розмір 3% річних становить 12209,36 грн. (1) за період з 31.03.2012 по 24.04.2012р. на суму 927074,40 грн. : 927074,40 х 3% х 25 дн. : 366 дн. = 1899,74 грн.; 2) за період з 25.04.2012р. по 24.09.2012р. на суму 822074,40 грн. : 822074,40 х 3% х 153 дн. : 366 дн. = 10309,62 грн.).

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з ПП "Стройкранінвест" 3% річних підлягає частковому задоволенню на суму 12209,36 грн..

У позовній заяві ПАТ "Сан Інбев Україна" просило господарський суд стягнути з відповідача пеню на підставі п.п. 4.8, 4.10 договору за період 31.03.2012р. по 24.09.2012р. у розмірі 61046,82 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 4.8 та 4.10 договору, у разі прострочення покупцем строку виконання грошових зобов'язань, зазначених у п. 3.1 цього договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю суму боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу, у разі прострочення покупцем строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 2 календарних місяців, продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену п. 4.8 цього договору, та відмовитись від виконання цього договору.

Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем до позовної заяви, встановлено його відповідність умовам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу ПАТ "Сан Інбев Україна" про стягнення з ПП "Стройкранінвест" пені у розмірі 61046,82 грн..

Щодо позовних вимог ПАТ "Сан Інбев Україна" про розірвання договору апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Позовні вимоги про розірвання договору заявлені на підставі ст.ст. 538, 546, 615, 651, 693 Цивільного кодексу України та пункту 6.10. Договору.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем належним чином не виконувалися умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, чим істотно порушено договір, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України

За ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, при цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України 3, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Пунктом 4.10. договором також передбачено, що у разі прострочення покупця строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 2 календарних місяці продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену п. 4.8. договору, та відмовитись від виконання цього договору.

Господарський суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов висновку, що невиконання умов договору щодо оплати не може бути підставою розірвання його в судовому порядку, оскільки посилання позивач на ст. 651 Цивільного кодексу України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою повної вартості майна є необґрунтованим тому, що ч. 3 цієї статті, так само як і ст. ст. 538, 615 Цивільного кодексу України та п. 4.10. договору, встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору, а отже розірвання договору оренди з підстав не оплати повної вартості майна не відповідає способам захисту цивільних прав продавця.

Між тим, посилання суду на ст. ст. 538, 615, ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України та п. 4.10. договору не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки вищенаведеними нормами та умовами договору надано право сторони відмовитись від договору, вказана цивільно-правова норма не носить імперативного характеру і надає стороні по договору можливість вибору при подальших своїх діях.

ПАТ "Сан Інбев Україна" обрало спосіб захисту свої прав шляхом звернення з пропозицією про розірвання договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому, слід звернути увагу на те, що п. 6.8. договору сторони погодили, що розірвання цього договору, внесення змін та доповнень до нього, можливі тільки за згодою двох сторін і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

ПАТ "Сан Інбев Україна" листом №ЮВ-239 від 20.08.2012р. звернулося до ПП "Стройкранінвест" з пропозицією розірвати договір, проте згоди щодо розірвання договору сторонами не досягнуто.

До того ж, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 (v015p710-02) у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність заявленої позовної вимоги ПАТ "Сан Інбев Україна" про розірвання договору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2012р. по справі №5024/1478/2012 - скасувати частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2012р. по справі №5024/1478/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012р., укладений між ПАТ "Сан Інбев Україна" та ПП "Стройкранінвест", зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за №4920200, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Оніщук О.М..

Стягнути з приватного підприємства "Стройкранінвест" (73000, вул. Садова, буд. 9-Б, кв. 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 35120955, п/р 26005000064037 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023) на користь публічного акціонерного товариства "Сан Інбев Україна" (03680, вул. Фізкультури, 30 В, м. Київ, код ЄДРПОУ 30965655, п/р 26008003105800 в ПАТ "ІНГ банк Україна" м. Київ, МФО 300539) 12209 (дванадцять тисяч двісті дев'ять) грн. 36 коп. 3% річних, 61046 (шістдесят одну тисячу сорок шість) грн. 82 коп. пені, 2681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 69 коп. витрат по оплаті судового збору за подання позову.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити."

Стягнути з приватного підприємства "Стройкранінвест" (73000, вул. Садова, буд. 9-Б, кв. 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 35120955, п/р 26005000064037 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023) на користь публічного акціонерного товариства "Сан Інбев Україна" (03680, вул. Фізкультури, 30 В, м. Київ, код ЄДРПОУ 30965655, п/р 26008003105800 в ПАТ "ІНГ банк Україна" м. Київ, МФО 300539) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50коп. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2013р..