913/154/13-г Про визнання недійсним рішення адміністративної колегії обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - 19.03.2013 Прийняття

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2013 (підписано 06.02.2013 р.) у справі 913/154/13-г (суддя Ворожцов А.Г.) у задоволенні позову Комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок", м. Сєвєродонецьк Луганської області щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/234 від 16.11.2012 р. по справі № 1026 - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, "Житлосервіс "Світанок" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2013 у справі № 913/154/13-г скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на п.10 ч.1 ст.3, ст..6 ЗУ "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", п.2 ст.1, ст.2, ст.7, ч.2 ст.14, ст.31 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст..28 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", постановами КМУ № 560 від 12.07.2005 р. (560-2005-п) , № 326 від 08.04.2009 р. (326-2009-п) , № 869 від 01.06.2011 р., (869-2011-п) № 529 від 20.05.2009 р. (529-2009-п) , рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області №904 від 07.06.2005 р., № 1831 від 23.09.2008 р. Посилання суду на норми Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 р. (572-92-п) , не відносяться до спірного питання, пов"язаного з нарахуванням плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а регулюють саме порядок використання зазначених приміщень. Крім того, в матеріалах справи відсутній лист Міністерства регіонального розвитку України № 8/10-430-11 від 02.12.2011 р., на який посилається господарський суд. Також скаржник посилається на постанову Луганського окружного адміністравного суду по справі №2а/1270/6549/2012 від 17.09.2012 р., за якою задоволено позов КПЖ "Світанок" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про скасування приписів, якими Інспеція зобов"язала підприємство зробити перерахунок квартплати мешканцям гуртожитку за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.. Новікова, 5, відповідно до технічної документації БТІ. Вимоги інспекції були аналогічні вимогам АМКУ.

27.02.2013 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Сєвєродонецької міської ради, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2013 у справі № 913/154/13-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник посилається на те, що ухвалене господарським судом оспарюєме рішення ставить під сумнів відповідність діючому законодавству рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 904 від 07.06.2005 р. "Про порядок оплати за проживання в гуртожитках", яке чинне на теперішній час.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу від 13.03.2013 р. просить рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2013 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила.

Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 16.11.2012 р. № 01-24/234 по справі № 1026 встановлено, що КП "Житлосервіс "Світанок" займає з вересня 2008 р. до теперішнього часу монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах району обслуговування у м. Сєвєродонецьк, у зв"язку з чим визнано дії КП "Житлосервіс "Світанок" із завищення плати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій шляхом застосування при її розрахунку загальної площі квартири (житлового приміщення у гуртожитку) за адресою: м. Сєвєродонецьк, 93409, вул.Новікова, буд.5, блок 304), яка не відповідає площі, вказаній у технічній документації, офіційно зареєстрованій у комунальному підприємстві "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, які кваліфікуються за пунктом другим статті 50 та частиною першою статті 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в територіальних межах обслуговування м.Сєвєродонецьк, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку

За вищезазначеним рішенням на КП "Житлосервіс "Світанок" накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.(а.с.13-15)

Місцевий господарський суд дійшов висновку у оскаржуваному рішенні про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач встановив такі умови реалізації послуг (застосування плати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій шляхом застосування при її розрахунку загальної площі приміщення у гуртожитку, яка не відповідає площі, вказаній у технічній документації БТІ), які призвели до збільшення розміру цієї плати, а, отже й до зловживання монопольним становищем на ринку цих послуг.

Огляд вимог чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону від 11.01.2001р. "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон № 2210) зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За приписами частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.38 постанови Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 р. (208-86-п) "Про затвердження примірного положення про гуртожитки", громадяни, які проживають у приміщеннях гуртожитку, що перебувають у їх відособленому користуванню, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по тарифах установлених для будинків і громадського житлового фонду.

Відповідно до п.п.2 п.2 ст. 28, ч.6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.п.2, 3 ч.1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Згідно рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради № 85 від 28.01.2003 р. будинок, розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Новікова, 5 має статус "Гуртожиток для мешкання сімей". (а.с.27)

07.06.2005 року виконкомом Сєвєродонецької міської ради Луганської області прийнято рішення № 904 "Про порядок оплати за проживання в гуртожитках", яким вирішено, що плата за проживання в гуртожитках (квартплата) встановлюється на рівні тарифів, передбачених для населення, виходячи із займаної площі. До займаної площі відноситься житлова площа і площа підсобних приміщень (пральних, кухонь, туалетів, коридорів і душових), яка ділиться на планову кількість мешканців. (а.с.26)

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову не врахував вищенаведені умови чинного законодавства, також наступне:

- затвердження спірних тарифів згаданим рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 07.06.2005 року № 904, яке є чинним та обов'язковим до виконання;

- відсутність з боку відділення доводів щодо узгодженої неправомірної поведінки підприємства та виконкому із затвердження плати за проживання в гуртожитках;

- перебування наслідків застосування згаданих тарифів у причинному зв'язку з їх затвердженням Виконавчим комітетом, який мав необхідні для їх перевірки повноваження;

- відсутність в діях Підприємства порушення прав споживачів, що підтверджується постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. у справі №2а/1270/6549/2012, за якою визнані протиправним та скасовані приписи Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 27.04.2012р. №9, від 27.07.2012р. №13 і №14 "Про припинення порушень прав споживачів комунальним підприємством "Житло сервіс "Світанок" (а.с.32), що у сукупності є підставою для визнання висновків, які викладені у Рішенні АМК, такими, що не відповідають обставинам справи внаслідок відсутності в діях Підприємства порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, і підставою для задоволення вимог позивача щодо визнання Рішення АМК недійсним у частині визнання дій Підприємства відповідним порушенням та щодо накладення на нього штрафу (пункти 2, 3, 4).

Разом з тим наявність у Підприємства з вересня 2008р.- до теперішнього часу монопольного (домінуючого) становища з часткою 100 відсотків на ринку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій в межах району обслуговування у м.Северодонецьку матеріли справи не спростовують. Не містить відповідних доводів і апеляційна скарга позивача. З огляду на наведене підстави для визнання недійсним пункту 1 Рішення АМК відсутні.

За умовами частини 4 статті 49 ГПК України стороні на користь якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збора, у зв"язку з чим на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збори позивачем за пред"явлення позову та апеляційної скарги.

Щодо апеляційної скарги, яка подана Сєвєродонецькою міськрадою як особою, що не брала участі у справі, але суд вирішив питання про їх права та обов"язки, колегія суддів враховує наступне.

Згідно статті 91 ГПК України до апеляційного господарського суду має право звернутись з апеляційною скаргою особа, що не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов"язки. Тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. (постанова Верховного Суду України від 24.06.2008р.)

З огляду на зазначене та зміст мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного у справі судового рішення, права Севєродонецької міської ради таким рішенням суду не порушені та питання про її права та обов"язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, у зв"язку з чим колегія суддів припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ст. 80 ГПК України. При цьому, враховується правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ".

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст. 80, ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок", м. Сєвєродонецьк Луганської області - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2013 р. у справі № 913/154/13-г - скасувати в частині відмови у задоволенні позову Комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок", м. Сєвєродонецьк Луганської області про визнання недійсним пунктів 2,3,4 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/234 від 16.11.2012 р. по справі № 1026. В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.

Визнати недійсним пункти 2,3,4 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/234 від 16.11.2012 р. по справі № 1026.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2013 р. у справі № 913/154/13-г про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним пункту 1 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/234 від 16.11.2012 р. по справі № 1026 залишити без змін.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк на рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2013 р. у справі № 913/154/13-г припинити.

Стягнути з Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок", м. Сєвєродонецьк Луганської області судові витрати зі сплати позовної заяви в розмірі 1 147,00грн., та пред"явлення апеляційної скарги в розмірі 573,50 грн. Господарському суду Луганської області видати наказ.