Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Картере В.І.

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання - Райлян І.Г.

за участю представників:

від ПАТ "Банк Кіпру" - Лавринович В.О.,

від ТДВ "Комсомолець" - Монастирна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2013р. про повернення позовної заяви

№ 916/2013/349

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Комсомолець"

про звернення стягнення на предмет забезпечення

02.02.2013р. Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Банк Кіпру" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ) "Комсомолець", відповідно до якого просило:

- звернути стягнення на предмет забезпечення в рахунок погашення заборгованості ТДВ "Комсомолець" перед ПАТ "Банк Кіпру" за кредитним договором № 30-61/2010 від 23.03.2010р. в сумі 2 689 584,17 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1 879 660,00 грн., заборгованість за процентами - 757 847,94 грн., пеня - 52 076,23 грн. та кредитним договором № 30-596/2010 від 16.09.2010р. в сумі 2 173 071,36 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1 500 000,00 грн., заборгованість за несплаченими процентами - 629 609,59 грн., пеня 43 461,77 грн. шляхом звернення стягнення на:

1) нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 23.03.2010 р. та іпотечного договору від 16.09.2010 р., а саме: комплекс будівель та споруд, що знаходяться у місті Арциз, Одеської області на вулиці 40-річчя Жовтня, 55, розташовані на земельній ділянці площею 28 503 кв.м., а саме: будівля під літ. А (загальною площею 455,10 кв.м.), будівля під літ. Б (загальною площею 66,40 кв.м.), будівля під літ. В (загальною площею 8,50 кв.м.), будівля під літ. Д (загальною площею 9,40 кв.м.), будівля під літерою Г (загальною площею 44,40 кв.м.), будівля літ. Е (загальною площею 191,80 кв.м.), будівля під літ. Е' (загальною площею 237,50 кв.м.), будівля під літ. Е'' (загальною площею 456,00 кв.м.), приміщення під літ. Е''' (загальною площею 202,80 кв.м.), будівля під літ. Ж (загальною площею 143,90 кв.м.), будівля під літ. З (загальною площею 19,60 кв.м.), будівля під літ. И (загальною площею 14,70 кв.м.), будівля під літ. К (загальною площею 367,90 кв.м.) будівля під літ. Л (загальною площею 178,20 кв.м.), будівля під літ. М (загальною площею 145,80 кв.м.), будівля під літ. Н (загальною площею 104,90 кв.м.) будівля під літ. О (загальною площею 15,40 кв.м.), будівля під літ. П (загальною площею 33,80 кв.м). будівля під літ. Р (загальною площею 30,50 кв.м.), будівля під літ. С (загальною площею 57.50 кв.м.), будівля під літ. Т (загальною площею 73,20 кв.м.), будівля під літ. У (загальною площею 711,20 кв.м.), будівля під літ. Ф (загальною площею 311,90 кв.м.), будівля під літ. Ф' (загальною площею 701,70 кв.м.), будівля під літ. Ф" (загальною площею 259,60 кв.м.), будівля під літ. X (загальною площею 41,90 кв.м.), дворові споруди 1-4, загальною площею 4883,60 кв.м., що належать на праві власності ТДВ "Комсомолець";

2) рухоме майно, що є предметом застави відповідно до договору застави від 23.05.2010 р. та від 16.09.2010р., а саме: 212 ємностей та 68 одиниць основного та допоміжного майна, розташованого за адресою: м. Арциз, по вул. 40-річчя Жовтня, під № 55, яке належить на праві власності ТДВ "Комсомолець".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2013р. (суддя Рога Н.В..) вказану позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 5 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Зокрема місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем у позовній заяві фактично об'єднано дві вимоги до одного відповідача (про звернення стягнення на предмет забезпечення у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 30-61/2010, для забезпечення якого був укладений іпотечний договір від 23.03.2010р. та договір застави від 23.05.2010р., а також про звернення стягнення на предмет забезпечення у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору № 30-596/2010 від 16.09.2010р., для забезпечення якого був укладений іпотечний договір від 16.09.2010р. та договір застави від 16.09.2010р.), які об'єднані в одній позовній заяві і сумісний розгляд яких, суттєво утруднить вирішення спору.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду для відкриття провадження.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що господарським судом першої інстанції було неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: недостатньо проаналізовано позовні вимоги ПАТ "Банк Кіпру" та підстави, з яких позивачем обрано саме такий спосіб захисту, і крім того, не приділено уваги фактам єдності предмету іпотеки та предмету застави.

Зокрема апелянт зазначає, що предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.03.2010р. є предметом іпотеки й за іпотечним договором від 16.09.2010р. (наступна іпотека), тобто не зважаючи на те, що кожен іпотечний договір забезпечує основне зобов'язання за різними кредитними договорами, предмет іпотеки - один й той самий об'єкт нерухомого майна, а тому роз'єднання вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за двома кредитними договорами може призвести до подвійного стягнення на одне й те саме нерухоме майно, що унеможливить реальне виконання таких рішень та не захистить права іпотекодержателя.

Теж саме, на думку апелянта, стосується й предмету застави за договором застави від 23.05.2010р. та договором застави від 16.09.2010р., який є також одним й тим самим рухомим майном, яке є й невід'ємно пов'язаним із комплексом будівель та споруд, що є предметом іпотеки за договорами іпотеки від 23.03.2010р. та від 16.09.2010р., а тому подання двох окремих вимог про стягнення на один і той же предмет застави не буде відповідати оптимальному способу захисту порушених прав позивача, оскільки предмет застави є забезпеченням за обома кредитними договорами.

Апелянт також звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що кредитор та боржник за двома кредитними договорами одні й ті самі і при видачі кредитів, розрахунку вартості забезпечення, аналізу платоспроможності та іншого, боржник розглядався комплексно, і саме тому сторони дійшли згоди щодо достатності для забезпечення одного й того ж предмету іпотеки та невід'ємного від нього предмету застави для двох окремо оформлених кредитних договорів.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про звернення стягнення на предмет забезпечення в рахунок погашення заборгованості ТДВ "Комсомолець" перед ПАТ "Банк Кіпру" за кредитним договором № 30-61/2010 від 23.03.2010р. та кредитним договором № 30-596/2010 від 16.09.2010р. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 23.03.2010р. та іпотечного договору від 16.09.2010р. та рухоме майно, що є предметом застави відповідно до договору застави від 23.05.2010 р. та від 16.09.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на приписи ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та ст. 20 Закону України "Про заставу" якими встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, в даному випадку умов кредитних договорів №30-61/2010 від 23.03.2010р. та №30-596/2010 від 16.09.2010р., іпотекодержатель / заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки / застави, яке здійснюється при заставі - на підставі рішення суду, а при іпотеці - на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Підстава виникнення - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, відповідно до змісту ст. 58 ГПК України правильним є об'єднання позовних вимог, або у разі коли такі позовні вимоги випливають з одних і тих фактичних обставин, або коли такі вимоги, підтверджуються тими самими доказами.

У даному випадку, позовні вимоги не є взаємопов'язаними між собою підставами виникнення, так як взаємовідносини між позивачем та відповідачем виникли внаслідок укладення різних кредитних договорів, що в свою чергу підтверджується і різними доказами.

Посилання апелянта на єдність, в даному випадку, предмету іпотеки та предмету застави відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зазначене не є свідченням зв'язності заявлених позивачем вимог підставою виникнення або поданими доказами.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101- 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2013р. про повернення позовної заяви №916/2013/349 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" - без задоволення.

постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 19.03.2013р.