Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача)

суддів: Павловського П.П., Науменко І.М.

при секретарі: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бережок С.І., довіреність №14-7 від 08.01.13 р.,

від відповідача: Пономарьов Є.А., довіреність №02 від 02.01.13 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. у справі № 5013/1364/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м.Олександрія, Кіровоградської області

про стягнення 1 599 444,10 грн.,

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому просило стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на користь позивача суми боргу у розмірі 1 357 285,41 грн., втрат від інфляції в сумі 12 617,93 грн., пені у розмірі 107 894,46 грн., 3% річних в розмірі 26 636,32 грн. та 7% штрафу у розмірі 95 009,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 14/2449/11 від 30.09.11 р., щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений газ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 р. у справі № 5013/1364/12 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 1 497 971,91 грн., з яких: 1 357 285,41 грн. - основний борг; 12 597,96 грн. - інфляційні втрати; 53 947,23 грн. - пеня; 26 636,32 грн. - 3 % річних; 47 504,99 грн. - штраф, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 29 959,43 грн. В решті позову відмовлено.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що відповідач частково розрахувався за поставлений газ, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, інфляційних та 3% річних.

Зменшуючи розмір пені та штрафу, господарський суд послався на те, що однією з основних причин виникнення заборгованості відповідача за спірним договором є неврегульованість питання щодо виділення субвенцій з Державного бюджету України на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, які держава повинна компенсувати підприємствам паливно-енергетичного комплексу.

Не погодившись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 53 947,23 грн. та 7% штрафу в сумі 47 504,99 грн. скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 14/2449/11 на купівлю-продаж природного газу.

Пунктом 1.1. договору визначено, що позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач зобов'язався прийняти та оплати газ на умовах цього договору.

На виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу природний газ за період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року на загальну суму 7 331 096,52 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши за поставлений позивачем газ лише 5 973 811,11 грн.

З урахуванням приписів ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості отриманого природного газу в розмірі 1 357 285,41 грн.

На згадану суму позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, нараховані 3% річних у розмірі 26 636,32 грн. та інфляційні втрати в розмірі 12 617,93 грн.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 26 636,32 грн. - 3% річних, згідно розрахунку, зробленому позивачем та інфляційних втрат в розмірі 12 597,96 грн., згідно розрахунку господарського суду.

Згідно п. 7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Судом першої інстанції визнано обґрунтованим нарахування позивачем пені в сумі 107 894,46 грн. та штрафу в сумі 95 009,98 грн.

Разом з тим, господарський суд зменшив суму пені до 53 947,23 грн. та суму штрафу до 47 504,99 грн.

Зменшуючи розмір пені та штрафу, господарський суд виходив з наступного.

Відповідачем, з посиланням на ст. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України надано клопотання про зменшення суми пені та штрафу до 95 %.

Згадане клопотання мотивоване посиланням на те, що несвоєчасна сплата вартості спожитого газу пов'язана із заборгованістю держави з виплати відповідачу субвенцій з різниці в тарифах, а також скрутний матеріальний стан підприємства, що підтверджується довідкою про надходження та використання коштів з 01.01.12 р. по 01.09.12 р. по КП "Теплокомуненерго", довідкою про заборгованість за податковими зобов'язаннями.

Згідно довідки відповідача від 23.11.12 р., заборгованість комунального підприємства за ІV квартал 2011 року з різниці в тарифах на послуги теплопостачання, надані населенню, становить 2 579 148,00 грн. Станом на 01.10.12 р. заборгованість перед відповідачем споживачів теплової енергії складає 15 851 339,56 грн., в т.ч. заборгованість бюджетних організацій - 4913890,62 грн., населення - 9280891,21 грн., комунальних та інших підприємств - 1611764,18 грн.

Згідно ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 83 ГПК України (1798-12) передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушили зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно зменшив суму пені та штрафу на 50 %, оскільки відповідач є підприємством, яке здійснює постачання теплової енергії населенню та бюджетним установам і організаціям, які мають заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію. Несплата боргу, пов`язана з неврегульованістю питання щодо виділення субвенцій з Державного бюджету України на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, які держава повинна компенсувати підприємствам паливно-енергетичного комплексу.

Крім того, пред`явлені до стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних нарахувань мають компенсувати всі негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, суд, -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. у справі № 5013/1364/12 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

постанова складена в повному обсязі 19.03.2013 р.