2/5005/7026/2012 Про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України - 06.03.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги комунального підприємства "Дніпродзержинськ тепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області та публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р. у справі № 2/5005/7026/2012

за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ в інтересах держави Україна до відповідача-1: комунального підприємства "Дніпродзержинськ тепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,

відповідача-2: публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, м. Київ

про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 18 067грн.55коп.

В серпні 2012 року Міністерство юстиції України звернулося в господарський суд Дніпропетровської області в інтересах держави Україна до відповідача-1: комунального підприємства "Дніпродзержинськ тепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, відповідача-2: публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, м. Київ з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 18 067грн.55коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року (суддя Боділовська М.М.) позов задоволено. Стягнуто з комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" на користь Державного бюджету України збитків у розмірі 4 950, 00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.). Стягнути з Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" в дохід держбюджету України 440, 96 грн. (чотириста сорок грн. 96 коп.) судового збору. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектороцентраль" на користь Державного бюджету України збитків у розмірі 13 117, 55 грн. (тринадцять тисяч сто сімнадцять грн. 55 коп.). Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектороцентраль" в дохід держбюджету України 1 168, 54 грн. (одна тисяча сто шістдесят вісім грн. 54 коп.) судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що вини КП "Дніпродзержинськтепломережа" у заподіянні моральної шкоди Куценко Т.А. у розумінні тексту Рішення Європейського суду від 10.12.2009 р. не має. КП "Дніпродзержинськтепломережа" у повній мірі виконало рішення Дніпровського районного суду від 14.05.2004 р., сплативши Куценко Т.А. відповідну грошову суму, про що зазначено в п. 8 Рішення Європейського суду від 10.12.2009 р. та підтверджується постановою державного виконавця від 05.07.2005 р. Відповідач-1 вважає, що моральну шкоду громадянці Куценко Т.А. було завдано неналежними діями органів Державної виконавчої служби.

Не погоджуючись з рішенням суду, також відповідач-2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 9 Закону України від 23.02.2006р. №3477 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергитичного комплексу" від 23.06.2005року № 2711-IV (2711-15) , ст. 1167 Цивільного кодексу України та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати в частині стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська теплоцентраль" на користь Державного бюджету України збитків у розмірі 13 117,55грн. та 1 168,54грн. судового збору та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вказує, що рішенням Дніпровського суду м. Дніпродзержинська від 14.05.2004 р. було визнано та стягнуто з відповідачів моральну шкоду, завдану Куценко Т.А. Оскільки за виконання рішень суду відповідає Державна виконавча служба, вимоги позивача до ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектороцентраль" є безпідставними.

Позивач в відзивах на апеляційні скарги та у судовому засіданні проти викладених в апеляційних скаргах доводів відповідачів заперечує, просить залишити рішення без змін, а в задоволенні скарг просить відмовити.

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника третьої особи.

В судовому засіданні 06.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Рішенням від 14.05.2004 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська частково задовольнив позов Куценко Т.А. та стягнув на її користь 2 000, 00 грн. моральної шкоди з КП "Дніпродзержинськтепломережа" та 1 000, 00 грн. моральної шкоди з ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

У зв'язку з тривалим невиконанням рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.05.2004 р., Куценко Т.А. звернулася зі скаргою до Європейського суду.

Рішенням Європейського суду від 10.12.2009 р. у справі "Куценко проти України" за заявою № 41936/05 встановлено порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) від 04.11.1950 р. в частині тривалого виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.05.2004 р. та зобов'язано Уряд України виплатити заявниці 1 800, 00 євро в якості відшкодування моральної шкоди.

На виконання рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009р. з Державного бюджету України на особистий рахунок Куценко Т.А. перераховано 18 067,55грн., що еквівалентно 1800 євро на день здійснення платежу, що підтверджується платіжним дорученням від 15.07.2010р. №715.

Предмет позову у даній справі становить вимога про стягнення збитків, заподіяних державі, у вигляді понесених витрат зі сплати на користь Куценко Т.А. моральної шкоди, присудженої останньому за рішенням Європейського суду з прав людини.

За приписами частини 4 статті 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" орган представництва, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (784-2006-п) " є Міністерство юстиції України, зобов'язаний звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, зі змісту наведених правових норм вбачається, що держава Україна в особі Міністерства юстиції України має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, у даному випадку після виплати особі на виконання рішення Європейського суду з прав людини присуджених сум у вигляді відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України до держави Україна переходить право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування у разі встановлення її вини в порушенні Україною міжнародних зобов'язань, а також причинного зв'язку між її діями та моральною шкодою, завданою таким порушенням.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Підставою для стягнення моральної шкоди з держави Україна на користь Куценко Т.А. було рішення Європейського суду з прав людини, під час прийняття якого Урядом України було визнано надмірну тривалість виконання рішення у справі вказаного заявника. Тобто державою Україна не заперечується факт невиконання нею свого обов'язку щодо забезпечення своєму громадянину права на ефективний правовий захист, а саме: не було вжито органами державної влади України заходів, необхідних для виконання остаточного судового рішення.

При цьому, виконавче провадження про стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" на користь Куценко Т.А. було зупинено через те, що підприємство знаходилось у процедурі банкрутства.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.10.2005року було скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 07.10.2004року. Цією ж ухвалою було зобов'язано ВДВС прийняти необхідні заходи щодо виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.05.2004року про стягнення з ВАТ "ДДТЕЦ" на користь Куценко Т.А. 1000грн. моральної шкоди.

Таким чином, судом було чітко визначено, що ВДВС зобов'язана вчинити необхідні заходи для виконання рішення суду. Таких заходів вчинено не було.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог на підставі рішення Європейського суду з прав людини як відшкодування моральної шкоди, завданої діями держави Україна внаслідок тривалого невиконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.05.2004 р.

Правова позиція зі спірних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010р. № 3-59гс10 у справі № 20/21, яка в силу статті 11128 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) є обов'язковою як для всіх судів України, так і для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить норму права, неоднакове застосування якої було підставою для прийняття Верховним Судом України вказаної постанови.

За приписами частини 3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду, яке прийнято внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційні скарги комунального підприємства "Дніпродзержинськ тепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області та публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області задовольнити.