5011-18/12364-2012 - 06.03.2013 Прийняття - Юридический Харьков плюс

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Державну інспекцію з енергозбереження звільнити займані приміщення площею 395,6 кв. м., які знаходиться за адресою: проспект Лагутенко, 14, м. Донецьк. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішення, Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 року апеляційну скаргу Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів прийнято до провадження.

Державна інспекція з енергозбереження заперечує проти апеляційної скарги та просить в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Позивач надав довідку розрахунок відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, займаного Державною інспекцією з енергозбереження за період з 01.01.2012 р. по 01.07.2012 року (6 місяців).

Довідка до матеріалів справи долучена і оцінена на загальних підставах в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

23.01.2013 року, 13.02.2013 року оголошувались перерви.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

27.06.1997 року між Донецьким державним інститутом кольорових металів - Орендодавець та Дирекцією обласної державної інспекції з енергозбереження - Орендар було укладено договір оренди державного майна №825-15/97, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає нерухоме майно - приміщення в кількості 138 кв. м. для використання під службові приміщення інспекції у оплатне користування, яке знаходиться на балансі Донецького державного інституту кольорових металів./а.с. 16-20, т.1/.

Згідно п. 2.1. договору вступ Орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору і акту приймання-передачі вказаного майна.

Згідно з п. 2.4. договору, майно вважається повернутим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна договору складається із витрат на утримання будинку на 1997 рік - 4 985,00 грн., в тому числі ПДВ 820 грн.; від сплати орендної плати та податку на землю Орендар звільнений.

У п. 3.1.4. договору зазначено, що плата за договором перераховується Орендарем Орендодавцю щомісячно не пізніше 25-го числа місяця, який передує оплачуваному.

Послуги за користування телефонами, телетайпом і телексом оплачуються згідно фактичних затрат шляхом перерахування не пізніше 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим (п. 3.1.5. договору).

Згідно п. 10.1. договору, він діє з 1 липня 1997 року по 31 грудня 1998 року.

Згідно з п. 10.2. договору, умови договору зберігаються на протязі всього терміну дії договору.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що зміна чи розірвання договору можуть мати місце за згодою сторін.

У п. 10.7. договору зазначено, що дія договору оренди припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено.

Між сторонами було підписано акт прийому-передачі майна, до якого зокрема відносяться: кімната № 601 площею 16,0 кв. м.; кімната № 603 площею 31,5 кв. м.; кімната № 605 площею 46,0 кв. м.; кімната № 607 площею 27,5 кв. м.; кімната № 609 площею 17,0 кв. м. Атом сторонами підписаний та скріплений відтисками печаток. /а.с. 21, т.1/.

Виходячи із розрахунку орендної плати, який є додатком №2 до договору, вона становить 4 985,00 грн. /а.с. 22, т.1/.

Додатковою угодою №1/97 від 27.10.1997 року, сторони дійшли згоди, що ціна договору оренди з жовтня по грудень 1997 року становить 1 562,00 грн. і пункт 3.1.4. договору виклали в наступній редакції: "плата за договором визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць, вноситься орендарем щомісячно не пізніше 30 числа вказаного місяця, згідно виставленого орендодавцем рахунку-фактури до 20 числа даного місяця". /а.с. 23, т. 1/.

Додатковою угодою № 2/98 від вересня 1998 року сторони погодилися, що ціна додаткової угоди (орендної плати на 1998 рік) становить 6 921,50 грн. з ПДВ; на місяць з вересня 1998 року - 742,39 грн. з ПДВ. /а.с. 25, т.1/.

Додатковою угодою № 3/98 від вересня 1998 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року становить 8 909,90 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 8 908,70 грн. /а.с. 26-27, т. 1/.

Додатковою угодою №5/99 від 29.03.1999 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.04.1999 року по 31.12.1999 року становить 10 380,20 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 10 379,00 грн./а.с. 30-31, т.1/.

01.04.1999 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі орендованого майна, відповідно до якого позивач передав відповідачеві приміщення площею 367 кв. м., зокрема: кімната № 601 площею 15,7 кв. м.; кімната № 602 площею 53,0 кв. м.; кімната № 603 площею 31,3 кв. м.; кімната № 604 площею 42,0 кв. м.; кімната № 606 площею 46,0 кв. м.; кімната № 608 площею 42,0 кв. м.; кімната № 610 площею 46,0 кв. м.; кімната № 612 площею 40,0 кв. м.; кімната № 614 площею 51,0 кв. м. /а.с. 33, т.1/.

Додатком до додаткової угоди №5/99 від 29.03.1999 року слугує також ще один акт прийому-передачі майна, відповідно до якого в оренду передаються приміщення площею 90,5 кв. м., до яких, зокрема, відносяться: кімната № 605 площею 46,0 кв. м.; кімната № 607 площею 27,5 кв. м.; кімната № 609 площею 17,0 кв. м. /а.с. 34, т.1/.

Додатковою угодою №6/2000 від 03.01.2000 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року становить 29 086,80 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 29 085,60 грн. /а.с. 35-36, т. 1/.

Додатком до додаткової угоди №6/2000 від 03.01.2000 року слугує також акт прийому-передачі орендованого майна, відповідно до якого в оренду передаються кімната № 605 площею 46,0 кв. м. /а.с. 37, т.1/.

30.06.2000 року між сторонами була укладена додаткова угода №7/2000, відповідно до якої пункт 1.1. договору викладено в такій редакції: "орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно -додаткове приміщення площею 38,7 кв. м. для використання під службове приміщення інспекції в термінове платне користування, загальна площа за інспекцією 451,7 кв. м.". /а.с. 39-40, т.1/.

Також сторони погодили, що ціна договору оренди з 01.07.2000 року по 31.12.2000 року складає 16 014,75 грн. і складається з орендної плати - 2,00 грн. з ПДВ і плати за утримання приміщення в розмірі 16 012,75 грн.

Згідно акту повернення орендованого приміщення, відповідач повернув позивачеві 28.12.2000 року кімнату № 614 площею 56,1 кв. м.

За актом прийому-передачі орендованого майна, в оренду передано кімнату №607 площею 38,7 кв. м. (додаток №1 до додаткової угоди №7/2000). /а.с. 42, т.1/.

У додатковій угоді №8/2001 від 09.01.2001 року зазначено, що орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно - приміщення в кількості 395,6 кв. м. для використання під службові приміщення інспекції; ціна договору оренди з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року становить 35 052,36 грн. і складається з орендної плати в розмірі 2,52 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 35 049,84 грн. /а.с. 44-45, т.1/.

09.01.2001 року між сторонами договору підписано акту прийому-передачі орендованого майна, відповідно до якого в оренду передано наступні приміщення загальною площею 395,6 кв. м.: кімната № 601 площею 15,8 кв. м.; кімната № 602 площею 53,6 кв. м.; кімната № 603 площею 30,3 кв. м.; кімната № 604 площею 42,6 кв. м.; кімната № 606 площею 47,2 кв. м.; кімната № 608 площею 42,1 кв. м.; кімната № 610 площею 52,9 кв. м.; кімната № 612 площею 35,8 кв. м.; кімната № 605 площею 44,0 кв. м.; кімната № 607 площею 31,3 кв. м. /а.с. 46, т.1/.

Додатковою угодою №9/2002 від 28.12.2001 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року становить 37 054,89 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 2,68 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 37 052,21 грн. /а.с. 48-49, т.1/.

Додатковою угодою №10/2003 від 10.01.2003 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року становить 36 228,73 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 2,65 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 36 226,08 грн. /а.с. 51-52, т.1/.

Додатковою угодою №11/2004 від 08.01.2004 року сторони погодилися, що ціна договору оренди з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року становить 39 189,50 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 39 188,30 грн. /а.с. 54, т.1/.

Додатковою угодою №1/2005 від 18.01.2005 року сторони продовжили дію договору оренди до 30.12.2005 року і зазначили, що орендодавець надаватиме орендарю комунальні послуги згідно діючих розцінок і тарифів з врахуванням індексу інфляції на основі виставленого орендарю рахунку. /а.с. 56, т.1/.

У додатковій угоді №12/2005 від 14.12.2005 року сторони зазначили, що продовжено строк дії договору оренди державного майна №825-15/97 від 27.06.1997 року по 28.12.2006 року. /а.с. 57, т.1/.

Додатковою угодою №13/2007 від 30.12.2006 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2007 року і зазначили, що ціна договору оренди з 01.01.2007 року по 30.12.2007 року становить 89 461,34 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 89 460,14 грн. /а.с. 58, т.1/.

Додатковою угодою №14/2008 від 30.12.2007 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2008 року і зазначили, що ціна договору оренди з 01.01.2008 року по 30.12.2008 року становить 106 731,12 грн. з ПДВ і складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 106 729,92 грн. /а.с. 60, т.1/.

Додатковою угодою №16/2009 від 29.01.2009 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2009 року і зазначили, що ціна договору оренди складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 12 757,13 грн./а.с. 63, т.1/.

Додатковою угодою №19/2010 від 20.01.2010 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2010 року і зазначили, що ціна договору оренди складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 14 145,79 грн. /а.с. 67, т.1/.

Додатковою угодою №20/2011 від 03.01.2011 року сторони погодилися продовжити термін дії договору оренди до 30.12.2011 року і зазначили, що ціна договору оренди складається з орендної плати - 1,20 грн. і плати за утримання приміщення в розмірі 16 954,16 грн. /а.с. 69, т.1/.

В матеріалах справи міститься лист Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповідно до якого останнє пропонує позивачеві у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції з енергозбереження переукласти договір про надання послуг територіальному управлінню по Донецькій області з 01.01.2012 року з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження./а.с. 71, т.1/.

У відповідь на вказаний лист позивач зазначив, що відповідач не повернув йому орендоване майно і має заборгованість, а тому зобов'язаний здійснити оплату заборгованості та укласти договір або повернути майно. /а.с. 72, т.1/.

Державна інспекції з енергозбереження листом №41л/1-12 від 20.06.2012 року повідомила позивача, що у бюджеті на 2012 рік бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету не затверджені і до внесення відповідних змін до бюджету можливість погашення кредиторської заборгованості за надані послуги відсутня, а також неможливе переукладення договору. /а.с. 73, т.1/.

Тобто договір оренди закінчив свою дію.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Приписами ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

У відповідності до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. (ст. 765 ЦК України).

Згідно з п. 2.4. договору, майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Доказів повернення орендованого приміщення у встановленому порядку матеріали справи не містять.

Як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції відповідач не заперечує проти задоволення позовної вимоги про виселення.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, до заявлено вимогу про стягнення 108 216,99 грн. плата за утримання майна та комунальні послуги

В матеріалах справи містяться рахунки-фактури на вказану суму.

Статтею 47 Бюджетного кодексу України передбачено, що до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим кодексом.

Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік органами Державного казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України. Розпорядження бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Разом з цим, на початок 2012 року чинною була інша редакція вказаної вище Методики, пункт 10 якої звучить наступним чином: розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

В даному випадку не мало місце використання орендованих приміщень під гараж для спеціальних засобів пересування.

Згідно з п. 2 Методики, орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди.

У пункті 2 вказаної методики зазначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. Якщо майно орендується бюджетними організаціями, орендна плата вноситься за рахунок коштів, передбачених кошторисами на їх утримання. такий кошторис бюджетом не передбачений, оскільки договірні відносини між сторонами втратили чинність, а відповідач не веде господарську діяльність.

У п. 11 Методики зазначається, що витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1,20 грн. разом з ПДВ в рахунок заборгованості по орендній платі при відсутності укладеного на 2012 рік договір оренди державного майна.

Між сторонами не укладено договору оренди на 2012 рік і не було затвердженого кошторису, який би передбачав оплату заборгованості, визначеної позивачем, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість даної вимоги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Твердження апелянта на те, що споживання електричної енергії без приладів обліку та укладення договору є підставою для стягнення її вартості згідно з приписами статей 1212 і 1213 Цивільного кодексу України, з посиланням на оглядовий лист Вищого господарського суду України № 01-06/1872 від 30.12.2011 року колегією суду до уваги не приймається, оскільки вимоги про повернення безпідставно набутого майна у суді першої інстанції заявлені не були.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року у справі № 5011-18/12364-2012.