28/5005/3240/2012 Про стягнення заборгованості по оплаті послуг з транспортування природного газу - 20.02.2013 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ та публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. по справі №28/5005/3240/2012

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 378 821грн. 24 коп.

У листопаді 2012 року ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми 1 378 821,24 грн., у тому числі: 8 055,04 грн. інфляційних втрат, 29 380,78 грн. - 3% річних, 309 110,14 грн. пені та 1 032 275,28 грн. штрафу у розмірі 7% від простроченої суми (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Справа розглядалася судами першої, апеляційної та касаційної інстанції. За результатами розгляду постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2012р. рішення господарського суду та постанова апеляційного суду були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За новим розглядом справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 28/5005/3240/2012 (суддя Соловйова А.Є.) позовні вимоги були задоволені частково. З відповідача на користь позивача суд стягнув 8 055,04 грн. інфляційних втрат, 29 380,78 грн. три відсотки річних та 309 110,24 грн. пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. При цьому скаржник посилається на перебування підприємства в процедурі банкрутства, на введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів та на положення ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Позивач також не погодився з рішенням суду і в поданій до апеляційного суду апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні стягнення 1 032 275,28 грн. 7% штрафу та стягнути вказану суму на підставі ст. 231 ГК України.

Окрім того, позивач просить залучити до участі у справі правонаступника ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.02.2013 року.

У судовому засіданні 20.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 27.09.2011р. між ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Газотранспортне підприємство) та ПАТ "Дніпропетровськгаз" (Замовник) було підписано договір №1109011038/Н06 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газопровідних станцій, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, обумовленими цим Договором.

Підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством за фактично протранспортовані обсяги газу відповідно до п. 2.11.4 договору являються акти наданих послуг з транспортування газу.

Згідно п. 4 договору остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування газу проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним.

У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Матеріалами справи посвідчується, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконував в повному обсязі та своєчасно. На виконання договору протягом жовтня - грудня 2011р. позивач протранспортував природний газ для відповідача обсягом 276 259,933 тис. м 3 на загальну суму 25 393 813,05 грн., що посвідчується відповідними актами приймання-передачі, оплату якого в порушення умов договору відповідач здійснив з порушенням встановлених договором строків.

Відповідно до умов договору 20 число місяця, наступного за звітним, є граничним терміном оплати отриманих послуг. Фактично розрахунки за надані в жовтні 2011 року послуги з транспортування природного газу були здійснені 27.12.2011р., за послуги листопада 2011 року - 24.02.2012р., за послуги грудня 2011 року - 07.03.2012р., тобто, кожного місяця прострочення платежу перевищувало тридцятиденний термін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем грошові зобов'язання за договором виконувалися несвоєчасно, нарахування останньому відповідних штрафних санкцій судова колегія вважає правомірним.

З урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230- 232 Господарського кодексу України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача у відповідні періоди за надані послуги з транспортування газу, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача передбачену п. 6.3 договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення у сумі 309 110,24 грн., втрати від інфляційних процесів та відсотки річних відповідно в сумі 8 055,04 грн. та 29 380,78 грн.

Крім того, згідно ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов'язання, а саме, за прострочення понад тридцять днів додатково (крім пені) стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач є підприємством державного сектору економіки, що убачається з Додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005р. №64-р (64-2005-р) , відтак штраф за порушення строків виконання грошових зобов'язань понад 30 днів у сумі 1 032 275,28 грн. нарахований ним правомірно.

(Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 12.04.2012р. у справі №13/87/2011/5003).

У відповідності до п.1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, з огляду на відсутність збитків у кредитора та повне виконання зобов'язання боржником, судова колегія вважає за можливе зменшити пред'явлену до стягнення суму штрафу до 10%, що становить 103 227,52 грн. та задовольнити позовні вимоги в даній частині у вказаній сумі.

Доводи ПАТ "Дніпропетровськгаз", викладені в апеляційній скарзі, щодо неправомірності нарахування пені, штрафу та інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань в період дії мораторію в процедурі банкрутства підприємства-відповідача, не приймаються колегією суддів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 цього Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань настав у позивача після 14 жовтня 2005 року (справа №Б24/235/05), тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. (Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04.07.2011р. (справа №21-144а11).

Відтак правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

З огляду на викладене рішення господарського суду належить змінити. Витрати по сплаті судового збору, в тому числі за перегляд справи в апеляційній інстанції, слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд

Залучити до участі у справі №28/5005/3240/2012 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", яке є правонаступником Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. у справі №28/5005/3240/2012 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 8 055,04 грн. інфляційних втрат, 29 380,78 грн. три відсотки річних, 309 110,24 грн. пені, 103 227, 53 грн. штрафу та 37 899,08 грн. пені."

В решті рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.