5020-898/2011-1297/2012 Про стягнення заборгованості за поставку електричної енергії - 20.02.2013 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення заборгованості за договором на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 за період з 30.03.2010 по 28.02.2011 у розмірі 655 981,53 грн., у тому числі: 542 455,27грн. - основний борг, 57 443,65 грн. - пеня, 43 527,08 грн. - інфляційні втрати та 12 555,53 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються належним чином умови договору на постачання електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 щодо оплати за спожиту електричну енергію.

08.07.2011 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем (т.2,а.с.16), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 435611,71 грн., у тому числі: 322 085,45 грн. - основний борг, 57 443,65 грн. - пеня, 43 527,08 грн. - інфляційні втрати та 12 555,53 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.05.2012 у справі № 5020-898/2011 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "СГС Плюс" на користь ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" заборгованість у розмірі 433 591,41 грн., у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію 321 368,02 грн., пеня - 56 140,78 грн., 3% річних - 12 555,53 грн., інфляційні втрати - 43 527,08 грн., а також державне мито у сумі 4 343,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,29 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 рішення господарського суду м. Севастополя від 30.05.2012 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 та рішення господарського суду м. Севастополя від 30.05.2012 у справі № 5020-898/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила у постанові від 06.11.2012, що вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими з неповним з'ясуванням обставин справи та з неналежним застосуванням норм законодавства, вказала на те, що суди дійшли помилкового висновку, що втрати електроенергії в мережах споживача є комерційними, а не технологічними, у зв'язку з чим на позивача не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат електроенергії в мережах відповідача. Суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно надати належну оцінку обставинам справи.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.01.2013 у справі № 5020-898/2011-1297/2012 позов було задоволено частково, стягнуто з ТОВ "СГС Плюс" на користь ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" заборгованість у розмірі 433 591,41 грн., у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію 321 368,02 грн., пеня - 56 140,78 грн., 3% річних - 12 555,53 грн., інфляційні втрати - 43 527,08 грн., а також державне мито у сумі 4 343,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,29 грн. В іншій частині позову відмовлено.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення з ТОВ "СГС Плюс" 321368,02 грн. боргу за спожиту електроенергію, оскільки встановив, що нарахування та виставлення відповідачеві протягом спірного періоду до оплати сум вартості втрат електроенергії є правомірними та такими, що узгоджуються з нормативними вимогами, а також відповідають змісту договірних зобов'язань сторін згідно укладеного договору № 5870 від 19.06.2008 року.

Також господарським судом міста Севастополя відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення електротехнічної експертизи з огляду на можливість вирішення спору без застосування спеціальних знань.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, призначити у справі судову комплексну електротехнічну експертизу, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в сумі 321368,02 грн., про стягнення пені в розмірі 26739,89 грн., стягнення 3 % річних в розмірі 5319,12 грн. та інфляційного відшкодування в розмірі 19475,48 грн. відмовити.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають в тому, що заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 321 368,02 грн. нарахована позивачем неправомірно у зв'язку з безпідставним віднесенням останнім до рахунків ТОВ "СГС плюс" у червні, ліпні та вересні 2010 року обсягів технологічних витрат електричної енергії у мережах від точки приєднання ПЛ-110 кВ ПС-12 до точки приєднання ПЛ-35 кВ ПС-3, у тому числі, у трансформаторі 11Т 25000 кВа, який знаходиться на цій ділянці, згідно з однолінійною схемою розміщення приладів розрахункового обліку ТОВ "СГС Плюс", яка узгоджена позивачем. Відповідач зазначає, що позивач здійснює транзит електричної енергії у своїй же технологічній електричній мережі через вказану ділянку технологічних електричних мереж.

Також відповідач вважає, що до спірних відносин невірно застосовано пункт 6.25 та безпідставно не застосовано пункт 6.28 Правил користування електричної енергії.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Крім того, відповідач заявив клопотання про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.12 (v0004600-12) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Так, данні щодо розміщення трансформатору 11Т містяться у договорі № 5870 від 19.06.2008, якій узгоджений сторонами.

Визначення, розрахунок та порядок розподілення технологічних втрат у електричних технологічних мережах регламентуються діючими нормативно-правовими актами.

Судова колегія відмовляє у задоволенні наведеного клопотання, оскільки суд дійшов висновку про те, що для роз'яснення питань, які виникають у ході розгляду даної справи, спеціальні знання не потрібні, та суд самостійно може встановити обставини справи та надати їм належну правову оцінку.

Розпорядженням від 06.02.13 суддю Волкова К.В. замінено у складі колегії на суддю Балюкову К.Г.

Розпорядженням від 20.02.13 суддів Балюкову К.Г. та Дмитрієва В.Є. замінено у складі колегії на суддю Волкова К.В. та Гонтаря В.І.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 06 по 20 лютого 2013 року.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

19.06.2008 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладений договір № 5870 на поставку електричної енергії (далі -Договір) на строк до 31.12.2008. Відповідно до умов пункту 9.4 Договору його дія продовжувалась на наступні календарні роки, та на час вирішення спору Договір є діючим (том 1 а.с.10-16).

Розділом 1 Договору встановлено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70819,9 кВт, а споживач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричною енергією, відповідно до розділу 5 Договору та режиму робіт електроустановок відповідно до пункту 6 додатку "Порядок розрахунків", забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до додатку "Порядок розрахунків"та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Згідно з пунктом 2.3.4 Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетоки реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії".

Відповідно до пункту 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача здійснюються відповідно до вимог ПУЕ та ПКЕЕ (z0417-96) . У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічної документації стосовно встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використаються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунків, відповідно до вимог додатку "Порядок розрахунків".

Відповідно до пункту 9.2 Договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається згідно з Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з додатком № 6 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Щомісячно 30 числа представник споживача надає в службу енергозбиту Позивача звіт про спожиту електричну енергію споживачем і його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних постачальником формується рахунок за споживання електричної енергії та видається під розпис споживачу або надсилається поштою рекомендованим листом. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватися споживачем в строк до 5 операційних (банківських) днів з дня виписки рахунку.

Відповідно до пункту 6 додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів.

З матеріалів справи також вбачається, що 29.10.2008 між сторонами було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08, за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС Плюс") обов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ "ЕК "Севастопольенерго") або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач -своєчасно забезпечувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов Договору (том 2 а.с. 68-75).

Відповідно пункту 1.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності належних йому електричних мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з пунктом 7.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж власника мереж та користувача, об'єкт спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) показників розрахункових засобів обліку на величину втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку.

Розрахунки втрат здійснюються власником мереж на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

Відповідно до додатку № 4 до Договору №5870 від 19.06.2008, розробленого на підставі Методики з визначення втрат електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач, затвердженої заступником Міністра енергетики України Дарчуком В.А. 18.02.1998 і узгодженої з ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягам переданої мережами електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, враховуючи споживача-власника означених мереж (том 2, а.с.38-39).

Предметом розбіжностей між сторонами по справі є визначення обсягів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать Відповідачеві.

Сума заборгованості, що не визнається Відповідачем, з урахуванням розрахованих втрат, за червень 2010 року складає 134 844,59 в т.ч. ПДВ; за липень 2010 року - 155 176, 72 грн. в т.ч. ПДВ, за вересень 2010 року - 31 346,71 грн., а всього 321 368,02 грн.

Відповідно до показників розрахункових приладів, які надавались Відповідачем, Позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за період з 30 березня 2010 року по 29 квітня 2011 року та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином, що Відповідачем не спростовано.

Несплата Відповідачем в повному обсязі виставлених рахунків за спожиту активну електричну енергію за період з 30 березня 2010 року по 29 квітня 2011 року (станом на 30.05.2012 заборгованість за активну електричну енергію - 321 368,02 грн.) стала підставою для звернення до господарського суду з цим позовом.

ТОВ "СГС плюс", посилаючись на умови договору на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008, пункт 6.28 ПКЕЕ (z0417-96) , пункт 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затверджених постановою НКРЕ від 25.05.2006 № 654 (v0654227-06) , вважає недоведеною правомірність віднесення втрат електроенергії в мережах позивача у червні, липні та вересні 2010 року до технологічних.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії та регулюються Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441 (441-99-п) , та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (z0417-96) (далі -Правила).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами - юридичними особами регулюються також Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ, Правила), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (z0417-96) (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 5.6. Правил користування електричною енергією (z0417-96) невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

Згідно з пунктом 6.7 ПКЕЕ (z0417-96) розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

Згідно пунктів 2.3.2, 2.3.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії; забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії.

Умовами договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків", розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Між сторонами також було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08 від 29.10.2008 року, за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС Плюс") зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго") або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов договору (т.1, а.с. 103-105).

Відповідно до пункту 1.2 договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності належних йому електричних мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до пункту 10.2.2. Правил користування електричною енергією (z0417-96) , споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

Як вбачається із позовної заяви, ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" наполягає на тому, що на підставі показників розрахункових приладів обліку, які надавались щомісячно споживачем, він проводив нарахування за спожиту електроенергією і виставляв відповідні рахунки на сплату.

Судовою колегією встановлено, що між сторонами у справі є розбіжності стосовно визначення об'ємів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать ТОВ "СГС Плюс" та які віднесені позивачем до складу заборгованості за спожиту електроенергію в спірній період.

Як вбачається із листів НКРЕ № 7739/11/17-10 від 02.12.2010 та № 8121/11/17-10 від 17.12.2010 (том 3 а.с.146-149), які містяться в матеріалах справи, втрати електричної енергії є предметом договору про постачання електричної енергії та не є предметом договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

У випадку, який виник між суміжними суб'єктами електроенергетики, технологічні втрати електроенергії обраховуються двічі, а саме:

1) величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з надходженням електричної енергії в ці мережі, визначається (розрахунковим шляхом) на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку (відповідно до однолінійної схеми електропостачання), до межі балансової належності, зазначеної в договорі про постачання електричної енергії, та відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі (пункт 6.25 ПКЕЕ (z0417-96) );

2) крім того, технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, розподіляються між енергопередавальною організацією та основним споживачем (власником цих мереж) пропорційно обсягу переданої цими мережами належної (транзитної) електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж (пункт 6.28 ПКЕЕ (z0417-96) ).

Відповідно до пункту 9.2 договору № 5870, межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається згідно з Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Суд першої інстанції вірно встановив, що згідно "Акту розмежування балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромереж між ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "Севастопольенерго" межа поділу балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання встановлюється на виході проводу з натяжного затиску портальної відтяжки гірлянди ізоляторів ОРУ-110 (35) кВ плюс один метр в сторону повітряної лінії. За стан електричного контакту в місці розмежування межі відповідає ТОВ "СГС Плюс". Тобто за технічними вимогами та вимогами елементи схеми обліку в даному випадку не можуть бути встановлені саме на межі розділу.

Відповідно до пункту 6.25 ПКЕЕ (z0417-96) , у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.

У відповідності до п.6.27 Правил розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

Також судова колегія погоджується із застосуванням Методики по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач (затверджена заступником Міністра енергетики України, головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 18.02.1998), яка застосовується для визначення втрат електроенергії в елементах мережі (трансформаторах, лініях електропередач), які враховуються при фінансових розрахунках між енергопостачальними організаціями і між енергопостачальними організаціями і споживачами електроенергії, а також для складання енергетичних балансів.

Судова колегія звертає увагу на пункт 7.2 договору № 5870, яким закріплено, що у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на мережі балансової належності електричних мереж електропередавальною організацією та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників розрахункових засобів обліку на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат здійснюються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача", відповідно до якого втрати електроенергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно об'єму переданого цими мережами електроенергії відповідним суб'єктом господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж (том 2 а.с.38-39).

З наведеного вбачається, що перебування засобу обліку електроенергії не на межі розподілу балансової належності електромереж згідно Правил користування електричною енергією є підставою для здійснення компенсації втрат електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобі обліку.

Розрахунок втрат електричної енергії на мережі трансформатора 11Т від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку електроенергії за червень, липень та вересень 2010 року був наданий позивачем та залучений судом до матеріалів справи (том 4 а.с.23-24).

Так, згідно даному розрахунку об'єм електроенергії: за червень 2010 року складає 272511 квт.час, за липень 2010 року - 291838 квт.час та за вересень 2010 року складає 186226 квт.час.

У відповідності з пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією (z0417-96) остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку та розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Як вбачається з пояснень позивача та розрахунку сум, заявлених до стягнення, до рахунків за електроенергію, виставлених до оплати відповідачу, включено нарахування обсягу та вартості втрат електроенергії на ділянці електромережі відповідача від межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності до місця встановлення розрахункового приладу обліку. Розрахунок втрат проведено у відповідності до додатку 4 до договору поставки № 5870.

Відхиляючи доводи відповідача на те, що мережам відповідача приєднані лише мережі позивача, через які він здійснює передачу електроенергії іншим суб'єктам господарювання, ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" є для ТОВ "СГС плюс" субспоживачем, господарський суд міста Севастополя послався на пункт 1.2 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , яким визначено, що споживач електричної енергії -це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; субспоживач -це суб'єкт господарської діяльності -споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності - споживача (субспоживача).

Відповідно до пункту 1.6 Правил (z0417-96) відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору.

Судова колегія погоджується з тим, що всупереч вимогам статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не представлено доказів укладення відповідних договорів постачання електроенергії між позивачем (постачальником) та субспоживачами шляхом транзиту електроенергії з використанням електричних мереж та обладнання, які є власністю відповідача.

Відповідач, посилаючись в апеляційній скарзі на невірне застосування господарським судом міста Севастополя норм матеріального права, жодним чином не спростував наведені вище висновки.

Суд першої інстанції надав вірну оцінку твердженням відповідача про те, що позивач є для відповідача також і субспоживачем, враховуючи те, що позивач є як постачальником електроенергії, так і споживачем одночасно. Такі твердження правомірно визнано необґрунтованими та не відповідаючими визначенню субспоживача, яке міститься в п.1.2 Правил (z0417-96) .

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, відмова у задоволенні клопотання про призначення експертизи, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуально кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 (v0004600-12) "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Таким чином, підставою для призначення експертизи є неможливість вирішення судом спору без залучення спеціальних знань. Дослідивши питання, запропоновані відповідачем у клопотанні, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення судової експертизи, оскільки обсяг правовідносин сторін встановлений договорами поставки електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 (з додатками до нього) та про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08 від 29.10.2008, регулюється спеціальними нормативно-правовими актами. Наявні у справі докази дозволяють встановити фактичні обставини справи та вирішити спір по суті.

Судовою колегією також перевірено правомірність задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних, інфляційного відшкодування та встановлено обґрунтованість висновків господарського суду міста Севастополя про необхідність задоволення таких вимог.