Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Азарової З.П. суддів Гези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача: Лелюх О.М. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явився від третьої особи: Лелюх О.М. - представник за довіреністю Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 18 квітня 2012 р. у справі № 5009/544/12 (суддя Серкіз В.Г.) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ лайф" м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" м.Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ про стягнення 55 813 410,62 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2012р. по справі № 5009/544/12 (суддя Серкіз В.Г.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ лайф" м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" м.Запоріжжя за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ про стягнення 55 813 410,62грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" заборгованості по кредиту у сумі 48 241 000 (сорок вісім мільйонів двісті сорок одну тисячу) грн. 00 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 7 500 100 (сім мільйонів п'ятсот тисяч сто) грн. 59 коп. та комісійної винагороди у сумі 7 930 (сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн.. 03 коп.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" м.Запоріжжя, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що господарський суд, розглядаючи справу, не звернув уваги на той факт, що позивачем не надано розрахунку позовної суми, доказів повідомлення відповідача про уступку права вимоги та доказів правомірності нарахування збільшеної відсоткової ставки.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем надано до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду клопотання про об'єднання в одне апеляційне провадження справи № 27/151/09-23/127/09-15/82/09, №5009/1039/12, №5009/524/12, № 5009/544/12, № 5009/587/12, оскільки на думку скаржника вказані справи є однорідними та в них приймають участь одні й ті самі сторони.

Розглянувши вказане клопотання судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що можливість об'єднання позовних вимог надана лише суду першої інстанції, яке можливе під час прийняття позовних заяв до розгляду, порушення провадження у справі, і під час судового розгляду. Однак, апеляційна інстанція позбавлена можливості об'єднати до одного апеляційного провадження справи за якими винесено окремі судові рішення.

Позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Третя особа, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ, відзиву на апеляційну скаргу не надала, однак представник у судових засіданнях апеляційної інстанції зазначав, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому не підлягає скасуванню.

Відповідач не направив представників у судові засідання Донецького апеляційного господарського суду, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що вказані відповідач не використав наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, а судове засідання вже неодноразово відкладалось, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача та третьої особи, який прибув в засідання суду, перевіривши обставини справи, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ лайф" м.Київ звернулось до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" м.Запоріжжя про стягнення з відповідача 55 749 030 грн. 62 коп., які складаються з 48 241 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 7 500 100 грн. 59 коп. -нарахованим відсоткам за користування кредитом, 7 930 грн. 03 коп. -нарахованої комісії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитом, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 10.02.2012р. порушив провадження за вказаним позовом та в порядку ст.ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 24.06.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" (позичальник) був укладений кредитний договір № 4/2Ж, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 19 000 000 грн. 00 коп. на придбання техніки -кар'єрних самоскидів БелАЗ. (п.2.1. кредитного договору)

Відповідно до пункту 2.2. вказаного договору кінцевий термін повернення кредиту встановлений на 5 червня 2012 року. Погашення кредитної заборгованості позичальником, мало відбуватись за графіком: жовтень 2008 року - травень 2012 року - по 420 000 грн. 00 коп. щомісячно; червень 2012 року - 540 000 грн. 00 коп.

За користування кредитом згідно п.3.2 договору позичальник повинен сплачувати відсотки за ставкою 20% річних; комісійна винагорода за надання та супровід кредиту встановлена у розмірі 0,1% від залишку кредитної заборгованості відповідно до п.2.1 та п.2.2 Кредитного договору.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2 договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 30% річних.

Пунктом 4.2.2 кредитного договору Позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених договором, а також суми неустойки.

Сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими були внесені зміни до умов кредитного договору, а саме договір № 21/4Ж від 21.07.2008р.; договір № 31/4Ж від 29.09.2008р.; договір № 44/4Ж від 31.10.2008р.; договір № 93/4Ж від 24.03.2010р.

Так, договором № 21/4Ж від 21.07.2008 р. суму кредиту збільшено до 48 241 000 грн. 00 коп., а договором № 44/4Ж від 31.10.2008р внесені зміни до п.3.2 кредитного договору, згідно з якими відсотки за користування кредитом нараховуються на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом і сплачуються Позичальником виходячи зі ставки 20% річних щомісяця: за жовтень 2008 року протягом 36 банківських днів з дати їх нарахування; за листопад 2008 року -протягом 27 банківських днів з дати їх нарахування; за грудень 2009 року -протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування. Починаючи з січня 2009 року проценти сплачуються щомісяця в день їх нарахування, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту.

Крім того, вказаним договором внесені зміни до розділу 3.3 договору стосовно нарахування комісії за користування кредитом: комісійна винагорода встановлена у розмірі 0,01% від залишку кредитної заборгованості та нараховується Банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої оплати розрахункових документів по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця: за жовтень 2008 року протягом 36 банківських днів з дати їх нарахування; за листопад 2008 року -протягом 27 банківських днів з дати їх нарахування; за грудень 2008 року -протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування. Починаючи з січня 2009 року проценти сплачуються щомісяця в день їх нарахування, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту. Відповідно до змін, внесених до п.3.4 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2 договору, Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 20% річних.

Договором № 93/4Ж від 24.03.2010р. встановлено кінцевий термін повернення кредиту - 28.06.2013р. та графік погашення заборгованості:

- 29.02.2012р. - 1 000 000,00 грн.

- 30.03.2012р. - 2 000 000,00 грн.

- 30.04.2012р. - 2 000 000,00 грн.

- 31.05.2012р. - 2 000 000,00 грн.

- 29.06.2012р. - 2 000 000,00 грн.

- 31.07.2012р. - 2 500 000,00 грн.

- 31.08.2012р. - 2 500 000,00 грн.

- 28.09.2012р. - 2 500 000,00 грн.

- 31.10.2012р. - 2 500 000,00 грн.

- 30.11.2012р. - 2 900 000,00 грн.

- 31.12.2012р. - 3 300 000,00 грн.

- 31.01.2013р. - 3 300 000,00 грн.

- 28.02.2013р. - 3 500 000,00 грн.

- 29.03.2013р. - 3 500 000,00 грн.

- 30.04.2013р. - 4 000 000,00 грн.

- 31.05.2013р. - 4 000 000,00 грн.

- 28.06.2013р. - 4 741 000,00 грн.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк свої зобов'язання по договору виконав, надав позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування контрагентам позичальника грошових коштів, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

28.07.2010р. між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (третя особа у справі, первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (позивач у справі, новий кредитор за договором) укладено договір відступлення права вимоги № 39/75, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (продає) позивачу належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Промінвестекскавація" (код ЄДРПОУ 33273087, далі іменується боржник): кредитний договір № 4/2Ж від 24.06.2008 р., укладений між первісним кредитором та боржником, разом із договорами про внесення змін до кредитного договору: договір № 21/4Ж від 21.07.2008 р., договір №31/4Ж від 29.09.2008р., договір №44/4Ж від 31.10.2008р., договір 93/4Ж від 24.03.2010р.

Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору до позивача перейшло право вимагати (замість первісного кредитора) від відповідача (боржника) належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 48 241 000,00 грн., отриманих боржником згідно з кредитним договором, укладеним між первісним кредитором та боржником; повернення нарахованих станом на дату укладення цього договору, процентів за користування кредитом згідно з кредитним договором у сумі 11 013 432,53грн.; повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 7 930,03 грн.; інших обов'язків, встановлених кредитним договором.

Пунктом 1.4 договору відступлення права вимоги № 39/75 передбачено, що до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки Первісного кредитора за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.7 з моменту зарахування у повному обсязі суми відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором на рахунок первісного кредитора, зазначений у п. 2.1.1 цього договору, до нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до боржника, що належали до цього первісному кредитору по кредитному договору.

Згідно з п. 2.1.1 позивач зобов'язався переказати первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 59 262 362,56 грн. у день підписання цього договору.

Згідно з умовами пункту 2.2.2 договору відступлення № 39/75 первісний кредитор (третя особа у справі) направив боржнику (відповідачу у справі), поручителям та майновому поручителю повідомлення (а.с. 62-65 т. 1) про відступлення права вимоги за кредитним договором № 4/2Ж та договорами забезпечення новому кредитору ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ".

Відповідно до п. 4.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Позивачем було перераховано банку суму 59 262 362,56 грн. за договором відступлення права вимоги № 39/75, що підтверджується платіжним дорученням № 572 від 28.07.2010 р. (а.с.21 т. 1).

Після укладення договору відступлення права вимоги відповідачем за період з 28.07.2010р. до 25.01.2012р. було частково погашено заборгованість перед позивачем на загальну суму 1 756 665 грн. 97 коп., а саме: 04.08.2010р. відсотки за користування кредитом за лютий 2010р. в сумі 185 960,00 грн., 04.08.2010р. відсотки за користування кредитом за травень 2010р. в сумі 724 836,38 грн., 31.08.2010р. відсотки за користування кредитом за червень 2010р. в сумі 845 869,59 грн.

30.01.2012р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості за Кредитним договором № 4/2Ж від 24.06.2008р., які відповідач залишив без відповіді та задоволення, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 55 749 030 грн. 62 коп., які складаються з 48 241 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 7 500 100 грн. 59 коп. -нарахованим відсоткам за користування кредитом, 7 930 грн. 03 коп. -нарахованої комісії. Вказаний позов задоволений судом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений договір № 4/2Ж від 24.06.2008р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою договір № 4/2Ж від 24.06.2008р., є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 вказаного кодексу встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до умов укладеного між банком (третя особа) та позивачем договору відступлення права вимоги № 39/75 від 28.07.2010 р., до позивача перейшло належне ПАТ Промінвестбанк право вимоги до позичальника. При цьому не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що його не було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення № 09-08/2505 про таке відступлення. (а.с.62 т.1). Про обізнаність відповідача про існування договору відступлення права вимоги також свідчить те, що для погашення заборгованості за кредитом ним було перераховано суму 1 756 665 грн. 97 коп. на розрахунковий рахунок, саме, позивача. Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4/2Ж від 24.06.2008р.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України). Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.4, 2.5 Кредитного договору відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом згідно встановлених графіків.

Згідно з п.4.3.4 Кредитного договору (зі змінами внесеними договором № 93/4Ж від 24.03.2010р.) кредитор має право вимагати від Позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом у випадках, коли Позичальник не виконав в строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або плати за кредит. Про необхідність такої сплати Кредитор зобов'язаний письмово попередити Позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій про примусове стягнення коштів.

Крім того, за управління кредитом відповідач зобов'язався виплачувати комісійну винагороду, виходячи із встановленої відсоткової ставки.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконував не належним чином, факт наявності заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув 55 749 030 грн. 62 коп., яка складається з 48 241 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 7 500 100 грн. 59 коп. -нарахованим відсоткам за користування кредитом, 7 930 грн. 03 коп. -нарахованої комісії.

Щодо посилань апелянта на помилкове нарахування підвищеного розміру відсоткової ставки, то вони не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що розмір процентної ставки за кредит, а так само порядок її сплати встановлюються та визначаються у кредитному договорі в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які існують на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки Національного банку України та інших обставин.

Відповідно до кредитного договору № 4/2Ж від 24.06.2008 р. відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором (п. 4.2.2 договору). Відсотки за користування кредитом сплачуються на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом виходячи зі ставки 20% річних щомісяця (у редакції додаткової угоди № 44/4Ж від 31.10.2008р.): за жовтень 2008 року протягом 36 банківських днів з дати їх нарахування; за листопад 2008 року -протягом 27 банківських днів з дати їх нарахування; за грудень 2009 року -протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування. Починаючи з січня 2009 року проценти сплачуються щомісяця в день їх нарахування, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту. Тобто, сторонами в укладеному кредитному договорі № 4/2Ж було узгоджено розмір відсоткової ставки за кредит, порядок її нарахування та сплати. Вказаний договір та додаткові угоди до нього на час прийняття судом рішення є чинними та не визнанні недійсними у встановленому порядку.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" м.Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2012р. у справі №5009/544/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2012р. у справі №5009/544/12 - залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

надр. 7 прим:

1 прим. - у справу; 1 прим. - позивачу; 1 прим. - відповідачу; 1 прим. - третій особі;

2 прим. - ДАГС; 1 прим. - ГСЗО;