2/5005/8913/2012 Про повернення грошової суми, стягнутої в якості добору за послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів - 18.02.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2012р. у справі № 2/5005/8913/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний

гірничо-збагачувальний комбінат",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 558, 64 грн

По справі оголошувалася перерва з 31.01.2013р. по 18.02.2013р.

12 жовтня 2012 року ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" на свою користь 16 558,64 грн, що були списані Відповідачем з його особового рахунку в якості добору за послуги, що пов`язані з перевезенням вантажів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2012р. у справі №2/5005/8913/2012 (суддя Боділовська М.М.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" 16 558,64 грн плати по збору за роботи (послуги), що пов`язані з перевезенням вантажів, а також 1 609,50 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Позивач жодного разу не оспорював підстави та розмір нарахованих залізницею сум. Про необхідність явки для підписання накопичувальних карток Позивач був повідомлений за телефонним номером 406-76-23, тому, враховуючи його неявку вважає правомірним складення актів загальної форми №№ 425, 426, 428 та списання грошових коштів з особового рахунку Позивача.

Позивач надав відзив на позовну заяву, в якому проти апеляційної скарги заперечив з огляду на те, що накопичувальні картки, на підставі яких було проведено списання грошових коштів з його особового рахунку, не були підписані Позивачем, тобто були не належним чином оформлені. Підписання накопичувальних карток працівником станції та вантажовласником прямо передбачено п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів. Акт загальної форми складається у разі відмови платника від підписання документів і лише в цьому разі за відсутності підпису платника може бути підставою для матеріальної відповідальності та списання грошових коштів з особового рахунку. Зауважив на тому, що про існування накопичувальних карток довідався в момент їх отримання 10.06.2012р., тобто після списання грошових коштів з рахунку. Таким чином, безпідставним є стягнення грошових коштів з його особового рахунку на підставі документів, оформлених не належним чином. З огляду на викладене вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи апелянта безпідставними та недоведеними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 08.12.2006р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (надалі - Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - вантажовласник, правонаступником якого є ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - Позивач), було укладено договір №ПР/ДН-2-0601554/НЮп "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" (надалі - Договір), а також додаткова угода про узгодження ставок додаткових послуг строком дії на один рік з умовами пролонгації в разі відсутності пропозиції сторони про припинення дії договору (п.8.4. Договору). Доказів розірвання договору суду не надано.

Відповідно до п.1.1. Відповідач зобов`язався надати Позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а Позивач - провести розрахунки за ці послуги. Крім того, Відповідач для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів відкриває для Позивача особовий рахунок з присвоєнням коду платника №7851330 і коду вантажовідправника/вантажоодержувача - №5346 (п. 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Позивач здійснює попередню оплату Відповідачу за надані додаткові послуги на рахунок №26038000002001 у ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код 01073828 або готівкою на станції. Одержані кошти Відповідач зараховує на особовий рахунок Позивача. Послуги Позивачу за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

У травні 2012 року фінансовими ревізорами була проведена перевірка порядку нарахування та сплати Позивачем платежів, пов'язаних з перевезенням вантажів, за результатами якої фінансовими ревізорами на станції Грекувата ДП "Придніпровська залізниця" було зроблено добір на суму 16 558,64 грн, який було нараховано по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 №05060201 від 05.06.2012р. на суму 98,78 грн без ПДВ (з яких 39,10 грн - збір за користування вагонами, 59,68 грн - охорона вантажу у разі його затримки), № 05060203 від 05.06.2012р. збір за зберігання вантажів на суму 4 132,60 грн без ПДВ та №06060210 від 06.06.2012р. на суму 9 567,48 грн. без ПДВ (з яких за зберігання вантажів - 815,20 грн, за охорону вантажу всього 8 752,28 грн).

Після складання накопичувальних карток Відповідачем в червні 2012р. з особистого рахунку Позивача по Єдиному технологічному центру по обробці документів було списано донараховану суму з урахуванням ПДВ - 16558,64 грн, що і стало підставою позову.

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Таким чином, відносини сторін у даному спорі окрім Договору регулюються також спеціальним законодавством, а саме: Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. №113 (z0165-99) , Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. №644 (z0861-00) , а також іншими Правилами, які наведені у переліку нормативно-правових актів Міністерства транспорту України та видані відповідно до Статуту залізниць України.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Відповідач списує відповідні кошти з особового рахунку Позивача на підставі оформлених в установленому порядку перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами).

Пунктом 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів передбачено, що платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги та їх вартість. Відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку (п. 5.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 (v_225600-08) "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Як вбачається із копій накопичувальних карток №05060201 від 05.06.2012р., № 05060203 від 05.06.2012р.та №06060210 від 06.06.2012р. вони не містять підпису представника вантажовласника, також відсутні і відмітки про те, що представник вантажовласника відмовився від їх підписання, не зазначено прізвище та посаду такої особи з боку Позивача. У актах загальної форми від 05.06.2012р, від 06.06.2012р. (а.с. 52-54) зазначено, що представник Позивача після повідомлення його за телефонним номером 406-76-23 не з`явився для підписання накопичувальних карток. Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів такого повідомлення (записів у книзі повідомлень форми ГУ-2; посадове становище та прізвище особи, яка прийняла таке повідомлення; що вказаний у актах номер телефону узгоджений сторонами для передачі повідомлень та належить саме позивачу).

Таким чином, Відповідачем було здійснено списання грошових коштів з особового рахунку Позивача на підставі накопичувальних карток, які не були належним чином оформлені, не підписані платником та належних доказів відмови останнього від їх підписання матеріали справи не містять.

З огляду на вище наведене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідач складав всі документи, на підставі яких списано спірні кошти позивача, в односторонньому порядку і про складення таких документів позивач своєчасно та належним чином проінформований не був. Спірні накопичувальні картки були нарочно отримані представником Позивача 10.06.2012р., тобто вже після списання грошових коштів з його рахунку.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності списання грошових коштів у сумі 16 558,64 грн з особового рахунку Позивача з огляду на те, що таке списання відбулося всупереч порядку, встановленого діючим законодавством. Крім того, апеляційний суд погоджується також із застосованою судом першої інстанції до спірних відносин ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки правова природа спірних коштів відповідає правовій природі коштів (майну), що зберігається без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). А, отже, судом першої інстанції було вірно стягнуто з Відповідача на користь Позивача 16 558,64 грн, які є безпідставно набутими коштами.

За викладених обставин рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміні чи скасування колегія суддів не знаходить, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2012р. у справі № 2/5005/8913/2012 залишити без змін.

постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.