09/5026/1639/2012 Про стягнення збитків - 11.02.2013 Прийняття

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року по справі № 09/5026/1639/2012 позов Державного закладу "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України до публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", третя особа Державна фінансова інспекція в Черкаські області про стягнення 23 468,66 грн. - задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" на користь Державного закладу "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України 23 468,66 грн. збитків та 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 24.12.2012 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року по справі № 09/5026/1639/2012 скасувати та прийняти нове рішення суду яким, відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судових засіданнях 04.02.2013 року та 13.02.2013 року представник скаржника надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача - Державного закладу "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України та представники третьої особи - Державної фінансової інспекції в Черкаські області у судові засідання 04.02.2013 року та 13.02.2013 року не з'явились, про день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на підтвердження чого в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач та третя особа що не з'явились у судове засідання 11.02.2013 року про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що в матеріалах справи містися повідомлення про вручення поштового відправлення. Участь представників сторін що не з'явились, у судовому засіданні 11.02.2013 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів не надходило. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01 січня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 261 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно якого енергопостачальна організація (відповідач) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (позивач) теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до розділу 2 договору фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку. Теплова енергія вважається поставленою споживачу на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж енергопостачальної організації.

Згідно п.5.2 договору проектування та встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Установлення приладів обліку виконується згідно з узгодженим енергопостачальною організацією проектом на межі балансової належності тепломереж енергопостачальної організації та споживача. В разі установки приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності тепломереж в проекті здійснюється розрахунок втрат теплової енергії на ділянці трубопроводів від межі балансової належності до місця установки приладів обліку. Кількість теплової енергії, яку використав споживач, визначається як сума показників приладів обліку та втрати на ділянці трубопроводів від межі балансової належності до місця установки приладів обліку. У пункті 5.3 договору визначено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін зазначається в додатку № 2 до цього договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

28 січня 2011 року сторонами був укладений договір № 261 про постачання теплової енергії в гарячій воді, а 05.03.2012 року договір № 261 про закупівлю товарів за державні кошти і постачання теплової енергії в гарячій воді, з умовами, аналогічними договору від 01.01.2005 року.

У додатку 2 до договору № 261 міститься схема теплової мережі та межа розподілу балансової належності трубопроводів мережної води. Згідно робочого проекту встановлення лічильника теплової енергії в Черкаській обласній СЕС по вул. Волкова, 3, розробленому Обласним КП "Черкасиоблкомунсервіс" у 2000 році, втрати тепла на ділянці від межі розподілу балансової належності теплових мереж до лічильника Qбгр = 5085 ккал/год, відстань від межі розподілу до лічильника згідно схеми становить 80 метрів.

У період з 04.05.2012 року по 15.06.2012 року службовими особами Державної фінансової інспекції в Черкаській області проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я Державному закладу "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічної станція" МОЗ України для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів з 01.07.2009 року по 30.04.2012 року, за результатами якої складено акт від 15.06.2012 року №04-24/011.

Актом ревізії встановлено проведення зайвих виплат бюджетних коштів унаслідок завищення обсягу наданих комунальних послуг. Розрахунки закладом із постачальником теплової енергії - ВАТ "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" проводяться на підставі показників теплолічильника.

Розробку робочого проекту на установку теплолічильника здійснено у 2000 році обласним комунальним підприємством "Черкасиоблкомунсервіс". Робочий проект містить розрахунок теплових втрат по теплотрасі від точки балансового розмежування до вузла обліку теплової енергії. За результатами розрахунку було визначено проектні значення теплових втрат у кількісному виразі (0,122 Гкал/добу), які не залежать від обсягу спожитої теплоти. Вказані втрати щомісячно додаються до показників лічильника, з урахуванням яких нараховується плата за спожиту теплову енергію.

В ході проведення ревізії проведено контрольний обмір протяжності теплотраси закладу від межі розподілу балансової належності до місця установки приладу комерційного обліку тепла. За результатами обміру встановлено, що протяжність теплотраси закладу від межі розподілу балансової належності до місця установки приладу комерційного обліку тепла становить 94 метри. (Акт обміру протяжності теплотраси наведено у додатку 106 до акта).

Оскільки, вузол обліку теплової енергії розташований не на межі розділу теплових мереж, розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат теплоти в тепломережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів, як це передбачено пунктом 7.2.43 правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року № 71 (z0197-07) (далі - правила від 14.02.2007 року № 71).

Відповідно до пункту 3.1 норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 14.12.1993 року (КТМ 204 України 244-94), втрати теплоти в теплових мережах залежать від їх протяжності та діаметрів, способу прокладки, типу та стану теплоізоляції, ґрунтових умов експлуатації та інше, і визначаються на підставі відповідних випробувань технічно справних трубопроводів. Результати випробувань належить оформляти актом.

При цьому, вимогами пунктів 6.3.64, 7.7.23 правил від 14.02.2007 року № 71 (z0197-07) передбачено, що випробування з визначення теплових втрат у теплових мережах здійснюються з періодичністю один раз на 5 років за програмою, затвердженою технічним керівником організації, що експлуатує теплову мережу, і погодженою технічним керівником джерела постачання. Випробування повинні здійснюватися спеціалізованою організацією згідно з "РД 34.09.255 методичні вказівки по визначенню теплових втрат у водяних і парових теплових мережах".

Проте, як встановлено судом, ревізії не надано документів, які б свідчили про проведення випробувань з визначення теплових втрат в тепломережі. У разі неможливості визначення втрат теплоти в теплових мережах на підставі випробувань, пунктом 3.1.8 КТМ 204 України 244-94 передбачено приймати величину згаданих втрат в частках від відпущеної теплоти, зокрема, при протяжності теплотраси до 300 м - 1% на кожні 100 м теплотраси від кількості фактично спожитого тепла.

Отже, як зазначено в акті, розрахунки за спожиту закладом теплову енергію необхідно здійснювати за фактично отриману кількість теплової енергії, визначену за приладами обліку, з урахуванням втрат в теплотрасі у розмірі 0,94% від спожитої теплоти, як це передбачено вимогами пункту 3.1.8 КТМ 204 України 244-94.

Проведеним під час ревізії перерахунком встановлено завищення обсягу теплових втрат в тепломережі на 54,59 Гкал, внаслідок чого постачальником зайво пред'явлено до оплати 23468,66 грн. (2009 рік -1214,49 грн. (загальний фонд - 660,68 грн., спеціальний фонд - 553,81 грн.), 2010 рік - 8344,47 грн. (загальний фонд - 801,07 грн., спеціальний фонд -7543,40 грн.), 2011 рік - 9192,97 грн. (загальний фонд - 3024,49 грн., спеціальний фонд - 6168,48 грн.), 2012 рік - 4716,73 грн. (загальний фонд -1415,02 грн., спеціальний фонд - 3301,71 грн.), які установою оплачено в повному обсязі, чим завдано збитків (шкоди) установі на вказану суму. (Розрахунки наведено у додатках 107, 108 до акта).

Операцію з прийняття до сплати послуг з теплопостачання в бухгалтерському обліку установи відображено в меморіальних ордерах № 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами" за листопад-грудень 2009 рік, 2010-2011 роки, січень-квітень 2012 року за дебетом субрахунків 801 "Видатки державного бюджету на утримання установи та інші заходи", 811 "Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги" кредитом субрахунку 675 "Розрахунки з іншими кредиторами".

Внаслідок допущених порушень по розрахунках з ВАТ "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ", які призвели до незаконних витрат коштів у формі "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" (форма №2д, №2м) за КПКВ 2301250 касові та фактичні видатки за КЕКВ 1161 "Оплата теплопостачання" завищено за 2009 рік на суму 660,68 грн., за 2010 рік на суму 801,07 грн., за 2011 рік на суму 3024,49 грн. та за 2012 рік - 1415,02 грн.; у формі "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетним установам" (ф. №4-1м, №4-1д) за КПКВ 2301250 касові та фактичні видатки за КЕКВ 1161 "Оплата теплопостачання" завищено за 2009 рік на суму 553,81 грн.; у формі "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги" (ф. №4-їм, №4-Ід) ) за КПКВ 2301250 касові та фактичні видатки за КЕКВ 1161 "Оплата теплопостачання" завищено за 2010 рік на суму 7543,40 грн., за 2011 рік на суму 6168,48 грн. та за 2012 рік - 3301,71 грн., чим не дотримано вимоги п. 1.2 порядку № 3, п. 1.2 порядку № 164, п.1.2 порядку №2, п.1.2 порядку № 44.

Актом ревізії встановлено, що порушення допущено з вини завідуючого господарством Леонько М.І., який згідно посадової інструкції контролює використання матеріально-енергетичних ресурсів та забезпечує своєчасне оформлення документів для проведення розрахунків за електро-, водо-, теплопостачання та інших комунальних платежів. Як пояснив Леонько М.І., він кожного місяця подає до ВАТ "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" звіт про споживання теплової енергії, в тому числі заповняє графу "теплові втрати", які розраховує згідно загальних положень робочого проекту, при не заповненні графи "теплові втрати" звіт не приймається, його пропозицію щодо коригування величини теплових втрат згідно об'єму споживання, підприємство - надавач послуг відмовив, мотивуючи, що розрахунки проводяться згідно вимог робочого проекту. (Пояснення наведено у Додатку 109 до акта).

З матеріалів справи також вбачається, що 22 червня 2012 року ДФІ в Черкаській області направило позивачу лист № 23-04/50-5674 з вимогами щодо усунення порушень фінансової дисципліни, у пункті 3 яких міститься вимога стягнути з ВАТ "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" зайво сплачені кошти у сумі 23468,66 грн.

Листом від 06 липня 2012 року № 01/5-2603 позивач повідомив відповідача про вимогу ДФІ в Черкаській області та пропонував повернути на розрахунковий рахунок позивача 23468,66 грн., або врахувати заборгованість у подальших розрахунках за спожиту теплову енергію.

Проте, листом від 19.07.2012 року № 25/7025 відповідач повідомив позивачу, що нарахування втрат теплової енергії в теплових мережах від межі розподілу балансової належності до місця встановлення приладу обліку нараховуються правильно і підстав для проведення перерахунку немає.

Так, у листопаді 2012 року Державний заклад "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ПАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" 23 468,66 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення ревізії Державною фінансовою інспекцією зроблено перерахунок та встановлено завищення обсягу теплових втрат в тепломережі на 54,59 Гкал, внаслідок чого постачальником (відповідачем) зайво пред'явлено до сплати 23468,66 грн., які позивачем оплачено в повному обсязі.

В свою чергу відповідач позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що визначення обсягу втрат на підставі КТМ 204 України 244-94, яке зроблено ревізорами, є безпідставним, оскільки ці норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, відповідачем здійснювалось нарахування втрат теплової енергії у відповідності до вимог законодавства на підставі робочого проекту встановлення лічильника теплової енергії.

Як зазначалося раніше, рішенням господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року по справі № 09/5026/1639/2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 23 468,66 грн. збитків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вірно вказав суд першої інстанції предметом спору у даній справі є стягнення грошової суми, як відшкодування збитків суб'єкту, права і охоронювані законом інтереси якого порушені. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, які ґрунтуються на договорах про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку договірних теплових втрат в тепломережі, які підлягають оплаті позивачем, відповідач застосував дані щодо обсягу цих втрат, зазначені у робочому проекті 2000 року.

Проте, судова колегія з таким розрахунком погодитися не може та вважає, що розрахунки за спожиту позивачем на підставі договору теплову енергію, необхідно здійснювати за фактично отриману кількість теплової енергії, визначену за приладами обліку, з урахуванням втрат в тепломережі, розмір яких розраховується відповідно до положень КТМ 204 України 244-94, а не згідно даних робочого проекту, як визначав відповідач.

Доводи скаржника про те, що КТМ 204 України 244-94 не підлягає застосуванню до договірних правовідносин сторін, оскільки позивач має прилади обліку, судова колегія вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Як зазначалося раніше ревізією Державної фінансової інспекції в Черкаській області під час проведення перевірки було проведено контрольний обмір протяжності теплотраси закладу від межі розподілу балансової належності до місця установки приладу комерційного обліку тепла. За результатами обміру встановлено, що протяжність теплотраси закладу від межі розподілу балансової належності до місця установки приладу комерційного обліку тепла становить 94 метри, тобто відстань теплотраси фактично є більшою ніж зазначено у робочому проекті встановлення лічильника теплової енергії. За робочим проектом, відстань від межі розподілу до лічильника згідно схеми становить 80 метрів.

Таким чином судова колегія вважає, оскільки, вузол обліку теплової енергії розташований не на межі розділу теплових мереж, розрахунок за теплову енергію повинен здійснюватися з урахуванням втрат теплоти в тепломережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів, як це передбачено пунктом 7.2.43 правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року № 71 (z0197-07) .

Внаслідок неправильного застосування положень правил від 14.02.2007 №71 та КТМ 204 України 244-94 відповідач завищив обсяг теплових втрат в тепломережі, які пред'явив до оплати позивачу.

Отже, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що фінансовою інспекцією обґрунтовано встановлено завищення обсягу теплових втрат у тепломережі на 54,59 Гкал, внаслідок чого постачальником (відповідач у справі) зайво пред'явлено до оплати 23468,66 грн., у тому числі: 2009 рік - 1214,49 грн., 2010 рік - 8344,47 грн., 2011 рік - 9192,97 грн., 2012 рік - 4716,73 грн., які позивач оплатив у повному обсязі за рахунок коштів бюджету.

Як вірно вказав суд першої інстанції, витрати позивача на оплату завищеного обсягу теплових втрат згідно з ч.1 ст. 225 ГК України є збитками у вигляді додаткових витрат коштів бюджету на оплату завищеного обсягу теплових втрат в тепломережі, які виникли з вини відповідача внаслідок неправильного застосування ним до договірних відносин правил від 14.02.2007 №71 (z0197-07) та КТМ 204 України 244-94, що призвело до неправильного визначення обсягу теплових втрат у тепломережі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача 23 468,66 грн. збитків. Вказані збитки відповідають обставинам справи, є доведеними та таким, що підлягають стягненню повністю.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ПАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі ПАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року залишити без змін.