640/3422/19 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 10.11.2020 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської міської митниці ДФС; Митниця) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 (суддя доповідач Мєзєнцев Є.І., судді Сорочко Є.О., Чаку Є.В.),

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС (далі -відповідач, Митниця) задоволено частково: визнано протиправними та скасовані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.12.2018 №UA100210/2018/00089/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2018/00572; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Повний текст зазначеного рішення (справа була розглянута судом першої інстанції у спрощеному впровадженні без виклику сторін) відповідач отримав 09.08.2019.

08.11.2019 відповідач подав на це рішення апеляційну скаргу, яка згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (пропущений строк на апеляційне оскарження, а підстави, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними).

Згідно з ухвалою цього ж апеляційного суду від 17.01.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2019 з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а наведені ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави не є поважними.

Митниця подала касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, які були вказані Митницею як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги та як підстава для поновлення цього строку.

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи її безпідставною.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС здійснено процесуальну заміну відповідача відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 (1200-2018-п) та від 02.10.2019 №858 (858-2019-п) (ухвала Верховного Суду від 02.04.2020).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме: суд залишає апеляційну скаргу без руху та надає заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги (із зазначенням недоліків апеляційної скарги та способу їх усунення); в разі якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті в установлений судом строк, апеляційна скарга повертається заявнику.

Повернення апеляційної скарги у відповідності з нормою частини восьмої статті 169 КАС не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому закон.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, вперше відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2019 у межах строку, встановленого статтею 295 КАС (22.08.2019).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 апеляційну скаргу Митниці залишено без руху як таку, що не відповідала вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС (до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору); відповідачу запропоновано усунути недолік апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору в розмірі 1152,60 грн протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою цього ж суду від 28.10.2019 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з тим, що недолік апеляційної скарги відповідач не усунув. Суд апеляційний інстанції виходив з того, що згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали від 01.10.2019 Митниця отримала 10.10.2019.

Отже, підставою для повернення апеляційної скарги стала несплата відповідачем судового збору (невідповідність апеляційної скарги пункту 1 частини 5 статті 296 КАС).

08.11.2019 Митниця повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Шостого окружного адміністративного суду від 25.07.2019, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване посиланням на те, що, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд не врахував, що відповідач не міг усунути недолік апеляційної скарги в установлений в ухвалі від 01.10.2019 строк, оскільки зазначена ухвала була направлена судом на адресу іншої юридичної особи - Київської митниці ДФС України (Міжнародний аеропорт ''Бориспіль'', Бориспіль, Київська область, 08307), а не Київській міській митниці ДФС України, відповідачу у справі, на вказану в апеляційній скарзі адресу (бульвар Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ, 03124). Відповідач зазначив, що 18.10.2019 копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 була перенаправлена йому Київською митницею ДФС України, зокрема засобами поштового зв`язку за належною адресою та отримана 21.10.2019, а 30.10.2019 був сплачений судовий збір на підставі платіжного доручення від 23.10.2019 №1211.

Довід відповідача, що строк на подання апеляційної скарги був пропущений ним з поважних причин, суд апеляційної інстанції згідно з ухвалою від 09.12.2019 відхилив, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку і залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини третьої статті 298 КАС (строк на апеляційне оскарження пропущений, а підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними).

26.12.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про поновлення строку для подання апеляційної скарги, вмотивоване, наряду з посиланням на викладені вище обставини, які стали причиною не усунення недоліку апеляційної скарги відповідно до вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, доводом відповідача, що ним були вжиті всі можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 зазначені відповідачем підстави для поновлення строку визнані неповажними, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою.

Висновок суду апеляційної інстанції вмотивований тим, що своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше та право повторного звернення не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Таке право особа може реалізувати в порядку, встановленому законом, що стосується і встановленого статтею 295 КАС строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина третя цієї статті).

Ці вимоги в повній мірі стосуються ухвали суду як різновиду судового рішення.

Вимоги щодо змісту ухвали встановлені також статтею 248 КАС, згідно з положеннями пункту 3 частини першої якої в мотивувальній частині ухвали зазначаються, зокрема мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У справі ''Салов проти України'' (заява № 65518/01; рішення від 06.09.2005; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі ''Hirvisaari v. Finland'', заява №49684/99; від 27.09.2001, пункт 30). При цьому ЄСПЛ вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді в судовому рішенні на кожний аргумент сторін. Питання, чи дотримався суд обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише у світлі обставин кожної справи (рішення у справі ''Ruiz Torija v. Spain'', заява серія A № 303-A; від 09.12.1994; пункт 29).

У справі ''Серявін та інші проти України'' (заява №4909/04; рішення від 10.02.2010; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою судовою інстанцією (рішення у справі ''Hirvisaari v. Finland' від 27.09.2001, пункт 30). На важливість дотримання судами вимоги щодо вмотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (до прикладу, рішення у справі ''Богатова проти України'' (Заява N5231/04) від 07.10.2010, остаточне 21.02.2011; рішення у справі ''Нечипорук і Йонкало проти України'' (Заява N42310/04), 21.04.2011, остаточне 21.07.2011).

Як вже зазначалося, КАС не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.

У справі ''Іліан проти Туреччини'' (Ilhan v. Turkey, заява №22277/93) ЄСПЛ вказав, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Як свідчить супровідний лист від 03.10.2019 №640/3422/19/56830/2019, копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №640/3422/19 була направлена Київській митниці ДФС України на адресу: Міжнародний аеропорт ''Бориспіль'', Бориспіль, Київська область, 08307 (а.с. 253 т. 1-й). Такі ж отримувач і адреса зазначені і в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 254 т. 1-й).

Ці докази підтверджують довід відповідача щодо причини, з якої він не міг усунути недолік апеляційної скарги (сплатити судовий збір) впродовж десяти днів з дати, зазначеної у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (з 10.10.2019), і усунув його лише 30.10.20219, а отримавши копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 про повернення апеляційної скарги, 08.11.2019 знову подав апеляційну скаргу.

Однак, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, цим доводам відповідача не дав оцінки, тоді як вони мають істотне значення для вирішення питання щодо поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Повернення апеляційної скарги Митниці, яка була подана в установлений статтею 295 КАС строк, а відтак і повторне звернення Митниці з апеляційною скаргою поза межами цього строку пов`язані з помилковими діями апеляційного суду. Обставини такого роду виключають можливість застосування до особи, яка звернулася до суду, негативних процесуальних наслідків, зокрема відмови у поновленні процесуального строку. Зазначене виключає можливість оцінки ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 як обґрунтованої та постановленої у відповідності з нормами процесуального права, зокрема з нормою пункту 4 частини першої статті 299 КАС.

З врахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки.

За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.