Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

Від позивача Дрьоміна Л.В. - пред. за дов. від 26.11.12 №261112/01;

Від відповідача: Опанасенко О.В. - пред. за дов. від 28.12.12 б/н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012

у справі № 51/528 ( головуючий суддя Пригунова А.Б., судді: Бондарчук В.В., Івченко А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору від відповідача: ОСОБА_4

про стягнення 738 246,86 грн.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" про стягнення заборгованості за договором доручення № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. в сумі 714 390, 00 грн., 3 % річних в сумі 996, 38 грн. та інфляційних втрат в сумі 22 860, 48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем належним чином зобов'язань відповідно до умов договору.

Рішенням від 17.10.2012 у справі №51/528 Господарський суд міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР» задовольнив повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2012р. у справі №51/528 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» судовий збір в сумі 7382 грн. 48 коп.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність вимог скаржника та на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

25 серпня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР» (позивач), як довіритель, уклало договір доручення № АВТО-2009-01 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" (відповідач), (Договір 1), за яким відповідач (повірений) за дорученням позивача (довірителя), зобов'язався укладати договори реалізації автомобілів марки Chevrolet (Шевролє), Cadillac (Каділлак) та Hammer (Хамер), різних моделей та модифікацій, а також виконувати їх від імені та за рахунок позивача (особливі умови на реалізацію автомобілів можуть бути зазначені в типових договорах, що стануть додатками до цього договору).

Згідно з п. п. 3.2., 3.6. Договору 1 відповідач зобов'язався укладати від імені та за рахунок позивача договори на реалізацію автомобілів, а також виконувати їх (підписувати необхідні протоколи, акти приймання-передачі, накладні, а також інші документи по окремій вказівці позивача). По окремій письмовій вказівці позивача приймати від покупців готівкові та/або безготівкові кошти в якості оплати вартості реалізованих автомобілів.

Відповідно до п. 3.9. Договору 1 відповідач зобов'язаний вчасно передавати позивачу належним чином оформлені документи, що підтверджують реалізацію автомобілів та/або передачу їх покупцям або іншим третім особам.

Як свідчать наявні у справі докази, за видатковою накладною РН-080120 від 11.02.2010 р. позивач передав на реалізацію відповідачу автомобіль Chevrolet Express LT Explorer НОМЕР_1 відповідно до Договору 1.

10.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР», від імені якого згідно з договором доручення № АВТО-2009-01 діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу автомобіля № КПШФ-2010-01(Договір 2), відповідно до якого третя особа придбала автомобіль марки Chevrolet (Шевролє) моделі EXPRESS LT EXPLORER (Експрес ЛТ Експлорер), кузов № НОМЕР_1 за ціною 714 390, 00 грн.

Згідно із пунктом 2.2. Договору 2, автомобіль має бути переданий покупцю не пізніше двох робочих днів з дати оплати його вартості.

На виконання Договору 1 відповідачем від імені та за рахунок позивача було реалізовано автомобіль, про що сторонами складено акт наданих послуг № 2 від 11.02.2010 року, яким сторони підтверджують, що за період з 25.08.2009 по 11.02.2010 року відповідачем від імені позивача був реалізований один новий автомобіль 2009 року випуску, марки Chevrolet (Шевролє) моделі EXPRESS LT EXPLORER (Експрес ЛТ Експлорер), кузов № НОМЕР_1, що підтверджується видатковою накладною № РН-000142 від 11.02.2010 року та виписаною довідкою - рахунком на ім'я ОСОБА_4.

В матеріалах справи містяться засвідчені копії прибуткових касових ордерів № 97 від 11.02.2010 р. та № 111 від 15.02.2010 р. про внесення ОСОБА_4 в касу відповідача грошових коштів на загальну суму 636 100, 00 грн. за видатковою накладною № 142 від 11.02.2010р.

Про прийняття вищевказаних коштів (в сумі 636 100,00 грн.) Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" зазначається також у листі вих. № 73 від 16.08.2011 р., підписаному головним бухгалтером відповідача (т.1, а.с.15).

Водночас у підписаному позивачем та відповідачем Звіті №2 від 11.02.2010 р. про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак,Шевролє" доручення відповідно до договору № АВТО-2009-01 від 25.08.2009 р. зазначено про внесення готівкою в касу відповідача грошових коштів у сумі 714 390, 00 грн.(т.1, а.с.22).

Також, в матеріалах справи наявні письмові пояснення покупця - ОСОБА_4, відповідно до яких він на виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля провів розрахунок з відповідачем на суму 714 390, 00 грн.

Пунктом 3.7. Договору 1 передбачено, що у виключних випадках відповідач має право перераховувати вартість автомобілів, що реалізовуються за цим договором, на підставі наданих позивачем рахунків-фактур, але за будь-яких умов відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу грошові кошти, які надійшли від покупців у якості оплати вартості автомобілів на рахунок/у касу відповідача, в строк не пізніше трьох робочих днів з дати їхнього надходження на рахунок/оприбуткування в касі відповідача, а при реалізації в кредит (з використанням кредитної схеми оплати) - у строк не пізніше п'яти робочих днів з дати відвантаження відповідного автомобіля покупцеві.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.11 ЦК Укрїни).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

У відповідності до ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Частиною 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України передбачено, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Приписами статті 1006 Цивільного кодексу України встановлено, що повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять належних доказів (платіжне доручення, виписки з банківського рахунку, тощо) виконання відповідачем зобов'язання з перерахунку позивачу отриманих від реалізації автомобіля коштів за Договором 1 у сумі 714 390, 00 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача основного боргу у повному обсязі в сумі 714 390,00 грн.

Що стосується посилань скаржника на довідку-рахунок серії ДДР № 801188, видану позивачем, у якій зазначається про передачу ОСОБА_4 автомобіля Chevrolet Express LT Explorer НОМЕР_1 та сплату ним коштів у сумі 714 390, 00 грн. в касу торговельної організації, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вищевказана довідка не є первинним документом у розумінні Закону України «Про фінансову звітність та бухгалтерський облік в Україні» (996-14) та відповідно до Листа від 09.07.2007 №31-34000-20/23-4579/4800 Міністерства фінансів України, який засвідчує здійснення господарської операції, як то передачу товару чи зарахування коштів.

Твердження скаржника про те, що Акт наданих послуг №2 від 11.02.2010 доводить факт належного виконання відповідачем зобов'язань щодо розрахунків з позивачем, є також безпідставним, оскільки в зазначеному Акті відсутні посилання на проведення розрахунків з позивачем за реалізований автомобіль.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на досліджені обставини справи, та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 996, 38 грн. та інфляційних втрат в сумі 22 860, 48 грн. за період з лютого до листопада 2011 року є законними. Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині вимог у повному обсязі згідно вірного розрахунку позивача, який перевірено судом першої інстанції і з яким погоджується суд апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак,Шевролє» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 у справі № 51/528 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або заміни не вбачається.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак,Шевролє».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 у справі №51/528 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 у справі №51/528 залишити без змін.

3. Матеріали справи №51/528 повернути до Господарського суду міста Києва.