Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Палій Є.В., Юрків В.Є.,

від відповідача - Селіфонов В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" №135 від 15.08.2012

на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011

у справі №38/391

за позовом Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерного товариства, м. Ліон, Французька Республіка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм", м. Київ

про стягнення 5024482,21 євро

Позивач, акціонерне товариство "Санофі Пастер СА" (Франція), в порядку розділу ХV ГПК України (1798-12) 23.08.2011 року звернулось з позовом до товариства "Інтерфарм" (Україна) про стягнення 5024482 євро 21 євроцентів вартості медичних препаратів (вакцини), відвантаженої в 2010 році.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2011 (суддя Власов Ю.Л.) позов задоволено повністю та стягнуто заявлену суму боргу та відповідні судові витрати (т. 5, а.с. 278-280).

Рішення про стягнення суд першої інстанції обґрунтував наявністю договору між сторонами від 01.01.2005 року, який діяв до 31.12.2006 року (п. 15.1), але автоматично поновлювався на наступні періоди строком 1 рік, прийняттям товару відповідачем, що підтверджується рахунками- фактурами (інвойсами) позивача, пакувальними листами, деклараціями, авіаційними накладними тощо.

Посилаючись на прийняття судом рішення без участі його представника, відповідач подав апеляційну скаргу від 15.08.2012 та просив рішення суду скасувати, а в позові - відмовити (т.6, а.с. 5-8). Апелянт підтверджує, що дійсно, в 2010 році він одержував вакцину виробництва Санофі Пастер СА, але не від виробника, а на підставі контракту №01-04/09-pntxm від 02.04.2009 року між компанією OLDEN GROUP LLC (США) та відповідачем (т. 6, а.с. 9-20).

Розглянувши матеріали справи, витребувавши та залучивши до справи додаткові докази, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про недостатність підстав для задоволення вимог позивача.

Позивач як виробник медпрепаратів, формуючи тарні місця, має вкладати пакувальні листи, ярлики, описи тощо, і їх наявність ще не означає, що продавцем товару є виключно виробник.

Виробник також може бути відправником товару, що ще не визначає його як продавця.

Продавцем є сторона договору, яка одержує плату за товар, якщо інше не передбачено договором чи обов'язковими правилами.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що у пакувальних листах, наданих позивачем, останній вказаний як відправник вантажу, а відповідач - як одержувач. Посилання на договір від 01.01.2005 року у пакувальному листі відсутнє (т.1, а.с. 63).

У інших, наданих позивачем, документах відсутнє посилання на цей договір і, зокрема, у вантажних авіанакладних (т.1, а.с. 64).

Навіть у власних інвойсах позивач не вказав на договір, на який посилається у позові (т.1, а.с. 69).

Відповідач, наполягаючи на наявності правовідносин з OLDEN GROUP LLC (США) по спірному товару, вказує на відсутність фінансових розрахунків з позивачем і, навпаки, про їх наявність (в т.ч. і оплату) з вищевказаним постачальником по контракту №01-04/09-pntxm від 02.04.2009, що підтверджується довідками Укргазпромбанку від 12.11.2012 (т.6, а.с. 93-100).

На запит відповідача, Київська регіональна митниця надала відповідь, що на виконання зовнішньоекономічного договору №б/н від 01.01.2005року між товариством "Санофі Пастер СА" і "Інтерфарм" (позивач і відповідач) протягом 2010 року митне оформлення товарів у Київській регіональній митниці не здійснювалось (т.6, а.с. 162).

Враховуючи заперечення позивача щодо пов'язаності вищевказаної інформації до обставин спору, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду направила запит на адресу Державної митної служби України стосовно поставок медпрепаратів у 2010 році за договором від 01.01.2005 між позивачем і відповідачем.

Департамент митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України супровідним від 10.12.2012 надав суду відповідну інформацію у електронному вигляді станом на 07.12.2012 року. З роздруківки наданої інформації вбачається, що протягом спірного періоду відповідач як покупець і одержувач товару прийняв вакцину за зовнішньоекономічним контрактом №01-04/09-pntxm, за яким продавцем є компанія OLDEN GROUP LLC (т.7, а.с. 62-75).

З наданою інформацією представники сторін ознайомились 22.01.2013 року і в судове засідання апеляційної інстанції надали свої пояснення (т.7, а.с. 78-80). Клопотання позивача про витребування нових доказів, а саме даних митної служби Франції про митне оформлення спірної продукції, апеляційним судом не може бути задоволеним в зв'язку з достатністю зібраних доказів для прийняття рішення і відсутністю безпосередніх підстав для сумнівів у достовірності інформації, наданої Департаментом Держмитслужби України.

Електронний носій долучений до матеріалів справи як документальний доказ і може бути повернуто ДДУ на його запит з відповідним оформленням.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджуються правові підстави для стягнення заявленої позивачем суми, апеляційна скарга підлягає задоволенню з відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 у справі №38/391 скасувати і прийняти нове рішення.

2. В задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Санофі Пастер СА (Sanofi Pasteur S.A.) акціонерного товариства (2 авеню Пон Пастер, 69007, м. Ліон, Французька Республіка (2 avenue Pont Pasteur, 69007, Lyon, France) (реєстраційний номер В 349 505 370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А, код 22911541) 32190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу №38/391 повернути господарському суду міста Києва.